Ухвала суду № 37364473, 20.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2014 р.Справа № 524/695/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.01.2014р. по справі № 524/695/14

за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області

до ОСОБА_1

про стягнення надмірно сплачених коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив суд: стягнути з відповідача на користь Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області суму надмірно сплачені кошти в розмірі 549,50 грн.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.01.2014 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом позовну заяву Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області до Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради до ОСОБА_1, у зв'язку з тим що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.01.2014 року і направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 197 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до приписів ч.2 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

За змістом п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Позивач відповідно до п. 8 ч.1 ст. 3 КАС України - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

За змістом п. 7 ст. 3 КАС України, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій. Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно ст. 73 цього Закону кошти Пенсійного фонду використовуються, зокрема, на виплату пенсій, передбачених цим Законом.

Відповідно до абз.5 п.2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. N 8-2 Управління відповідно до покладених на нього завдань контролює дотримання платниками єдиного внеску вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску надходження страхових внесків, єдиного внеску та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, єдиного внеску, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Враховуючи, що позивач у справі є суб'єктом владних повноважень, а право на звернення до суду з позовом про стягнення надміру виплачених коштів випливає з функцій контролю за витрачанням цих коштів, тобто у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, то через публічно-правовий характер спірних відносин вирішення такого спору належить до юрисдикції адміністративних судів.

Визначаючи юрисдикцію справи, колегія суддів також виходить з того, що між сторонами існує спір, який має публічно-правовий характер через звернення позивача до суду з позовом щодо правовідносин, в яких він здійснює владні управлінські функції.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.01.2014 року прийнята з порушенням норм процесуального права, є такою що підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області задовольнити.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.01.2014р. по справі № 524/695/14 скасувати.

Справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно сплачених коштів направити до суду 1 інстанції на новий розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.