Вирок № 37359588, 24.02.2014, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/10555/13-к

Провадження № 1-кп/234/6/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2014 року м. Краматорськ

Краматорський міський суду Донецької області у складі:

головуючого - судді Кравченко О.Ю.

при секретарі: Куліш О.С.

за участю прокурора Кабацького Р.О.,

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

представників потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050390001917 від 22.05.2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, дітей на утриманні не має, раніше судимого 03.12.2012 року Краматорським міським судом Донецької області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання терміном на 1 рік, мешкає за адресою АДРЕСА_1, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.121, ч.1 ст.125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2013 року, приблизно о 21 годин 30 хвилин ОСОБА_2 разом із своїм знайомим ОСОБА_7 знаходились на перехресті вул. Радужна та вул. Цветуща в м. Краматорську. У цей же час у вказаному місці, проходили раніш незнайомі їм ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Зустрівшись на перехресті вул. Радужна та вул. Цветуща м.Краматорська, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_2 і ОСОБА_9, з іншого боку, виник словесний конфлікт.

Під час конфлікту, приблизно о 21 годин 30 хвилин 21 травня 2013 року ОСОБА_2 правою рукою підняв з землі фрагмент асфальтного покриття дороги, та не бажаючи протиправного заподіяння смерті іншій людині, з метою заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень, кинув фрагмент асфальтного покриття, який знаходився в його правій руці, в лобно-тим'яну область голови ОСОБА_3

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_2, потерпілому ОСОБА_3 заподіяно наступні тілесні ушкодження: забита рана лобно-тім'яної області голови, відкритий багато уламковий вдавлений перелам лобної кістки, забій головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя.

Крім того, 21 травня 2013 року, приблизно о 21 годин 30 хвилин ОСОБА_2 та його знайомий ОСОБА_9 знаходились на перехресті вул. Радужна та вул. Цветуща у м.Краматорську у цей же час у вказаному місці проходили раніш незнайомі їм ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Зустрівшись на перехресті вул.Радужна та вул.Цветуща м.Краматорська, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, між ОСОБА_3 і ОСОБА_4, з одного боку та ОСОБА_2 і ОСОБА_9, з іншого боку, виник словесний конфлікт. Під час конфлікту ОСОБА_2 правою рукою підняв с землі фрагмент асфальтного покриття дороги, який кинув у голову ОСОБА_3, спричинивши останньому тілесні ушкодження. Після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, 21.05.2013 року приблизно о 21 годин 40 хвилин, продовжуючи свої протиправні дії, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 наніс один удар кулаком правої руки у ліву щоку ОСОБА_4, від чого останній впав на землю. Далі ОСОБА_2 підійшов до лежачого на землі ОСОБА_4 та правою ногою наніс не менше двох ударів в ліву частину голови останнього. Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_2, потерпілому ОСОБА_4 було заподіяно наступні тілесні ушкодження: синець лівої тім'яної області голови, сінець лівої щоки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після чого ОСОБА_2 покинув місце події.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 в пред'явленому йому обвинуваченні за ст.121 ч.1, ст.125 ч.1 КК України винним себе не визнав та суду показав, що 21.05.2013 року він зустрівся зі своїм другом ОСОБА_9, випили пляшку пива та вирішили пройтись. Приблизно після 21 години, коли вони знаходились на перехресті вул. Радужна та вул. Цветуща, то зустріли потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Потерпілі знаходились у стані алкогольного сп'яніння. У ОСОБА_4 в руках знаходився пакет з якимись банками. Вони з ОСОБА_9 просто йшли та сміялися, на що потерпілі їм зробили зауваження у грубій формі, виражалися нецензурно. Він з ОСОБА_9 підійшли до потерпілих та сказали їм, щоб вони йшли своєю дорогою, на що потерпілі стали кричати та виражатися нецензурною лайкою. Вони з потерпілими почали кричати один на одного, потерпілі висловлювали їм загрози, що зараз вони їх поб'ють. Потім ОСОБА_4 вдарив його пакетом у ліве плече, та відійшов назад, а ОСОБА_3 пішов на нього та також намагався його вдарити кулаком. Але він випередив ОСОБА_3 та вдарив його в щелепу, від чого ОСОБА_3 впав. Колі він обернувся, то побачив ОСОБА_9 та ОСОБА_4, які лежали в траві та боролися, ОСОБА_4 держав ОСОБА_9 за шию. Він підійшов до них та почав їх розміряти, розтягувати. Колі він розміряв ОСОБА_9 та ОСОБА_4, то побачив, що ОСОБА_3 встав та біжить до нього, а в руках у нього була розбита пляшка без дна («розочка»). Він злякався за себе та свого друга, що ОСОБА_3 їх зараз поріже. Коли ОСОБА_3 знаходився від нього на відстані приблизно 3-4 метрів, для того, щоб зупинити ОСОБА_3, він підняв з землі цеглину та кинув в його сторону, від чого ОСОБА_3 впав на землю. В голову потерпілому він не хотів попасти, а хотів, щоб ОСОБА_3 втік, тому кинув в його сторону те, що попалось під руку. Коли він розмірив ОСОБА_9 та ОСОБА_4, то підійшов до ОСОБА_3 та побачив, що в нього обличчя було в крові, а рядом лежала розбита пляшка, яку він відкинув ногою. Потім він знову побачив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_9 знову деруться. Він їх знову розтягнув та вони разом з ОСОБА_9 підійшли до ларька. Продавщиця ларька спитала їх про те, що трапилось? А він відповів, що він попав в голову цеглиною, так як потерпілий йшов на нього з «розочкою». Потім підійшли потерпілі, ОСОБА_4 став кричати на них. Він взяв у продавця пляшку води і подав ОСОБА_4, який став з ОСОБА_3 вмиватися. Після цього, він взяв у ларьку пляшку пива та пішов. ОСОБА_4 він ударів не наносив, а просто намагався розтягнути ОСОБА_9 та ОСОБА_4, коли вони дралися. Він кинув цеглину в ОСОБА_3 тому, що боявся за своє життя та життя свого друга.

Показання ОСОБА_2 в судовому засіданні, суд вважає надуманими та неспроможними, оскільки вони суперечать фактам, встановленим при судовому розгляді кримінального провадження, та розцінює їх як версію обвинуваченого на захист з метою уникнення відповідальності за скоєне, у зв'язку з чим ці показання не можуть бути прийняти судом до уваги.

Незважаючи на те, що обвинувачений у судовому засіданні своєї вини не визнав, його винність доведена сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні суду пояснив, що 21 травня 2013 року приблизно о 21-30 годин вони з його другом, ОСОБА_4, пішли купити молока. У ОСОБА_4 в руках був пакет, в якому було молоко. Коли вони проходили по вулиці, з правої сторони роздалося питання: «Чи є закурити?» На що він відповів, що немає та вони продовжили йти. Тут до них підійшли два чоловіка, один з них, ОСОБА_2, відразу вдарив його в голову, після чого він впав та втратив свідомість. Чим вдарив його ОСОБА_2, він не бачив. Далі він нічого не пам'ятає. Отямився він після того, як його підняв ОСОБА_4, оскільки він сам піднятися не міг, після чого вони пішли до ларька. В нього йшла кров та він звав на допомогу, оскільки їм погрожували обвинувачений та ОСОБА_9. На його крики вийшов раніше йому не знайомий ОСОБА_10, який попросив їх припинити бійку, після чого обвинувачений з другом пішли. Він попросив ОСОБА_4 викликати «швидку», оскільки в нього не було телефону, але телефон ОСОБА_4 також пропав. ОСОБА_4 залишив його біля дерева та пішов шукати телефон. Вони підійшли до ларька та попросили продавця викликати «швидку», але вона їм відмовила. Вони попросили у чоловіка, який проходив мимо, його мобільний телефон та викликали «швидку». Далі приїхала «швидка» та забрала його у лікарню. В руках розбитої пляшки він не тримав. Коли все сталося, було темно та світло було тільки біля ларьку. У той день він зустрівся з другом та випив вдень дві пляшки пива, а потім ввечері - одну пляшку пива.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що 21 травня 2013 року ввечори вони з ОСОБА_3 пішли купити молока для дитини. Після того, як купили молока, вони вирішили ще прогулятися. У ларьку вони придбали по пляшці пива, після цього сиділи на лавці біля будинку по вул.Цветущей та розмовляли. Приблизно о 21 годин 30 хвилин вони пішли додому по вул.Цветущей. На перехресті вул.Райдужна та вул.Цветуща з правої сторони йшли двоє мужчин. Один з чоловіків звернувся до них з проханням дати закурити. Він пройшов далі, а ОСОБА_3 відповів, що він не палить. Оскільки ОСОБА_3 відстав від нього, він обернувся та побачив, що ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_3 в область голови. Чим саме ОСОБА_2 наніс удар ОСОБА_3 він не побачив. Він зробив крок до ОСОБА_3, а ОСОБА_2 - до нього та також вдарив його правою рукою у ліву сторону обличчя. Він бачив, що за ОСОБА_2 знаходився ОСОБА_7. Після цього він втратив на декілька секунд свідомість і впав. Коли він прийшов до тями, на ньому зверху знаходився ОСОБА_9, а зліва стояв ОСОБА_2, який наніс йому ногою не менш ніж один удар в ліву частину голови та намагався також ногою наносити удари в тулуб. Він намагався уникнути ударів, переміщаючись так, щоб між ним та ОСОБА_2 знаходився ОСОБА_9. Після цього, як вони припинили бійку, він піднявся та побачив, що ОСОБА_3 лежить на землі під деревом. Він підняв ОСОБА_3 на ноги та побачив, що його обличчя та футболка були усі в крові. Оскільки він не знайшов свого телефону, щоб викликати швидку, то вони з ОСОБА_3 підійшли до ларька, щоб попросити продавця викликати «швидку», але їм відмовили. Тоді він попросив прохожого викликати «швидку». Також він бачив, що продавець ларька та ОСОБА_2 розмовляли. Після цього ОСОБА_2 став їм погрожувати, щоб вони не викликали міліцію. Потім ОСОБА_2 взяв у продавця ларька воду, віддав їм та сказав, щоб вони уходили. Він віддав воду ОСОБА_3, який вмився та вони перейшли на інший бік вулиці, де чекали «швидку». Після цього приїхала «швидка» та забрала ОСОБА_3 у лікарню. Коли вони зустрілися з ОСОБА_2 та ОСОБА_9, у нього в руках був пакет, в якому знаходились два пакети молока (м'які) і залізна банка, в якій був слабоалкогольний напиток. Пакетом він не замахувався, куди потім зник пакет, він не пам'ятає, можливо він його впустив, коли його вдарили. Вони кликали на допомогу, на їх крики вийшов ОСОБА_10, який їх врятував тим, що вийшов із-за будинку та крикнув: «Що ви там робите!».

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона є цивільною дружиною потерпілого ОСОБА_4, вони мешкають разом 2 роки. 21 травня 2013 року її чоловік був на роботі, після цього приблизно о 15 годин 30 хвилин ОСОБА_3 приїхав до них в гості. В них дома вони випили трохи соку з горілкою, після цього займалися домашніми справами. Приблизно о 19 годин 30 хвилин вони пішли до магазину за продуктами, а вона залишилася вдома. У 20 годин закривається магазин, а чоловік з ОСОБА_3 не повернулися. Вона направляла чоловіку СМС, він не відповідав. Вранці він їй передзвонив та сказав, що він у міліції. Повернувся чоловік приблизно о 06 годин ранку. На обличчі в нього була гематома. Чоловік їй розповів, що коли вони йшли додому, сталася бійка. ОСОБА_3 вона знає давно, характеризує його як спокійного, неконфліктного чоловіка.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що працює майстром виробничої дільниці ЖЕКу, на території якого розташований ларьок на перехресті вул.Цветуща та вул.Райдужна. В її обов'язки входить контроль за роботою двірників. Цю територію обслуговує двірник ОСОБА_13. На перехресті вул.Цветуща, Радужна та Союзна постійно трапляються бійки, валяються розбиті пляшки. Про бійку, яка трапилась між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілими вона дізналася від працівників міліції.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що працює молодшою медсестрою на стації швидкої допомоги. 21 травня 2013 року приблизно о 22 години у складі бригади швидкої допомоги він виїжджав за викликом до ларька, який знаходився на перехресті вул.Союзна та вул.Войкова. Коли вони приїхали, їх зустріли двоє молодих людей, які повідомили, що сталася бійка. У одного з молодих людей були рвані рани в області голови, вони наклали шви та обох молодих людей відвезли до лікарні.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що він був присутній у якості понятого при проведенні слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_2. В ході слідчого експерименту обвинувачений пояснював щодо обставин, при яких сталася бійка на вул. Союзній біля ларька, а також показував, яким чином він взяв цеглину та кинув. Пояснення обвинувачений давав добровільно.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що у травні 2013 року працювала в ларьку на перехресті вул.Союзна та вул.Войкова. 21 травня 2013 року вона прийшла на роботу у 20 годин, приблизно після 21 години ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підійшов до ларька, ОСОБА_3 був у крові. ОСОБА_4 попросив води, вона подала йому пляшку води, після чого ОСОБА_4 з ОСОБА_3 відійшли від ларька та почали вмиватися. Також до ларька підходив ОСОБА_2 з іншим чоловіком. Вона спитала у ОСОБА_2 що трапилося, це ти його так? На що ОСОБА_2 відповів «так». Вона спитала за що, а ОСОБА_2 відповів, що той біг на нього з «розочкою». ОСОБА_2 був тверезий, але після цього він придбав у ларьку пляшку пива. Потерпілі були випивши, оскільки до цього вони підходили та купували в ларьку пиво та вже тоді були нетверезі. Потім вона побачила, що приїхала «швидка» та забрала потерпілих.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що працює лікарем-травматологом у міській лікарні. На чергування він заступає з 20 годин до 08 годин ранку. Чи звертався до нього потерпілий ОСОБА_3 він не пам'ятає, оскільки з черепно-мозковими травмами звертаються до лікарні дуже часто. Якщо особа звертається до травмпункту з кримінальною травмою, то вони повідомляють за телефоном міський відділ внутрішніх справ. Про обставини травми лікарю повідомляє або сам постраждалий, або якщо він є непритомним, то супроводжуючи його особи.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що він був присутній у якості понятого при проведенні слідчого експерименту за участю ОСОБА_2. В ході слідчого експерименту обвинувачений пояснював щодо обставин, при яких сталася бійка, що він кинув камінь. У ході слідчого експерименту йшла мова за пляшку, але хто був з пляшкою, він не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що вона працює фельдшером виїзної бригади на станції швидкої допомоги. 21 травня 2013 року приблизно о 22 години у складі бригади швидкої допомоги разом з ОСОБА_28 вона виїжджала за викликом до ларька, який знаходився на перехресті вул.Союзна та вул.Войкова, де була якась бійка. У одного з молодих людей була черепно-мозкова травма. Якщо б потерпілий був у стані алкогольного сп'яніння, то це було б зафіксовано у карті виклику швидкої допомоги.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що працює двірником у ЖЕКу. Її графік роботи влітку з 6 годин ранку до 14 годин 30 хвилин. Вона обслуговувала досить велику територію - вул.Радужна, буд. 4, 6, 8, 3, 5, 7, 9 та вул.Союзна буд. 38, 40. Вона працювала 22 травня 2013 року. Територію на перехресті вул.Радужна та вул.Цветуща вона прибирала приблизно о 9-10 годині ранку, але не кожен день. Біля ларьку в тому районі завжди багато пляшок та іншого сміття. В районі вул. Радужна та Цветуща вона іноді знаходила розбиті пляшки, але чи було це 22 травня 2013 року у тому районі, вона не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 21 травня 2013 року близько 21 години він йшов з ОСОБА_2 по вулиці Радужна в напрямку ларька, назустріч їм йшли потерпілі. Потерпілі зробили їм зауваження з приводу того, що вони голосно сміються. Хто з потерпілих зробив їм зауваження, він не пам'ятає. Вони підійшли до потерпілих і він спитав: «Це ви до нас звертаєтесь?» Між ними та потерпілими виникла словесна перепалка. І тут ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_2 пакетом, яким чином він це зробив, він не пам'ятає. У відповідь ОСОБА_2 пішов на ОСОБА_4 та хотів вдарити його, а ОСОБА_4 відбіг за ОСОБА_3, тому ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_3, після чого ОСОБА_3 впав. Чим вдарив ОСОБА_2 ОСОБА_3, він не бачив. Після того, як ОСОБА_3 впав, ОСОБА_4 наніс удар йому, а він вдарив ОСОБА_4 у відповідь, вони обмінялися ударами, а потім впали на землю обличчям один до одного та стали боротися. У процесі бійки вони відійшли від того місця, де впав ОСОБА_3, на декілька метрів. Тут до них підійшов ОСОБА_2 та став відтягувати його від ОСОБА_4 за шию. Коли ОСОБА_2 його підняв, то він побачив ОСОБА_3, який почав рухатися до них з пляшкою в руках, в якій саме руці знаходилась пляшка, він не пам'ятає. При цьому ОСОБА_3 знаходився від них на відстані 3-5 метрів. Чи була пляшка розбитою, він не бачив, він бачив тільки частину пляшки. В цей момент ОСОБА_2 його відпустив, підняв з землі цеглину та кинув у ОСОБА_3, від чого ОСОБА_3 впав. Після цього вони з ОСОБА_4 знову почали дратися, а ОСОБА_2 знову його відтягнув від ОСОБА_4. Чи наносив ОСОБА_2 удари ОСОБА_4, він не бачив. Потім ОСОБА_2 пішов у сторону, де знаходився ОСОБА_3, а він підійшов до ларька.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що у травні 2013 року, точну дату він не пам'ятає, приблизно біля 10 години ранку їх з ОСОБА_21 на вулиці зупинили працівники міліції, та запросили у якості понятих. Працівники міліції показали їм розбиту пляшку біля дерева в районі вул. Союзна на куті з вул. Райдужна, та повідомили їм, що тут була бійка. Він бачив розкидані осколки пляшки. Протокол він не читав, підписав не заповнений. При цьому були присутні працівники міліції, він та ОСОБА_21. Більше він нікого не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні пояснив, що вранці він з ОСОБА_20 йшов по вул. Цветуща. Недалеко від ларька по вул. Союзній, до них підійшли працівники міліції та попросили бути присутнім у якості понятих. Працівники міліції повідомили, що була бійка та показали їм розбиту пляшку біля дерева. Він розписався на аркушах паперу, і вони з ОСОБА_20 пішли на гору.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що 22 травня 2013 року він приймав участь у якості спеціаліста при огляді місця події на перехресті вул.Райдужна та вул. Цветуща. Точний час він не пам'ятає, приблизно 6-7 години ранку. Проводився огляд у зв'язку з нанесенням тілесних ушкоджень громадянину. При огляді був присутній свідок, який вказував місце події. Спочатку, він точно не міг вказати, де все відбувалося. Візуальним оглядом, разом зі слідчим було встановлено місце, де наносились тілесні ушкодження громадянину. Цим місцем є грунт, на якому росла зелена трава. На траві були прим'ятості та плями, схожі на кров. Після цього був складений протокол огляду місця події та взяті змиви речовини бурого кольору. Розбитих пляшок при огляді місця події виявлено не було. В ході огляду також були присутні 2 понятих, слідчий, працівники карного розшуку та свідок. Поняті були присутні при вилученні з місця події плям речовини бурого кольору. Протокол був підписаний понятими.

Свідок ОСОБА_23 суду пояснив, що він працював слідчим у Краматорському МВ. Він проводив огляд місця події 22 травня 2013 року, приблизно о 7 години ранку, точний час він не пам'ятає. При огляді були присутні працівник карного розшуку, поняті, експерт, свідок. Коли вони прибули на місце, свідок не міг точно вказати місце події. Протягом деякого часу вони оглядали місця, на які вказував свідок та встановили прим'яту траву, краплі речовини бурого кольору. У присутності понятих вони оглянули місце події, експерт у присутності понятих вилучав змиви з речовини бурого кольору, а він в цей час складав протокол. Коли все закінчили, він намалював план-схему, поняті розписались у протоколі, на вилучених конвертах. В ході огляду вони виявили прим'яту траву у двох місцях, в деяких місцях краплі речовини бурого кольору. Розбитої пляшки на місці події не було виявлено. У той же день, після допиту свідка, проводився ще один огляд місця події, в ході якого в іншому місці було виявлено фрагмент асфальту.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 22.05.2013 року з фототаблицею, місцем події є пішохідний тротуар, який проходить вздовж проїзної частини вул.Цветуща м.Краматорська. На вказаній ділянці місцевості розташовано: проїзна частина вул.Цветуща, трав'яний газон, пішохідний тротуар, який проходить вздовж проїзної частини вул.Цветуща та північною стіною будинку №1 по вул.Райдужна. В ході огляду місця події було виявлено, що на трав'яному газоні трав'яний шар зім'ятий, на траві є плями бурої речовини. Також виявлені плями речовини бурого кольору на кришці каналізаційного колодязя, який розташований на пішохідному тротуарі на перехресті вул.Цветуща та вул.Радужна. Змиви з виявлених плям речовини бурого кольору вилучені у ході огляду місця події (т.1 а.с.68-73). У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 підтвердив, що огляд місця події проводився за його участю.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 22.05.2013 року, місцем події є ділянка місцевості, розташована з торця буд.№1 вул.Радужна м.Краматорська. На вказаній ділянці місцевості розташовані проїзна частина вул.Радужна, торцева стіна буд.№1 по вул. Радужна, дерево. В ході огляду місця події на ґрунті було виявлено та вилучено фрагмент асфальтного покриття, розмірами 20,5 на 18 см (за максимальними габаритами) та товщиною 4,5 см. З широкого краю на поверхні та з торця виявлені плями бурого кольору. При перевірці зазначених плям тест-смужками «Гемофан» отримано позитивний результат. (т.1 а.с.74-79).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №53м/л від 04.06.2013 року у потерпілого ОСОБА_3 виявлено відкрита середньо-важка черепно-мозкова травма: забита рана лобно-тім'яної області голови, відкритий багатоуламковий втиснутий перелом лобової кістки, забій головного мозку, яка утворилася від одного ударного впливу тупим предметом, можливо, в зазначений термін і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечна для життя. Можливість утворення вказаних тілесних ушкоджень внаслідок власних дій виключається, зважаючи на характер та локалізацію тілесних пошкоджень. Судово-медична експертиза не виключає можливості скоєння потерпілим самостійних дій після отримання даної черепно-мозкової травми, у тому числі рухатися та кричати. При надходженні в лікарню у потерпілого в крові виявлено алкоголь у кількості 1,1%о, 1,2%о, що відповідає стану легкого алкогольного сп'яніння. На момент отримання тілесних ушкоджень потерпілий міг знаходитися в будь-якому стані тіла в просторі і був повернутий до травмую чого предмету лобно-тім'яною областю голови. Можливість утворення даних тілесних ушкоджень внаслідок самостійних дій потерпілого виключається (т.1 а.с.80-81).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №217 від 04.06.2013 року у потерпілого ОСОБА_4 виявлено синець лівої тім'яної області голови. синець лівої щоки, які утворилися від двох ударних впливів тупими предметами, можливо, в зазначений термін і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказані ушкодження могли утворитися в будь-якої послідовності, внаслідок впливу тупими предметами з достатньою силою. Після отримання тілесних ушкоджень потерпілий міг здійснювати будь-які дії внаслідок тривалого часу. Кров на наявність алкоголю у потерпілого при зверненні до травмпункту не досліджувалась (т.1 а.с.82-83)

При проведенні слідчого експерименту 03.06.2013 року потерпілий ОСОБА_3 показав місце скоєння злочину, а також розповів про обставини, при яких він отримав удар в голову, що співпадає з показаннями потерпілого, даними в ході судового слідства (а.с.84-89).

При проведенні слідчого експерименту 03.06.2013 року із застосуванням фотозйомки, потерпілий ОСОБА_4 показав місце скоєння злочину, розповів про обставини, при яких він отримав тілесні ушкодження, а також механізм нанесення йому ударів та їх локалізацію, що співпадає з показаннями потерпілого, даними в ході судового слідства. (а.с.90-99).

З дослідженого у судовому засіданні протоколу проведення слідчого експерименту від 03.06.2013 року за участю свідка ОСОБА_10, останній у присутності понятих показав місце, де сталася бійка між обвинуваченим та потерпілими, а також пояснив, що 21.05.2013 року приблизно о 21 годин 30 хвилин він знаходився по місцю мешкання за адресою АДРЕСА_2. Почувши вигуки про допомогу, вийшовши на зворотну сторону будинку, він одразу побачив групу чоловіків, які на його думку билися. Згідно з показаннями свідка ОСОБА_10 місцем бійки є ділянка місцевості, яка розташована на трав'яному газоні, який розташований між пішохідним тротуаром та проїзною частиною вул..Цветуща м.Краматорська. Також ОСОБА_10 показав, що коли він підійшов до вказаного місця, бійка припинилась. Двоє невідомих пішли по вул.Цветуща, у напрямку вул..Союзна. На місці бійки залишився потерпілий ОСОБА_3 У цей час потерпілий ОСОБА_4 знаходився на пішохідному тротуарі в районі перехрестя вул..Цветуща та вул..Радужна, при цьому свідок ОСОБА_10 за допомогою статиста вказав приблизне місцезнаходження ОСОБА_4 (т.1 а.с.100-104).

При проведенні слідчого експерименту 08.06.2013 року, свідок ОСОБА_7 показав місце, де сталася бійка, а також розповів про обставини, при яких потерпілі отримали тілесні ушкодження. В ході відтворення обстановки та обставин події свідок ОСОБА_7 пояснив, яким чином обвинувачений ОСОБА_2 кинув камінь у потерпілого ОСОБА_3, а також показав відстань, на якій знаходився ОСОБА_3 від ОСОБА_2 (а.с.105-113).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №33/217 від 17.06.2013 року судово-медична експертиза не виключає можливості утворення синця лівої щоки у гр-на ОСОБА_4 при обставинах, вказаних в ході відтворення обставин місця події за участю свідка ОСОБА_9 (т.1 а.с. 115).

В ході проведення слідчого експерименту 20.06.2013 року, обвинувачений ОСОБА_2 показав місце, де сталася бійка, підтвердив свою версію події, а також за допомогою статисту показав механізм нанесення ним удару потерпілому ОСОБА_3 рукою в обличчя, а також показав, на якій відстані від нього знаходився потерпілий ОСОБА_3, коли він кинув в нього камінь та положення, в якому він знаходився у цей момент (т.1 а.с.116-126).

Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи №50/53 від 11.07.2013 року наявна у потерпілого ОСОБА_3 травма утворилася від ударної дії тупого предмету з обмеженою поверхнею (яким може бути і фрагмент асфальтового покриття), який діяв з достатньою силою безпосередньо на лобно-тім'яну область голови зліва потерпілого. При проведенні слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_2 останній не вказав конкретний механізм проведеного кидка, не надані характеристики травмуючого предмета, немає точних даних про відстань між підозрюваним і потерпілим, у зв'язку з чим в категоричній формі відповісти по даним слідчого експерименту від 20.06.2013 року про можливості або неможливості утворення наявної травми внаслідок кидка фрагменту асфальтового покриття не надається можливим (т.1 а.с.127).

Зазначений висновок судово-медичної експертизи спростовує версію обвинуваченого у тій частині, що він кинув камінь в сторону потерпілого ОСОБА_3 з далекої відстані, не цілячись у потерпілого.

Об'єктивні дані судово-медичної експертизи в сукупності з показаннями потерпілих та протоколом огляду місця події, спростовують доводи обвинуваченого ОСОБА_2, що він не бажав спричинити ОСОБА_3 тілесні ушкодження. Характер і локалізація заподіяних ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, сила, з якою вони були спричинені, розмір каміння, яким були спричинені тілесні ушкодження (20,5 на 18 см та товщиною 4,5 см.), достовірно свідчать про наявність у ОСОБА_2 наміру на спричинення потерпілому ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень.

При проведенні додаткового слідчого експерименту 19.07.2013 року потерпілий ОСОБА_4 на місці розповів про обставини вчинення відносно нього та потерпілого ОСОБА_3 злочину, а також за допомогою статисту продемонстрував механізм заподіяння обвинуваченим ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 удару в голову, відстань, на якій ОСОБА_2 знаходився від ОСОБА_3 в момент удару, а також напрямок, куди відступив ОСОБА_3 після удару. В ході слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_4 за допомогою статисту показав механізм та локалізацію удару, який йому наніс обвинувачений ОСОБА_2 (рукою в ліву частину обличчя), після якого він втратив орієнтування в часі та просторі. Вказав положення, в якому він знаходився на землі під час бійки із свідком ОСОБА_7, а також, з якої сторони до нього та ОСОБА_9 підійшов ОСОБА_2. За допомогою статисту показав механізм та локалізацію ударів, які йому наніс обвинувачений ОСОБА_2 - ногою у ліву частину голови. Також потерпілий ОСОБА_4 вказав місце, де він знайшов потерпілого ОСОБА_3 після бійки.( т.1 а.с.133-146).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №62/217 від 22.07.2013 року, не виключається можливість утворення пошкоджень при вказаних у ході проведення додаткового слідчого експерименту обставинах, тобто при нанесенні ударів в область голови та обличчя (т.1 а.с.147).

Суд не бере до уваги доводи обвинуваченого про те, що потерпілі самі спровокували бійку, а він намагався захиститися від потерпілого ОСОБА_3, який біг до нього з розбитою пляшкою, оскільки вони не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, та спростовуються дослідженими судом доказами.

Показання свідка ОСОБА_9 про те, що потерпілі перші напали на них та ОСОБА_2 кинув камінь в потерпілого ОСОБА_3, коли той біг до них з пляшкою в руці, суд не приймає до уваги, оскільки вони не підтверджені жодним доказом, спростовуються висновками судово-медичних експертиз, протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 та показаннями потерпілих. Суд вважає, що такі показання свідок ОСОБА_9, який є другом обвинуваченого, дає з метою дати обвинуваченому уникнути відповідальності за тяжкий злочин.

Суд також не бере до уваги пояснення свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 щодо наявності під час огляду місця події під деревом розбитої пляшки, оскільки протоколом огляду місця події від 22.05.2013 року осколків пляшки вилучено не було. Їх пояснення також спростовуються показаннями свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23, а також показаннями потерпілого ОСОБА_4.

Відповідно до акту амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №536 від 16.07.2013 року обвинувачений ОСОБА_2 є психічно здоровим, виявляє акцентуацію особистості нестійкого типу. У період інкримінованого діяння за психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, не находився в тимчасово хворобливому стані, яке б позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. У момент здійснення правопорушення ОСОБА_2 не перебував у стані фізіологічного афекту (стані сильного душевного хвилювання ). В момент здійснення правопорушення ОСОБА_2 не знаходився у вираженому емоційному стані (стрес, фрустрація, розгубленість, тощо). На теперішній час ОСОБА_2 повністю усвідомлює свої дії та керує ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.1 а.с.128-132).

Висновки судово-психіатричної експертизи спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_2 щодо перебування його у стані стресу, спричиненого діями потерпілого ОСОБА_3.

Допитавши обвинуваченого, потерпілих, свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що подія злочину мала місце, провина обвинуваченого ОСОБА_2 доведена повністю, та його дії правильно кваліфіковані по ст.121 ч.1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, а також по ст.125 ч.1 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, що скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Вивченням особистості обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше судимий, вчинив злочини у період іспитового строку за попереднім вироком, не одружений, дітей на утриманні не має, не працюючий, за місцем мешкання характеризується задовільно, на диспансерному обліку в медичних установах м.Краматорська не перебуває.

Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого і запобігання нових злочинів буде покарання, пов'язане з позбавленням волі.

Крім того, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, і до призначеного йому покарання, приєднати не відбуту частину покарання за вироком Краматорського міського суду Донецької області від 03.12.2012 року, за яким він засуджений за ст.ст. 185 ч.2, ст.75, 76 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік, за правилами, передбаченими ч.1 ст.72 КК України, відповідно до якої одному дню позбавлення волі відповідає 2 дні обмеження волі.

Потерпілим ОСОБА_3 на досудовому слідстві заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 матеріальної шкоди, пов'язаної з лікуванням, які складаються з витрат на придбання медичних препаратів, обстеженням, переїздом до місця обстеження за направленням лікаря у сумі 3649 грн. 82 коп., а також моральної шкоди у сумі 100 000 грн.

У подальшому потерпілий ОСОБА_3 збільшив розмір позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з лікуванням та просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 4014 грн. 75 коп. та моральної шкоди 100 000 грн.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженню підлягають доказуванню у тому числі вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд узяв до уваги в якості моральних страждань потерпілого, на які він вказав у суді та у позові, а саме - моральні страждання у зв'язку із фізичним болем та страждання, яких він зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також те, що потерпілий внаслідок вчинення відносно нього з боку ОСОБА_2 кримінального правопорушення, отримав 3 групу інвалідності, і вважає, що позов заявлено обґрунтовано.

Розглядаючи питання про розмір моральної шкоди, враховуючи характер вчиненого обвинуваченим правопорушення, глибину душевних та фізичних страждань потерпілого ОСОБА_3, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає за доцільне позов в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 30 000 грн.

За загальними правилами відшкодування шкоди, відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Розглядаючи вимоги потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди у розмірі 4014,75 грн., суд прийшов до висновку, що позов у цій частині підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з наданих потерпілим медичних документів та касових чеків, потерпілий витратив на лікування (у тому числі придбання ліків, поїздки у м.Донецьк на консультації та проходження МРТ) грошові кошти у сумі 3707 грн. 85 коп. (т.2 а.с.13-22).

Суд не бере до уваги у якості доказів касові чеки №ЧК-Г-2205/66 від 22.05.2013 року на суму 182,45 грн. та №ЧК-Г-2205/67 на суму 186,45 грн., оскільки в них не зазначено усіх необхідних реквізитів (зокрема, не зазначено, якою аптечною установою вони видані).

За таких обставин з обвинуваченого ОСОБА_2, на користь потерпілого ОСОБА_3 підлягає стягненню у відшкодування матеріальної шкоди 3707 грн. 85 коп.

Потерпілим ОСОБА_4 також було заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 моральної шкоди у сумі 5000 грн., обґрунтовуючи тим, що внаслідок спричинення тілесних ушкоджень, йому було спричинені фізичні та моральні страждання.

Враховуючи характер вчиненого обвинуваченим правопорушення, глибину душевних та фізичних страждань потерпілого ОСОБА_4, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає за доцільне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 3 000 грн.

Згідно ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Прокурором в інтересах держави заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 коштів у сумі 1571 грн. 95 коп., витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_3

Є.В. у закладі охорони здоров'я.

Як вбачається з довідки, наданої міською лікарнею №3 м.Краматорська, на лікування ОСОБА_3 в травматологічному відділенні міської лікарні №3 м.Краматорська було витрачено 1571 грн. 95 коп. (т.1 а.с.216-227).

За таких обставин, суд вважає, що позов прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі, як такий, що знайшов своє повне підтвердження у судовому засіданні й з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь фінансового управління Краматорської міської ради, необхідно стягнути 1571 грн. 95 коп., витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_27

Запобіжний захід на досудовому слідстві обвинуваченому не обирався. Суд вважає, що немає підстав для обрання обвинуваченому будь - якого запобіжного заходу.

Речові докази: 2 змиви речовини бурого кольору та фрагмент асфальту, що зберігаються у камері зберігання Краматорського МВ ГУМВС України - знищити як такі, що не мають цінності (т.1 а.с.148-149).

Керуючись ст. ст. 368-370, 373-374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.121 ч.1, ст.125 ч.1 КК України та призначити йому покарання:

- за ст.121 ч.1 КК України у вигляді 7 (семі) років позбавлення волі;

- за ст.125 ч.1 КК України - у вигляді 200 (двохсот) годин громадських робіт;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 7 (семі) років позбавлення волі з ізоляцією засудженого та поміщенням його до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України до призначеного за новим вироком покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Краматорського міського суду Донецької області від 03.12.2012 року за правилами, передбаченими ст.72 КК України, і остаточно призначити покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі з ізоляцією засудженого та поміщенням його до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з моменту його затримання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 3707,85 грн. (три тисячі сімсот сім грн. 85 коп.) та у відшкодування моральної шкоди 30 000 (тридцять тисяч) грн.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 3 000 (три тисячі) грн.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь Фінансового управління Краматорської міської ради для перерахування Комунальній міський установі Міська лікарня №3 (р/р 35420004002307, ГУДКУ у Донецькій області ЄДРПОУ 01990810, МФО 834016) грошові кошти, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_3 у сумі 1571,95 грн. (одна тисяча п'ятьсот сімдесят одна грн. 95 коп.).

Речові докази: 2 змиви речовини бурого кольору та фрагмент асфальту, що зберігаються у камері зберігання Краматорського МВ ГУМВС України - знищити як такі, що не мають цінності.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Вирок постановлений та виготовлений у нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя О. Ю. Кравченко