Постанова № 37367650, 26.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Воробйов С.А.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року справа № 235/6938/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Геращенка І.В.

суддів апеляційного суду Васильєвої І.А., Губської Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2014 року у справі № 235/6938/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач (з урахуванням уточнених позовних вимог) звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про:

- визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області щодо вилучення зі складу середньомісячної заробітної плати при обчисленні розміру пенсії державного службовця 5 відсотків винагороди за вислугу років, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, з яких сплачувались страхові внески на державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- визнання неправомірним рішення про відмову в перерахунку пенсії Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області № 27650/05/23 від 12 грудня 2013 року;

- зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з 31 серпня 2011 року з розрахунку 90% від заробітної плати з урахуванням повної суми винагороди за вислугу років у розмірі 35% від посадового окладу та надбавки за спеціальне звання, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2014 року у справі № 235/6938/13-а (суддя Воробйов С.А.) позовні вимоги задоволені частково.

Рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області від 27 листопада 2013 року та від 12 грудня 2013 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2 визнано неправомірним та скасовано.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області здійснити з 04 червня 2013 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_2 із розрахунку 80% від заробітної плати з урахуванням повної суми винагороди за вислугу років у розмірі 35% від посадового окладу та надбавки за спеціальне звання, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 31 серпня 2011 року по 03 червня 2013 року залишені без розгляду.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову суду, прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме: зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області провести з 04 червня 2013 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_2 із розрахунку 90% від заробітної плати з урахуванням повної суми винагороди за вислугу років у розмірі 35% від посадового окладу, сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати.

Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує на тому, що при перерахунку пенсії позивача застосуванню підлягає розмір пенсії, встановлений ст. 37 Закону України «Про державну службу», в редакції, що діяла на момент призначення пенсії, відповідно до якого розмір пенсії повинен становити 90% від заробітної плати.

Відповідачем також подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.

Наголошує на тому, що відповідно до чинного законодавства, зокрема згідно із Законом № 3723 та постановою КМУ від 31.05.2000 року № 865 не вносились зміни щодо розширення переліку складових заробітної плати державного службовця, які враховуються для обчислення пенсії. Довідки встановленого зразка (затвердженні Постановою Управління ПФУ 14.02.2011 року 5-1), надані позивачем з місця роботи, мають розбіжності. В пенсійній справі міститься довідка про складові заробітної плати, де з колонки «інші виплати» відсутні будь-які сумарні вирази (нараховані суми, їх складова). Також наголошують на тому, що попередні довідки про заробітну плату, які надавалися позивачем при призначенні пенсії, не відкликані установою, що їх видала. За таких обставин для Управління відсутні підстави неврахування попередніх довідок про заробітну плату позивача, які суперечать довідкам про заробітну плату, які надійшли в 2013 році.

Сторони, які брали участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про участь у розгляді справи не заявлялось, у зв'язку з чим, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонеркою за віком, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з 31 серпня 2011 року, стаж державної служби складає 22 роки 10 місяців 19 днів.

Як вбачається із протоколу засідання комісії з установлення трудового стажу, що надає право на одержання винагороди за вислугу років від 27 жовтня 2008 року № 21 відбулась заміна стажу роботи станом на 01 листопада 2008 року ОСОБА_2, тобто стаж роботи позивача склав 20 років 0 місяців 20 днів.

Відповідно до наказу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 27 жовтня 2008 року № 115-о наказано виплачувати з 01 листопада 2008 року винагороду за вислугу років з урахуванням надбавки за спеціальне звання ОСОБА_2, начальнику організаційно - розпорядчого відділу 35 %.

Відповідно до протоколу № 996 від 07 вересня 2011 року ОСОБА_2 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» виходячи з розміру 90% від заробітної плати.

Відповідно до довідки Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 29 квітня 2013 року № 226 сума заробітної плати позивача, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 01 серпня 2009 року по 31 липня 2011 року становила 51321,15 грн.

Інші виплати: серпень 2009 року - індексація грошових доходів населення в сумі 26,76 грн.; вересень 2009 року - індексація грошових доходів населення в сумі 26,76 грн.; жовтень 2009 року - індексація грошових доходів населення в сумі 26,76 грн.; листопад 2009 року - індексація грошових доходів населення в сумі 29,76 грн.; грудень 2009 року - індексація грошових доходів населення в сумі 40,18 грн.; січень 2010 року - індексація грошових доходів населення в сумі 57,35 грн.; лютий 2010 року - індексація грошових доходів населення в сумі 57,35 грн.; березень 2010 року - індексація грошових доходів населення в сумі 81,69 грн.; квітень 2010 року - індексація грошових доходів населення в сумі 101,66 грн.; травень 2010 року - індексація грошових доходів населення у сумі 101,66 грн.; червень 2010 року - індексація грошових доходів населення в сумі 101,66 грн.; липень 2010 року - індексація грошових доходів населення в сумі 102,12 грн.; серпень 2010 року - індексація грошових доходів населення в сумі 102,12 грн., матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 3757,69 грн.; лютий 2011 року - індексація грошових доходів населення в сумі 15,06 грн.; березень 2011 року - індексація грошових доходів населення в сумі 15,06 грн.; квітень 2011 - індексація грошових доходів населення в сумі 33,60 грн.; травень 2011 року - індексація грошових доходів населення в сумі 48,00 грн.; червень 2011 року - індексація грошових доходів населення в сумі 60,48 грн., матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 4123,95 грн.; липень 2011 року - індексація грошових доходів населення в сумі 60,48 грн.

Для проведення коригування вищезазначених виплат розміри посадового окладу та надбавки за ранг, визначені на дати підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям, становили: з 01 серпня 2009 року посадовий оклад 1340,00 грн., ранг 120,00 грн., з 10 вересня 2010 року посадовий оклад 1620,00 грн., ранг 120,00 грн.

Відповідно до довідки Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 20 листопада 2013 року № 346 на момент виходу на пенсію стаж роботи ОСОБА_2, що дає право на одержання винагороди за вислугу років обчислювався згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 1013 «Про порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання» зі змінами і доповненнями. Розмір винагороди за вислугу років згідно вказаної постанови складав 35 відсотків виходячи з посадового окладу та надбавки за спеціальне звання. Фактично отримувана сума даної винагороди складала 609,00 грн.

21 листопада 2013 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області із заявою - зверненням, в якій просила здійснити перерахунок пенсії з моменту її призначення, виходячи з розрахунку 90% від заробітної плати з урахуванням повної суми винагороди за вислугу років у розмірі 35 % від посадового окладу та надбавки за спеціальне звання, матеріальної допомоги на оздоровлення та щомісячної індексації грошових доходів згідно наданих документів та уточнюючих довідок станом на 31 серпня 2011 року та надати копію протоколу та Розпорядження про нарахування пенсії на дату останнього перерахунку.

27 листопада 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області було винесено рішення про відмову в перерахунку пенсії.

Листом від 29 листопада 2013 року № 26440/10/23 Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області відмовило в перерахунку пенсії, оскільки ст. 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державного службовця складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Зазначеною статтею матеріальна допомога та індексація, як складова заробітної плати державного службовця, не передбачена. Також роз'яснено, що відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховуються збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до довідок Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 05 грудня 2013 року № 356 сума заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, станом на 30 серпня 2011 року становила 2871,00 грн. Сума заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, становить 51321,15 грн.

Інші виплати: серпень 2009 року - індексація грошових доходів населення в сумі 26,76 грн.; вересень 2009 року - індексація грошових доходів населення в сумі 26,76 грн.; жовтень 2009 року населення в сумі 26,76 грн.; листопад 2009 року індексація грошових доходів населення в сумі 29,76 грн.; грудень 2009 року - індексація грошових доходів населення в сумі 40,18 грн.; січень 2010 року - індексація грошових доходів населення в сумі 57,35 грн.; лютий 2010 року - індексація грошових доходів населення в сумі 57,35 грн.; березень 2010 року - індексація грошових доходів населення в сумі 81,69 грн.; квітень 2010 року - індексація грошових доходів населення в сумі 101,66 грн.; травень 2010 року індексація грошових доходів населення у сумі 101,66 грн.; червень 2010 року - індексація грошових доходів населення в сумі 101,66 грн.; липень 2010 року - індексація грошових доходів населення в сумі 102,12 грн.; серпень 2010 року - індексація грошових доходів населення в сумі 102,12 грн., матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 4123,95 грн., липень 2011 року - індексація грошових доходів населення в сумі 60,48. Для проведення коригування цих виплат розміри посадового окладу та надбавки за ранг, визначені на дати підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям, становили: з 01.08.2009 року посадовий оклад 1340,00 грн., ранг 120,00 грн., з 10.09.2010 року посадовий оклад 1620,00 грн., ранг 120,00 грн.

06 грудня 2013 року позивач повторно звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області із заявою про перерахунок пенсії.

12 грудня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області було винесено рішення про відмову в перерахунку пенсії, оскільки подану заяву з наданими документами та згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» встановлено, що довідка про заробітну плату на ОСОБА_2 видана Красноармійською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів у Донецькій області за № 356 від 05.12.2013р. не за формою, яка подається для перерахунку пенсій, затвердженою постановою Пенсійного фонду України № 15-1 від 04.09.2013 року зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 26.09.2013 року за №1661/24193.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, апелянти вказують на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів вважає висновок позивача правомірним, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а висновок відповідача помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України..

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

Згідно до преамбули Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», цей закон гарантує ветеранам праці та громадянам похилого віку рівні з іншими громадянами можливості в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для повноцінного способу життя, а також у зв'язку з тим, що зазначений закон не встановлює обмежень для громадян похилого віку в залежності від посад, які вони займали до виходу на пенсію, суд дійшов висновку, що норма, викладена у статті 21 зазначеного закону, повинна застосовуватися також у разі призначення пенсій відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ.

Статтею 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» передбачено, що особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку зі змінами у організації виробництва і праці, а також у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах - стаж роботи що дає право на даний вид пенсії.

Відповідно до частини 2 статті 37 Закону України «Про державну службу», на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до частини другої статті 33 цього ж Закону, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Згідно частини сьомої статті 33 Закону № 3723-ХІІ, державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про державну службу» державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Постановою КМУ від 09.03.2006 р. № 268 встановлено, що керівникам надано право в межах установленого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати. Враховуючи, що джерелом виплати матеріальної допомоги є фонд заробітної плати, то матеріальна допомога, яка виплачувалася до щорічної відпустки відповідно до ст. 35 Закону України «Про державну службу», і з якої нараховувався збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, є складовими частинами фонду заробітної плати, а тому є об'єктом для призначення і перерахунку пенсії відповідно до ст. 37 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.

Частиною другою статті 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) визначено, що в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Аналогічні положення містяться й в підпункті 2.2.2 пункту 2 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, де вказано, що у склад фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди, в тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер, а відповідно підпункту 2.3.3 пункту 2 цієї інструкції матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом) входить до складу фонду оплати праці.

Відповідно до статті 2 Закону № 108/95-ВР, структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії.

Із змісту статті 40 вказаного Закону видно, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Отже, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Таким чином, колегія суд вважає, що відповідно до вказаних нормативних актів пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, на яку нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 жовтня 2008 року № 19-11 «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2008 року за N 1161/15852, дійсно було передбачено обов'язкові реквізити довідки про заробітну плату, в тому числі встановлено складові заробітної, які враховуються під час призначення (перерахунку) пенсії. Дана постанова була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.12.2008 року за № 1161/15852.

Однак, постановою правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011 року № 5-1 «Про виконання рішення окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-4753/2670» затверджена нова форма довідки про складові заробітної плати, яка подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (далі - форма № 5-1), якою передбачено, що матеріальна допомога на оздоровлення і допомога на вирішення соціально-побутових питань (графа 5) є складовими заробітної плати. При цьому чітко передбачено, що із усіх виплат, які вказані в цій довідці нараховуються і сплачуються страхові внески, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 66 Закону України від 05.11.19914 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат па оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону № 1058-ІV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20.02.2012 року (справа № 21-430а11).

За приписами частини другої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Що стосується доводів апелянта щодо надбавки за вислугу років, колегія суддів зазначає, що винагорода за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби ,які мають спеціальні звання визначається постановою КМУ від 12.09.1997 року № 1013 «Про Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби,які мають спеціальні звання».

Пунктом 4 Порядку виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року №1013 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1336 від 25 серпня 1998 року) визначено орган, який встановлює стаж та процедуру його визначення.

Зокрема, у нормативно правовому акті зазначено, що стаж роботи для виплати винагороди за вислугу років визначається комісією органу державної податкової служби з питань встановлення стажу, необхідного для нарахування винагороди за вислугу років. Рішення комісії про встановлення стажу роботи або зміну його розміру оформляється протоколом і передається керівникові відповідного органу державної податкової служби для видання наказу про виплату винагороди за вислугу років.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України «Про державну службу» надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Вирішуючи спір суд першої інстанцій обґрунтовано виходив з того, що надбавку за вислугу років в розмірі 35% позивачці було встановлено та фактично щомісячно виплачувалось позивачці з урахуванням стажу, який визначено рішенням відповідного органу, що відповідає вимогам Порядку виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 1013. На дані нарахування нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

Щодо встановлення відсотка від суми заробітної плати для призначення пенсії позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року, (розділ ІІ, пункт 6, підпункт 9) стаття 37 ЗУ «Про державну службу» викладена в редакції, відповідно до якої на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

До досягнення віку, встановленого першим реченням частини першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року;

60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;

61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Достроково призначена пенсія з урахуванням підпункту «г» частини першої пункту 1 статті 26 Закону України «Про зайнятість населення», пункту «в» частини другої статті 12 Закону України «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему» і статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» у період до досягнення пенсійного віку, встановленого частинами першою та другою цієї статті, працюючим пенсіонерам не виплачується.

Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Цей Закон набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, крім абзацу одинадцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набрали чинності з 1 січня 2012 року.

Таким чином, у вищезазначеній редакції Закон застосовується до пенсій, які призначаються з 01.10.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на час виходу позивача на пенсію, його стаж на державній службі складав більш 20 років, тобто пенсія повинна була призначатися в розмірі 90% від суми її заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що передбачалося ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу).

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку щодо зміни постанови суду першої інстанції, оскільки згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу», в редакції яка була чинна саме на час призначення пенсії позивачу, пенсійний орган повинен був зробити перерахунок пенсії позивачу, виходячи з розміру 90% від суми заробітної плати позивача, на які нараховували страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне змінити дату з якої потрібно проводити перерахунок та виплату пенсії державного службовця позивачу замість 04.06.2013 року на 01.12.2013 року, оскільки з заявою про перерахунок пенсії вона звернулася 21.11.2013 року, а згідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни постанови суду першої інстанції згідно статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про державну службу», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 197, п. 2 ч.1 ст. 198, ст. 201, ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2014 року у справі № 235/6938/13-а - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2014 року у справі № 235/6938/13-а - задовольнити.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2014 року у справі № 235/6938/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - змінити.

У абзаці третьому резолютивної частини постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2014 року у справі № 235/6938/13-а замість «04.06.2013 року» вказати «01.12.2013 року», замість «80%» вказати «90%».

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді І.А.Васильєва

Л.В.Губська