Ухвала суду № 37361162, 11.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9135/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» про стягнення штрафу, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року прокурор Солом'янського району м. Києва звернувся в інтересах держави в особі Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Позивач, Центральний департамент НКЦПРФ) до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Проектний інститут «Спецавтоматика», в подальшому заміненого на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» (далі - Відповідач, ТОВ «ПІ «Спецавтоматика») про стягнення суми несплаченого штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2013 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем вимоги розпорядження про усунення порушень не були виконані у повному обсязі, а тому у Позивача були наявні правові підстави для накладення штрафу.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Прокурор наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибув.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що розпорядженням Центрального департаменту НКЦПРФ від 12.08.2011 року №192-КУ зобов'язано Відповідача у термін до 01.03.2012 року усунути порушення законодавства про цінні папери та до 01.03.2012 року повідомити уповноважену особу комісії про виконання вказаного розпорядження.

Підставою для прийняття даного розпорядження стало встановлення Позивачем порушень ЗАТ «ПІ «Спецавтоматика» вимог: ст. 20 Закону України «Про акціонерні товариства» та ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», а саме нездійснення емітентом переведення випуску акцій з документарної форми існування у бездокументарну форму існування до 30.04.2011 року, а також п. 5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства», а саме, не приведення до 30.04.2011 року статутів та внутрішніх положень товариства у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерні товариства».

Листом від 15.02.2012 року №1/3 Відповідач звернувся до Центрального департаменту НКЦПРФ із проханням продовжити термін виконання розпорядження №192-КУ у зв'язку з реорганізацією акціонерного товариства.

У відповідь Позивача направив ЗАТ «ПІ «Спецавтоматика» розпорядження №21-ЦД-1-Е від 28.02.2012 року, в якому приписано у термін до 28.05.2012 року усунути порушення законодавства про цінні папери та до 28.05.2012 року письмово повідомити уповноважену особу комісії про виконання вказаного розпорядження.

Листом від 28.05.2012 року №1/15 Відповідач повідомив Центральний департамент НКЦПРФ про припинення діяльності ЗАТ «ПІ «Спецавтоматика» та реорганізацію останнього у ТОВ «ПІ «Спецавтоматика».

Поряд з цим судом першої інстанції встановлено, що 28.08.2012 року начальником управління корпоративних фінансів та звітності Центрального департаменту НКЦПРФ складено акт №1952-ЦД-1-Е про правопорушення на ринку цінних паперів, в якому зафіксовано невиконання Відповідачем вимог розпорядження від 28.02.2012 року №21-ЦД-1-Е.

Постановою ЦД НКЦПРФ від 29.08.2012 року розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів було призначено на 11.09.2012 року на 12:27.

За результатами розгляду справи Позивачем 11.09.2012 року було винесено постанову №1930-ЦД-1-Е про накладення на ЗАТ «ПІ «Спецавтоматика» санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, а саме за невиконання розпорядження НКЦПРФ, штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому судом зазначено, що на момент розгляду справи сума штрафних санкцій Відповідачем сплачена не була.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 20, 87 і Прикінцевих та перехідних положень Закону України Закону України «Про акціонерні товариства», ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», прийшов до висновку, що оскільки Позивачем не виконані вимоги чинного законодавства та розпорядження №21-ЦД-1-Е від 28.02.2012 року, Центральний департамент мав всі підстави для винесення постанови №1930-ЦД-1-Е.

За такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Згідно п. 5 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом (30.04.2009 року), підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (до 30.04.2011 року).

Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом є здійснення таких дій:

1) внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства;

2) приведення внутрішніх положень товариства у відповідність із вимогами цього Закону.

Датою приведення діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із вимогами цього Закону є дата державної реєстрації змін до статуту, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство або закритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство.

Часткове виконання вимог абзацу першого цього пункту не є виконанням вимог цього Закону.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» акції існують виключно в бездокументарній формі.

Приписи ч. 2 ст. 20 Закону України «Про акціонерні товариства» визначають, що усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, на момент винесення постанови від 11.09.2012 року №1930-ЦД-1-Е, вимоги розпорядження від 28.02.2012 року №21-ЦД-1-Е Позивачем у повному обсязі виконані не були, що є підставою для накладення санкцій за суб'єкта господарювання.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринків цінних паперів в Україні» Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, колегією суддів враховується, що склад правопорушення, передбаченого вказаною правовою нормою, утворюється або внаслідок невиконання рішення НКЦПРФ або несвоєчасного його виконання. Оскільки доказів виконання приписів розпорядження №28.02.2012 року №21-ЦД-1-Е Відповідач у строк до 28.05.2012 Позивачу не подав, останній мав право на накладення на ТОВ «ПІ «Спецавтоматика» штрафних санкцій.

Посилання Апелянта на те, що останнім здійснювалися дії щодо скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, однак суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про невиконання ТОВ «ПІ «Спецавтоматика» вимог розпорядження від 28.02.2012 року №21-ЦД-1-Е, колегія суддів оцінює критично з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено раніше, Відповідачем було повідомлено Позивача про те, що ЗАТ «ПІ «Спецавтоматика» припинило свою діяльність і реорганізовано у ТОВ «ПІ «Спецавтоматика» згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії ААВ № 406246 від 24.05.2012 року, реєстраційний запис № 1 073 145 0000 022545 від 24.06.1996.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України «Про акціонерні товариства» перетворенням акціонерного товариства визнається зміна організаційно-правової форми акціонерного товариства з його припиненням та передачею всього майна, прав і обов'язків підприємницькому товариству - правонаступнику згідно з передавальним актом. Акціонерне товариство може перетворитися лише на інше господарське товариство або виробничий кооператив.

Приписи ч. 4 ст. 87 вказаного Закону визначають, що розподіл часток (паїв) підприємницького товариства - правонаступника відбувається із збереженням співвідношення кількості акцій, що було між акціонерами у статутному капіталі акціонерного товариства, що перетворилося. Не підлягають обміну акції товариства, що перетворюється, викуплені цим товариством, які на дату прийняття рішення про припинення товариства шляхом перетворення не продані та/або не анульовані відповідно до цього Закону. Такі акції підлягають анулюванню в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Як зазначає сам Апелянт та вбачається зі змісту затвердженого рішенням ДКЦПРФ від 30.12.1998 року №222 Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, для скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій у зв'язку з реорганізацією акціонерного товариства необхідно звернутися із відповідною заявою до НКЦПРФ протягом семи робочих днів з дня державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності -правонаступника товариства.

Із такою заявою Відповідач звернувся до НКЦПРФ лише 15.06.2012 року, що свідчить про те, що у період до 28.05.2012 року останнім не було виконано вимоги розпорядження від 28.02.2012 року №21-ЦД-1-Е у повному обсязі.

З огляду на викладене, колегія суддів повністю погоджується з висновками Окружного адміністративного суду м. Києва про наявність правових підстав для стягнення з Відповідача несплачених штрафних санкцій у розмірі 17 000 грн., накладених постановою від 11.09.2012 року №1930-ЦД-1-Е.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Спецавтоматика» про стягнення штрафу - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.