Ухвала суду № 37364436, 04.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

04 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/5040/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Лук'янчук О.В.

при секретарі - Кирницькій В.О.

з участю: представника приватного підприємства "Постачсервіс" - Рабович І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Постачсервіс" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року приватне підприємство (далі ПП) "Постачсервіс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 квітня 2013 року №0001052250, яким визначено грошове зобов'язання по податку на додану вартість (далі ПДВ) на суму 47 127, 50 грн., в тому числі 38 498 грн. за основним платежем та 8 629, 50 грн. за штрафними санкціями.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за період вересень 2010 року - березень 2011 року ним законно сформовано податковий кредит, що підтверджується відповідними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, в зв'язку із чим, висновок посадових осіб органу податкової інспекції не є ґрунтовним, а оскаржені податкові повідомлення-рішення підлягають визнання протиправними та скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 12 квітня 2013 року №0001052250.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

На підставі наказу керівника ДПІ від 06 березня 2013 року №701, направлення на перевірку від 06 березня 2013 року №000861/635, №000862/636 посадовими особами відповідача в період з 19 березня 2013 року по 01 квітня 2013 року була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань взаємовідносин позивача з ПП "ОСК КОМПАНІ" за період березень 2011 року, ПП "ОТГ ГРУП" за період з листопада 2010 року по лютий 2011 року, ПП "ЮНІКОМ ПЛЮС" та ПП "КЛІПЕРТОН" за період з вересня по жовтень 2010 року.

За результатами перевірки був складений акт №2169/22-5/30445980 від 03 квітня 2013 року, на підставі якого було встановлено безпідставне формування податкового кредиту з ПДВ за вказаний період часу в загальній сумі 38 498 грн., що є порушеннями пп.7.2.1, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

За результатами проведеної перевірки відповідачем 12 квітня 2013 року було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем письмові докази первинного бухгалтерського та податкового обліку є достатніми для доведення факту постачання товарів та послуг його контрагентами, а тому висновок податкового органу про безтоварність цих угод є помилковим.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.ч.2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси вказується, що правочини, здійснені між позивачем та його контрагентами не мали реального характеру, оскільки у останніх відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності, управлінський та технічний персонал, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, спеціальне обладнання тощо.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем були укладені договори підряду з наступними контрагентами:

- ПП "ОСК КОМПАНІ" від 24 лютого 2011 року №24/02-01 (а.с. 66);

- ПП "ЮНІКОМ ПЛЮС" від 08 вересня 2010 року №1-/16, від 29 вересня 2010 року №10/17, від 01 жовтня 2010 року №10/18, від 18 жовтня 2010 року №10/19 (а.с. 82, 87, 92, 96);

- ПП "ОТП ГРУП" від 12 листопада 2010 року №1011/С, від 06 січня 2011 року №11/01-9 (а.с. 70, 75).

В підтвердження реальності цих господарських операцій позивачем надано договори, податкові накладні, відомості про вартість виконаних робіт, платіжні доручення та акти прийняття виконаних робіт, звідні відомості по рахункам позивача щодо оприбуткування результатів наданих послуг та проведення їх оплати (а.с. 67-107, 120-164).

Стосовно первинних документів по господарським операціям з ПП "КЛІПЕРТОН" судова колегія зазначає, що вони були вилучені оперуповноваженим ОПМ ДПІ в Приморському районі м. Одеси лейтенантом податкової міліції Сапегою В.І. 06 вересня 2011 року, що викладено в акті перевірки та не заперечується відповідачем.

Всі надані позивачем документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Відповідачем не спростовано, що на момент складення податкових накладних, за якими позивачем сформовано податковий кредит на суму та за період вказаний в оскаржуваних повідомленнях - рішеннях, контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість та відповідно мали право на складання податкових накладних.

Судова колегія не приймає довід апелянта про те, що господарські операції між позивачем та ПП "ОСК КОМПАНІ", ПП "ЮНІКОМ ПЛЮС", ПП "ОТП ГРУП" та ПП "КЛІПЕРТОН" не мали реального характеру, оскільки він є лише припущенням, основаним на даних перевірок вказаних контрагентів, в яких зазначено про відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів та спеціального обладнання.

В свою чергу, судова колегія звертає увагу на те, що актом перевірки та іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 лютого 2014 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: