Постанова № 3735168, 04.03.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-12128/09

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2009 року м. Полтава

 Полтавський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді - Єресько Л.О.

При секретарі - Мушуку В.В.

За участю:

Представника позивача - Серкова Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

02 жовтня 2008 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві (надалі - позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення фінансової санкції у розмірі 200,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач порушив вимоги частини першої статті 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 N 98/96-ВР, а саме порушено порядок використання торгового патенту.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи містяться наявні докази, що він заздалегідь та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення судового засідання від відповідача не надходило, про причини неявки в судове засідання не повідомив. В ході попереднього засідання 22.01.2009 відповідач пояснив суду, що знає про існуючу заборгованість перед позивачем, проте не має змоги її погасити через складний матеріальний стан.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Розглянувши подані представником позивача документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 від 22.09.2006 відповідач є фізичною особою-підприємцем.

22.09.2006 відповідача взято на облік платників податків у Державній податковій інспекції у м. Полтаві, про що свідчить копія довідки від 22.09.2006 №333.

Відповідач є платником податків і зборів (обов`язкових платежів) відповідно до статті 1 Закону України ?ро порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-III, згідно з якої платники податків - це, зокрема, фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 N 98/96-ВР, торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 N 98/96-ВР, патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 N 98/96-ВР, вартість торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження об'єкта з надання побутових послуг та виду побутових послуг. Вартість торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг за календарний місяць на території міста Києва, обласних центрів становить від 60 до 320 гривень.

Так, рішенням Полтавської міської ради четвертого скликання від 06.01.2006 про затвердження змін до ставок торгових патентів у сфері торгівельної діяльності та надання побутових послуг, встановлено вартість торгових патентів на здійснення торгової діяльності у розмірі 200,00 грн.

Згідно положень статті 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 N 98/96-ВР, Торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми. Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 N 509-XII встановлено, що   органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за наявністю торгових патентів.

15.10.2008 позивач здійснив перевірку магазину, який належить відповідачу та розташований за адресою: АДРЕСА_1, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.

За результатами перевірки встановлено порушення частини першої статті 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 N 98/96-ВР, чим відповідач порушив порядок використання торгового патенту, про що складено акт №16010354/23-535 від 15.10.2008.

Відповідач відмовився підписувати акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності №16010354/23-535 від 15.10.2008, про що складено акт, який мається в матеріалах справи.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 N 98/96-ВР встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, у разі порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць.

Скориставшись своїм правом, визначеного підпунктом 5.2.2. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ, 09.11.2007 відповідач подала скаргу на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

19.12.2007 перший заступник начальника Державної податкової інспекції у м. Полтаві виніс рішення про результати розгляду первинної скарги, яким скаргу відповідача залишив без задоволення.

На підставі результатів перевірки 26.12.2007 позивач виніс рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 200,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 N 98/96-ВР, штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.

02.01.2008 відповідач отримав рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, про що свідчить копія поштового повідомлення.

Відповідач суму штрафних (фінансових) санкцій у строки визначені частиною третьої статті 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 N 98/96-ВР не сплатив.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_2 від 26.12.2007 до податкового органу вищого рівня відповідач не оскаржував.

Відповідно до зворотного боку облікової картки платника сума заборгованості відповідача склала 200,00 грн., про що також зазначено у розрахунку ціни позову.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1. статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ, активи платників податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 200,00 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 3, 5 Закону України ?ро порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-III, статтями 2, 4, 7, 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 N 509-XII, статтями 35, 71, 94, 128, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій  задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_1) до місцевого бюджету на р/р 31413541700002, код бюджетної класифікації 5021080900, одержувач УДК в м. Полтаві ЗКПО 34698804, банк одержувача ГУ ДКУ у Полтавській області, МФО 831019 штрафні (фінансові) санкції у розмірі 200,00 грн .

Постанова відповідно до частини першої 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному статтею 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено «10» березня 2009 року.

Суддя Л.О.Єресько