Постанова № 37363810, 20.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 р. Справа № 804/1198/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Мізера А.В.

за участю: представник позивача - Тюрін О.С.

представник відповідача - Боднар Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-сервіс Інвест» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-сервіс Інвест» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у проведені перевірки ТОВ «Мед-сервіс Інвест» (код ЄДРПОУ 32176376), в результаті яких складено акт від 13.06.2013 року № 1086/221/32176376 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Галактика М» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо формування в акті від 13.06.2013 року № 1086/221/32176376 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Галактика М» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, висновків про визнання відсутності у ТОВ «Мед-сервіс Інвест» умов для здійснення господарської діяльності;

- визнати протиправними дії відповідача щодо формування в акті від 13.06.2013 року № 1086/221/32176376 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Галактика М» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, висновків щодо нікчемності правочинів та угод між ТОВ «Мед-сервіс Інвест» та ТОВ «Галактика М»;

- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування податкової інформації у базах даних ДПІ стосовно ТОВ «Мед-сервіс Інвест» за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., яке відбулося на підставі акту від 13.06.2013 року № 1086/221/32176376 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Галактика М» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року;

- зобов'язати відповідача відновити в базах даних ДПІ інформацію стосовно ТОВ «Мед-сервіс Інвест» за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., шляхом вилучення з баз даних ДПІ результатів перевірки.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податковим органом проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-сервіс Інвест» без наявних на то підстав та повноважень, з порушенням встановленого порядку її проведення, а висновки відповідача в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи та порушують інтереси позивача. Тому, дії податкового органу щодо проведення перевірки, формування в акті висновків та коригування показників податкової звітності позивача за наслідками перевірки інших суб'єктів господарювання є протиправними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо позову заперечував, до суду надав письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що під час проведення перевірки та складанню акту перевірки фахівець відповідного податкового органу діяв згідно до вимог чинного податкового законодавства, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявності підстав для його задоволення.

Як вбачається з акту перевірки № 1086/221/32176376 від 13.06.2013 року - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мед-сервіс Інвест» (далі за текстом - ТОВ «Мед-сервіс Інвест» або позивач) зареєстроване 10.10.2002р. в виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради, номер запису про державну реєстрацію 12241060001019049. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 32176376. Місцезнаходження суб'єкта господарювання, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 49101, м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова, 4. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 10.10.2002р. за № 6682, станом на дату складання акту перебуває на обліку в ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Так, на підставі наказу у ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 06.06.2013 року № 411 та повідомлення від 06.06.2013 року № 115 та згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п 78.1.1 п.78.1 ст. 78, п.п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, та отриманого від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська акта невиїзної документальної перевірки ТОВ «Галактика М» (код за ЄДРПОУ 31890900) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків з ТОВ «Інфотерм» (код за ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» (код за ЄДРПОУ 31441243) за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» (код за ЄДРПОУ 36293292) за березень 2011, ПВП «Форест» (код за ЄДРПОУ 25158848) за червень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» (код за ЄДРПОУ 37275541) за січень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» (код за ЄДРПОУ 31684481) за вересень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку від 21.12.12 за №7201/224/31890900, фахівцем Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі за текстом - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська або відповідач) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-сервіс Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Галактика-М» (код за ЄДРПОУ 31890900) за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р.

Повідомлення та копію наказу про проведення перевірки органом ДПС вручено головному бухгалтеру ТОВ «Мед-сервіс Інвест» ОСОБА_3 07.06.2013 року.

Згідно Акта перевірки, відповідачем при перевірці використана інформація з наступних джерел:

- Договір поставки № 138 від 30.12.2011 року;

- Договір поставки товарів № 43 ФИ від 01.04.2005 року;

- видаткові, податкові, товарно-транспортні накладні;

- Акт прийома-передачі векселя;

- Акт невиїзної документальної перевірки ТОВ «Галактика М» (код ЄДРПОУ 31890900) від 21.12.12 за № 7201 /224/31890900;

- Дані АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України по деклараціях з податку на додану вартість до складу податкового кредиту».

За результатами перевірки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська було складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 13.06.2013 року № 1086/221/32176376 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки було встановлені порушення:

- п.180.1 ст.180, п.185.1 ст.185, п. 86.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.4, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Встановлено, що ТОВ «Мед-сервіс Інвест» відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з ТОВ «Галактика-М» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

В Акті перевірки також зазначено, що перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутня як база так і об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Цей висновок, виходячи з тексту Акту перевірки відповідач підтверджує базою даних ДПС податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки.

Окрім того, в акті зазначено, що в ході перевірки встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Жодних податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки не виносилося.

Проте, відповідачем самостійно були внесені коригування до електронної бази даних по ТОВ «Мед-сервіс Інвест», «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України по деклараціях з податку на додану вартість до складу податкового кредиту», що незаперечувалось представником відповідача.

Суд вважає, що дії відповідача під час призначення, проведення та оформлення результатів перевірки є неправомірними, а висновки Акту перевірки є необгрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Перевірка здійснювалась на підставі наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки від 06.06.2013 року № 411 та направлення на перевірку від 06.06.2013 року № 115.

Згідно вищезазначеного наказу, перевірка здійснювалась на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78, п.79.2 ст. 79 ПКУ та акта ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 21.12.12р. № 7201/224/31890900.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПКУ, в редакції на момент видачі наказу, контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75 ПКУ документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин, зокрема: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи-якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, на думку відповідача, підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача стало ненадання позивачем пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Але, з позицією відповідача неможна погодитись, оскільки зазначені вище обставини не відповідають дійсності.

Єдиний запит відповідача № 494/10/22-419 від 10.01.2013 року «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» (надалі - запит) був отриманий головним бухгалтером позивача в приміщенні податкової інспекції лише 25.01.2013 року, про що є відповідний запис на примірнику запиту.

Відповідь на цей запит вих. № 33 від 07.02.2013р. була надана відповідачу 07.02.2013 року, про що є відмітка податкової інспекції на примірнику цієї відповіді.

Таким чином суд вважає, що позивач не порушив приписи п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78. ПКУ та вчасно надав вичерпну відповідь на запит.

Також, в судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що документи по запиту ДПІ № 494/10/22-419 від 10.01.2013 року, позивачем були надані в повному обсязі.

Крім того, в запиті відповідач посилається на п. 73.5 ст. 73 ПКУ, як на підставу для отримання від позивача інформації. Згідно даної норми, відповідач фактично направив запит з метою проведення зустрічної звірки шляхом співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача з метою документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Галактика М» та підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010р. № 1232.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8 зазначеного Порядку, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків; зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань; з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту; орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку; у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця).

Отже, відповідачем, була отримана інформація та документальне підтвердження господарських відносин між позивачем та ТОВ «Галактика М» саме з метою проведення зустрічної звірки.

Але, в порушення вимог чинного законодавства, відповідачем не було направлено або вручено позивачу жодних документів, зокрема, Довідки про проведення зустрічної звірки.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що відповідач зазначив в наказі на проведення перевірки, як одну з підстав - акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 21.12.12р. №7201/224/31890900.

Проте, посилання на акт перевірки іншого податкового органу, як на підставу для проведення перевірки не передбачено податковим законодавством.

Окрім того, дії державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Галактика М», за результатами якої складено акт від 21.12.2012 року № 7201/224/31890900, визнані протиправними, що підтверджується постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року по справі № 804/1489/13-а, підтриману ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вимог ст. 19 Конституції України та п.п. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21 ПКУ провів документальну позапланову невиїзну перевірку позивача без наявних на те підстав на момент її проведення, у зв'язку з вищезазначеним вимога позивача - визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у проведені перевірки ТОВ «Мед-сервіс Інвест» (код СДРПОУ 32176376), в результаті якої складено акт перевірки від 13.06.2013 року № 1086/221/32176376 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Галактика-М» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року підлягає задоволенню.

Щодо протиправності дій відповідача, стосовно формування в акті перевірки від 13.06.2013 року № 1086/221/32176376 висновків про визнання відсутності у ТОВ «Мед-сервіс Інвест» умов для здійснення господарської діяльності та висновків щодо нікчемності правочинів та угод між ТОВ «Мед-сервіс Інвест» та ТОВ «Галактика М» суд зазначає наступне.

В Акті перевірки контролюючим органом правомірно відображено інформацію, яка свідчить про реальне існування позивача, а також наявність фізичних та технічних можливостей для здійснення ним господарських операцій. Зокрема, актом перевірки підтверджується наявність працівників для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, наявність приміщень, що використовуються у господарській діяльності (с. 4 Акта, п. 2.9.).

Згідно п. 2.7. Акта перевірки основними видами діяльності у періоді, що перевірявся, були:

- неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

- оптова торгівля фармацевтичними товарами;

- консультування з питань комерційної діяльності.

Проте, а Акті перевірки також зазначено, (стр. 68, 69 Акту), що «...перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов 'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутня як база так і об'єкт оподаткування податком на прибуток...

...В ході перевірки встановлено відсутність реальної можливість придбання робіт (послуг, товарів) у ТОВ «Галактика-М» - постачальника та їх подальшої реалізації покупцям, а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності...».

Вказані висновки, виходячи з тексту Акту перевірки, контролюючий орган підтверджує базою даних ДПС податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, зокрема, актом позапланової невиїзної документальної перевірки ДНІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ТОВ «Галактика М» (ЄДРПОУ 31890900) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків з ТОВ «Інфотерм» (ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» (ЄДРПОУ 31441243) за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» (ЄДРПОУ 36293292) за березень 2011 року, ПВП «Форест» (ЄДРПОУ 25158848) за червень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» (ЄДРПОУ 37275541) за січень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» (ЄДРПОУ 31684481) за вересень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку від 21.12.2012 року № 7201/224/31890900.

Суд не погоджується з даними висновками відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України - під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряє мого періоду та виникнення спірних правовідносин) - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Судом встановлено, що між ТОВ «Мед-сервіс Інвест» (Покупець) та ТОВ «Галактика М» (Постачальник) укладено договір поставки від 30.12.2011 року № 138. За цим договором Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити ці товари на умовах, передбачених договором. Доставка товару на склад Покупця здійснюється транспортом та за рахунок останнього.

Договір було укладено у відповідності до вимог чинного законодавства України. В наслідок укладення цього договору було здійснено фактичне постачання товарів, що підтверджується первинними документами, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Галактика-М» та були надані для перевірки.

Товари, що були придбані ТОВ «Мед-сервіс Інвест» у постачальника ТОВ «Галактика М» у подальшому були реалізовані згідно договору поставки товарів № 43 фи від 01.04.2005р. ТОВ фірма «Мед-сервіс».

Фактичне отримання позивачем товарів/послуг від зазначеного контрагента за укладеними договорами підтверджується наявними при проведені перевірки та описаними в Акті перевірки накладними, податковими накладними, та первинними документами які долучені до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що проведені господарські операції є цілком прозорими та фактично здійсненими, мають реальний цикл походження товару, у повному обсязі підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, які відповідають чинному законодавству України, використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до ст.ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповід альність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, норми Податкового кодексу України в якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що укладений з контрагентом правочин мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірним правочином в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином (фіктивний правочин). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.12.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини. спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актом перевірки, які б факти в цьому Акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід, потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

На підставі вищезазначеного суд вважає, що вимоги позивача - визнати протиправності дій відповідача, стосовно формування в акті перевірки від 13.06.2013 року № 1086/221/32176376 висновків про визнання відсутності у ТОВ «Мед-сервіс Інвест» умов для здійснення господарської діяльності та висновків щодо нікчемності правочинів та угод між ТОВ «Мед-сервіс Інвест» та ТОВ «Галактика М» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також суд зазначає, що Податковим кодексом України передбачений порядок оформлення перевірок та наступних дій контролюючого органу в разі виявлення порушень податкового законодавства.

Так, ст. 86.1. ПКУ зазначено, що «у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт».

Статтею 86.8. ПКУ передбачений обов'язок контролюючого органу прийняти податкове повідомлення-рішення при наявності зафіксованих актом перевірки порушень податкового законодавства з боку платника податків.

Таке податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки -протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Але, в порушення норм ПКУ, відповідачем не було винесено жодного податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки.

Замість цього, відповідачем були здійснені коригування інформації щодо позивача шляхом внесення результатів перевірки до бази даних ДТП у Кіровському районі м. Дніпропетровська, що підтверджується листом № 7982/10/04-65-22-03-19 від 12.11.2013 року та витягом з баз АС «Податковий блок» - інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по ТОВ «Мед-сервіс Інвест», наданої відповідачем до матеріалів справи на вимогу ухвали суду від 16.01.2014р.

Відповідно пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на принципі невідворотності настання відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Згідно зі статтею 192 Податкового кодексу України у разі якщо після постачання товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів (послуг) особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів(послуг), суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.

Статтею 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (чинним на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

При цьому розділ IV Порядку «Документальна невиїзна перевірка» визначає, що у всіх випадках встановлення під час перевірки працівниками ДПІ фактів безпідставного включення сум податку до складу податкового кредиту або донарахування податкових зобов'язань складається Акт та приймається податкове повідомлення - рішення (пункти 4.4., 4.7., 4.13., 4.17 Порядку).

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не. може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПКУ. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПКУ та його узгодження.

Таким чином, діючим податковим законодавством передбачено, що коригування показників податкової звітності платника податків здійснюється тільки за наявності узгодженого грошового зобов'язання.

Вищенаведене підтверджує протиправність дій відповідача щодо самостійного коригування податкових зобов'язань позивача.

А отже, належним способом поновлення порушеного права позивача в цьому випадку є відновлення в базах даних ДПІ інформації щодо позивача шляхом вилучення з баз даних результатів перевірки.

На підставі вищезазначеного вимоги позивача: визнати протиправними дії відповідача щодо коригування податкової інформації у базах даних ДПІ стосовно ТОВ «Мед-сервіс Інвест» за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., яке відбулося на підставі акту від 13.06.2013 року № 1086/221/32176376 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Галактика М» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року; зобов'язати відповідача відновити в базах даних ДПІ інформацію стосовно ТОВ «Мед-сервіс Інвест» за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., шляхом вилучення з баз даних ДПІ результатів перевірки - підлягягають задоволенню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-сервіс Інвест» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у проведені перевірки ТОВ «Мед-сервіс Інвест» (код СДРПОУ 32176376), в результаті якої складено акт перевірки від 13.06.2013 року № 1086/221/32176376 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Галактика-М» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо формування в акті перевірки від 13.06.2013 року № 1086/221/32176376 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Галактика-М» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, висновків про визнані відсутності у ТОВ «Мед-сервіс Інвест» умов для здійснення господарської діяльності.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо формування в акті перевірки від 13.06.2013 року № 1086/221/32176376 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Галактика-М» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, висновків щодо нікчемності правочинів та угод між ТОВ «Мед-сервіс Інвест» та ТОВ «Галактика-М».

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування податкової інформації у базах даних ДПІ стосовно ТОВ «Мед-сервіс Інвест» за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., яке відбулося на підставі акту перевірки від 13.06.2013 року № 1086/221/32176376 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Галактика-М» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в базах даних ДПІ інформацію стосовно ТОВ «Мед-сервіс Інвест» за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., шляхом вилучення з баз даних ДПІ результатів перевірки.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 25.02.2014р.

Суддя Е.О. Юрков