Постанова № 37361150, 17.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2014 р. Справа № 805/437/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання нечинним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька № 274/03 від 15.11.2013 р., -

ВСТАНОВИВ:

Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання нечинним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду № 274/03 від 15.11.2013 р. на суму 450,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Рішенням відповідача № 274/03 від 15.11.2013 року до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» було застосовані фінансові санкції за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованому обліку по застрахованим особам ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) за період з 01.01.2010 р. по 01.01.2011 р. Зазначене рішення позивач вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно прийнято на підставі норми, яка на момент винесення цього рішення втратила чинність.

У судове засідання сторони не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, з дотриманням вимог ст. ст. 33-36 Кодексу адміністративного судочинства України, про що свідчать матеріали справи.

Разом із тим, 17.02.2014 р. через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду від представника Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Приймаючи до уваги положення ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, та ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, а також ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач - Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» - зареєстроване у якості юридичної особи Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 15.12.1993 року, ідентифікаційний код юридичної особи 21560045, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 010482.

15.11.2013 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька було проведено позапланову перевірку Донецького центру обробки та перевезення пошти щодо правильності нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України за період з 01.03.2009 р. по 01.01.2011 р., а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.03.2009 р. по 04.11.2013 р.

За результатами перевірки Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька було складено акт № 393 від 15.11.2013 р., яким були зафіксовані наступні порушення позивачем:

- п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, внаслідок чого підприємству за 2010 рік донараховано страхових внесків по ставці 2% на загальну суму 127,08 грн.;

- правильність формування відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованих осіб за період з 01.01.2010 р. по 01.01.2011 р., по застрахованим особам ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2).

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено Рішення № 274/03 від 15.11.2013 року про застосування фінансових санкцій за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку на суму 450,02 грн.

Як свідчать матеріали справи, 22.11.2013 р. за № 09-888 позивачем на адресу начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Чауса О.Б. було надіслано скаргу на рішення УПФУ в Київському районі м. Донецька, в якій Донецьке відділення Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» просить скасувати Рішення № 274/03 від 15.11.2013 року про накладення штрафу на Донецький центр обробки та перевезення пошти у розмірі 450,02 грн.

04.12.2013 р. за № 10201/08 на адресу Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було надіслано Рішення про продовження строків розгляду скарги, в якому було витребувано у Донецької дирекції УДППЗ «Укрпошта» документ, підтверджуючий повноваження особи для підписання скарги на рішення про застосування фінансової санкції до Донецького центру обробки та перевезення пошти.

На виконання вищевказаного рішення позивачем на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було надіслано лист від 13.12.2013 р. № 09-974 щодо підтверджуючих повноважень особи для підписання скарги, в якій останні зазначили, що у зв'язку з хворобою директора Донецької дирекції УДППЗ «Укрпошта» Дрьмова М.П., на момент підписання Скарги, виконання обов'язків директора були покладені на першого заступника директора Пушкіна О.О. та надано копію Положення від 25.09.2006 р. за № 426, копію наказу № 408/к від 20.11.2013 р. та копію довіреності від 25.11.2013 р. № 12-225, про що свідчать докази в матеріалах справи.

Втім, рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області від 20.12.2013 р. № 10674/02-2 скаргу Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» повернуто без розгляду у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують наявність повноважень для підписання скарги на рішення про застосування фінансової санкції до Донецького центру обробки та перевезення пошти.

Так, судом встановлено, що Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України за № 176 від 09.04.2010 р. (із змінами). Відповідно до Статуту до складу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» входять філіали - дирекції, які не є юридичними особами, здійснюють свою діяльність на підставі Положення та довіреності виданої Генеральним директором Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта». Відповідно до п. 1.5 Положення про Донецьку дирекцію Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», затвердженого Генеральним директором Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» 25 вересня 2006 р. за № 426 Донецька дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» має у своєму складі безбалансові виробничі підрозділи, до переліку яких входить Центр оброблення та перевезення пошти Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».

Центр оброблення та перевезення пошти Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» здійснює свою діяльність на території Донецької області від імені Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в межах повноважень, наданих йому Донецькою дирекцією Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» та закріпленими Положенням.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

У відповідності з п.п. 1, 7 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 4 вказаного Положення визначені основні завдання територіальних органів Пенсійного фонду України, до яких, зокрема, належать забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення надходжень від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства, забезпечення ведення реєстру застрахованих осіб; здійснення контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, за достовірністю поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що підставою прийняття спірного рішення відповідачем зазначений п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058, відповідно до якого (в редакції Закону, яка діяла до 01.01.2011 р.) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, а саме, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З 01.01.2011 року вказана норма виключена Законом № 2464.

Отже, відповідачем на момент застосування фінансових санкцій було застосовано неіснуючу норму Закону.

Виходячи з позиції Конституційного Суду України, наведеної у п. 2 мотивувальної частини рішення у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року № 1-7/99, дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

В регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультра активна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Виходячи з аналізу норми, покладеної в основу застосування фінансової санкції, вона діяла з 1 січня 2004 року до 1 січня 2011 року, саме цей період часу норма визначала склад правопорушень, вид та розмір санкцій, тобто поняття правопорушення та відповідальності за нього.

Аналіз наведеного рішення доводить, що відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу з боку уповноваженого державного органу.

Згідно з п. 22 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння та відповідальність за них. Офіційне тлумачення цієї норми дано у Рішенні Конституційного Суду України від 30.05.2001 року № 7-рп/2001 по справі № 1-22/2001 (справа про відповідальність юридичних осіб). У мотивувальній частині цього рішення зазначено, що системний аналіз викладених конституційних положень дає підстави дійти висновку, що за своїм змістом вказана норма спрямована не на встановлення переліку видів юридичної відповідальності, нею визначено, що виключно закони України мають врегульовувати засади відповідальності (загальні підстави, умови, форми відповідальності тощо), підстави кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності - діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями (основні ознаки правопорушень, що утворюють їх склад) та відповідальність за них.

Таким чином, на момент прийняття спірного рішення норми, яка встановлює відповідальність за подання недостовірних відомостей, що використовуються у системі персоніфікованого обліку не існувало.

З огляду на викладене, відповідач невірно застосував норму матеріального закону, що була чинною на момент вчинення позивачем правопорушення, без врахування того, що ця норма передбачає не тільки засади юридичної відповідальності, а й саму відповідальність за правопорушення. На момент притягнення позивача до відповідальності норм, тобто підстав для відповідальності не існувало, що доводить протиправність спірних рішень.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на ч. 7 Розділу VІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 з огляду на наступне.

Наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2011 року, поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які були нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати. Питання ж відповідальності страховиків, не пов'язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання, зокрема, Закону № 1058-ІV та абз. 5, 6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону 2464.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 20 листопада 2012 року, від 04 червня 2013 року.

Згідно ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАСУ України) при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 244-2. Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, з урахуванням позиції Верховного суду України, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 172,06 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 2-11, 69-71, 94, 98, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання нечинним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька № 274/03 від 15.11.2013 р. - задовольнити.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька № 274/03 від 15.11.2013 р. про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду на суму 450,02 грн.

Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (код ЄДРПОУ 21560045) понесені ними судові витрати у розмірі 172,06 грн.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 17 лютого 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.