Постанова № 37352452, 19.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2014 р. Справа №805/951/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15год.27хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зеленова А.С.,

за участю:

секретаря Афанасьєва Д.Б.,

представника позивача Кондратенка О.В.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 8877,45грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 8877,45грн./а.с.2-5/.

В обґрунтування позову зазначив, що 26.02.2013 ОСОБА_2 звернулася до Донецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, після чого 05.03.2013 їй було надано статус безробітної та призначена допомога по безробіттю згідно ст.ст.22,23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

24.07.2013 відповідач був знятий з обліку у зв'язку Донецького міського центру зайнятості.

Як зазначає позивач, в заяві про надання статусу безробітного від 26.02.2013 ОСОБА_2 зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

Донецьким міським центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним в Порядку, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації від 13.02.2009 року № 60/62, та складено акт "Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення" відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1501 від 24.12.2012. Згідно проведеної перевірки встановлено, що відповідач у період перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітна була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності/а.с.10/.

Згідно ст.4 Закону України "Про зайнятість населення", в Україні до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи які забезпечують себе роботою самостійно.

Таким чином, в період отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_2 належала до категорії зайнятого населення.

В період знаходження на обліку в центрі зайнятості, а саме з 05.03.2013 по 23.07.2013 ОСОБА_2 було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 8 877,45грн.

Тому позивач просить стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 8 877,45 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення в яких зазначила, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.11.2013, наданого позивачем, 19.09.2011 відповідач була зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця. 08.02.2013 відповідач звернулася до державного реєстратора із заявою про припинення підприємницької діяльності. На підставі чого до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2 за власним рішенням. Отже , на момент звернення (26.02.2013) до Центру зайнятості відповідач знаходилася в стані припинення підприємницької діяльності, і підприємницьку діяльність не здійснювала, відповідно доходів не отримувала. Крім того, в травні 2013 ДПІ у Кіровському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області проведено перевірку, за результатами якої складено довідку від 31.05.2013 про відсутність заборгованості ОСОБА_2 перед бюджетом. Крім того, податковим органом в даній довідці зазначено , що ОСОБА_2 у період з вересня 2011 року по травень 2013 року підприємницькою діяльністю не займалася, доходів не отримувала.

Вважає, що її вини щодо незаконного отримання допомоги по безробіттю не має, а відтак вона не може нести відповідальність, у вигляді обов'язку повернення отриманої допомоги.

Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Відповідно до заяви від 26.02.2013 відповідач звернулася до Донецького міського центру зайнятості з проханням вирішити питання про її працевлаштування, в якій зазначила, що в даний час не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує /а.с.7/ після чого їй було надано статус безробітної та призначена допомога по безробіттю згідно ст.ст.22,23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" /а.с.8/.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним від 24.07.2013 №379 встановлено, що ОСОБА_2 в період перебування обліку, як безробітна, була фізичною особою-підприємцем, про що не повідомила службу зайнятості, чим порушила вимоги п.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та відповідно до п.3 ст.36 зазначеного Закону, сума виплаченого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг/а.с.10/.

Дана обставина підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №794416 від 12.11.2013 /а.с.12/.

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням здійснюється за процедурою, встановленою частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 Закону України від 2 березня 2000 року № 1533-III "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон № 1533-III).

Зокрема, для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за його рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи: 1) заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням; 2) свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця; 3) довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах); 4) довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості; 5) довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що вона не перебувала на обліку.

При цьому, державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця.

Якщо документи для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем подаються заявником особисто, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт.

Документи, які подаються для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) заявнику з відміткою про дату надходження документів.

Дата надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які передбачені частиною дев'ятою цієї статті, якщо: 1) документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; 2) документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою та другою статті 8 цього Закону; 3) документи подані не в повному обсязі; 4) документи подані раніше строку, встановленого абзацом першим частини дев'ятої цієї статті.

Про залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, без розгляду заявнику в день надходження документів державним реєстратором видається (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, відповідно до опису.

Залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, без розгляду не перешкоджає повторному зверненню заявника до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.

За відсутності підстав для залишення документів без розгляду, державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Строк державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем повинен видати або надіслати заявнику копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця із спеціальною відміткою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Порядок надання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування встановлюється статтею 51 Закону № 1533-III.

Державний реєстратор у день державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця у порядку, визначеному статтями 47 - 50 Закону № 1533-III, зобов'язаний надіслати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та відомості реєстраційної картки про проведення державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, закон зобов'язує саме фізичну особу вчинити певні дії і лише при належному їх виконанні державний реєстратор вносить відповідний запис до Єдиного державного реєстру.

Так, відповідно даного витягу з ЄДРПОУ від 11.02.2014 ОСОБА_2 з 08.02.2013 перебуває в стані припинення підприємницької діяльності /а.с.34-35/. Станом на 11.02.2014 підприємницьку діяльність не припинено.

Також, в обґрунтування своєї позиції, відповідач посилалася на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 по справі №2270/3299/11 по аналогічній справі, якою було відмовлено в задоволенні позовних вимог Центру зайнятості /а.с.36-39/.

Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.05.2013 по справі №К/9991/45699/12 скасовано постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 по справі №2270/3299/11, на яку в якості правової позиції посилалася відповідач /а.с.40-45/.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.

Згідно з п."а" ч.3 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Пунктом 1 ст. 7, п. 3 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 № 1533-II передбачено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Згідно з абз.3 п.11 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 № 219 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.

Відповідно до п.12 вказаного Порядку для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа - підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

П.п. 1.2. п.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.2000 року за № 915/5136, передбачено, що допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

П.п. 1 п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Згідно з п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 року № 357 передбачено, що у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний, ОСОБА_2 була зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця, тобто належала до зайнятого населення, про що не повідомила відповідача. Вказана обставина виключала можливість виплати їй допомогу по безробіттю.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із змінами та доповненнями, застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, сума отриманої відповідачем допомоги по безробіттю за період з 05.03.2013 по 23.07.2013 склала 8 877,45грн./а.с.11/.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, державної податкової адміністрації від 13.02.2009 року № 60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

18.09.2013 Донецьким міським центром зайнятості за результатами розгляду акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №379 від 24.07.2013 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» , згідно до якого встановлено факт подання недостовірних даних ОСОБА_2 у період перебування її на обліку як безробітного, відповідно до п.18 частини другої ст.22 Закону України «Про зайнятість населення», п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 №60/62 прийнято наказ №429 про повернення ОСОБА_2 незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 05.03.2013 по 23.07.2013 у розмірі 8 877,45грн. /а.с.9/.

Даний наказ разом з копією акту №379д від 24.07.2013 Донецького міського центру зайнятості дуло направлено листом 18.09.2013 на адресу відповідача /а.с.54/ та було отримано ОСОБА_2 23.09.2013, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с.54/.

Наказ Донецького міського центру зайнятості від 18.09.2013 №429 відповідачем оскаржено не було.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, підтверджуються доданими до позову документами та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 8877,45грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 8877,45(вісім тисяч вісімсот сімдесят сім)гривень 45 копійок на користь Донецького міського центру зайнятості (р/р 37176002002327, в ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25671511).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 лютого 2014 року в присутності представника позивача, відповідача.

Постанову виготовлено та підписано у повному обсязі 24 лютого 2014 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зеленов А. С.