Ухвала суду № 37358572, 25.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/3891/13-а

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до Публічного акціонерного товариства «Херсонська міська друкарня» про нарахування та сплату податкових зобов'язань у результаті застосування звичайних цін,-

В С Т А Н О В И Л А:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - позивач, або ДПІ у м. Херсоні) звернулась із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Херсонська міська друкарня» (далі - відповідач, або ПАТ «Херсонська міська друкарня»), в якому позивач просив суд здійснити нарахування та зобов'язати відповідача сплатити податкові зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 68244,25 грн. у результаті застосування звичайних цін.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року у задоволенні вказаних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до Публічного акціонерного товариства «Херсонська міська друкарня» про нарахування та сплату податкових зобов'язань у результаті застосування звичайних цін.

В судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.59), причини неприбуття не відомі.

Представник відповідача у судове засідання, також, не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.58).

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Крім того, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 17.07.2013 року по 06.08.2013 року відповідачем було проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Херсонська міська друкарня» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 12.08.2013 року № 388/21-03-22-01/05511030.

Відповідачем подано заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких ДПІ у м. Херсоні надано відповідь від 22.08.2013 р. № 12.78/10/2.1-03-22-01-05, за якою висновок акту перевірки викладено в наступній редакції.

Перевіркою ПАТ «Херсонська міська друкарня» встановлено порушення: п. 1.20 ст. 1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 153.2.1, пп. 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на загальну суму 223709 грн.; п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2012 року на суму 6181 грн.; п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість на загальну суму 56461 грн. у зв'язку з застосуванням звичайних цін.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що ПАТ «Херсонська міська друкарня» надавала в оренду приміщення за цінами, нижчими за звичайні, у тому числі пов'язаним особам, а саме: ПП «Губернія», ПП «Компроміс-Медіа», ОСОБА_2, котрі є засновниками ПАТ «Херсонська міська друкарня» та особам, які не є платниками податку на прибуток чи сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток, а саме: ПП «Рекламне агентство «Ельф», ПП «Нагібін», ПП «ОСОБА_3.». Крім того, ПАТ «Херсонська міська друкарня» надавала в оренду приміщення іншим суб'єктам господарювання, які не є пов'язаними особами з ПАТ «Херсонська міська друкарня» та є платниками податку на прибуток за ставкою, яка відповідає ставці податку на прибуток перевіряємого підприємства, за цінами, що відрізняються більш ніж на 20 відсотків від звичайної ціни, а саме: ПП «Наталі-Медіа», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Союздрук».

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення від 27.08.2013 року № 0005762200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку із застосуванням звичайних цін на 68244,25 грн., з яких за основним платежем на 56461 грн. та за штрафними санкціями на 11783,25 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішенням відповідач звернувся до суду з позовом про їх скасуванні.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом щодо здійснення нарахування та зобов'язання відповідача сплатити податкові зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 68244,25 грн. у результаті застосування звичайних цін.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні вказаних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з 01 вересня 2013 року встановлено новий порядок застосування звичайних цін, який в свою чергу визначає нову методику визначення ціни, новий порядок складання платником податків та подання документації для податкового контролю щодо проведення платником контрольованих операцій, а також новий порядок проведення перевірок, оскарження рішень, прийнятих за її результатами та звернення органу контролю до суду, відповідно у податкового органу відсутні підстави для звернення до суду у жовтні 2013 року із вимогою щодо здійснення нарахування та зобов'язання відповідача сплатити податкові зобов'язання у порядку та на підставі, визначених статтею, положення якої є нечинними з 01 вересня 2013 року.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Згідно вимог п.п. 39.14, 39.15 ст. 39 Податкового кодексу України (в редакції на момент проведення перевірки позивача та виставлення йому податкового повідомлення - рішення) під час проведення перевірки платника податку контролюючий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого цього пункту.

У разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються контролюючими органами для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.

За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник контролюючого органу зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 04 липня 2013 року № 408-VII (набрав чинності з 01 вересня 2013 року) статтю 39 Податкового кодексу України викладено в новій редакції. При цьому, відповідно до вказаних змін прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки контрольованої операції здійснюється у порядку, передбаченому статтею 86 цього Кодексу (пп. 39.5.2.22 пп. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України). Оскарження ж податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки контрольованої операції, здійснюється відповідно до статті 56 цього Кодексу (пп. 39.5.2.23 пп. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України).

Тобто, визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін з 01 вересня 2013 здійснюється в загальному порядку. Податковий орган при встановленні порушень платником податків правил застосування звичайних цін повинен надіслати (вручити) такому платникові податків податкове повідомлення-рішення, як це передбачено статтею 86 Податкового кодексу України. У разі несплати суми грошового зобов'язання, визначеного в такому повідомленні-рішенні та узгодженого в установленому порядку, відповідна сума підлягатиме стягненню як податковий борг згідно з нормами глави 9 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, оскільки з 01 вересня 2013 року встановлено новий порядок застосування звичайних цін, який в свою чергу визначає нову методику визначення ціни, новий порядок складання платником податків та подання документації для податкового контролю щодо проведення платником контрольованих операцій, а також, як вірно наголошено судом першої інстанції, новий порядок проведення перевірок, оскарження рішень, прийнятих за її результатами та звернення органу контролю до суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності у позивача підстав для звернення до суду у жовтні 2013 року із вимогою щодо здійснення нарахування та зобов'язання відповідача сплатити податкові зобов'язання у порядку та на підставі, визначених статтею, положення якої є нечинними з 01 вересня 2013 року.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі ДПІ посилається лише на ті висновки, які викладено в акті перевірки, що став підставою визначення відповідачу податкових зобов'язань у результаті застосування звичайних цін.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до Публічного акціонерного товариства «Херсонська міська друкарня» про нарахування та сплату податкових зобов'язань у результаті застосування звичайних цін - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/