Постанова № 37363760, 21.02.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2014 року м. ПолтаваСправа №816/495/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - Плахотничого Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2014 року Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 2754,75 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань та заперечень не надав /а.с. 31/.

Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за даної явки та наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 06 грудня 2007 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 7/.

З 10 грудня 2007 року відповідач перебуває на податковому обліку в Карлівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою від 11 грудня 2007 року №418/Ц/29-025 /а.с. 8/.

Згідно наявної у матеріалах справи копії корінця свідоцтва серії НОМЕР_2 встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебуває на спрощеній системі оподаткування /а.с. 13/.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 24 січня 2012 року відповідачем відповідно до статті 291 Податкового кодексу України було подано до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування /а.с. 10-11/, на підставі якої ФОП ОСОБА_2 висловив своє бажання перебувати на спрощеній системі оподаткування у порядку, встановленому розділом XIV Податкового кодексу України.

Згідно пункту 295.1. Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до підпункту 295.2. зазначеного Кодексу нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

На підставі поданих відповідачем декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця:

- від 26 квітня 2013 року за І квартал 2013 року №9024029508 терміном сплати 20 травня 2013 року задекларовано до сплати 1281,15 грн /а.с. 14-15/;

- від 09 липня 2013 року за півріччя 2013 року №9040508829 терміном сплати 19 серпня 2013 року задекларовано до сплати 1344,45 грн;

- від 07 листопада 2013 року №9071298831 терміном сплати 19 листопада 2013 року задекларовано до сплати 133,50 грн /а.с. 23-24/.

За рахунок переплати заборгованість відповідача була зменшена та станом на момент подання позову за даним розрахунком рахується заборгованість у сумі 2754,75 грн. /а.с. 34/.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

В силу вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України позивачем винесено податкову вимогу від 15 липня 2013 року №59-17, яка отримана відповідачем 15 липня 2013 року, про що свідчить підпис ФОП ОСОБА_2 на корінці податкової вимоги, що залишився у позивача /а.с. 17/.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 становить 2754,75 грн, що підтверджується витягом з облікової картки відповідача /а.с. 34/.

Враховуючи наявність у відповідача обов'язку зі сплати податкових зобов'язань, а у позивача - прав на контроль за сплатою податкових зобов'язань і штрафних (фінансових) санкцій та на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову - про стягнення не сплаченої на дату судового розгляду справи суми боргу в розмірі 2754,75 грн.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) кошти у розмірі податкового боргу 2754,75 грн /дві тисячі сімсот п'ятдесят чотири гривні сімдесят п'ять копійок/ на бюджетний рахунок №31518970700147 відкритий в ГУДКС у Полтавській області, код платежу 18050400 отримувач місцевий бюджет Карліської міської ради, код ЗКПО 37997400, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 26 лютого 2014 року.

Суддя Л.М. Петрова