Постанова № 37362325, 21.02.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2014 року справа № 823/3219/13-а

м. Черкаси

12 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мишенка В.В.,

при секретарі - Ільченку С.М.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 (за паспортом);

представника відповідача - Шаповал О.В. (за довіреністю);

представника третьої особи - Давиденка К.А. (за довіреністю),

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, третя особа - Черкаський обласний військовий комісаріат про зобов'язання вчинити певні дії та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) в якому просить: скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 24.09.2013 року; зобов'язати відповідача - управління Державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень (далі - відповідач) вчинити дії по примусовому виконанню виконавчого листа № 823/461/13-а виданого 27.05.2013 року, а саме по виконанню постанови Черкаського окружного адміністративного суду, якою було зобов'язано Черкаський обласний військовий комісаріат провести розслідування нещасного випадку, що стався з начальником відділення обліку і призначення офіцерів запасу - заступником начальника відділу обліково-мобілізаційної роботи Черкаського обласного військового комісаріату ОСОБА_1 16.11.2012 р. під час виконання обов'язків військової служби, згідно вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 36 від 06.02.2001 року.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.02.2014р. здійснено заміну первинного відповідача відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області на управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець завершив примусове виконання судового рішення по виконавчому листу № 823/461/13-а про проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 В даній постанові зазначено про те, що має місце фактичне виконання вказаного зобов'язання. Проте позивач не погоджується, та вважає, що оскільки боржник ЧОВК продублював попередній акт службового розслідування нещасного випадку, тому постанова про закінчення виконавчого провадження є незаконною та винесена з порушенням вимог Конституції України та ЗУ «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечував, з підстав викладених в письмових запереченнях.

Представник третьої особи щодо заявлених позовних вимог заперечував, у зв'язку з повним виконанням судового рішення.

Вислухавши доводи сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

У провадженні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області перебувало виконавче провадження № 38230132 з примусового виконання виконавчого листа № 823/461/13-а, виданого 27.05.2013 Черкаським окружним адміністративним судом про зобов'язання Черкаського обласного військового комісаріату провести розслідування нещасного випадку, що стався з начальником відділення обліку і призначення офіцерів запасу - заступником начальника відділу обліково-мобілізаційної роботи Черкаського обласного військового комісаріату ОСОБА_1 16.11.2012р. під час виконання обов'язків військової служби, згідно вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 36 від 06.02.2001 року. Дане виконавче провадження відкрите 31.05.2013р. у відповідності до постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій роз'яснено право боржнику добровільно виконати у 5-ти денний термін рішення суду. Як вбачається з супровідного листа (а.с. 81) 31.05.2013р. за вих. № 3917/2.1-32 постанова про відкриття виконавчого провадження направлена на адресу боржника.

У зв'язку з невиконанням, рішення суду у встановлений строк для добровільного виконання, державним виконавцем 14.06.2013р. за № 4196/03-01-30 винесена вимога якою зобов'язано боржника у строк до 20.06.2013р. виконати рішення суду про що повідомити державного виконавця та роз'яснено про наслідки невиконання без поважних причин та у встановлений строк вимоги державного виконавця, і направлена на адресу боржника.

21.06.2013р. за вх. № 6/1/132 від Черкаського обласного військового комісаріату до відповідача надійшов лист, в якому зазначено, що боржник надає витяг з наказу військового комісара Черкаського обласного військового комісаріату «Про результати проведення розслідування нещасного випадку» № 253 від 18.06.2013р. (а.с. 84-86).

Також, в матеріалах справи міститься витяг з наказу Черкаського обласного військового комісаріату від 11.06.2013р. № 241 «Про скасування акту службового розслідування № 89 від 25.12.2012р. та організацію проведення розслідування щодо нещасного випадку» (а.с.135), в якому наказано: скасувати акт службового розслідування № 89 від 25.12.2012р., призначено склад комісії та зобов'язано провести розслідування (яке проведено відповідно до «розслідування нещасного випадку № 25/1 від 13.06.2013р.»(а.с.136-147)). Результати проведеного розслідування нещасного випадку оформлені наказом від 18.06.2013р. № 253, у відповідності до витягу з наказу (а.с. 148-149).

В подальшому 24.09.2013р. відповідачем винесено постанову про закінчення вищевказаного виконавчого провадження, у зв'язку з повним фактичним виконанням згідно виконавчого документа. Дана постанова у відповідності до супровідного листа 24.09.2013р. за № 7013/02.1-32 направлена на адресу позивача.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку являється Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV)

Відповідно до ст. 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1-2 ст. 2 Закону № 606-XIV зазначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом(ч. 1, 2 ст. 11 Закону № 606-XIV ).

Частиною 1, 3 статті 5 Закону № 606-XIV передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону (ч.1 ст. 19 Закону № 606-XIV).

Пунктом 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012р. № 512/5 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за N 489/20802 (далі - Інструкція) передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до стаття 75 Закону № 606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Виходячи з аналізу норм та оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає що у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення згідно виконавчого документу, а також відсутності порушень при його постановленні, суд вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163, 181 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлено 26.02.2014р.