Постанова № 37358489, 19.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року Справа № 805/1338/14

приміщення суду за адресою: м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Грищенко Є.І., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з єдиного податку в розмірі 685,60 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Петровському районі м. Донецька звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з єдиного податку в розмірі 685,60 грн. Доводи позовної заяви обгрунтовує тим, що за відповідачем обліковується сума податкового боргу з єдиного податку у розмірі 685,60 гривень, яка виникла внаслідок нездійснення своєчасної сплати платником податків суми податкових зобов'язань. Посилаючись на вимоги Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у зазначеному вище розмірі.

Згідно із ухвалою суду від 31 січня 2014 року розгляд справи здійснюється у порядку скороченого провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі відповідно до вимог ч. 4 ст. 183-2 КАС України.

3 лютого 2014 року відповідачу надсилалась копія зазначеної ухвали, яка але на адресу суду повернувся конверт із позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.13). Згідно положень ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави для прийняття рішення у справі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є фізичною особою-підприємцем, з 18.10.2012 року знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Петровському районі м. Донецька, є платником єдиного податку на підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 24.10.2012 року. (а.с.11,12)

Пунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Відповідно до п.п. 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення заборгованості у відповідача) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з положеннями п. 293.1 та 293.2 ст.293. Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.11.2012 року відповідачем обрана друга група платника єдиного податку зі ставкою у розмірі 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та складає 229,40 грн.

Таким чином, відповідач повинен щомісячно, до 20 числа кожного місяця сплачувати єдиний податок у розмірі 229,40 грн.

Судом встановлено, що відповідач зазначений обов'язок не виконував, внаслідок чого має заборгованість зі сплати єдиного податку.

Згідно картки особового рахунку заборгованість фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 складає 685,60 грн., в тому числі основний платіж - 685,60 грн. за період з 20.04.2013-20.06.2013 (з урахуванням переплати 2,60 грн.) (а.с.7,8)

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 цього пункту, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, сума податкових зобов'язань по єдиному податку у сумі 685,60 гривень, є податковою заборгованістю.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України 06.11.2013р. державною податковою інспекцією направлена податкова вимога № 9188-17, яка отримана відповідачем 09.11.2013р., про що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про отримання поштового відправлення.

З цього періоду відповідач постійно мав несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим податкова вимога не втратила юридичної сили.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову, з огляду на що задовольняє позов Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з єдиного податку в розмірі 685,60 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Частиною 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України „ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ст. 8 - 11, ст.158 - 163, ст. 183-2, ст.185, ст.186, ст.254, ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з єдиного податку в розмірі 685,60 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1) заборгованість з єдиного податку в розмірі 685 (шістсот вісімдесят п'ять) грн. 60 коп., в тому числі основний борг - 685,60 грн., на р/р 31512970700010; отримувач Петровський УК (місцевий бюджет)/Петровчький район/код платежу 18050400; ОКПО 38034020, банк ГУ ДКСУ в Донецькій області; 834016.

Копію постанови у день набрання нею законної сили направити державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Грищенко Є.І.