Рішення № 37362230, 26.02.2014, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/205/14-ц

Провадження №: 2/332/244/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого суддіРетинської Ю.І.при секретаріІванової Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку по день фактичного розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

13.01.14 ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку по день фактичного розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, 30.12.2013 року він звільнився з ЗДП «Кремнійполімер» за власним бажанням у зв'язку з пенсійним віком відповідно до ст.. 38 КЗпП України, наказ №167 від 30.12.2013 року. На момент його звільнення існувала заборгованість по виплаті позивачу заробітної плати в розмірі 11000,50 гривень, яка на даний час день не погашена. Через, що ОСОБА_3 також просить стягнути з відповідача починаючи з дня звільнення, тобто з 30.12.2013 року, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Від представника позивача у справі надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи в її відсутність. Крім цього до суду надійшли заперечення на позовну заяву, в яких зазначається, що заробітна плата на підприємстві починаючи з кінця 2008 року по 2010 рік, виплачувалася частково та не повному обсязі, не з вини роботодавця, а її виплата залежала від економічних чинників, на які роботодавець жодним чином не впливав, через що просять відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в частині виплати працівникові його середнього заробітку з моменту звільнення по день фактичного розрахунку у повному обсязі.

Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджено наявними у справі доказами, що ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ЗДП «Кремнійполімер» із 02.091974 року. 30.12.2013 року позивач був звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, про що було видано наказ № 167 від 30.12.2013 року та внесено запис до трудової книжки під № 14 (а.с. 7).

Виходячи із розрахунку, виданого ЗДП «Кремнійполімер», на день звільнення позивача, борг ЗДП «Кремнійполімер» по заробітній платі складає 11000 грн. 50 коп. (а.с. 5).

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче визначеної законом. Право на своєчасне отримання винагороди за працю захищається законом».

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, який не перевищує 14 календарних днів. Згідно із ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що підлягають до сплати, проводиться в день звільнення.

Суд визнає бездіяльність відповідача, а саме не виплату заробітної плати незаконною, такою що порушує конституційне право ОСОБА_3 на своєчасне отримання винагороди за працю.

Судом встановлено, що на час звільнення позивача відповідач не провів з ним розрахунок.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП України).

Пленум Верховного Суду України в п. 20 Постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 року N 13 постановив, що суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Середньоденна заробітна плата позивача на день звільнення складала 77 грн. 27 грн., що підтверджується довідкою №382 від 24.12.2013 року, виданою ЗДП «Кремнійполімер» (а.с. 4).

Тобто починаючи з наступного дня звільнення - 31.12.2013 року по день постановлення рішення - 26.02.2014 року, середній заробіток за весь час затримки становить 3245,34 грн. (42 днів*77,27 грн. = 3245,34 грн.).

Суд не бере до уваги, заперечення відповідача про те, що не з вини ЗДП «Кремнійполімер» була не сплата заробітної плати, а тому й не повинно стягуватися середній заробіток за весь час затримки, оскільки борг по заробітній платі, який просить стягнути позивач виник за лютий місяць 2010 року, а не за 2008 по 2010 рік, коли виплата заробітної плати, як в своїх запереченнях зазначає відповідач залежала від економічних чинників, на які роботодавець жодним чином не впливав, тому суд вважає не обґрунтованими заперечення відповідача й вина роботодавця за не виплату ОСОБА_3 заробітної плати доведена повністю.

Аналізуючи позовні вимоги із існуючими доказами у сукупності, беручи до уваги відсутність заперечень з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Оскільки позивач по даній категорії справ звільняються від сплати судового збору при подачі позову, то такий на користь держави має бути стягнути з відповідача у сумі 243,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, 124 Конституції України, ст.ст. 47, 115, 116, 117, п. 2 ч. 1 ст. 232, 233 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці» від 24.03.95, ст. 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку по день фактичного розрахунку - задовольнити.

Стягнути з Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер», яке знаходиться за адресою: 69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7 (ЄДРПОУ 00203625, ПАТ «Діамантбанк», р/р 26001393076298) на користь ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1) заборгованість по заробітній платі в розмірі 11000 грн. 50 коп. та середній заробіток за весь час затримки у розмірі 3245 грн. 34 коп.

Стягнути з Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» в дохід держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Ю.І. Ретинська