Рішення № 37352005, 24.02.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2014 р. Справа № 911/4855/13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання», м. Богуслав

про стягнення 305 404,18 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі – позивач) з позовом до Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» (далі – відповідач) про стягнення 305 404,18 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу природного газу № 14/2535/11 від 30.09.2011 р. з оплати природного газу, переданого відповідачу у період з жовтня по грудень 2012 року. У зв’язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 305 404,18 грн. заборгованості, з якої: 120 516,30 грн. – основного боргу; 51 513,45 грн. – пені, 116 424,34 грн. штрафу, 12 514,67 грн. трьох процентів річних та 4 435,42 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.12.2013 р. порушено провадження у справі № 911/4855/13 та призначено її до розгляду на 10.02.2014 р.

10.02.2014 р. розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному та ухвалою суду від 13.02.2014 р. сторони було повідомлено про призначення розгляду справи на 24.02.2014 р.

10.02.2014 р. через відділ діловодства суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

В судове засідання 24.02.2014 р. представники позивача та відповідача не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, які є достатніми для розгляду справи у даному судовому засіданні, з’ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець, позивач у справі) та Комунальним підприємством Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» (покупець, відповідач у справі) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/2535/11 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1. договору) продавець зобов’язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», далі – газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов’язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

В подальшому до вказаного Договору було укладено низку додаткових угод, та зокрема Додатковою угодою № 3 від 01.08.2012 р. встановлено, що сума до сплати за 1000 куб. м. природного газу складає 3 884,78 грн., крім того ПДВ – 20% - 776,96 грн., всього з ПДВ – 4 661,74 грн.

Обов’язок з оплати вартості фактично переданого природного газу узгоджено сторонами у п. 6.1. Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ за період з жовтня по грудень 2012 року включно в об’ємі 408,693 тис. куб. м. загальною вартістю 1 905 218,87 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями підписаних та скріплених печатками обох сторін актами приймання-передачі природного газу: за жовтень 2012 року від 27.11.2012 р., за листопад 2012 року від 30.11.2012 р. та за грудень 2012 року від 31.12.2012 р.

Із зазначених актів вбачається, що сторонами спору підписано акти на загальну суму 1 905 218,87 грн. без зауважень та за відсутності з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору, тобто, відповідач не заперечував щодо обсягів, сум, якості поставленого газу та строків поставки за підписаним актом.

Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов’язання щодо поставки природного газу у відповідності до умов договору.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов’язку продавця за договором поставити природний газ відповідає обов’язок покупця оплатити вартість газу і наданих послуг.

Відповідно до п. 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Проте, в порушення свого грошового зобов’язання, вартість послуг з постачання природного газу відповідач сплачував з простроченням та не в повному обсязі, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за отриманий природний газ у сумі 120 516,30 грн.

Відповідно до відзиву відповідача на позовну заяву, відповідач визнав позовні вимоги в частині основного боргу та інфляційних втрат, та просив звільнити відповідача від сплати пені та штрафних санкцій, оскільки прострочення розрахунку за спожитий газ відбулось у зв'язку з невідшкодуванням з державного бюджету різниці в тарифах та несвоєчасним розрахунком за надані послуги споживачами.

Зазначені у відзиві обставини не є підставою для звільнення від відповідальності, оскільки невиконання контрагентами зобов’язань перед відповідачем не підставою для невиконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу відповідача перед позивачем в розмірі 120 516,30 грн., а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Окрім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 12 514,67 грн. трьох процентів річних та 4 435,42 грн. інфляційних втрат.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача, господарський суд встановив, що вони є обґрунтованими, арифметично вірними, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних підлягає задоволенню повністю в сумі 12 514,67 грн. та вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню повністю в сумі 4 435,42 грн.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем заявлена до стягнення з відповідача пеня за прострочення виконання зобов’язання у сумі 51 513,45 грн. та штраф за прострочення понад 30 днів у сумі 116 424,34 грн.

Частиною першою ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частинами другою, третьою цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов’язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим Договором.

Позивачем додано до позовної заяви копію листа - вимоги щодо сплати заявлених штрафних санкцій від 04.12.2013 р. №26/2-155-13, адресованого відповідачу та докази направлення вказаної вимоги.

Відповідачем заявлена вимога залишилась без задоволення, про що зокрема свідчить відзив відповідача на позовну заяву.

Перевіривши розрахунки позивача, господарський суд встановив, що вони є обґрунтованими, арифметично вірними, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню повністю в сумі 51 513,45 грн. та вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу за прострочення понад 30 днів підлягає задоволенню повністю в сумі 116 424,34 грн.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» (09700, Київська обл., м. Богуслав, вул. Польова, 46-А; код ЄДРПОУ 33604652) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) 120 516 (сто двадцять тисяч п'ятсот шістнадцять) грн. 30 коп. основного боргу, 51 513 (п’ятдесят одну тисячу п'ятсот тринадцять) грн. 45 коп. пені, 116 424 (сто шістнадцять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 34 коп. штрафу, 12 514 (дванадцять тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн. 67 коп. трьох процентів річних, 4 435 (чотири тисячі чотириста тридцять п’ять) грн. 42 коп. інфляційних втрат та 6 108 (шість тисяч сто вісім) грн. 08 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата виготовлення та підписання рішення 26.02.2014 року

Суддя Наріжний С.Ю.