Провадження № 8-а-1/14
Справа № 760/3825/13-а
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 лютого 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Букіної О.М.
при секретарі Назарчук Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської регіональної митниці, третя особа: заступник начальника Київської регіональної митниці - начальник служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Любченко Антон Володимирович про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил,-
В С Т А Н О В И В:
22.02.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову по справі про порушення митних правил №0021/10000/13 від 12 лютого 2013 року, винесену заступником начальника Київської регіональної митниці - начальника служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Любченко А.М., якою позивача було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків від різниці митних платежів, що становить 91523,58 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що при розгляді справи не були з'ясовані та доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, а тому постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
10.04.2013 року Солом»янським районним судом м. Києва було винесено постанову про відмову в задоволені позову ОСОБА_1
18.04.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 10.04.2013 року за нововиявленими обставинами по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської регіональної митниці, третя особа: заступник начальника Київської регіональної митниці - начальник служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Любченко Антон Володимирович - про скасування постанови в справі про порушення митних правил.
Мотивує свою заяву тим, що після розгляду справи і набрання постанови законної сили, йому стали відомі обставини, які мають істотне значення для справи, оскільки містять факти, від яких залежить виникнення, зміна (припинення) прав та обов'язків позивача.
Обставинами, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та заявнику є: наявність нормативних документів Європейського співтовариства, на підставі яких здійснюється виробництво імпортованого товару; наявність рецептури на товар виробника товару "КомпоМікс премікс для свиней". Обидва документи впливають на юридичну оцінку фактів, на підставі яких ухвалено оскаржуване рішення та підтверджують дійсність та правдивість інформації, наведеної заявником в товаросупровідних документах, правильність коду товару, зазначеного заявником у вантажній митній декларації, правдивість інформації, наданої заявником митним органам.
У зв»язку з вищевикладеним, позивач просив скасувати постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 10.04.2013 року за нововиявленими обставинами та постановити нову постанову по справі, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його безпідставність.
Зазначив, що ОСОБА_1 не виконав вимоги п. 1 ст. 257, п. 1.1 ст. 266 МК України та з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів заявив в митній декларації неправдиві відомості щодо вмісту крохмалю, які необхідні для визначення коду товару згідно УКТЗЕД, заявив неправдивий код, а також надав митному органу документи, що містять неправдиві відомості щодо вмісту крохмалю, а саме сертифікати аналізу та якості. Представник відповідача не заперечував, що стандартами ЄС та рецептурою виробника не передбачена наявність в товарі крохмалю, однак саме дана партія товару, яка надійшла на митну територію України і була задекларована ОСОБА_1 містила крохмаль.
Враховуючи вищевикладене, просив відмовити в задоволені заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, а постанову Солом»янського районного суду м. Києва від 10.04.2013 року залишити без змін.
Третя особа в судове засідання не з»явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 245 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
10.04.2013 року Солом»янським районним судом м. Києва було винесено постанову про відмову в задоволені позову ОСОБА_1
Ухвалою Солом»янського районного суду м.Києва від 16.07.2013 року в задоволенні заяви ОСОБА_1про перегляд постанови за нововиявленими обставинами було відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 року , ухвалу Солом»янського районного суду м.Києва від 16.07.2013 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 року встановлено обставини, які в розумінні вимог ч.2 ст. 245 КАС України є нововиявленими та на які посилався позивач в своїй заяві від 18.04.2013 року.
Враховуючи вимоги закону, суд вважає, що обставини встановлені судом апеляційної інстанції в ухвалі від 28.11.2013 року для суду першої інстанції є обов»язковими при розгляді даної справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що постанова Солом»янського районного суду м.Києва від 10.04.2013 року про відмову в задоволені позову ОСОБА_1 підлягає скасуванню за нововиявленими обставинами, а позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював декларантом, агентом з митного оформлення вантажів та товарів ТОВ "Фідленс-Україна".
Постановою по справі про порушення митних правил №0021/10000/13 від 12 лютого 2013 року, винесеною заступником начальника Київської регіональної митниці - начальника служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Любченком А.М., ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків від різниці митних платежів, що становить 91523,58 грн.
Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил передбачених ст. 485 МК України стало те, що 10.12.2012 року на митну територію України в зоні діяльності Ягодинської митниці з Франції автомобільним транспортом д/н НОМЕР_1 переміщено товар "премікси торговельної марки "Nutristar" для внесення в корм тваринам" на підставі товаросупровідних документів, а саме: контракт №21-04-10 від 21.04.2010 року та додаткової угоди до нього, інвойс № 12/200 від 03.12.2012 року, СМR №8942 від 07.12.2012 року, сертифікату аналізу товару від 27.11.2012 року, сертифікат походження товару від 28.11.2012 року.
12.12.2012 року декларантом ТОВ "Фідленс-Україна" ОСОБА_1 було подано вищевказаний товар до митного оформлення за митною декларацією №100190000/2012/387097, де в графі 31 вищевказаний товар було зазначено як "премікси торговельної марки "Nutristar" для внесення в корм для тварин (дозуванням 0,25%), що містять у своєму складі вітаміни, макро-та пюелементи, карбонати, сполуки кремнію та холіну хлорид (менше 49 мас.%), без вмісту крохмалю, тощо. Партія № 12/145 (дата виготовлення 11/2012), торговельна марка "Nutristar", виробник: СіСіПіЕй ГРУП, Франція, та в графі 33 заявлено код УКТ ЗЕД 2309909910 зі ставкою мита 2% від митної вартості.
Встановлено , що на підставі товаросупровідних документів на вантаж, а саме: інвойс № 12/200 від 03.12.2012 року , СМR № 8942 від 07.12.12 року та пакувальний лист №12/200 від 03.12.2012 року, якісні посвідчення, сертифікат аналізів, висновок французької лабораторії "Deltavit Laboratorie" про кількісний вміст компонентів в продукції "КомпоМікс премікс для свиней" на партію № 12/145 та наявної в них інформації, позивачем була заповнена та подана вантажна митна декларація вн.№ 114 (електронне декларування), яка була прийнята митницею до оформлення та присвоєно номер 1001900000/2012/387097.
В інвойсі та упаковочному листі виробником вказаний митний код товару 23 09 90 990 0 (без вмісту крохмалю). У висновку французької лабораторії "Deltavit Laboratorie" також відсутній такий складник як крохмаль, що дозволяло декларувати продукцію за кодом 23 09 90 990 0.
В судовому засіданні позивач зазначив, що при заповненні митної декларації та визначенні коду товару, він керувався рішенням про визначення коду товару № КТ-100 -0317-11 від 22.02.2011 року, видане ВКМВ та КТ Київської регіональної митниці на підставі висновку за результатами досліджень експертного підрозділу ЦМУЛДЕР за номером 29/6 -13.1./611-В від 14.02.2011 року на премікс "КомпоМікс премікс для свиней", яким встановлений код товару згідно УКТЗЕД 2309909910 із ставкою ввізного мита 2 %.
Під час оформлення вантажної митної декларації, позивачу було повідомлено, що спрацювала автоматична система Управління ризиками ДМСУ, а тому необхідно провести відбір зразків продукції для подальшого їх дослідження, що і було зроблено.
Для розмитнення товару без затримок, позивачем було подано заяву про оформлення тимчасової ВМД, на що був отриманий дозвіл за умови, що в декларації буде вказана максимальна ставка ввізного мита на товар, що знаходиться в групі 2309 УКТЗЕД - 10 %. Тимчасова ВМД була заповнена позивачем, прийнята митницею до оформлення, присвоєно номер 100190000/2012/387146 та відповідно до якої сплачено до Державного бюджету всі необхідні платежі в повному обсязі.
Підставою для відібрання зразків та направлення їх до митної лабораторії, було спрацювання системи аналізу ризиків, а тимчасова декларація була подана ОСОБА_1 для прискорення оформлення вантажу та випуску його у вільний обіг. Ставка мита, відповідно до ч. 3 ст. 260 МК України, у 10% була проставлена декларантом на вимогу митного органу.
Зазначені обставини позивачем не заперечувались.
Під час митного оформлення, посадовою особою митниці було прийнято рішення про направлення запиту №387097 від 12.12.2012 року до відділу митних платежів митниці з метою "Уточнення відповідності заявленого товару його характеристикам та коду УКТЗЕД.
Відповідно до рішення відділу митних платежів № КТ-100000000-1911 - 1012 від 26.12.2012 року, керуючись результатами дослідження зразків товару експертом Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи ДМСУ встановлено, що заявлений до митного оформлення за МД № 100190000/2012/387097 товар є "продукт торгівельної марки "Nutristar", що являє собою багатокомпонентну суміш для внесення в корм тваринам (дозування 1,25%), що містять у своєму складі вітаміни, мінеральні речовини, наповнювач, юлін хлорид (згідно супровідної документації - 7,5%), з вмістом крохмалю 0,43%), без вмісту мальтодекстрину (сиропу мальтодекстрину), глюкози (сиропу люкози), молочного цукру та амінокислот і білкових речовин, в тому числі молочного білку "КомпоМікс премікс для свиней". Виробник: СіСіПіЕй ГРУП, Франція, та відповідає коду УКТ ЗЕД 2309903100, зі ставкою мита 10%.
Згідно даних службової записки м/п "Столичний" від 18.01.2013 року, у зв'язку зі зміною коду УКТЗЕД, різниця між митними платежами заявленими в митній декларації №100190000/2012/387097 та платежами, які повинні сплачуватись за ставкою мита 10%, становить 30507, 86 грн.
Оскільки відповідальність за надання відомостей несе декларант ОСОБА_1, то його як посадову особу - декларанта, агента з митного оформлення вантажів та товарів ТОВ "Фідленс-Україна" притягнуто до відповідальності за заявлення в митній декларації 100190000/2012/387097 до подання тимчасової декларації, з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів неправдивих відомостей щодо вмісту крохмалю, які необхідні для визначення коду товару, неправдивого коду товару, а також надання митному органу документів, що містять неправдиві відомості щодо вмісту крохмалю.
Згідно ст. 68 МК України, ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері державної митної справи, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
Стаття 69 МК України передбачає, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення згідно УКТ ЗЕД; а у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Так, ч. 2 ст. 52 МК України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною 1 ст. 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до ст.ст.265, 266 МК України декларант за встановленою законом формою зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.
Згідно з ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Виходячи з аналізу цих положень, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів як його власник або як особа, уповноважена власником. Тобто, декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Суд вважає, що висновок про виявлення факту правопорушення митних правил, що є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинен робитись виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення, елементом якого є винні дії суб'єкта правопорушення.
Такі дані можуть бути отримані тільки за результатами всебічного аналізу обставин митного оформлення і ретельної перевірки дій під час цього процесу як з боку декларанта, так і з боку працівників митного органу, що беруть у ньому участь.
Так, об'єктивною стороною адміністративного правопорушення за ст. 485 МК України є дії. Під дією розуміється активний вчинок особи, в якій виражена зовні її воля і яка спрямована на застосування особою при декларуванні товарів саме таких ставок ввізного мита, яке справляється з товарів , що ввозяться на митну територію України, які звільняють від сплати митних платежів або зменшують їх розмір.
Водночас суб'єктивна сторона правопорушення характеризується умисною або необережною (самовпевненість або недбалість) формами вини. Ставлення винного до наслідків у вигляді недоборів податків і зборів, за відсутності ознак злочину, може характеризуватися прямим умислом або необережністю.
Статтею 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, проводити в порядку, визначеному ст.ст. 345 - 354 цього Кодексу, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів шляхом документальної перевірки, маючи повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності заявленої митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Пунктами 17, 26 розділу 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України N 314 від 20.04.2005 року, встановлено, що при здійсненні митного контролю проводиться перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами) та, у разі необхідності вирішення спірних питань правильності класифікації та кодування товарів, оформлюється запит у відповідний відділ, до компетенції якого віднесено вирішення питань щодо класифікації товарів.
Таким органом, відповідно до Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 07.08.2007 року N 667, є відділ номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці.
Саме відділ номенклатури та класифікації товарів відповідної митниці уповноважений приймати рішення про визначення коду товару під час здійснення контролю за правильністю класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також вирішувати складні і спірні питання класифікації товарів, які виникають при здійсненні їх митного контролю, і не можуть бути вирішені в підрозділі митного органу та прийняття рішення про визначення коду товару, відносячи товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.
При цьому, відповідно до вищезазначеного Порядку, у разі прийняття відділом номенклатури та класифікації товарів рішення, що не відповідає інформації, заявленій у вантажній митній декларації, - така митна декларація не використовується для митного оформлення класифікованого товару. У такому випадку підрозділом митного органу заповнюється картка відмови в митному оформленні згідно з порядком, встановленим Держмитслужбою, після чого для здійснення митного оформлення класифікованого товару митному органу подається нова митна декларація, інформація у відповідних графах якої повинна відповідати інформації, зазначеній у рішенні відділу номенклатури та класифікації товарів митниці.
Разом з тим, згідно з підпунктом 1.1 Порядку N 174 декларанту надано право заявляти дані про товари та інші предмети, що надходять на митну територію України, виходячи з товаросупровідних документів на ці товари.
Згідно з положеннями статті 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ч. 6 ст. 69 МК України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» № 651 від 30.05.2012 затверджено Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа. Згідно даного Порядку декларантом або уповноваженою ним особою вносяться відомості графи митної декларації відповідно до товаросупровідних документів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на момент заповнення митної декларації на товар використовував товаросупровідні документи в яких було підтверджено факт відсутності в товарі такого складнику, як крохмаль та код товару визначався , згідно наявних даних.
Таким чином, суд вважає, що позивач діяв в межах вимог закону та наданих товаросупровідних документів в яких були відсутні докази того, що в товарі наявний вміст крохмалю.
Та обставина, що в товарі був відсутній крохмаль та відомості зазначені позивачем у митний декларації відповідали дійсності підтверджується рецептом на виготовлення товару наданого виробником, витягом з Європейських стандартів та висновок спеціалістів компанії виробника, які судом апеляційної інстанції визнані як нововиявлені.
Так, витягом з Європейських стандартів стверджено, що виробник здійснює свою діяльністю включно на основі стандартів ЄС. Рецептура, яка затверджена стандартами та якою керувався виробник при виготовлені товару, щодо класифікації якого має місце спір, виготовлена відповідно до стандартів ЄС .
Листом виробника та додатками до нього підтверджується, що в товарі "КомпоМікс премікс для свиней" не може міститись такий складник як крохмаль, оскільки його наявність не передбачена рецептурою та європейськими стандартами, якими керується виробник під час виготовлення продукції.
У висновку спеціалістів французької компанії виробника, щодо відсутності вмісту крохмалю в товарі "КомпоМікс премікс для свиней" вказано, що: у складі продукту відсутні складові, які можуть містити в собі крохмаль; відповідно до концентрації вітамінів та мікроелементів в преміксі фізично немає місця для крохмалю та інших компонентів; продукт "КомпоМікс преміхс для свиней" призначений виключно для забезпечення
тварин вітамінами та мікроелементами, і такого складника як крохмаль в даному продукті бути не може.
Аналізуючи вказані вище докази вбачається, що в даній рецептурі, як і з самому товарі, відсутні такий складовий, як крохмаль.
Крім того, з висновку № 142001301-0086 від 27.03.2013 р. вбачається, що за результатами досліджень наданої проби та з урахуванням даних щодо складу продукту "КомпоМікс премікс для свиней" згідно супровідних документів встановлено, що він являє собою багатокомпонентну суміш для внесення в корми тваринам (дозування 0,25%), яка містить у своєму складі вітаміни, мінеральні речовини, наповнювач, холіну хлорид (згідно супровідної документації - 7,5%); без вмісту крохмалю, мальтодекстрину (сиропу мальтодекстрину), глюкози (сиропу глюкози), молочного цукру ("енергетичних" речовин) та без вмісту амінокислот і білкових речовин, в тому числі молочного білку ("формуючих тіло" речовин).
З огляду на викладене, суд вважає встановленим, що у товарі "КомпоМікс премікс для свиней", який було подано для митного оформлення позивачем, відсутні складовий - «крохмаль», а тому позивачем було вірно зазначено у МД №100190000/2012/387097 відомості щодо відсутності у товарі вмісту крохмалю, визначено відповідно цьому код товару.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, суд не приймає до уваги висновок Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи ДМСУ від 24.12.2012 р. за № 13.1-270 , як такий, що спростовується дослідженим в суді матеріалам справи.
Таким чином, суд вважає, що позивач виконав всі покладені на нього обов'язки відповідно до ч. 1 ст. 266 МК України, а також перед заповненням митної декларації забезпечив відбір зразків продукції для проведення досліджень у ветеринарній лабораторії ВЦ ДНДІЛДВСЕ та отримав свідоцтво із зазначенням відсутності в зразках продукції такого складнику, як крохмаль.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже, ступінь вини береться до уваги за накладання стягнення та за звільнення від адміністративної відповідальності. Відсутність вини виключає визнання діяння як адміністративного порушення.
Згідно із ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що посилання відповідача про те, що позивачем було подано неправдиві відомості та відповідно вчинено правопорушення передбачене ст. 485 МК України, суд вважає необґрунтованими.
За таких обставин, оцінивши надані докази, суд вважає, що постанова Солом'янського районного суду м.Києва від 10 квітня 2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил підлягає скасуванню за нововиявленими обставинами.
Також суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не відповідає нормам діючого законодавства, не забезпечена належними та допустимими доказами, які б давали підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, в тому числі, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення.
Таким чином, за вказаних обставин викладені у постанові висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому оскаржувана постанова має бути скасована із закриттям провадження у справі про порушення митних правил за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 52,54, 68, 69, 257, 264-266, 485, 529-531 МК України, ст.ст. 2, 7, 9, 11, 69-72, 86, 94, 97, 158-167, 171-2, 245-253 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 10 квітня 2013 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської регіональної митниці, третя особа: заступник начальника Київської регіональної митниці - начальник служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Любченко Антон Володимирович про скасуванню постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, скасувати за нововиявленими обставинами.
Позов ОСОБА_1, задовольнити.
Постанову Київської регіональної митниці від 12.02.2013 року у справі про порушення митних правил № 0021/10000/13 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 485 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 91 523, 58 грн. скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя:
Судове рішення № 37364236, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 13.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 760/3825/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: