Постанова № 37363960, 10.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10 лютого 2014 року 17 год. 59 хв. № 826/17604/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Чупринко Н.І., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Жефко Україна" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 10 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 07 листопада 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Жефко Україна" (також далі - позивач, ТОВ "Жефко Україна") до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (також далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 28 жовтня 2013 року № 0006022201 (також далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки складене відповідачем на підстав висновків, зроблених за результатами перевірки, які не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 20 листопада 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 20 січня 2014 року судом задоволено письмове клопотання представника позивача про виклик і допит свідків.

За результатами задоволення відповідного письмового клопотання представника позивача від 16 грудня 2013 року у судовому засіданні 27 січня 2014 року судом допитано як свідків: директора департаменту по роботі з персоналом ТОВ "Жефко Україна" ОСОБА_1 - стосовно змісту послуг, які надавались за угодою про надання від 02 січня 2009 року між позивачем та Gefco Osterreich GmbH; аналітика комп'ютерних систем ТОВ "Жефко Україна" ОСОБА_2 - стосовно змісту послуг, які надавались за договорами № G-12-01-09 від 12 січня 2009 року та № G-27-02-12 від 27 лютого 2012 року.

Ухвалою суду від 27 січня 2014 року відмовлено у задоволенні письмового клопотання представника позивача про забезпечення доказів шляхом призначення судової експертизи.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 02 грудня 2013 року. Пояснили, що оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню, оскільки складене відповідачем у зв'язку з виявленням у ході перевірки позивача порушень ним податкового законодавства.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, у тому числі з наданими показаннями свідків, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 27 серпня по 07 жовтня 2013 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 14 жовтня 2013 року складено акт № 1298/2201/35894081 про результати документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період із 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року (далі - акт перевірки), згідно з відповідно до висновків якого, позивачем занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 4631648,00 грн., у тому числі за: ІІ квартал 2011 року - 443354,00 грн.; IV квартал 2011 року - 764625,00 грн.; І квартал 2012 року - 554697,00 грн.; IV квартал 2012 року - 2868973,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у загальному розмірі 996806,00 грн., у тому числі за: ІІ квартал 2011 року - 101971,00 грн.; IV квартал 2011 року - 175864,00 грн., І квартал 2012 року - 116486,00 грн.; IV квартал 2012 року - 602484,00 грн., чим порушено підпункт 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, підпункт 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

На підставі акту перевірки, 28 жовтня 2013 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 996806,00 грн. за основним платежем та у розмірі 179743,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд не погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних положень і обставин.

Так, згідно з підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 77.1, 77.4 ст. 77 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що позивача про проведення перевірки повідомлено шляхом направлення йому рекомендованим листом із повідомленням про вручення письмового повідомлення від 14 серпня 2013 року № 122/22-40 разом із копією наказу від 14 серпня 2013 року № 507.

У ході перевірки відповідачем виявлено наступне.

Між позивачем та Gefco Osterreich GmbH 02 січня 2009 року укладено угоду про надання послуг, за умовами якої у рамках прискорення міжнародного розвитку групи Жефко у країнах Центральної та Східної Європи прийнято рішення про створення департаменту "Відділ міжнародного розвитку" (далі - BU), призначеного для управління філіалами у даному регіоні та надання їм додаткової підтримки. Створюючи BU, група Жефко збирається підсилити свої позиції у Центральній та Східній Європі та свою спроможність щодо придбання нових суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 1.1 розділу "Сфера послуг", п. 3.4 розділу "Вартість послуг - порядок розрахунків" вказаної угоди, BU надає позивачу комерційну підтримку, яка включає наступні інформаційно-консультаційні послуги (але не обмежується ними): допомога позивачу у визначенні його стратегічних цілей, відповідно до цілей, сформульованих групою Жефко; узгодження комерційної та маркетингової діяльності позивача з діяльністю інших філіалів у складі BU; координування міжнародних тендерів; забезпечення взаємодії та синергічних зв'язків між різними тендерними відділами групи Жефко та комерційною й фінансовою службою позивача; забезпечення застосування засобів продажу й маркетингу групи Жефко в країні позивача; розвиток митних послуг та відображення податку на додану вартість зі здійсненням комерційних та технічних заходів.

Акт виконаних послуг виписуватиметься за відповідний термін у євро.

Згідно з актами приймання-передачі наданих послуг від:

1) 20 грудня 2011 року, інформаційно-консультаційні послуги кваліфікованих фахівців з питань діяльності та розвитку з метою підвищення ефективності діяльності позивача, передбачені умовами угоди, своєчасно та належними чином надані на території Andromeda Tower, Donau-Citi Strasse 6-А, 1220 WIEN Austria.

За умовами договору позивач повинен сплатити виконавцю вартість послуг у розмірі 73354,94 євро (764625,49 грн.).

2) 28 жовтня 2012 року, інформаційно-консультаційні послуги кваліфікованих фахівців з питань діяльності та розвитку з метою підвищення ефективності діяльності позивача, передбачені умовами угоди, своєчасно та належними чином надані на території Andromeda Tower, Donau-Citi Strasse 6-А, 1220 WIEN Austria.

За умовами договору позивач повинен сплатити виконавцю вартість послуг у розмірі 129737,77 євро (1347366,31 грн.).

3) 03 грудня 2012 року, інформаційно-консультаційні послуги кваліфікованих фахівців з питань діяльності та розвитку з метою підвищення ефективності діяльності позивача, передбачені умовами угоди, своєчасно та належними чином надані на території Andromeda Tower, Donau-Citi Strasse 6-А, 1220 WIEN Austria.

За умовами договору позивач повинен сплатити виконавцю вартість послуг у розмірі 27623,22 євро (292 461,62 грн.).

Разом з тим, в акті прийому-передачі наданих послуг від 28 жовтня 2012 року зазначено, що даний акт підписаний між Gefco Osterreich GmbH в особі пана ОСОБА_3 та позивача в особі ОСОБА_4, генерального директора, що діє на підставі статуту, хоча на місці підпису генерального директора ОСОБА_4 стоїть підпис ОСОБА_5 без посилання на документи, які посвідчують її повноваження на підписання даного акту, що, у свою чергу, порушує порядок оформлення документів бухгалтерського обліку. Крім того, у даному акті не зазначено, які конкретно послуги отримано та у якому обсязі.

У відповіді позивача від 30 вересня 2013 року № U-171vrn на письмовий запит відповідача зазначено, що послуги надаються за необхідністю, яка виникає у відповідному відділі позивача. З цією метою фахівці позивача з консультантами групи Жефко від'їжджають для участі у ділових зустрічах, які проводяться експертами групи Жефко у відповідних сферах господарської діяльності позивача, отримують поради та інструкції засобами телекомунікаційного зв'язку.

Однак, будь-яких доказів, які б підтвердили отримання таких послуг, позивачем не надано. В актах прийому-передачі наданих послуг не визначено виду та конкретної кількості (переліку) отриманих послуг, а також не встановлено, яким чином мають розраховуватись та обліковуватись отримання таких послуг.

Позивачем не надано доказів щодо підтвердження проведення телефонних конференцій із консультантами групи Жефко та, відповідно, кількості і тривалості таких конференцій.

Крім того, не надано доказів на підтвердження проведення ділових зустрічей, отримання запрошень на участь та участь у них представників позивача.

Між позивачем та Gefco S.A. 12 січня 2009 року укладено договір № G-12-01-09, за умовами якого Gefco S.A. зобов'язалось надати позивачу послуги за допомогою Інтернет: доступ до внутрішньої мережі Інтранет, доступ до використання та постійне оновлення фінансової і комерційної інформації, яка використовується позивачем для здійснення своєї господарської діяльності.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2, п. 6.3 ст. 6 вказаного договору, Gefco S.A. зобов'язане надавати позивачу наступні послуги: цілодобовий доступ до мережі Інтранет; надання доступу та систематичне оновлення фінансової і комерційної інформації, яка стосується діяльності групи Жефко у світі; надання можливості збереження інформації та статистичних даних, які надаються позивачем для користування іншими членами групи Жефко.

Підставою для здійснення позивачем 100 % оплати послуг є оригінали належним чином підписаних сторонами документів: рахунку, акту виконаних робіт. Крім зазначених документів, Gefco S.A. повинно надати позивачу належним чином легалізований оригінал сертифікату резидентності.

Згідно з актами виконаних робіт від:

1) 12 травня 2011 року, вартість послуг складає у 2009 році 19368,94 євро, у 2010 році - 19368,94 євро. Gefco S.A. виконано умови договору шляхом надання: цілодобового доступу до мережі Інтранет; доступу та систематичного оновлення фінансової і комерційної інформації, яка стосується діяльності групи Жефко у світі; можливості збереження інформації та статистичних даних, які надаються позивачем для користування іншими членами групи Жефко. Загальна вартість послуг складає 38737,87 євро (443353,76 грн.).

2) 16 січня 2012 року, вартість послуг складає у 2011 році 54361,90 євро (554696,54 грн.). Gefco S.A. виконано умови договору шляхом надання: цілодобового доступу до мережі Інтранет; доступу та систематичного оновлення фінансової і комерційної інформації, яка стосується діяльності групи Жефко у світі; надання можливості збереження інформації та статистичних даних, які надаються позивачем для користування іншими членами групи Жефко.

Між позивачем та Gefco S.A. 27 лютого 2012 року укладено договір № G-27-02-12, за умовами якого Gefco S.A. зобов'язалось надати позивачу послуги за допомогою Інтернет: доступ до внутрішньої мережі Інтранет; доступ до використання та постійне оновлення фінансової і комерційної інформації, яка використовується позивачем для здійснення своєї господарської діяльності.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 вказаного договору, Gefco S.A. зобов'язане надавати позивачу наступні послуги: цілодобовий доступ до мережі Інтранет; надання доступу та систематичне оновлення фінансової і комерційної інформації, яка стосується діяльності групи Жефко у світі; надання можливості збереження інформації та статистичних даних, які надаються позивачем для користування іншими членами групи Жефко.

Згідно з актом виконаних робіт від 11 грудня 2012 року, вартість послуг складає у 2012 році 118418,00 євро (1229144,50 грн.). Gefco S.A. виконано умови договору шляхом надання: цілодобового доступу до мережі Інтранет; доступу та систематичного оновлення фінансової і комерційної інформації, яка стосується діяльності групи Жефко у світі; можливості збереження інформації та статистичних даних, які надаються позивачем для користування іншими членами групи Жефко.

У ході перевірки виявлено, що у позивача відсутні деталізовані розшифровки послуг, висновки, які зроблені за результатами проведеної роботи, де саме та ким надавались послуги, дати, час проведення послуг, звіти, розшифровки та інше, тобто відсутнє документальне підтвердження здійснення господарських операцій на підставі укладених угоди та договорів та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.

У ході розгляду справи представником позивача надано суду копії: рахунків за послуги публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком"); платіжних доручень в іноземній валюті; рахунків-актів за телекомунікаційні послуги ПАТ "Укртелеком"; актів виконаних робіт; наказів про відрядження (відсутні відмітки про ознайомлення з наказами осіб, стосовно яких вони оформлені); авіаквитків, закордонних паспортів.

Будь-яких інших доказів представником позивача суду не надано.

Зокрема, не надано сертифікатів резидентності, обов'язковість оформлення яких обумовлена умовами договорів № G-12-01-09та № G-27-02-12.

Відповідно до підпункту 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням п.п. 138.2, 138.11 цієї статті, п.п. 140.2-140.5 ст. 140, ст.ст. 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому ст. 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

У постанові Вищого адміністративного суду України від 20 лютого 2013 року у справі К/9991/59642/12 зазначено, що господарська діяльність без наявності на те поважної розумної економічної або іншої причини (ділової мети) підтверджує намір платника зменшити отримані доходи з метою несплати податків та отримати додаткову "вигоду" у вигляді зниження податкового навантаження, що обставини справи та надані документи підтверджують той факт, що зазначені господарські операції є безтоварними.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Відповідно до ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З викладених положень вбачається, що будь-які документи мають силу первинних документів тільки за умови фактичного здійснення господарської операції.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) або у разі, якщо придбані товари (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податків, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція міститься в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2011 року № 1936/11/13-11.

Таким чином, із системного аналізу викладених положень та обставин суд прийшов до висновку про правомірність складання відповідачем оскаржуваного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Жефко Україна" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Жефко Україна".

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 17 лютого 2014 року