Постанова № 37360739, 25.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 грудня 2013 року м.Київ №826/18735/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЛЕЗ" до Київської між- регіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним і скасування картки відмови від 04.10.2013 №100260000/2013/00587 та рішення про коригування митної вартості товарів від 04.10.2013 №100260000/2013/200617/2,

в с т а н о в и в:

Позов обґрунтовано відсутністю підстав для коригування відповідачем заявленої по-зивачем митної вартості товарів, невідповідністю оскаржуваних рішень вимогам ст.ст. 53, 54, 55, 58 МК і поданим до митного оформлення документам, які містили повну і достовірну інформацію про вартість оцінюваного товару, що підтверджує правильність заявленої пози-вачем митної вартості товарів за першим методом (за ціною договору).

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з цих підстав.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, подав пись-мові заперечення, в яких просить відмовити в позові з тих підстав, що позивач не довів пра-вильність декларування митної вартості товарів, а подані документи містили розбіжності.

Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд без відповідача у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі контракту від 25.12.2012 №018/2012VE з ООО "Контракт-Партнер" (Російська Федерація) (Продавець) та відповідно до специфікації №6 від 27.09.2013 та інвойсу від 30.09.2013 №117, позивачем придбано на умовах СРТ-Київ (Інко-термс-2010) товар (електроди) відповідного найменування, кількості та ціни на загальну вартість 861794,13 руб.

Даний товар подано до митного оформлення згідно ВМД №100260000/2013/112717 від 04.10.2013 та задекларовано його митну вартість згідно із ст. 58 МК за першим методом (за ціною договору) у розмірі 214423 грн. (861794,13 руб.).

Судом встановлено, що відповідачем скориговано митну вартість товару і визначено її на рівні 1028981,90 руб., про що прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 04.10.2013 №100260000/2013/200617/2 і картка відмови у митному оформленні від 04.10.2013 №100260000/2013/00587.

Як зазначено в гр. 33 цього рішення, його прийнято у зв'язку з тим, що митна вартість не може бути визначена за першим методом, оскільки надані документи містять неповні відомості, а саме декларантом не подані документи відповідно до п. 2, 8 ч. 2 ст. 53 МК.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються правомірності рішення відповідача про щодо коригування митної вартості товару, який імпортується на митну територію України.

Відповідно до ст. 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч. 1); митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч. 2).

Статтею 57 глави 9 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які вво-зяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну тери-торію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відпо-відно до норм цього Кодексу (ч. 3).

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в ст. 58 МК.

Як визначено в ч. 4 ст. 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну тери-торію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч. 10 цієї статті.

Водночас, як визначено у ч. 5 ст. 58 МК, ціна, що була фактично сплачена або підля-гає сплаті, – це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, згідно ч. 2 цієї статті, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вар-тості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюва-ного товару;

5) за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспор-тування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що під-тверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Перелік додаткових документів визначено в цій же ч. 3 ст. 53 МК.

Статтею 54 МК встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного офор-млення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розра-хунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього мето-ду, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу (ч. 2).

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з пере-ліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивачем надано відпо-відачу для митного оформлення імпортованого товару необхідні основні документи, що виз-начені ч. 2 ст. 53 МК, а саме: контракт від 25.12.2012 №018/2012VE з ООО "Контракт-Парт-нер", специфікацію №6 від 27.09.2013 (додаток №11 до контракту), інвойс від 30.09.2013 №117, митну декларацію країни відправлення від 01.10.2013 №10130100/011013/0008316, а також транспортні документи (CMR) та інші товаросупровідні документи.

Перелік наданих документів відображено в гр. 18 оскаржуваного рішення, у гр. 44 ВМД, у картці відмови і відповідачем не заперечується.

Подані основні та додаткові документи, копії яких наявні у справі, чітко ідентифі-кують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчис-ленню, і підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця.

Отже, як вбачається, поданий позивачем (декларантом) подано відповідачу достатній пакет документів, що підтверджує митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимога-ми ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК.

У ході розгляду справи відповідач не спростував перед судом дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність зазначених відомостей. Відповідач не спрос-тував фактурну вартість оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність переві-рити згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК вартість операції на підставі наданих позивачем документів, а відповідно й рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК.

Також, відповідач не довів суду наявність передбачених ч. 3 чи ч. 4 ст. 53 МК підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а саме відповідач не під-твердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем основних документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що під-тверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Запис у гр. 33 оскаржуваного рішення та заперечення представника відповідача про ненадання декларантом документів відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 53 МК, а саме зовнішньоеконо-мічного контракту на придбання товарів, є безпідставними і спростовуються даними гр. 18 оскаржуваного рішення, гр. 44 ВМД та картки відмови, в яких зазначено про надання до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту, додатків до них.

Запис у гр. 33 оскаржуваного рішення та заперечення представника відповідача про ненадання декларантом документів відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 МК – страхових документів є безпідставними і спростовуються тим, що страхування оцінюваних товарів фактично не проводилося і позивач не поніс додаткових витрат на страхування, тому не міг і не повинен був декларувати такі витрати та/або надавати відповідачу страхові документи.

Заперечення представника відповідача про те, що подані документи не містили відо-мостей про вартість тари, упаковки, маркування є безпідставними і не відповідають ч. 2 ст. 58 МК, оскільки відповідно до умов договору такі витрати включаються у вартість товарів і позивач окремо не ніс таких витрат, тому відповідно до ч. 2 ст. 58 МК позивач не повинен їх виділяти і декларувати окремо.

З цих же мотивів суд відхиляє посилання представника відповідача на відсутність вар-тості транспортування, оскільки відповідно до умов СРТ (Інкотермс-2010) витрати на пере-везення несе Продавець, а не Покупець. Відсутність у п. 4.5 контракту посилання на те, що вартість товарів включає вартість перевезення не спростовує визначених специфікацією умов поставки СРТ (Інкотермс-2010).

Інших доказів того, що подані декларантом до митного оформлення документи місти-ли розбіжності, які впливають на кількісні та вартісні показники оцінюваного товару, відпо-відачем не виявлено, а судом таких не вбачається.

Таким чином, зроблені відповідачем у гр. 33 оскаржуваного рішення записи і запере-чення відповідача є формальними і не свідчать про дійсну наявність розбіжностей у кількіс-них і вартісних показниках оцінюваного товару та не доводять наявність визначених ч. 3 ст. 53 МК підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, тому їх подання (неподання) декларантом не впливає на правильність визначення митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного офор-млення основними документами. Крім того, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосу-вання митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012 (№26347525 згідно Єдиного державного реєстру судових рішень), який в силу ч. 2 ст. 161 і ч. 1 ст. 244-2 КАС є обов'яз-ковим для врахування при вирішенні даної справи.

Також відповідач не довів суду обов'язкову в силу ч. 1 ст. 55 МК наявність передбаче-них ч. 6 ст. 54 МК випадків, за яких відповідач могла відмовити позивачу в митному оформ-ленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Так, відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вар-тість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Щодо визначення відповідачем вартості оцінюваного товару порівняно з вартістю подібних (аналогічних) товарів, що є вищою за контрактну ціну оцінюваних товарів, то сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність пору-шень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості това-рів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що позивачем доведено достовірність і повнота заявленої до митного оформлення митної вартості товарів за першим методом (за ціною угоди). Натомість заперечення відповідача, на якого КАС покладено обов'язок з доведення правомірності прийнятого рішення, не спростовують доводів позивача і не дають підстав для висновку про заниження позивачем митної вартості товарів та неможливість митного органу здійснити митне оформлення товарів за першим методом згідно заявленої позивачем митної вартості товарів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що спірне коригування митної вартості та відмова у митному оформленні оцінюваних товарів здійснено відповіда-чем неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу, а тому оскаржувані рішення є неправомірним, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування і задоволенню позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 94, 128, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЛЕЗ".

2. Визнати протиправним і скасувати картку відмови Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 04.10.2013 №100260000/2013/00587 і рішення Київської міжрегіо-нальної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 04.10.2013 №100260000/2013/200617/2.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЛЕЗ" судовий збір у сумі 176,06 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова мо-же бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко