Постанова № 37363808, 11.02.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2014 року № 813/54/14

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.

секретар судового засідання Гіщинська С.Я.

за участі представників

позивача Мельничука В.А.

відповідача Рождественської Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ера Трейд» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив :

Позивач звернувся з позовом, в якому з врахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 20 грудня 2013 року № 0002912210/9457 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 197 438,00 грн та застосованих штрафних санкцій в розмірі 49 360, 00 грн та №№ 0002892210/9456, 0002902210/9458 повністю.

Посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі акту перевірки від 06 грудня 2013 року № 2554/22-10/34783962 «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Ера Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 20.01.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 20.01.2011 року по 31.12.2012 року». Вважає, що висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентами спростовуються первинними та платіжними документами, які надані до перевірки у повному обсязі та належним чином підтверджують факти здійснення позивачем господарських операцій і використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності. Відповідачем при проведенні попередніх документальних перевірок фактично підтверджено здійснення спірних господарських операцій, зокрема, факт експорту товарів та отримання доходу від такого експорту. Не відповідають дійсності і відомості акту перевірки щодо ненадання до такої податкової накладної та вантажно-митної декларації на підтвердження права на податковий кредит, факт такого ненадання не доводиться жодним чином, вказані документи є в наявності у позивача та підтверджують належним чином право на податковий кредит. Тому вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав повністю, з обґрунтувань викладених у позовній заяві, а тому просить позов задоволити.

Відповідачем подано письмове заперечення проти позову, в якому просить в позові відмовити, посилається на те, що працівниками податкової інспекції проведена планова виїзна перевірка позивача, якою із врахуванням відомостей отриманих від інших підрозділів ГУ Міндоходів, встановлено нереальність господарських операцій позивача з ТзОВ «Донекотрейд», ТзОВ ПКЦ «Востокторгсервіс-групп» та ПП «Кіровоградський біопаливний завод» по придбанню та транспортуванню паливних гранул, а діяльність вказаних контрагентів мала на меті створення податкової вигоди для позивача. А отже суми витрат та податкового кредиту за вказаними операціями позивачем задекларовані протиправно. Що стосується сум податкового кредиту, які не підтверджені податковою накладною та ВМД, то такі документи до перевірки не надані, що зафіксовані в акті перевірки. А тому вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.

В судовому засіданні, представник відповідача проти позову заперечила, з підстав викладених у письмовому запереченні проти позову та просить відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі направлень від 11.11.2013 року №№ 456, 457, 458, 459, 460, згідно ст.77 Податкового кодексу України та наказу від 31.10.2013 року № 399 ДПІ у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Ера Трейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.01.2011 року по 31.12.2012 року.

Як видно з висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення зі сторони позивача, зокрема п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.3 ст.44, п.135.1, п.135.2, п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.1, п.137.4 ст.137, п.138.2, п.138.5 ст.138, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого, встановлено заниження податку на прибуток в сумі 216 111,00 грн та п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 ст.20.12 ст.201 Податкового кодексу України, в результат чого, встановлено заниження податку на додану вартість на суму 34 869,00 грн та завищення залишку від'ємного значення з ПДВ за листопад 2012 року в сумі 19 007,00 грн.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем 20 грудня 2013 року винесено податкові повідомлення-рішення № 0002912210/9457, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 216 111,00 грн та застосованих штрафних санкцій в розмірі 49 360,00 грн, № 0002892210/9456, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 34 869,00 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 17 435,00 грн та № 0002902210/9458, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2012 року на суму 19 007,00 грн.

Підставою для вказаних висновків стали обставини щодо несплати позивачем податку на прибуток за I-й квартал 2011 року в сумі 18 673,00 грн у зв'язку із неподанням декларації з податку на прибуток; протиправним формуванням витрат в сумі 78 840,00 грн та податкового кредиту з ПДВ в сумі 19 007,00 грн за результатами придбання товарів у ПП «Кіровоградський біопаливний завод»; завищенням на суму 861 343,00 грн витрат з вартості товарів та послуг придбаних у ТзОВ «Донекотрейд» та ТзОВ ПКЦ «Востокторгсервіс-групп» у зв'язку із безтоварністю відповідних господарських операцій. Крім цього, перевіркою зроблено висновок щодо відсутності у позивача права на податковий кредит з ПДВ в сумі 31 848,0 грн у зв'язку із ненаданням до перевірки ВМД № 000164 від 04.01.2012 року та в сумі 3 020,00 грн. у зв'язку із ненаданням до перевірки податкової накладної № 2062 від 06.02.2012 року виписаної ТзОВ Фірма «Мезон».

Судом встановлено, що 22.10.2012 року позивачем укладено Договір купівлі-продажу № 22/10-12 з ПП «Кіровоградський біопаливний завод», за умовами якого позивачем придбано паливні гранули з лушпиння соняшника. За результатами придбання сторонами оформлено видаткові накладні № РН-0000018 від 29.10.2012 року, № РН-0000019 від 31.10.2012 року, № РН-0000021 від 02.11.2012 року, № РН-0000023 від 03.11.2012 року, № РН-0000031 від 13.11.2012 року, № РН-0000033 від 18.11.2012 року, № РН-0000034 від 19.11.2012 року, № РН-0000036 від 01.12.2012 року, № РН-0000047 від 30.12.2012 року. За результатами здійснення операцій позивачу надано податкові накладні № 1 від 22.10.2012 року, № 2 від 29.10.2012 року, № 1 від 02.11.2012 року, № 10 від 19.11.2012 року. Придбані товари позивачем оплачено платіжними дорученнями № 815 від 22.10.2012 року, № 839 від 29.10.2012 року, № 871 від 02.11.2012 року та № 920 від 19.11.2012 року.

З матеріалів справи видно, що транспортування товарів від ПП «Кіровоградський біопаливний завод» позивачу здійснювалось за товарно-транспортними накладними серія ААБ № 0004241 від 29.10.2012 року, серія ААБ № 0004243 від 31.10.2012 року, серія БЗС № 664510 від 02.11.2012 року, серія БЗС № 664516 від 03.11.2012 року, серія БЗС № 664540 від 13.11.2012 року, серія БЗС № 664519 від 18.11.2012 року, серія БЗС № 664520 від 19.11.2012 року, серія ААБ № 0005005 від 01.12.2012 року, серія ААБ № 0005011 від 30.12.2012 року.

Доставка вантажів позивачу здійснена на підставі Договору № 3007-2 від 30.07.2012 року з ПП «ДЕВІК», що підтверджується Актами № ОУ-0005222 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.10.2012 року, № ОУ-0005178 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 01.11.2012 року, № ОУ-0005248 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 03.11.2012 року, № ОУ-0005331 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 05.11.2012 року, № ОУ-0005341 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 14.11.2012 року, № ОУ-0005447 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 19.11.2012 року, № ОУ-0005492 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 20.11.2012 року, № ОУ-0005610 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 03.12.2012 року, № ОУ-0006046 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.12.2012 року. Оплата транспортних послуг позивачем підтверджена платіжними дорученнями № 1115 від 16.01.2013 року, № 1152 від 01.02.2013 року, № 1395 від 28.03.2013 року, № 1399 від 29.03.2013 року, № 1405 від 01.04.2013 року, № 1415 від 02.04.2013 року, № 1425 від 03.04.2013 року, № 1490 від 17.04.2013 року, № 1550 від 14.05.2013 року, № 1608 від 27.05.2013 року, № 1621 від 29.05.2013 року.

З акту перевірки видно, що факт такого транспортування відповідачем встановлено, однак зроблено висновок про безтоварність операцій позивача з ПП «Кіровоградський біопаливний завод».

В подальшому придбані паливні гранули експортовані позивачем за межі митної території України За Договором поставки № 01/06-12 від 01.06.2012 р. з Firma Handlowo-uslugowa «Era Trade» Marek Jaskulski. Факт експорту товарів підтверджується вантажно-митними деклараціями № 209120000/2012/035586 від 31.10.2012 року, № 209120000/2012/035621 від 31.10.2012 року, № 209120000/2012/036164 від 05.11.2012 року, № 209120000/2012/036173 від 05.11.2012 року, № 209120000/2012/037769 від 14.11.2012 року, № 209120000/2012/037910 від 19.11.2012 року, № 209120000/2012/037979 від 20.11.2012 року, № 209120000/2012/816857 від 04.12.2012 року.

За наслідками експорту товарів позивачем отримано грошові кошти, що підтверджено банківськими виписками від 26.07.2012 року, від 20.08.2012 року, від 05.09.2012 року, від 11.09.2012 року, від 11.10.2012 року, від 22.10.2012 року, від 07.11.2012 року, від 19.11.2012 року, від 29.11.2012 року, від 12.12.2012 року, від 20.12.2012 року, від 03.12.2013 року, від 10.01.2013 року, від 24.01.2013 року., від 25.02.2013 року, від 04.03.2013 року, від 24.04.2013 року.

Позивачем 02.04.2012 року укладено Договір поставки паливних гранул з лушпиння соняшника № 02/04 з ТОВ «Донекотрейд». Видаткова накладна № РН-0000008 від 02.06.2012 року. За результатами придбання сторонами оформлено видаткові накладні, а саме: № РН-0000011 від 02.06.2012 року, № РН-0000012 від 02.06.2012 р., № РН-0000013 від 02.06.2012 року, № РН-0000010 від 05.06.2012 року, № РН-0000014 від 05.06.2012 року, № РН-0000015 від 05.06.2012 року, № РН-0000016 від 05.06.2012 року, № РН-0000017 від 07.06.2012 року, № РН-0000024 від 07.06.2012 року, № РН-0000018 від 07.06.2012 року, № РН-0000022 від 13.06.2012 року, № РН-0000023 від 13.06.2012 року, № РН-0000026 від 18.06.2012 року, № РН-0000027 від 20.06.2012 року, № РН-0000030 від 02.07.2012 року, № РН-0000031 від 02.07.2012 року, № РН-0000032 від 02.07.2012 року, № РН-0000033 від 03.07.2012 року, № РН-0000034 від 06.07.2012 року, № РН-0000046 від 31.07.2012 року, № РН-0000047 від 31.07.2012 року, № РН-0000049 від 02.08.2012 року, № РН-0000050 від 03.08.2012 року, № РН-0000051 від 03.08.2012 року, № РН-0000052 від 06.08.2012 року, № РН-0000054 від 13.08.2012 року, № РН-0000055 від 14.08.2012 року, № РН-0000056 від 14.08.2012 року, № РН-0000057 від 17.08.2012 року, № РН-0000060 від 27.08.2012 року, № РН-0000064 від 04.09.2012 року, № РН-0000065 від 04.09.2012 року, № РН-4 від 06.09.2012 року, № РН-8 від 07.09.2012 року, № РН-7 від 08.09.2012 року.

За результатами здійснення операцій ТОВ «Донекотрейд» позивачу виписано податкові накладні: № 7 від 01.06.2012 року, № 8 від 05.06.2012 року, № 10 від 07.06.2012 року, № 13 від 07.06.2012 року, № 15 від 07.06.2012 року, № 18 від 27.06.2012 року, № 27 від 30.07.2012 року, № 29 від 03.08.2012 року.

Придбані у ТОВ «Донекотрейд» товари позивачем оплачено за платіжними дорученнями № 319 від 01.06.2012 року, № 322 від 05.06.2012 року, № 323 від 05.06.2012 року, № 333 від 07.06.2012 року, № 379 від 27.06.2012 року, № 482 від 30.07.2012 року, № 508 від 03.08.2012 року, № 619 від 10.09.2012 року.

Доставка паливних гранул до позивача здійснена за товарно-транспортними накладними б/н від 02.06.2012 року, б/н від 02.06.2012 року б/н від 03.06.2012 року, б/н від 04.06.2012 року, б/н від 06.06.2012 року, б/н від 06.06.2012 року, б/н від 06.06.2012 року, б/н від 06.06.2012 року, б/н від 07.06.2012 року, серія 01АА № 111985 від 09.06.2012 року, серія 01АА № 111987 від 09.06.2012 року, серія 01АА № 111988 від 13.06.2012 року, серія 01АА № 111989 від 15.06.2012 року, серія 01АА № 111990 від 18.06.2012 року, б/н від 20.06.2012 року, б/н від 02.07.2012 року, 01АА № 109978 від 02.07.2012 року, серія 01АА № 111992 від 02.07.2012 року, серія 01АА № 109979 від 03.07.2012 року, серія 01АА № 109980 від 06.07.2012 року, № 0029178 від 01.08.2012 року, № 0029182 від 01.08.2012 року, № 01АА від 03.08.2012 року, № 01АА від 03.08.2012 року, № 0029178 від 03.08.2012 року, № 01АА від 06.08.2012 року, № 829894 від 10.08.2012 року, № 01АА від 14.08.2012 року, № 01АА від 14.08.2012 року, № 01АА від 18.08.2012 року, № 01АА від 27.08.2012 року, № 01АА від 04.09.2012 року, № 01АА від 04.09.2012 року, № 01АА від 06.09.2012 року, № 01АА від 07.09.2012 року, № 01АА від 08.09.2012 року.

У відповідності до Договору № 95 від 02.07.2012 року транспортного експедирування, організація транспортування товару придбаного позивачем у ТОВ «Донекотрейд» здійснена ТзОВ «ПКЦ «Востокторгсервіс-групп», що підтверджується актами виконаних робіт № ВТ-50712014 від 05.07.2012 року, № ВТ-90712007 від 09.07.2012 року, № ВТ-12071204 від 12.07.2012 року, № ВТ-13071205 від 13.07.2012 року, № ВТ-13071206 від 13.07.2012 року, № ВТ-13071208 від 13.07.2012 року, № ВТ-13071207 від 13.07.2012 року, № ВТ-16071205 від 16.07.2012 року, № ВТ-16071206 від 16.07.2012 року, № ВТ-17071202 від 17.07.2012 року, № ВТ-20071201 від 20.07.2012 року, № ВТ-21071203 від 21.07.2012 року, № ВТ-21071201 від 21.07.2012 року, № ВТ-21071202 від 21.07.2012 року, № ВТ-23071202 від 23.07.2012 року, № ВТ-26071209 від 26.07.2012 року, № ВТ-26071210 від 26.07.2012 року, № ВТ-27071219 від 27.07.2012 року, № ВТ-27071218 від 27.07.2012 року, № ВТ-60812006 від 06.08.2012 року, № ВТ-13091210 від 13.09.2012 року, № ВТ-17091215 від 17.09.2012 року, № ВТ-21091207 від 21.09.2012 року, № ВТ-26091201 від 26.09.2012 року, № ВТ-26091202 від 26.09.2012 року, № ВТ-29091204 від 29.09.2012 року, № ВТ-29091205 від 29.09.2012 року, № ВТ-29091207 від 29.09.2012 року.

За результатами операцій ТзОВ «ПКЦ «Востокторгсервіс-групп» позивачу виписані податкові накладні № 306 від 04.07.2012 року, № 1805 від 17.07.2012 року, № 2710 від 25.07.2012 року, № 33 від 03.09.2012 року.

Оплата транспортно-експедиційних послуг позивачем проведена за платіжними дорученнями № 396 від 04.07.2012 року, № 443 від 17.07.2012 року, № 462 від 25.07.2012 року, № 596 від 03.09.2012 року.

Долучені до матеріалів справи документи підтверджують і факт подальшої реалізації позивачем паливних гранул придбаних у ТОВ «Донекотрейд». Так, за Договором поставки № 01/06-12 від 01.06.2012 року паливні гранули експортовані польському підприємству Firma Handlowo-uslugowa «Era Trade» Marek Jaskulski. Здійснення зазначених операцій підтверджується вантажно митними деклараціями, а саме: № 209120000/2012/019695 від 15.06.2012 року, № 209120000/2012/019697 від 15.06.2012 року, № 209120000/2012/019721 від 15.06.2012 року, № 209120000/2012/019707 від 15.06.2012 року, № 209120000/2012/019710 від 15.06.2012 року, № 209120000/2012/019873 від 18.06.2012 року, № 209120000/2012/019976 від 18.06.2012 року, № 209120000/2012/021566 від 03.07.2012 року, № 209120000/2012/021705 від 03.07.2012 року, ВМД № 209120000/2012/021702 від 03.07.2012 року, № 209120000/2012/021747 від 04.07.2012 року, № 209120000/2012/021748 від 04.07.2012 року, № 209120000/2012/021823 від 04.07.2012 року, № 209120000/2012/021830 від 04.07.2012 року, № 209120000/2012/021820 від 04.07.2012 року, № 209120000/2012/021821 від 04.07.2012 року, № 209120000/2012/021940 від 05.07.2012 року, № 209120000/2012/022034 від 05.07.2012 року, № 209120000/2012/022038 від 05.07.2012 року, № 209120000/2012/025628 від 06.08.2012 року, № 209120000/2012/025633 від 06.08.2012 року, № 209120000/2012/025717 від 07.08.2012 року, № 209120000/2012/025751 від 07.08.2012 року, № 209120000/2012/025778 від 07.08.2012 року, № 209120000/2012/025779 від 07.08.2012 року, № 209120000/2012/028273 від 31.08.2012 року, № 209120000/2012/028280 від 31.08.2012 року, № 209120000/2012/028292 від 31.08.2012 року, № 209120000/2012/028390 від 31.08.2012 року, № 209120000/2012/030199 від 17.09.2012 року, № 209120000/2012/030200 від 17.09.2012 року, № 209120000/2012/030203 від 17.09.2012 року, № 209120000/2012/030202 від 17.09.2012 року, № 209120000/2012/030292 від 18.09.2012 року, № 209120000/2012/030289 від 18.09.2012 року.

За наслідками експорту товарів позивачем отримано грошові кошти, що підтверджено банківськими виписками від 26.07.2012 року, від 20.08.2012 року, від 05.09.2012 року, від 11.09.2012 року, від 11.10.2012 р., від 22.10.2012 року, від 07.11.2012 року, від 19.11.2012 року, від 29.11.2012 року, від 12.12.2012 року, від 20.12.2012 року, від 03.12.2013 року, від 10.01.2013 року, від 25.02.2013 року, від 04.03.2013 року, від 24.04.2013 року.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 ст.138 ПК України зазначено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

При цьому відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складені первинні документи, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Із змісту наведених вище документів та обставин видно, що операції з придбання позивачем паливних гранул у ТзОВ «Донекотрейд» та ПП «Кіровоградський біопаливний завод», а також операції з придбання транспортно-експедиційних послуг у ТзОВ ПКЦ «Востокторгсервіс-групп» підтверджені належними та допустимими доказами, а у відповідача були відсутні правові підстави для висновку про нереальність таких господарських операцій.

Що стосується доводів акту перевірки, які зазначені в обгрутування висновків щодо нереальності операцій позивача із вказаними вище контрагентами, то вони, на думку суду, наведені без врахування первинних документів наданих до перевірки позивачем, ґрунтуються на припущеннях та інформації щодо операцій до яких позивач не має жодного відношення. А отже, у відповідача були відсутні правові підстави для висновку про завищення позивачем витрат на суму 78 840,00 грн задекларованих результатами придбання товарів у ПП «Кіровоградський біопаливний завод» та на суму 861 343,00 грн з вартості товарів та послуг придбаних у ТзОВ «Донекотрейд» та ТзОВ ПКЦ «Востокторгсервіс-групп» та збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Крім цього, судом взято до уваги відомості Довідки від 10.09.2012 року № 2856/15-40/37483962 складеної ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2012 року та від 07.11.2012 року № 3664/15-40/37483962 - за серпень 2012 року. Предметом вказаних перевірок була правомірність та правильність декларування позивачем сум податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ за операціями з ТзОВ «Донекотрейд» та ТзОВ ПКЦ «Востокторгсервіс-групп». За результатами перевірок порушень при відображенні позивачем від'ємного значення та бюджетного відшкодування відповідачем не встановлено.

Як видно з податкового повідомлення-рішення від 20.12.2013 року № 0002912210/9457, ним позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 216 111,00 грн та застосованих штрафних санкцій в розмірі 49 360,00 грн. Однак, позивач погоджується із збільшенням даним податковим повідомленням-рішення грошового зобов'язання на суму 18 673,00 грн у зв'язку із несплатою позивачем податку на прибуток за I-й квартал 2011 року. Саме тому позовні вимоги полягають у скасуванні податкового повідомлення-рішення від 20.12.2013 року № 0002912210/9457 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 197 438,00 грн та застосованих штрафних санкцій в розмірі 49 360,00 грн.

Відповідно до наданого представником відповідача до матеріалів справи розрахунку штрафних санкцій, такі за заниження грошового зобов'язання на суму 18 673,00 грн у зв'язку із несплатою податку на прибуток за I-й квартал 2011 року до позивача не застосовувались.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0002902210/9458 від 20.12.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2012 року на суму 19 007,00 грн, то із змісту акту перевірки видно, що підставою для такого висновку є безтоварний, на думку відповідача, характер господарських операцій позивача з ПП «Кіровоградський біопаливний завод» за Договором купівлі-продажу паливних гранул з лушпиння соняшника № 22/10-12 22.10.2012 року. Однак, виходячи із викладеного судом вище, висновок відповідача щодо безтоварності вказаних операцій є протиправним та спростовується належними і допустимими доказами.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма Податкового кодексу України пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податкового кредиту позивача за операціями із ПП «Кіровоградський біопаливний завод» підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, платіжними документами та документами, які повністю підтверджують отримання відповідних товарів та використання їх в господарській діяльності. З огляду на це, у позивача були всі правові підстави для формування податкового кредиту за результатами здійснення господарських операцій з ПП «Кіровоградський біопаливний завод» за листопад 2012 року в сумі 19006,71 грн.

Податковим повідомленням-рішенням № 0002892210/9456 від 20.12.2013 року позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 34 869,00 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 17 435,00 грн у зв'язку із ненаданням до перевірки ВМД № 000164 від 04.01.2012 року та в сумі 3 020,00 грн у зв'язку із ненаданням до перевірки податкової накладної № 2062 від 06.02.2012 року виписаної ТзОВ Фірма «Мезон».

Однак, підстави для висновку про відсутність у позивача ВМД № 000164 від 04.01.2012 року та на суму ПДВ 31 848,00 грн та податкової накладної № 2062 від 06.02.2012 року виписаної ТзОВ Фірма «Мезон» на суму ПДВ 3 020,00 грн актом перевірки не обґрунтовані. Матеріали перевірки не містять посилання на будь-які обставини щодо фіксування факту ненадання позивачем зазначених документів до перевірки та порушення вимог п.85.2 ст.85 ПК України.

Згідно із вказаною нормою, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Натомість, позивачем до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії, а судом в засіданні оглянуто оригінали документів, які спростовують вищенаведені обставини. Зокрема, судом досліджено оригінал податкової накладної № 2062 від 06.02.2012 року, яка виписана позивачу ТзОВ Фірма «Мезон» на суму ПДВ 3 020,00 грн за наслідками внесення плати за оренду приміщення за лютий 2012 року в сумі 18 120,00 грн. за Договором № 30/12-0 від 30.12.2011 року. Оплата оренди підтверджується банківською випискою від 06.02.2012 року.

Судом також досліджено оригінал ВМД № 000164 від 04.01.2012 року, яка підтверджує здійснення позивачем імпортної операції по придбанню в ANWIL SA Kompleks Tworzyw Sztucznyh, Польща, полімерів вініхлориду у первинних формах вартістю 19130,63 Доларів США. Здійснення даної операції підтверджується заявкою на закупівлю валюти № 8 від 22.02.2012 року, платіжним дорученням в іноземній валюті № 12 від 22.02.2012 року та банківською випискою.

Тому, підстави для висновку про порушення позивачем п.198.6 ст.198 ПК України в даному випадку відсутні.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Не виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На викладені обставини також звертає увагу Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03).

У згаданому рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що враховуючи своєчасне і повне виконання покупцем своїх зобов'язань щодо подання звітності з податку на додану вартість, неможливість ним забезпечити дотримання постачальником обов'язку подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що жодних протиправних дій з боку контрагента про які знав чи міг знати покупець вчинено не було, суд вважає, що покупець не повинен відповідати за наслідки невиконання продавцем свої зобов'язань своєчасно подавати звітність з податку на додану вартість і в результаті чого вдруге сплачувати податок на додану вартість, а також пеню.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позивачем правомірно включено суми до складу витрат та податкового кредиту з ПДВ, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

На підставі ст.94 вищенаведеного Кодексу із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 20 грудня 2013 року №№ 0002892210/9456, 0002902210/9458 та №0002912210/9457 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 197 438 (сто дев'яносто сім тисяч чотириста тридцять вісім) грн 00 коп. та застосованих штрафних санкцій в розмірі 49 360 (сорок дев'ять тисяч триста шістдесят) грн 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ера Трейд» сплачену ним суму судового збору в розмірі 630 (шістсот тридцять) грн 85 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Ланкевич А.З.