Ухвала суду № 37357201, 28.01.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/2184/13 Головуючий у 1 інстанції: Борейко С.В.

Провадження № 22-ц/783/200/14 Доповідач в 2-й інстанції: Шумська Н. Л.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючий суддя: Шумська Н.Л.

судді: Копняк С.М., Шандра М.М.

секретар: Іванова О.О.

особи, які беруть участь у справі: відповідач ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Кредитної спілки «Християнська злагода» в особі голови правління Здрілко Є.Є. на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 16 липня 2013 року у справі за позовом Кредитної спілки «Християнська злагода» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 16 липня 2013 року у позові Кредитної спілки «Християнська злагода» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено у зв»язку із пропуском строку позовної давності; стягнуто з Кредитної спілки «Християнська злагода» (ЄДРПОУ 26126750) судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп. в дохід держави.

Рішення суду оскаржила Кредитна спілка «Християнська злагода» в особі голови правління Здрілко Є.Є. В апеляційній скарзі вказує, що оскаржуване рішення було прийняте з неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, суд першої інстанції мотивує свою відмову в задоволенні позову у зв»язку із спливом позовної давності, оскільки позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду без поважних причин, а вилучення документів слідчими органами не є поважною причиною для поновлення строку позовної давності. Однак, згідно п. 6.4. Договору про надання кредиту №408 від 15.11.2006 року строк дії Договору встановлюється з дня надання кредиту і до повного погашення кредиту та відсотків по ньому. Отже, Договір про надання кредиту №408 від 15.11.2006 року є діючим і перебіг позовної даності по ньому починається від дня, коли у кредитора виникає право пред»явити вимогу про виконання зобов»язання по ньому, тобто у будь-який час до моменту погашення кредиту та відсотків по ньому. Приймаючи судове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав пропуску позовної давності та не задовольняючи клопотання кредитної спілки про поновлення строку позовної давності суд фактично позбавляє депозитних вкладників шансів на будь-яке повернення їх вкладів, оскільки такі можливо повернути тільки за рахунок повернення кредитів. Крім того, зазначає що пропуск строку позовної давності стався не з вини кредитної спілки, а з вини колишнього керівництва проти якого було порушено кримінальну справу та в процесі її розслідування були вилучені всі оригінали кредитних справ. Оскільки кримінальні справи продовжують розслідуватися то оригінали кредитних справ ще не повернуті, а копії почали надавати лише у 2013 році. Просить рішення Сихівського районного суду м.Львова від 16 липня 2013 року скасувати, поновити строк позовної давності та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, з»ясувавши обставини справи та перевіривши доводи скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги та скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами 15 листопада 2006 року укладено договір №408 про надання кредиту, згідно з яким позивач надав відповідачу споживчий кредит в розмірі 25 000, 00 грн. строком на 36 місяців із сплатою 60 % річних, а відповідач взяв на себе зобов»яння повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування ним та інші платежі за договором у встановлених договором розмірах і термінах, а також виконати інші зобов»язання визначені договором у повному обсязі. Даний договір діє до 15 листопада 2009 року.

В забезпечення виконання зобов»язання між КС «Християнською злагодою» та ОСОБА_5 15 листопада 2006 року було укладено договір поруки.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач належним чином не виконав свого зобов»язання передбаченого кредитним договором внаслідок чого станом на 19 лютого 2013 року виникла заборгованість на суму 113 237 грн. 66 коп.

Відповідно до ст. 252 ЦК України трок визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Строк визначається закінченням періоду часу, що обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Термін встановлений законом, іншими правовими актами, правочином (угодою) або такий, що призначається судом, найчастіше визначається календарною датою. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. За часовою категорією може бути взято подію, яка має неминуче настати.

Таким чином, відмовляючи у позові у зв»язку із пропуском строку позовної давності суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку що такий пропущено, так як згідно з ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позивач про порушення свого права мав дізнатися ще в листопаді 2009 року. Пропуск позовної давності визначено позивачем. Крім того, КС «Християнська злагода» відмовилася від вимог до поручителя ОСОБА_5, подавши заяву про залишення без розгляду.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а відтак у даному випадку строк позовної давності сплив ще у листопаді 2012 року, однак, позовну заяву подано лише у березні 2013 року (а.с. 2).

Згідно з п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Доводи апелянта щодо пропущення строку позовної давності із поважних причин, зокрема у з»язку із порушенням слідчим відділом ГУ МВС України у Львівській області 16.03.2009 року кримінальної справи № 141-2596 за фактом заволодіння коштами кредитної спілки «Християнської злагоди», внаслідок чого у 2009 році було вилучено документи, що стосуються діяльності спілки, а копії кредитної справи відносно відповідача було отримано лише у лютому 2013 року, колегія суддів, не може взяти до уваги так як позивач мав право на звернення для отримання копій відповідних документів упродовж всього досудового розслідування по порушеній кримінальній справі, однак таким не скористався.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність поважних причин пропуску строку, оскільки позивачем не доведено поважності причин пропуску позовної давності, що сплила у даних правовідносинах у листопаді 2012 року.

Будь яких інших належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ст. 309 ЦПК України, апелянтами не представлено.

Таким чином, судом першої інстанції повно та всебічно з»ясовано обставини справи, надано правову оцінку зібраних по справі доказів, а відтак колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду. Доводи апеляційної скарги щодо неповного з»ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи колегія судді вважає необґрунтованими.

Тому даючи оцінку рішенню суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, в межах доводів скарги, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість рішення. Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляції не ставлять під сумнів його законність.

Таким чином, на підставі ст.308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін.

Керуючись ст.303, п.1ч.1ст.307, 308, п.1ч.1ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Християнська злагода» в особі голови правління Здрілко Є.Є. відхилити.

Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 16 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення й може бути оскаржена протягом 20-ти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя Н.Л. Шумська

Судді: С.М. Копняк

М.М. Шандра