Ухвала суду № 37368914, 18.02.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/672/14

Справа № 638/3339/13 - ц Головуючий 1 -ї

Категорія: "договірні" інстанції: Шишкін О.В.

Доповідач: Бурлака І. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 17» лютого 2014 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

при секретарі: Кривошеіної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК» звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2. Посилався на те, що 13.08.2007 року між Акціонерним Банком «Факторіал - Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «СЕБ Банк», в подальшому Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № Э_297/23_07, згідно якого банк надав ОСОБА_2 кредитні кошти в розмірі 50000,00 грн. зі сплатою відсотків в розмірі 25,00% річних з кінцевим терміном повернення 12.08.2009 року. Банк виконав умови договору, надав грошові кошти, а ОСОБА_2 кредит не погасила, не сплатила проценти, тому станом на 28.03.2011 року заборгованість склала 21070,62 грн., яка склалася з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 18370,36 грн., нараховані до сплати проценти за користування кредитом в розмірі 229,63 грн., простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 386,47 грн., пені за несвоєчасну сплату кредиту та процентів за користування кредитом в розмірі 2084,16 грн. Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 21070,62 грн. заборгованості за кредитним договором, 210,71 грн. судового збору.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2013 року позов банку - задоволено; стягнуто з ОСОБА_2 на корись банку 21070,62 грн. заборгованості за кредитним договором та 210,71 грн. судового збору.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 травня 2013 року заяву ОСОБА_2 - залишено без задоволення.

Не погодилася з таким судовим рішенням ОСОБА_2 та подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення - скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому посилалася на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Вважала, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув увагу на те, що вона сплачувала заборгованість, що 10.03.2011 року між банком та нею укладено протокол про наміри погашення заборгованості за кредитом, на час підписання якого заборгованість за кредитом склала 18806,03 грн., заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 264,46 грн., а всього 19070,49 грн.

Судова колегія, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити, заочне рішення суду - залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцеві у термін, встановлений договором.

Як вбачається з матеріалів справи між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № Э_297/23_07, згідно якого банк надав ОСОБА_2 кредитні кошти в розмірі 50000,00 грн. зі сплатою відсотків в розмірі 25,00% річних з кінцевим терміном повернення 12.08.2009 року. Пунктом 3.3 договору передбачено, що ОСОБА_2 зобов'язана щомісячно сплачувати банку грошові кошти у сумі відповідно з графіком погашення, що складається з суми заборгованості за кредитом та суми процентів за користування кредитом в строки та в порядку, що визначені графіком погашення кредиту. Сплату щомісячного платежу здійснювати згідно з графіком погашення протягом кожного календарного місяця до повного погашення кредиту та нарахованих процентів.

Банк виконав умови договору, надав грошові кошти, а ОСОБА_2 кредит не погасила, не сплатила проценти, тому станом на 28.03.2011 року заборгованість склала 21070,62 грн.

Посилання ОСОБА_2 на те, що 10.03.2011 року між банком та нею укладено протокол про наміри погашення заборгованості за кредитом, на час підписання якого заборгованість за кредитом склала 18806,03 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 264,46 грн., а всього 19070,49 грн., і вона її сплачувала, тому в задоволенні позову банку необхідно відмовити, судовою колегією не приймаються, оскільки доказів того, (зокрема документи стосовно сплати заборгованості) що ОСОБА_2 погасила заборгованість матеріали справи не містять і в суді апеляційної інстанції їх не надано. Крім того, як вбачається із наданої копії протоколу його укладено 10.03.2011 року, сума заборгованості на той час склала 19070,49 грн., з якою ОСОБА_2 погодилася, а станом на 28.03.2011 року заборгованість вже склала - 21070,62 грн., тобто вважати, що ОСОБА_2 з 10.03.2011 року по 28.03.2011 року погасила заборгованість на суму 19070,49 грн. підстав не має.

В суді апеляційної інстанції представник банку пояснив, що заборгованість до теперішнього часу ОСОБА_2 не погашено.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки до теперішнього часу ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором не погасила, доказів того, що вона виконувала умови протоколу про наміри не надала, судова колегія погоджується з висновком суду щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь банку заборгованості в розмірі 21070,62 грн.

За таких обставин судова колегія вважає, що рішення суду є законним та обгрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування або зміни немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303,304, п.1.ч. 2 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1.ч.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: Судді: