Постанова № 37357008, 27.02.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.02.2014 справа №913/2293/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Склярук О.І. Богатиря К.В, Дучал Н.М.за участю представників сторін: від позивача:не з'явилисявід відповідача:не з'явилисявід третьої особи:не з'явилисярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА», м. Київна рішення господарського суду Луганської області від14.11.2013р. (повний текст рішення складено та підписано 19.11.2013р.)по справі№913/2293/13 (суддя: Старкова Г.М.)за позовом:Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА», м. Київдо відповідача:Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань», м. Луганськ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:ОСОБА_4, м. Красний Луч Луганської областіпростягнення 5983грн.44коп.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «НОВА», м. Київ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань», м. Луганськ про стягнення 5983грн.44грн. по відшкодуванню завданої шкоди.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.08.2013р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено: ОСОБА_4, м. Красний Луч Луганської області.

Рішенням господарського суду Луганської області по справі №913/2293/13 від 14.11.2013р., повний текст якого складено та підписано 19.11.2013р. (суддя: Старкова Г.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено у зв'язку з не доведеністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «НОВА», м. Київ звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення по справі №913/2293/13 від 14.11.2013р. скасувати. Прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, посилається на те, що у рішенні господарським судом Луганської області було зазначено, що між ПАТ «СК» Оранта-Лугань» та ОСОБА_5 15.07.2010р. укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № ВЕ/4711053 на умовах страхування 1-го типу та застрахованим транспортним засобом за цим Договором є автомобіль ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_2. В той час, як АТ «СК НОВА» зверталася з позовом до ПАТ СК «Оранта-Лугань» на підставі поліса № ВС/8037507, а не на підставі поліса №ВЕ/4711053. Крім того, посилається на те, що ані страхувальник, ані страховик не зобов'язані проводити експертизу по визначенню вартості ремонту ТЗ.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2013р. порушено апеляційне провадження по справі №913/2293/13.

28.01.2014р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань», м. Луганськ надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять рішення господарського суду Луганської області від 14.11.2013р. по справі №913/2293/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

29.01.2014р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшла телеграма від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА», м. Київ з проханням провести розгляд апеляційної скарги без участі представника підприємства у зв'язку з відпусткою відповідального юрисконсульта.

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2014р. у зв'язку з відпусткою судді Богатиря К.В. було змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: головуючий суддя: Склярук О.І., судді: Дучал Н.М., Ушенко Л.В.

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2014р. у зв'язку з виходом з відпустки постійно діючого члена колегії судді Богатиря К.В. було змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: головуючий суддя: Склярук О.І., судді: Богатир К.В., Дучал Н.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2014 р. у публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань» витребувано копії договорів обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного з ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

17.02.2014 р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від ПАТ «Страхована компанія «Оранта-Лугань» надійшов супровідний лист та копії договорів обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8037507 від 17.07.2009 р. та № ВЕ/4711053 від 15.07.2010 р. Крім того, просили розглянути апеляційну скаргу без участі їх представників.

Від ПАТ «Страхова компанія «Нова» надійшло клопотання про витребування у Моторного ( транспортного) страхового бюро України інформацію відносно полісу ВС/8037507.

Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки копія полісу ВС/8037507 надіслана відповідачем по цій справі на вимогу апеляційної інстанції до матеріалів справи.

Представники позивача, відповідача та третьої особи в судове засідання (26.02.2014р.) не з'явилися, своїми правами передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України не скористалися.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання представники сторін були повідомлені належним чином.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2013р. , 29.01.2013 р. явка сторін не була визнана обов'язковою.

Враховуючи викладене та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників позивача, відповідача та третьої особи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, 14.02.2010р. між ВАТ «Страхова компанія «НОВА» (Страховик) та ТОВ «ІЛТА» (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, ДЦВ, НВ страховий сертифікат №988 (надалі - Договір страхування) (а.с.11) до генерального договору страхування №3565 від 10.07.2009р., за якими Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Peugeot, державний номер НОМЕР_1.

Строк дії договору страхування з 15.02.2010р. по 14.02.2011р.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2010 на Антрацитівському шосе в м. Красний Луч сталася дорожньо- транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля Peugeot, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8 та автомобіля ВАЗ 2121, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

Постановою Краснолуцького міського суду Луганської області від 18.05.2013 (справа № 3-1334) ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 350 грн (а.с.17) Цією ж постановою встановлено, що ОСОБА_4 керуючи автомобілем ВАЗ 2121 державний номер НОМЕР_2 при здійсненні маньовру заднім ходом здійснив наїзд на автомобіль Peugeot, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8 ДТП сталася у зв'язку з порушенням водієм ОСОБА_4 п. 10.9 Правил дорожнього руху України, що призвело до механічних пошкоджень застрахованого автомобіля.

В той же час, у вище зазначеній постанові Краснолуцького міського суду Луганської області було допущено технічну помилку в прізвищі особи, винної в ДТП, замість «Онасенко» зазначено «Опанасенко». У зв'язку з чим, ПрAT «Страхова компанія «НОВА» направила заяву про виправлення описки до Краснолуцького міського суду Луганської області.

Відповідно до розширених відомостей №8602646 про дорожньо-транспортну пригоду винуватцем ДТП 11.04.2010 є ОСОБА_4. (а.с.15)

Як вбачається з матеріалів справи, на запит суду першої інстанції від Краснолуцького міського суду Луганської області надійшов супровідний лист №12509 від 26.09.2013, яким направлено копію матеріалів справи №3-1334/10 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Також Краснолуцьким міським судом Луганської області надано копію постанови від 04.09.2013 у справі № 3-1334 2010р. про виправлення описки (а.с.123). Відповідно до тексту постанови, у постанові суду № 3-1334 від 18.05.2010 правильно слід вважати « про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 124 КпАП України ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1.»

20.09.2010 до ПрAT «Страхова компанія «НОВА» звернулося ТОВ «ІЛТА» ( страхувальник) з заявою про виплату страхового відшкодування та надало усі необхідні документи . (а.с.18)

Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Peugeot, державний номер НОМЕР_1 становить 11983,44 грн, що підтверджується рахунком-фактури №2254 від 09.06.2010 (а.с.24).

Договором страхування встановлена франшиза в розмірі 6000,00 грн.

На виконання умов договору страхування позивач склав страховий акт (попередній) №2962 від 29.09.2010 (а.с.13) та відшкодував страхувальнику розмір матеріальних збитків, що були завдані в результаті ДТП 11.04.2010. Розмір страхового відшкодування склав 5983,44 грн., що підтверджується угодою №1 про проведення заліку взаємних однорідних вимог №1 від 27.09.2010. (а.с.25)

Вважаючи, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 ( фамілія особи зазначена без врахування виправлень, які було зроблено місцевим судом ) була застрахована у Публічному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Оранта-Лугань» (відповідач), згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/8037507, позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою від 07.04.2011 вих. № 765/0/17-11 (а.с.29),

У відповідь на регресу вимогу, відповідач надіслав лист від 13.05.2011 вих. №02- 07/507 (а.с.30) в якому зазначив, що згідно полісу №ВС/8037507 1-го типу, забезпеченим транспортним засобом є ВАЗ 2121, державний номер НОМЕР_2. Даним листом відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що ОСОБА_4 не є страхувальником ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань».

У зв»язку з отриманням відмови , позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Як зазначалося вище, рішенням по справі у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Рішення обгрунтовано не доведеністю позовних вимог.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статті 979 Цивільного кодексу України та 16 Закону України «Про страхування» визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як встановлено місцевим господарським судом, 14.02.2010р. між ВАТ «Страхова компанія «НОВА» (Страховик) та ТОВ «ІЛТА» (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, ДЦВ, НВ страховий сертифікат №988 (надалі - Договір страхування) (а.с.11) до генерального договору страхування №3565 від 10.07.2009р., за якими Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Peugeot, державний номер НОМЕР_1.

Згідно ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вищезазначеного договору добровільного страхування наземного транспортного засобу на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 20.09.2010р. (а.с.16) та рахунку-фактури №2254 від 09.06.2010 (а.с.24) позивачем було складено страховий акт (попередній) №2962 від 29.09.2010 (а.с.13) та відшкодовано страхувальнику розмір матеріальних збитків, що були завдані в результаті ДТП 11.04.2010. Розмір страхового відшкодування склав 5983,44 грн., що підтверджується угодою №1 про проведення заліку взаємних однорідних вимог №1 від 27.09.2010. (а.с.25)

Стаття 993 Цивільного кодексу України встановлює, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне положення закріплено і у ст.27 Закону України «Про страхування».

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою ( п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України).

В матеріалах справи, на аркуші справи 56 міститься договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4711053 (надалі - Договір страхування) на умовах страхування 1-го типу. Застрахованим транспортним засобом за цим Договором є автомобіль ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_2 укладений між ПАТ «Страхова компанія «Оранта -Лугань» (відповідач) та ОСОБА_5 15.07.2010. Строк дії з 19.07.2010 до 18.07.2011 р.

Крім того, під час апеляційного провадження відповідачем на вимогу суду було надіслано копію полісу ВС/8037507 на умовах страхування 1-го типу. Застрахованим транспортним засобом за цим Договором є автомобіль ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_2 укладений між ПАТ «Страхова компанія «Оранта -Лугань» (відповідач) та ОСОБА_5 . Строк дії з 19.07.2009 до 18.07.2010 р.

З зазначених вище документів вбачається, що особа, яку було визнано винною у скоєнні ДТП 11.04.2010 - ОСОБА_4, не є страхувальником ПАТ «Страхова компанія «Оранта - Лугань» .

Страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється у відповідності до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким передбачені порядок та умови виплати страхового відшкодування, а також випадки відмови в виплаті страхового відшкодування.

Договір страхування був укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір 1-го типу) - п.15.1. ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 16.11.2008, що діяла на момент укладення Договору страхування та скоєння ДТП).

Встановлення наявності законних підстав для експлуатації особою транспортного засобу є обов'язковим при розгляді страхових справ за договорами 1-го типу, за умови, що відповідальним за шкоду є не страхувальник, а інша особа.

Необхідною умовою виникнення обов'язку страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (події, внаслідок якої завдано шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором (ст.6 Закону).

Однак, законні підстави експлуатації ОСОБА_4 автомобіля ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент ДТП матеріалами справи не підтверджені, чим порушено вимоги ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування повинна надати страховику заяву, в якій містяться обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства.

Статтею 36 Закону передбачено, що страховик приймає рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування після розгляду наданих йому визначених ст. 35 Закону документів.

Як свідчать матеріали справи, ані ОСОБА_5 ані ОСОБА_4 з повідомленням про настання страхового випадку до ПАТ "Страхова компанія "Оранта - Лугань"(відповідач) не зверталися, тому відсутня можливість встановити законні підстави перебування за кермом забезпеченого транспортного засобу на момент ДТП водія ОСОБА_4.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд прийшов до правомірного висновку, що дія Полісу № ВС/8037507 на ОСОБА_4 не поширюється у зв»язку з відсутністю доказів законності керування ОСОБА_4 забезпеченим транспортним засобом ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_2

Посилання місцевого господарського суду на інший Поліс ( Поліс № ВЕ/4711053), з врахуванням дослідження апеляційної інстанцією Полісу № ВС/8037507, не призвело до прийняття не правильного рішення.

В той же час, судова колегія погоджується зі ствердженням заявника апеляційної скарги, що ані страхувальник, ані страховик не зобов'язані проводити експертизу по визначенню вартості ремонту ТЗ .

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів»).

Шкодою, заподіяною в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, за положеннями ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України (ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків (п. 36.4 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»).

За приписами статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Закон України «Про страхування» не містить приписів які б зобов'язували страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням виключно автотоварознавчої експертизи, проведеної оцінювачем або суб'єктом оціночної діяльності.

Положеннями ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» також не передбачено проведення саме професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності.

Як встановлено судом першої інстанції, вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, визначена позивачем як сума страхового відшкодування відповідно до рахунку-фактури №2254 від 09.06.2010 (а.с.24) вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Peugeot, державний номер НОМЕР_1 становить 11983,44 грн., вказане не суперечить ні умовам договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, ДЦВ, НВ страховий сертифікат №988 від 14.02.2010р., ні Закону України «Про страхування».

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення місцевого господарського суду.

Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА», м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 14.11.2013р., повний текст якого підписаний 19.11.2013р. у справі №913/2293/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 14.11.2013р., повний текст якого підписаний 19.11.2013р. у справі №913/2293/13 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: О.І. Склярук

Судді: К.В. Богатир

Н.М. Дучал

Надруковано 6 примірників: 1- позивачу; 1- відповідачу; 1 третій особі; -1-до справи; 1- ГСЛО; 1 - ДАГС