Ухвала суду № 37361467, 20.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 року Справа № 876/15234/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Багрія В.М., Старунського Д.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Збаразький цукровий завод» до Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

У вересні Товариство з обмеженою відповідальністю «Збаразький цукровий завод» (далі - ТзОВ «Збаразький цукровий завод») звернулося в суд з позовом до Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі - Збаразької ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000642200 від 18 травня 2013 року, про визнання протиправними дій Збаразької ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області, що виразились у ініціюванні та проведені документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Збаразький цукровий завод», а також визнання протиправними та скасування наказу податкового органу.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року позов було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Збаразької ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 18 травня 2013 року № 0000642200. В задоволені позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, що виразились у ініціюванні та проведені документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Збаразький цукровий завод», та про визнання протиправним та скасування наказу Збаразької ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Збаразький цукровий завод» за період з 01.06.2012 р. по 31.07.2012 р. відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в частині задоволення вимог ТзОВ «Збаразький цукровий завод» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи, а тому підлягає скасуванню. Судом першої інстанції не були взяті до уваги факти, викладені в акті «Про не можливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтако» щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2011 року, березень-червень 2012 року» від 10.08.2012 р. № 788/22-417/36371642.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи видно, що в період з 17.04.2013 р. по 19.04.2013 р. Збаразькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Збаразький цукровий завод» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.06.2012 р. по 31.07.2012 р.

За результатами проведення перевірки складено Акт № 147/2200/35617045 від 25.04.2013 р., яким встановлено порушення вимог п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року на суму 2500 грн. та по декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року на суму 9352 грн.

На підставі висновків акту перевірки Збаразькою МДПІ Тернопільської області ДПС (на даний час Збаразька ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області) було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000642200 від 18.05.2013 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 11852 грн., в тому числі за червень 2012 року на суму 2500 грн. та за липень 2012 року на суму 9352 грн.

Висновки відповідача зроблені на припущеннях щодо неможливості реального виконання укладеного позивачем із ТзОВ «Інтако» правочину у зв'язку із відсутністю в останнього за його місцезнаходженням, кваліфікованого персоналу, основних фондів з посиленням на акт Західної МДПІ м. Харкова № 788/22-417/36371642 від 10.08.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Інтако» щодо документального підтвердження господарських відносин, із постачальниками та покупцями, їх реальність та повноти відображення в обліку за період грудень 2011 року, березень - червень 2012 року».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 17.05.2012 р. між TзOB «Збаразький цукровий завод» та TзOB «Інтако» укладено договір поставки № 1705-12/3 та підписано специфікацію № 1, відповідно до яких TзOB «Інтако» зобов'язалось поставити товар на загальну суму 71112 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 11852 грн.

Виконання договору підтверджується належним чином оформленим рахунком фактурою № Сф-2309, випискою по рахунку від 11.06.2012 р., платіжним дорученням № 1213 від 05.03.2013 р., видатковою накладною № 32106-7 від 21.06.2012 р., довіреністю № 2 від 21.06.2012 р., витягом з журналу реєстрації довіреностей за червень 2012 р., товарно-транспортною накладною серії 01ААЛ № 494627 від 21.06.2012 р., накладною № 164 від 02.07.2012 р., картками складського обліку матеріалів № № 1912/05, 1913/05, 1914/05, а також податковими накладними, зокрема за № 74 від 11.06.2012 р. на загальну суму 15000 грн. (в тому числі ПДВ на суму 2500 грн.) та № 183 від 21.06.2012 р. на загальну суму 56112 грн. (в тому числі ПДВ на суму 9352 грн.); видатковою накладною № 2106-7 від 21.06.2012 р. на загальну суму 71112 грн. (в в тому числі ПДВ на суму 11852 грн.).

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї з подій, що відбулася раніше : дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст.9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат по господарських операціях з ТзОВ «Інтако» на підставі податкової накладної № 183 від 21.06.2012 р. та податкової накладної № 74 від 11.06.2012 р. (з урахуванням реєстру виданих та отриманих податкових накладних від 19.04.2013 р. за звітний період - 6 місяців 2012 року, яка згідно квитанції від 22.04.2013 р. № 2 прийнята податковим органом).

Крім того, Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.01.2013 р. у справі № 18/64/5022-1048/2012 за позовом ТзОВ «Інтако» до ТзОВ «Збаразький цукровий завод» про стягнення заборгованості за умовами договору поставки № 1705-12/3 від 17.05.2012 р. позовні вимоги ТзОВ «Інтако» були задоволені.

Відповідно до ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Відтак, в силу виконання цієї статті ГПК України, факт постановки товару встановлено в судовому процесі, отже, зазначений факт має преюдиційне значення та як наслідок виключає твердження щодо нереальності зазначеної операції.

Зокрема, заборгованість позивача перед ТзОВ «Інтако» погашена в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1213 від 05.03.2013 р. про перерахування грошових коштів в загальній сумі 61777,61 грн.

Крім того, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 р., яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2013 р., визнано неправомірними дії Західної МДПІ м. Харкова з проведення зустрічної звірки ТзОВ «Інтако» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2011 року та березень - червень 2012 року за наслідками якої складено акт № 788/22-417/36371642 від 10.08.2012 р., який брався до уваги відповідачем при проведенні перевірки ТзОВ «Збаразький цукровий завод» і на підставі якого зроблено висновки про безтоварність господарських операцій позивача з цим контрагентом.

Верховний Суд України у постанові від 31.01.2011 р. в справі № 21-47а10 прийшов до висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

У відповідності до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Практика Європейського Суду з прав людини також підтверджує такий підхід до вирішення податкових спорів. Зокрема, у рішенні від 22.01.2009 р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) цей суд зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте неправомірно.

Таким чином, суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку доказам та прийшов до обґрунтованого висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тому постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги, з огляду на вищенаведене, викладеного не спростовують та підставою для її задоволення бути не можуть.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі № 819/2223/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : В.М.Багрій

Д.М.Старунський