Ухвала суду № 37356825, 25.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/6754/13-а

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «Укрпівдендіпроводгосп» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «Укрпівдендіпроводгосп» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - позивач, або ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) звернулась до суду з позовом до Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «Укрпівдендіпроводгосп» (далі - відповідач, або ДРПВІ «Укрпівдендіпроводгосп»), в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 145697,87 грн., по податку на додану вартість з рахунків банків, що були відкриті останнім.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року вказані позовні вимоги ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області задоволено та стягнуто з банківських рахунків ДРПВІ «Укрпівдендіпроводгосп» у банках, які обслуговують ДРПВІ «Укрпівдендіпроводгосп» заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 145697,87 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

В судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду та розпискою (а.с.69-73).

Представник відповідача у судове засідання, також, не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.68), причини неприбуття не відомі.

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Крім того, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно довідки-розрахунку заборгованості до бюджету ДРПВІ «Укрпівдендіпроводгосп» станом на 19.08.2013 року заборгованість останнього складає 145697,87 грн.

Вказана заборгованість виникла у зв'язку з несплатою самостійно визначеного відповідачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі декларацій.

Згідно декларації з ПДВ за квітень 2013 року відповідач самостійно визначив суму зобов'язання з ПДВ у розмірі 166393 грн.

Згідно з декларації з ПДВ за травень 2013 року самостійно визначена відповідачем сума грошового зобов'язання з ПДВ складає 103984 грн. та згідно з декларації з ПДВ за червень 2013 року сума зобов'язання з ПДВ, самостійно визначена відповідачем складає 65082 грн.

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на адресу відповідача була виставлена податкова вимога форми «Ю» від 01.06.2013 року 98875,57 грн.

З картки особового рахунку станом на 19.08.2013 року загальна заборгованість відповідача, з урахуванням часткової сплати та нарахування пені становить 145697,87 грн.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про стягнення з банківських рахунків ДРПВІ «Укрпівдендіпроводгосп» у банках заборгованість у розмірі 145697,87 грн. з податку на додану вартість обґрунтовані, тому підлягають задоволенню.

Апелянтом жодним чином не спростовується наявність податкової заборгованості ДРПВІ «Укрпівдендіпроводгосп» перед бюджетом з податку на додану вартість. В поданій апеляційній скарзі, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, апелянт зазначає, що ДРПВІ «Укрпівдендіпроводгосп» є державним підприємством основним видом діяльності якого є виконання проектних і проектно-вишукувальних робіт. Майже 80% робіт, що виконує підприємство, фінансується за рахунок державного та місцевих бюджетів, та в зв'язку з тим, що плата виконаних робіт постійно затримується виникла заборгованість ДРПВІ «Укрпівдендіпроводгосп» з сплати ПДВ. Борг погашається по мірі надходження коштів, у зв'язку із чим апелянт просив врахувати ці обставини під час прийняття рішення та відмовити в задоволенні адміністративного позову в зв'язку з відсутністю вини інституту.

Однак, колегія суддів вважає безпідставними зазначені доводи апелянта, оскільки наявність заборгованості перед ДРПВІ «Укрпівдендіпроводгосп» за виконані роботи не звільняє останнього від зобов'язань щодо сплати податків та зборів у визначені Податковим кодексом України строки.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ДПІ у Малиновському районі м. Одеси та стягнення з ДРПВІ «Укрпівдендіпроводгосп» заборгованості з податку на додану вартість.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «Укрпівдендіпроводгосп» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «Укрпівдендіпроводгосп» про стягнення заборгованості - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/