Ухвала суду № 37361350, 11.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14567/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Медіа» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Медіа» до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Медіа» (далі - Позивач, ТОВ «Транс-Медіа») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відповідач, Київське МТВ АМК України), Київської міської державної адміністрації про: визнання дій Відповідача-1 протиправними під час розгляду заяви Позивача вих. №4/2 від 10.01.2013 року; визнання протиправним та скасування рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №26-04/3309 від 23.08.2013 року; визнання протиправним та скасування пункту 17 додатку 3 до Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, зокрема, повноваження з управління якими здійснюють районні в місті Києві державні адміністрації, за розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва, а також за розміщення реклами в ліфтах жилих будинків комунальної власності міста Києва, затвердженого Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.05.2012 року № 838 «Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2013 було закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування пункту 17 Додатку 3 до Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, зокрема, повноваження з управління якими здійснюють районні в місті Києві державні адміністрації, за розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва, а також за розміщення реклами в ліфтах жилих будинків комунальної власності міста Києва, затвердженого Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.05.2012 року № 838 «Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем не було порушено строки розгляду заяви Позивача, а рішення від №26-04/3309 від 23.08.2013 року відповідає вимогам чинного законодавства.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом не повно з'ясовано всі фактичні обставини справи та не надано їм належну оцінку.

У судовому засіданні повноважний представник Позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд задовольнити вимоги останньої повністю.

Представник Відповідача просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Розглядаючи вказану справу, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Транс-Медіа» до АМК України була подана заява за вих. № 4/2 від 10.01.2013 року, в якій просило вжити заходи щодо питання, яке стосується тарифів на право розміщення реклами для нього, а саме, провести перевірку правомірності дій КП «Київський метрополітен» та КМДА у зв'язку з наявністю в їх діях ознак зловживання монопольним становищем, повноваженнями та сприяння недобросовісній конкуренції, а також сприяти у встановленні тарифу для нього на рівні не вищому ніж 30% в порівнянні з іншими операторами, які використовують свої рекламні площі всередині рухомого складу Київського метрополітену, або ж на рівні що був затверджений розпорядженням КМДА № 1427 від 15.10.2008 року.

За результатами розгляду вказаної заяви Відповідачем, який за дорученням голови АМК України від 14.01.2013 року №8-01/314 здійснював її розгляд, 25.01.2013 року направлено Позивачу лист №26-04/323, яким повідомлено про залишення заяви без руху у зв'язку з тим, що її подано без додержання вимог пункту 18 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України № 5 від 06.05.1994 року, а саме, ТОВ «Транс-Медіа» до заяви не додано матеріали, якими останнє обґрунтовує свої вимоги. Крім того, зазначеним листом Позивачу запропоновано протягом 15 календарних днів з дня одержання листа надати інформацію та відповідні матеріали, якими ТОВ «Транс-Медіа» обґрунтовує викладені у заяві обставини.

На виконання викладених у листі № 26-04/323 вимог, ТОВ «Транс-Медіа» листом № 20/1 від 20.02.2013 року направило Київському МТВ АМК України необхідні документи та додаткові обґрунтування, які отримані останнім 21.02.2013 року вх. №580.

Поряд з цим, як вірно встановлено судом першої інстанції, Відповідач листом № 26-04/919 повідомив ТОВ «Транс-Медіа» про зупинення розгляду заяви у відповідності до п. 19 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням АКМ України від 19.04.1994 року, у зв'язку з тим, що питання про правомірність розпорядження КМДА від 21.05.2012 року №838 є предметом розгляду у судових інстанціях

Листом № 66/1 від 02.07.2013 року Позивач повідомив Київський МТВ АМК України про те, що підстави для зупинення розгляду заяви № 4/2 від 10.01.2013 року відпали, а тому просив поновити розгляд зазначеного звернення.

У зв'язку з чим 23.08.2013 року Відповідачем прийнято розпорядження № 164/04-р, яким поновлено розгляд заяви ТОВ «Транс-Медіа». Крім того, у той же день Київське МТВ АМК України направило Позивачу лист № 26-04/2209, в якому зазначило, що Відповідачем було погоджено проект розпорядження КМДА «Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві», оскільки останнє не містило положень, що стосуються обмеження, усунення чи спотворення конкуренції та відповідає вимогам законодавства про захист економічної конкуренції. Поряд з цим, Відповідач зазначив, що відповідно до ст. 20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та пункту 2 Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування що, демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, затвердженого розпорядженням АМК України від 01.04.1994 року № 4-р, органи Антимонопольного комітету України погоджують проекти рішень щодо порядку визначення цін та тарифів, а не встановлення розміру тарифів. З огляду на викладене Київське МТВ АМК України зазначило, що питання щодо встановлення розміру тарифів не відноситься до компетенції Відділення.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 35-37 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст. ст. 7, 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», а також затверджених розпорядженням АМК України від 19.04.1994 року №5 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, прийшов до висновку, що Відповідачем не було допущено порушень вимог чинного законодавства як у ході розгляду заяви Позивача, так і в ході прийняття оскаржуваного рішення.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Окружний адміністративний суд м. Києва, за наслідками системного вивчення положень ст. 7, 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та п. 5 затверджених розпорядженням АМК України від 19.04.1994 року №5 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - Правила №5), прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у Відповідача повноважень розглядати заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами, в рамках яких проводити перевірки суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Зазначені обставини сторонами не оспорювалися.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин визначає Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 року №2210-ІІІ (далі - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Абзацом першим ч. 1 ст. 36 Закону визначено, що органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Правила №5 встановлюють окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції (далі - порушення законодавства про захист економічної конкуренції, порушення) органами Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції», Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та порядок перевірки та перегляду рішень органів Комітету в цих справах і діють до прийняття відповідних актів законодавства.

Відповідно до п. 19 Правил №5 заява про порушення розглядається протягом 30 календарних днів, а у разі потреби одержання додаткової інформації, яка не може бути надана заявником, строк розгляду заяви може бути подовжений державним уповноваженим, головою відділення на 60 календарних днів, про що письмово повідомляється заявнику.

Встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у пункті 18 цих Правил, і це перешкоджає розгляду заяви, державний уповноважений, голова відділення залишає заяву без руху, про що письмово повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків.

Час залишення заяви без руху не зараховується у строк розгляду заяви.

Розгляд заяви може бути зупинено з власної ініціативи відповідного органу Комітету чи голови територіального відділення, чи за заявою особи, що подала заяву, до завершення розгляду органом Комітету, судом пов'язаної з цією заявою іншої справи або до вирішення органом Комітету чи іншим державним органом пов'язаного з нею іншого питання. Про зупинення розгляду заяви та його поновлення приймається розпорядження. Повідомлення про зупинення розгляду заяви та його поновлення надсилається заявнику протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного розпорядження.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для однозначного висновку про те, що заява про порушення розглядається протягом 30 днів, при цьому, у цей строк на зараховується час залишення останньої без руху у зв'язку з недотриманням вимог, визначених пунктом 18 Порядку №5.

При цьому колегія суддів вважає безпідставним посилання Апелянта на те, що витребовування Відповідачем у Позивача додаткових документів листом від 25.01.2013 року №26-04/323 «Про залишення заяви без руху» є фактично прийняттям рішення про розгляд справи про порушення антимонопольного законодавства з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту ст. ст. 36, 37 Закону, а також п.п. 19, 21 Порядку №5, законодавець розрізняє поняття «розгляд заяви» і «розгляд справи». При цьому, розглядом заяви є вивчення її на відповідність вимог п. 18 Порядку та наявність підстав для прийняття розпорядження про розгляд справи або відмови у розгляді справи. У той час як розгляд справи свідчить починається у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, про що приймається відповідне розпорядження.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим твердження Позивача про фактичний початок розгляду відповідачем справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки розпорядження про початок розгляду справи Відповідачем не приймалося.

Крім іншого, як вірно зазначив суд, у строк розгляду заяви про порушення не включається час зупинення її розгляду. У той час як вимоги чинного законодавства не містять приписів щодо обов'язкового поновлення органами АМК України розгляду заяви про порушення у день отримання інформації про припинення існування обставин, які перешкоджали розгляду. З огляду на викладе судова колегія не вбачається помилковості висновків суду першої інстанції щодо порушення Відповідачем строків розгляду заяви Позивача від 10.01.2013 року №4/2.

Щодо позиції Окружного адміністративного суду м. Києва про необґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 23.08.2013 року №26-04/3309, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 20 Порядку №5 у разі невиявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції державний уповноважений, голова відділення відмовляють у розгляді справи, про що письмово повідомляється заявнику.

При цьому посилання Апелянта на те, що Київське МТВ АМК України було зобов'язано провести перевірку правомірності дій КП «Київський метрополітен» та КМДА у зв'язку з наявністю в їх діях ознак зловживання монопольним становищем, повноваженнями та сприяння недобросовісній конкуренції, колегія суддів оцінює критично з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має право перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Однак, судом враховується, що наявність відповідних повноважень зобов'язує орган державної влади реалізовувати останні виключно у випадках передбачених законодавством. При цьому, рішення про необхідність проведення перевірки або про відсутності необхідності проведення останньої належить до виключної компетенції органів АМК України, втручатися в які суд адміністративної юрисдикції не вправі.

Крім того, враховуючи, що Відповідачем рішенням від 23.08.2013 року №26-04/8309 було відмовлено у розгляді заяви Позивача, підстав для проведення перевірки КП «Київській метрополітен» та КМДА у Київського МТВ АМК України не було.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Медіа» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Медіа» до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.