Рішення № 37363061, 18.02.2014, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року справа № 919/1044/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Лотової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Петербургспецстрой- Крим"

(99007, м.Севастополь, вул. 4-ая Бастіонна, 25)

до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської Міністерства оборони України

(99029, м.Севастополь, вул. Хрустальова 60)

Головного управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі

(вул. Балаклавська, 9, м.Севастополь, 99011)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради (вул.Адм.Октябрського, буд.4, м.Севастополь, 99011).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів

Військова частина А-2295

(Бухта Курина, причал №15, м.Севастополь, 99002)

про стягнення 26 732,33 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - Жиркіна Олена Сергіївна - представник, довіреність №б/н від 14.01.2014;

від першого відповідача(Севастопольська КЕЧ морська) - Костіна Каміла Юріївна - юрисконсульт, довіреність №9/11-287 від 13.01.2014;

від другого відповідача (ГУ ДКС України в м.Севастополі) - не з'явився.

від третьої особи (КП «Севміськводоканал» СМР) - не з'явився;

від третьої особи(В/ч А-2295) - не з'явився.

09.09.2013 товариство з обмеженою відповідальністю "Петербургспецстрой Крим" (далі по тексту позивач або ТОВ) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської Міністерства оборони України (далі по тексту перший відповідач або КЕЧ морська) про стягнення 26 732,33 грн.

Ухвалою суду від 09.09.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 24.10.2013 строк розгляду справи продовжено на 15 днів до 25.11.2013.

У зв'язку з перебуванням судді Харченка І.А. у відпустці, відповідно до пункту 3.3. рішення зборів суддів господарського суду міста Севастополя від 28.12.2010 (із змінами), розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя від 18.11.2013 №477 призначено повторний автоматичний розподіл справи №919/1044/13, за наслідками якого суддею для розгляду цією справи визначено Лотову Ю.В.

Ухвалою суду від 19.11.2013 року справу № 919/1044/13 прийнято до провадження суддею Лотовою Ю.В. та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.12.2013.

Ухвалою суду від 18.12.2013 Головне управління Державної казначейської служби у м. Севастополі (далі - другий відповідач) було залучено до участі в справі в якості іншого другого відповідача.

Ухвалою суду від 16.01.2014 комунальне підприємство "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради було залучено участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 16.01.2014 військова частина А-2295 було залучено участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві та у поясненнях до позовної заяви, просила суд позов задовольнити. Позовні вимоги, із посиланням на статті 11, 526, 548 Цивільного кодексу України, статті 173, 174 Господарського кодексу України обґрунтовані тим, що позивач надавав послуги відповідачу щодо передання водокористування та водовідведення, у зв'язку з несправністю водоміру у відповідача виникла заборгованість, яку він відмовляється сплачувати.

Представник першого відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, які зазначені у відзиву на позовну заяву, зокрема зазначила, що між сторонами не існує жодних відносин, до того ж сплата цієї заборгованості буде суперечить Бюджетному кодексу України. (арк.с. 48)

Представник другого відповідача у попередніх судових засіданнях щодо задоволення позову заперечував, зазначив, що Головне управління Державної казначейської служби у м. Севастополі жодним чином не порушувало прав та інтересів позивача. В судове засідання 18.02.2014 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У судове засідання представники третіх осіб не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Петербургспецстрой Крим" здійснювало комплексне експлуатаційне-технічне обслуговування будівель та споруд військових містечок Чорноморського флоту Російської Федерації. (а.с. 67-69)

Позивачем з комунальним підприємством "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради був укладений договір № 5115 на водопостачання та водовідведення військовим частинам ЧФ РФ, згідно з яким ТОВ здійснювало оплату послуг, які надавались військовим частинам РФ, зокрема в/ч 53054, яка розташована не території причалу № 15. (а.с. 18-20)

На вказаному причалі так саме була розташована військова частина А-2295 Військово-Морських Сил України. Водопостачання вказаної військовій частині здійснювалось за окремим договором з комунальним підприємством "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради через корінній водомір 160309 ЧФ РФ. (а.с. 143-144)

20.02.2012 між Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морська Міністерства оборони України та комунальним підприємством "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради був укладений договір № 43 про закупівлю товарів (послуг) за державні кошти, згідно з яким підприємство зобов'язалось здійснювати централізоване водопостачання військовим частинам ВМС України, зокрема в/ч А-2295, а позивач сплачувати вказані послуги.

18.07.2012 позивачем було встановлено, що корінний водомір №160309 несправній. 01.08.2012 був складений акт КП "Севміськводоканал", якій це підтвердив. Про вказані обставини було повідомлено відповідача. (а.с. 73 - 76)

12.02.2013 ТОВ звернувся до КЕЧ морської про необхідність сплати різниці у витратах води за період з травня 2012 по липень 2012 року включно у сумі 26 732,33 грн., яка виникла у зв'язку з несправністю водоміра.

Несплата позивачем вказаної суми стала підставою для пред'явлення цього позову.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку з наступним.

Згідно з частинами першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

За змістом вказаних норм права для захисту у судовому порядку прав або інтересів позивача необхідне, щоб на момент звернення до суду позивач мав таке право або інтерес та вони були порушені відповідачем.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Позивачем ані у позові, ані у письмових поясненнях до позову правових підстав виникнення зобов'язань не зазначено, не зважаючи на відповідні вимоги суду, які були викладені в ухвалі суду від 03.12.2013.

Судом встановлено, що між сторонами жодних правовідносин не існувало. Та обставина, що Севастопольська квартирна-експлуатаційна частина морська Міністерства оборони України оплачувала третій організації відповідно до договору послуги з централізованого водопостачання військовим частинам ВМС України не може бути підставою для стягнення з неї будь-яких додаткових витрат.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд дійшов висновку, що позивачем не надано належним та допустимих доказів виникнення заборгованості у зв'язку з різницею у витратах води за період з травня 2012 по липень 2012 року включно у сумі 26 732,33 грн..

Так, акт про несправність корінного водоміра був складений водопостачальною компанією лише 01.08.2012 року.

Доказів того, що вказаний водомір був несправний саме з травня по липень 2012 року представником позивача не надано.

Акт, складений з цього питання позивачем 18.07.2012, відомостей про період несправності не містить, до того ж складений у односторонньому порядку.

Що стосується акту № 174/631 взаємозвірки споживання холодної води, затвердженого командиром військової частини А-2295, то суд не може прийняти до уваги вказаний документ. Жодним з учасників процесу цей акт не був наданий в оригіналі, не зважаючи на неодноразові вимоги суду, що суперечить статті 36 Господарського процесуального кодексу України, а тому він не є допустимим доказом.

До того ж, вказаний акт був складений третьою особою на боці відповідачів в односторонньому порядку без залучення першого відповідача, не містить даних яким чином визначалась кількість спожитої води та доказів того, що кількість спожитої води складає саме 3881 куб.м.

Щодо вимог товариство з обмеженою відповідальністю "Петербургспецстрой Крим" до Головне управління Державної казначейської служби у м. Севастополі, то вони позивачем взагалі жодним чином не обґрунтовані.

Доказів того, що другим позивачем будь-яким чином порушені права та інтереси позивача ним не надано.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 24.02.2014.

Суддя Ю.В. Лотова

919/1044/13/4030/14