Рішення № 37352218, 24.02.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.2014 Справа № 920/79/14Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В., розглянув матеріали справи № 920/79/14

за позовом - Приватного акціонерного товариства «Укрросметал», м. Суми, Сумська область,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Казкомпрессормаш», м. Астана, Республіка Казахстан,

про стягнення 101314,26 доларів США (еквівалент 890066,04 грн.).

За участю представників сторін:

від позивача - представник Масич Ю.В., довіреність № 03/00-016645 від 22.11.2013 року,

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 101324,26 доларів США (еквівалент 809884,81 грн.), яка виникла станом на 10.01.2014 року відповідно до контракту поставки № 03/52-2012 від 25.06.2012 року та судовий збір у розмірі 16197,70 грн. (еквівалент 2026,49 доларів США).

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про час, дату та місце судового слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ф. 119, повернуте на адресу Господарського суду Сумської області відділенням поштового зв'язку.

Відповідно до відзиву на позов № 14/000409-1 від 14.01.2014 року, відповідач визнає суму заборгованості в повному обсязі та просить суд розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідно до пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 43 та 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 75 названого Кодексу за відсутності представника відповідача.

Представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог № 03/09-002672 від 20.02.2014 року, відповідно до якої він просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 101314,26 доларів США (еквівалент 890066,04 грн.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 16197,70 грн. (еквівалент 1843,75 доларів США).

Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України, права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Враховуючи, що подана позивачем заява відповідає приписам частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник позивача у даному судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог, з урахуванням вказаної заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач у відзиві від 14.01.2014 року № 14/000409-1 на позовну заяву підтвердив наявність заборгованості перед позивачем у сумі 101314,26 доларів США за контрактом № 03/52-2012 від 25.06.2012 року та визнав обргунтованість вимог позивача.

У зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання його представника, відповідач просить розгляд справи провести без його присутності за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вимог статті 124 Господарського процесуального кодексу України, підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

В силу положень пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо учасником правовідносин є іноземна юридична особа, це є ознакою приватноправових правовідносин.

Спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, носять приватноправовий характер, оскільки виникли із приватних договірних відносин. Тобто, на вирішення господарського суду передано спір з іноземним елементом, який має приватноправовий характер, а вказані правовідносини повинні регулюватись положеннями Закону України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до статті 4 Закону України «Про міжнародне приватне право», право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього закону, інших законів, міжнародних договорів України та міжнародних звичаїв, що визнаються в Україні.

Відповідач є суб'єктом господарювання Республіки Казахстан, з якою у держави Україна укладено відповідний міжнародний договір, а саме Угоду про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності.

Статтею 4 даної угоди передбачено, що компетентний суд держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати зазначені в статті 1 цієї угоди спори, якщо на території цієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав:

а) відповідач мав постійне місце проживання або місцезнаходження на день висування позову. Якщо у справі беруть участь декілька відповідачів, що знаходяться на території різних держав - учасниць Співдружності, спір розглядається за місцем знаходження будь-якого відповідача за вибором позивача;

б) здійснюється торгова, промислова або інша господарська діяльність підприємства (філіалу) відповідача;

в) виконано або має бути повністю або частково виконано зобов'язання з договору, що є предметом спору;

г) мала місце дія або інша обставина, що стала основою для вимог щодо відшкодування шкоди;

д) має постійне місце проживання або місцезнаходження позивач за позовом про захист ділової репутації;

є) знаходиться контрагент-постачальник, підрядник або той, хто надає послуги (виконує роботи), і спір стосується укладення, зміни і розірвання договорів.

Пунктом 7.2 контракту № 03/52-2012 від 25.06.2012 року обумовлено, що спори, які виникають між сторонами, підлягають вирішенню у Господарському суді Сумської області у відповідності до законодавства України.

У відповідності до статей 32, 44 Закону України «Про міжнародне приватне право», зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, при розгляді даної справи судом застосовується Угода про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 2889-XII від 19.12.1992 року (дата підписання Україною 20.03.1992 року, дата набуття чинності для України 19.12.1992 року).

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 101314,26 доларів США (еквівалент 890066,04 грн.) В обґрунтування даної вимоги позивач посилається на контракт поставки № 03/52-2012 від 25.06.2012 року, укладений між сторонами у справі.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 названого контракту, на умовах і строках контракту позивач зобов'язався поставляти на протязі його дії і передавати у власність відповідача товар, а відповідач в свою чергу зобов'язувався приймати та оплачувати товар.

Розділом 2 контракту врегульовано вартість контракту та порядок розрахунків між сторонами, зокрема загальна вартість товару відповідно до підписаних сторонами специфікацій складає 1000000,00 доларів США; розрахунки по контракту здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача у розмірі 100 % вартості партії товару, яка визначена сторонами у специфікації, на протязі тридцяти календарних днів від дня передачі партії товару відповідачеві у пункті поставки товару.

Згідно розділу 3 зазначеного контракту, поставка партії товару здійснюється на протязі тридцяти календарних днів з дня підписання специфікації, умови поставки товару - FCA - м. Суми, Україна, відповідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, якщо інше не передбачено специфікацією на певну партію товару. Специфікація формується на підставі заявки відповідача не пізніше 20-го числа місяця, що передує місяцю постачання. Під час передачі товару позивач повинен надати відповідачеві наступні товарно-супровідні документи: рахунок-фактуру, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR), експортну вантажну митну декларацію, сертифікат якості та/або сертифікат відповідності, сертифікат походження товару, технічну документацію на товар, пакувальні листи та копії ліцензій на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Пункт 3.4 розділу 3 контракту поставки № 03/52-2012 від 25.06.2012 року визначає, що зобов'язання позивача по поставці товару вважаються виконаними з моменту передачі товару відповідачеві у пункті поставки відповідно до умов поставки, а також моментом переходу права власності на товар та ризиків випадкового пошкодження чи знищення товару від позивача до відповідача вважається дата, вказана митним органом пункту поставки в товарно-супровідних документах.

Відповідно до додаткової угоди до контракту № 03/52-2012 від 25.06.2012 року, витрати пов'язані з перерахуванням грошових коштів в межах держави постачальника (позивача) несе постачальник, поза межами держави постачальника - покупець (відповідач), послуги банків-коресподентів оплачуються за рахунок позивача.

Позивач зазначає, що ним на виконання умов контракту поставки, укладеного між сторонами, в період з вересня по листопад 2013 року здійснено поставку відповідачеві товару на загальну суму 178314,26 доларів США, що підтверджується рахунками-фактури: № 5726 від 26.07.2013 року, № 13 від 07.08.2013 року, № 6389 від 27.09.2013 року, № 6533 від 14.10.2013 року, № 8 від 20.11.2013 року, № 16 від 21.11.2013 року; міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR): № 018229 від 30.09.2013 року, № 395412 від 16.10.2013 року, № 437925 від 22.11.2013 року та митними деклараціями: № 806020000/2013/009903 від 30.09.2013 року, № 806020000/2013/010447 від 16.10.2013 року, № 805130000/2013/014921 від 22.11.2013 року.

Відповідач в свою чергу здійснив часткову оплату за отриманий товар у розмірі 76990 доларів США, що підтверджується виписками банку (SWIFT) від 05.12.2013 року та від 30.12.2013 року.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, борг відповідача перед позивачем станом на 20.02.2014 року складає 101314,26 доларів США (еквівалент 890066,04 грн.).

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно із статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України), яка також передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 названого Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт поставки та отримання товару уповноваженою особою відповідача, повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: рахунками-фактури № 5726 від 26.07.2013 року, № 13 від 07.08.2013 року, № 6389 від 27.09.2013 року, № 6533 від 14.10.2013 року, № 8 від 20.11.2013 року, № 16 від 21.11.2013 року; міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) № 018229 від 30.09.2013 року, № 395412 від 16.10.2013 року, № 437925 від 22.11.2013 року та митними деклараціями № 806020000/2013/009903 від 30.09.2013 року, № 806020000/2013/010447 від 16.10.2013 року, № 805130000/2013/014921 від 22.11.2013 року.

Таким чином, в порушення вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідач всупереч діючого законодавства, зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, не надав суду доказів сплати даної заборгованості та визнав позовні вимоги в повному обсязі, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за отриманий товар у розмірі 101314,26 доларів США (еквівалент 890066,04 грн.) визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Казкомпрессормаш» (010000, Республіка Казахстан, м. Астана, вул. Юрченко, буд. 31, ВП-19, РНН 030200211331, ОКЕД 29123) на користь Приватного акціонерного товариства «Укрросметал» (40020, Україна, Сумська область, м. Суми, пр. Курський, буд. 6, код 21120079) заборгованість у розмірі 101314,26 доларів США (еквівалент 890066,04 грн.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 16197,70 грн. (еквівалент 1843,75 доларів США).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.02.2014 року.

Суддя П.І. Левченко