Ухвала суду № 37356485, 12.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 р.Справа № 820/11165/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Григорова А.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Павленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2014р. по справі № 820/11165/13-а

за позовом ФОП ОСОБА_1

до ДПІ у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2014р. позов ФОП ОСОБА_1 задовольнено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0001081720 від 29.05.2013 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 172,05 грн.

ДПІ у Московському районі м. Харкова, не погоджуючись з вказаною постановою суду, подав апеляційну скаргу , вважає її прийнятою з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2014р., ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ФОП ОСОБА_1 пройшов встановлену процедуру державної реєстрації та зареєстрований ВК Харківської міської ради 17.08.2010 року.

Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова.

З 18.08.2010 року по 31.06.2011 року перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку.

З 01.07.2011 року по 31.12.2012 рокуперебуває на загальній системі оподаткування. Зареєстрований платником ПДВ з 23.01.2012 року згідно свідоцтва № 200021470.

Фахівцем ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 за період з 18.08.2010 року по 31.12.2012 року, за результатом якої складено акт № 1802 .

Перевіркою встановлено порушення позивачем :

- п. 181.1 ст. 181, п. 183.4, п. 183.10 ст. 183, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України занижено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 11 934,00 грн., в т.ч. у липні 2011 року на 114,00 грн., у серпні 2011 року на 174,00 грн., у вересні 2011 року на 7834,00 грн., у жовтні 2011 року на 214,00 грн., у за листопаді 2011 року на 1584,00 грн., у за грудні на 2014,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС уло винесено податкове повідомлення - рішення № 0001081720 від 29.05.2013 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 14 918,50 грн. (основний платіж - 11 934,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 2983,50) .

За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення було залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що за час перебування позивача на загальній системі оподаткування, загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг не досягла визначеного п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України розміру, відповідно у позивача не було обов'язку реєструватись платником ПДВ в силу п. 18 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" розділу ХХ" Перехідних положень" Податкового кодексу України, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, а у відповідача відсутні підстави для нарахування позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням грошового зобов'язання з ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи , оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС у зв'язку з висновком податкового органу про перевищення загальної суми від здійснених у перевіряємий період операцій 300 000 грн. при перебуванні позивача на спрощеній системі оподаткування з 18.08.2010 року по 30.06.2011 року та не реєстрацією позивачем платником ПДВ з 01.07.2011 року.

Відповідно до підпункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Підпунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000,00 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно з підпунктом 183.10 статті 183 Податкового кодексу України, будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником податку на додану вартість.

Як було вірно зауважено судом першої інстанції, податковим органом не враховано, що відповідно до частини 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість, а отже, суму передбачену підпунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України слід відраховувати лише з моменту перевищення платником податків граничного обсягу виручки, встановленого Указом, тобто, з моменту, коли платник податків припиняє діяльність у межах спрощеної системи оподаткування.

Аналогічне закріплено і в пункті 18 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого, особи, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, підлягають обов'язковій реєстрації платниками податку на додану вартість з урахуванням вимог пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу. Обсяг оподатковуваних операцій визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування (у даному випадку такі операції у межах 500000,00 грн. оподаткуванню не підлягали).

Враховуючи, що позивач протягом першого та другого кварталу 2011 року перебував на спрощеній системі оподаткування, здійснені ним господарські операції, у межах законодавчо визначеного граничного обсягу виручки, протягом цього часу не підлягали оподаткуванню податком на додану вартість, а тому не могли бути враховані у загальному обсязі оподаткованих операцій, оскільки згідно з нормами підпункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, в суму 300000,00 грн. входять лише ті суми від здійснення операцій з поставки товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, обсяг виручки позивача першого та другого кварталу 2011 року в сумі 494857,00 грн. (за 1 кв. 2011р. у сумі 243706,00 грн. + за 2 кв. 2011 р. у сумі 251151,00 грн.), тобто, за спірний період позивач не перевищив 500000 тис.

З 01.07.2011 року позивач перейшов на загальну систему оподаткування (до ДПІ надано заяву на перехід, що передбачено пунктом 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва").

За час перебування на загальній системі оподаткування в період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року, обсяг операцій позивача склав 58 899,15 грн.

Таким чином, загальний обсяг виручки, що підлягала оподаткуванню за правилами загальної системи оподаткування, склав 0 грн. та не перевищив законодавчо встановленого розміру у сумі 300000,00 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0001081720 від 29.05.2013 року не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2014р. по справі № 820/11165/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 17.02.2014 р.