Постанова № 37356113, 04.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 р. Справа № 804/16584/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріТалаш Д.В. за участю: представника позивача представника відповідача Сидорук І.А. Петрашка О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Дніпро-Трейд» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004992201 від 29.11.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ДНІПРО-ТРЕЙД» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської обласної про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004992201 від 29.11.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.11.2013 року Дніпропетровською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської обласної було винесене податкове повідомлення-рішення № 0004992201, яким Приватне підприємство «ДНІПРО-ТРЕЙД» визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 61 414,50 грн.. Дане податкове повідомлення-рішення було прийняте податковим органом за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «ДНІПРО-ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 31761050) з питань достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, при здійсненні господарських відносин з ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» (код за ЄДРПОУ 21870998) за період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року. Позивач не згоден з порушеннями, які виявили перевіряючи під час проведеної перевірки та вважає, що вимог діючого законодавства не порушував.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зазначав, що виявлені у ході перевірки порушення належним чином відображені в акті і є достатньою підставою для прийняття рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, встановив наступне.

Приватне підприємство «ДНІПРО-ТРЕЙД» відповідно до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 900185 було зареєстровано Реєстраційною службою Дніпропетровського району управління юстиції Дніпропетровської області 12.11.2001 року за номером останньої реєстраційної дії 10.09.2013 в ЄДР 12031050019000895.

На підставі наказу за № 335 від 01.11.2013 року Дніпропетровською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області, згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «ДНІПРО-ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 31761050) з питань достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, при здійсненні господарських відносин з ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» (код за ЄДРПОУ 21870998) за період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року. Результати проведення вказаної перевірки оформлено актом № 249/22-01/31761050 від 15.11.2013 року.

Згідно із висновками викладеними в акті перевіркою встановлено такі порушення: пп. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9. ст. 139, пп. 140.1.6 ст.140.1 ст. 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненням) ПП «Дніпро-Трейд» занижено податок на прибуток на загальну суму 51 711,00 грн., у т.ч. за І квартал 2012 р. - 7 517,00 грн., за II квартал 2012 р. - 11 132,00 грн., за III квартал 2012 р. - 13 258,00 грн., за IV квартал 2012 р. - 9 036,00 грн., І квартал 2013 р.- 10 678,00 грн.

На підставі вказаного акту 29.11.2013 року було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0004992201 про встановлення порушення пп. 138.2 ст.138, пп. 139.1.9 ст.139, пп.140.1.6. п.140.1. ст.140 ПКУ, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємств на загальну суму 61 414,50 грн. з яких 40 943,00 грн. - сума грошового зобов'язання за основним платежем, 20 471,50 грн. - штрафні санкції.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Так, підставою для винесення податкового повідомлення-рішення є відображене в акті №249/22-01/31761050 від 15.11.2013 року виявлене в ході проведення перевірки порушення позивачем п.138.2. ст.138 ПК України в результаті чого було занижено податок на прибуток підприємства в період, що перевірявся.

Як вбачається з акту перевірки, збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток відповідач обґрунтував сумнівністю правочинів між ПП «Дніпро-Трейд» та ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед».

Так, 01.07.2011 року між ПП «Диінро-Трейд» з ПрАТ «Дніпроінмед» укладено генеральний договір добровільного страхування фінансових ризиків №01/07/11/ДТ-Ф, та додаткові угоди до нього детально відображені у додатках до акту А, Б. В, Г, Д, Ж та є невід'ємною частиною акту, та додаткові угоди до нього: №7 від 03.01.2012р.; №8 від ::.02.2012р.; №9 від 01.03.2012р.; №10 від 02.04.2012р.; №11 від 02.05.2012р.; №12 від 01.06.2012 р..

Також між ПП «Дніпро-Трейд» з ПрАТ «Дніпроінмед» укладено генеральний договір добровільного страхування фінансових ризиків №02/07/12/ДТ-Ф від 02.07.2012 року, та додаткові угоди детально відображені у додатках до акту З, К, Л, М, Н, О, П, Р,С та є невід'ємною частиною акту, та додаткові угоди до нього: №1 від 05.07.2012р.; №1/2 від 09.07.2012р.; №1/3 від 14.07.2012р.; №1/4 від 16.07.2012р.; №1/5 від 17.07.2012р.; №1/6 від 19.07.2012р.; №1/7 від 23.07.2012р.; №1/8 від 26.07.2012р.; №1/9 від 30.07.2012р.; №2 від 01.08.2012 р.; №2/2 від 03.08.2012р.; №2/3 від 04.08.2012р.; №2/4 від 13.08.2012р.; №2/5 від 14.08.2012р.; №2/6 від 16.08.2012р.; №2/7 від 17.08.2012р.; №2/8 від 20.08.2012р.; №2/9 від 21.08.2012р.; №3 від 03.09.2012р.; №3/2 від 07.09.2012р.; №3/3 від 12.09.2012р.; №3/4 від 15.09.2012р.; №3/5 від 17.09.2012р.; №3/6 від 24.09.2012р.; №1 від 01.01.2013р.; №2 від 01.02.2013 р.; №3 від 01.03.2013 р..

Згідно вищевказаних генеральних договорів страхувальник сплачує страховику страхові платежі, а страховик при настанні страхового випадку здійснює страхову виплату страхувальнику в межах суми і на умовах, передбачених цим Генеральним договором. Предметом договору страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані зі збитками Страхувальника, що виникли внаслідок невиконання (неналежного виконання) Контрагентом Страхувальника «Замовником» своїх зобов'язань за транспортним заявками до договорів перевезення вантажів, договорами - заявками, заявками на перевезення вантажів (далі - заявки), копії яких є невід'ємною частиною даного Договору страхування, в частині дотримання умов оплати перевезень вантажів, наданих Страхувальником Контрагенту «Замовнику», згідно Договору перевезення. Повна інформація по кожному перевезенню (дата заявки, сума перевезення) зазначається у відповідному додатковій угоді до даного Генеральним договором. Фінансовий ризик - фінансові збитки Страхувальника, що виникли внаслідок невиконання (неналежне виконання) Контрагентом Страхувальника «Замовником» своїх зобов'язань за транспортним заявками до договорів перевезення вантажів, договорами -заявками, заявками на перевезення вантажів, і перешкоджають отриманню Страхувальником очікуваних доходів від його комерційної діяльності у зв'язку з невиплатою зобов'язань Контрагентом «Замовником». Данні Генеральні договіри укладено на підставі Правил добровільного страхування фінансових ризиків із змінами та доповненнями, зареєстрованих Держфінпослуг України 03.03.2008 р..

На виконання генеральних договорів добровільного страхування фінансових ризиків №01/07/11/ДТ-Ф від 01.07.2011 року та №02/07/12/ДТ-Ф від 02.07.2012 року, ПП «Дніпро-Трейд» складені заяви-підтвердження на добровільне страхування фінансових ризиків згідно яких ПрАТ «Дніпроінмед» були виписані акти виконаних робіт, які містяться в матеріалах адміністративної справи. ПП «Дніпро-Трейд» перерахувала грошові кошти за надані послуги у повному обсязі на рахунки ПрАТ СК «Дніпроінмед», що підтверджуються відповідними виписками банку та не заперечується сторонами.

Згідно п.п.14.1.27. п.14.1. статті 14 ПК України, витрати-сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу).

Пунктом 138.2, статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Зазначена стаття не містить конкретного переліку документів, необхідних для віднесення витрат платником податку до складу валових витрат. При цьому, по таких операціях належним первинним документом, що підтверджує факт передачі та отримання послуги, є акт приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до підпункту 139.1.9, пункту 139.1, статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Господарською операцією, згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV встановлює, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити (ч.1 та 2 ст.9 Закону).

Аналогічне визначення первинних документів міститься й у правилах ведення бухгалтерського обліку. Зокрема, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи - це документи у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції (пункт 2.1. Положення № 88), й складаються у момент проведення операції або одразу після її проведення (пункт 2.2. Положення № 88).

Згідно статті 140 Податкового кодексу України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб. Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв'язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання.

Отже, витрати понесенні ПП «Дніпро-Трейд» із страхування саме ризиків сплати послуг перевезення товару відповідають чинному законодавству.

Стаття 149 Податкового кодексу України визначає, що податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135-137 та 138-143 цього Кодексу.

Згідно статті 152 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

З огляду на наведене, господарські операції між позивачем та ПрАТ «Дніпроінмед» є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені первинними документами.

Укладені між ПП «Дніпро-Трейд» та ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» договори страхування не визнавались недійсними у судовому порядку, а твердження Дніпропетровською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської обласної про нереальність цих правочинів не повинно прийматися до уваги, оскільки не є безспірним, а є припущенням, та не може підтверджуватись висновками перевірки контрагента позивача - ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» проведеної ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровському районі, так як позивач несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що спірне податкове-повідомлення рішення №0004992201 від 29.11.2013, прийняте відповідачем підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 172,06 грн. (платіжне доручення від 04.12.2013 № 827), які підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.

Керуючись ст.ст.70, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Дніпро-Трейд» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004992201 від 29.11.2013 р. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004992201 від 29.11.2013 р..

Присудити з державного бюджету України на користь приватного підприємства "Дніпро-Трейд" (код ЄДРПОУ 31761050) судові витрати у розмірі 172 (сто сімдесят дві) гривні 06 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Н.В. Боженко