Постанова № 37356999, 17.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2014 р. Справа№ 5011-73/6148-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: представник за довіреністю Бутрименко Н.М.;

від відповідача: представник за довіреністю Зарайський В.В.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

публічного акціонерного товариства «Київенерго»

на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.11.2013 року

за заявою державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів»

про визнання наказу №5011-73/6148-2012 від 06.08.2012 року таким, що не підлягає виконанню

у справі №5011-73/6148-2012 (суддя Баранов Д.О.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів»

про стягнення 52 082,84 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.11.2013 року у справі №5011-73/6148-2012 заяву ДП «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» задоволено частково. Наказ господарського суду міста Києва №5011-73/6148-2012 від 06.08.2012 року визнано таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 278 257,00 грн. основного боргу за активну електричну енергію, 1 626,05 грн. основного боргу за спожиту реактивну електроенергію, 75 561,50 грн. суми основного боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною та 3 446,78 грн. пені. В задоволені решти заяви ДП «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 22.11.2013 року у справі №5011-73/6148-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 року апеляційну скаргу ПАТ «Київенерго» прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 05.02.2014 року за участю уповноважених представників сторін.

Представник позивача у судовому засіданні 17.02.2014 року надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити. Представник відповідача у судовому засіданні 17.02.2014 року надав пояснення, якими заперечив проти доводів викладених в скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням господарського суду міста Києва від 13.07.2012 року у справі №5011-73/6148-2012 задоволено позовні вимоги. Вирішено стягнути з ДП «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» на користь ПАТ «Київенерго» 278 257,00 грн. основного боргу за активну електричну енергію, 1 626,05 грн. основного боргу за спожиту реактивну електроенергію, 75 561,50 грн. суми основного боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною, 3 446,78 грн. пені, 220,69 грн. інфляційних збитків, 712,47 грн. 3% річних та 7 196,50 грн. судового збору.

06.08.2012 року на виконання даного рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2012 року було видано наказ про примусове виконання рішення.

Однак, не погоджуючись із зазначеним наказом, відповідач звернувся до суду із заявою про визнання судового наказу таким, що частково не підлягає виконанню.

Дана заява мотивована тим, що грошові зобов'язання ДП «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» перед стягувачем відсутні у зв'язку зі списанням заборгованості.

Згідно з ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» (далі - закон) та забезпечення їх стабільного розвитку» на умовах, визначених цією статтею, підлягає списанню заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за електричну енергію перед суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом, яка виникла станом на 01.09.2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим законом.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром» від 29.12.2010 року №1221 ДП «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» є учасником Державного концерну «Укроборонпром».

Частиною 2 ст. 2 закону встановлено, що списання заборгованості (у тому числі пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та її дочірніми компаніями (підприємствами), а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення (далі - учасники процедури списання), у такому порядку:

1) обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників, враховуючи у тому числі суми пені, штрафних санкцій, 3 відсотки річних та індекс інфляції на дату списання;

2) для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів;

3) списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню;

4) датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні підстави для списання заборгованості по рішенню господарського суду міста Києва від 13.07.2012 року у справі №5011-73/6148-2012, оскільки боржником було подано до суду підписані обома сторонами акти звіряння розрахунків, які містять відомості про стан заборгованості ДП «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» за угодою №11274, станом на 01.09.2012 року, за наступними типами заборгованості: активна електроенергія, двократне перевищення споживання, реактивна енергія та пеня.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Як вже зазначалося, частиною 2 ст. 2 вказаного вище закону, передбачено що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію, якою повинно бути прийнято відповідне рішення по списанню заборгованості, що не було враховано судом першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2014 року у даній справі зобов'язано сторін подати докази створення комісій з питань списання заборгованості та прийняття ними рішень щодо списання заборгованості у справі №5011-73/6148-2012.

На виконання вимог вказаної ухвали, сторонами подано наступне:

- ДП «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» подано протокол №2 від 02.11.2012 року засідання комісії з питань списання заборгованості за природний газ, електричну та теплову енергію, водопостачання та водовідведення, яким прийнято рішення по списанню вказаної вище заборгованості та направленню позивачу актів звірки взаєморозрахунків;

- ПАТ «Київенерго» подано витяг з протоколу №1 від 11.12.2012 року засідання комісії з питань списання заборгованості, яким прийнято рішення про неможливість проведення списання вказаної вище заборгованості.

Тобто, із наведеного слідує, що відповідно до вимог закону позивачем не було погоджено списання заборгованості.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 закону списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню

Проте, як слідує із поданих боржником актів, не можливо встановити, що ці акти були підписані сторонами саме для списання заборгованості.

При цьому, позивачем в судових засіданнях заперечується факт підписання вказаних актів для списання заборгованості, а також стверджується, що ці акти були підписанні ним у відповідності до вимог договору про постачання електричної енергії №11274 від 29.12.2011 року.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції не враховані вище зазначені обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про визнання наказу господарського суду міста Києва №5011-73/6148-2012 від 06.08.2012 року таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково та прийняти нове рішення.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 22.11.2013 року у справі №5011-73/6148-2012 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго» на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2013 року у справі №5011-73/6148-2012 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 22.11.2013 року у справі №5011-73/6148-2012 скасувати.

3. В задоволенні заяви державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» про визнання наказу господарського суду міста Києва №5011-73/6148-2012 від 06.08.2012 року таким, що не підлягає виконанню відмовити.

4. Стягнути з Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, ЄДРПОУ 14310098) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ЄДРПОУ 00131305) 609,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ

6. Справу №5011-73/6148-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

7. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

8. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді О.І. Лобань

А.Г. Майданевич