Рішення № 37350522, 26.02.2014, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/1433/13-ц

провадження № 2/732/85/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2014 р. м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді Лиманської М.В., при секретарі Дударенко Ю.П., Подде А.В., з участю позивача - ОСОБА_1, відповідачки - ОСОБА_2, представника позивача - ОСОБА_3, представника відповідачки - адвоката ОСОБА_4, представника органу опіки та піклування Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області - Могилевець О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання забезпечення встановленого режиму спілкування позивача з дітьми,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Городнянська районна державна адміністрація Чернігівської області

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання забезпечення встановленого рішенням суду режиму спілкування позивача з його дітьми ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

З позову виходить, що рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 10.11.2009 року був встановлений час спілкування позивача з його дітьми: ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_8, кожної суботи та неділі з 9 години до 20 години без будь-яких обмежень. Ігноруючи зазначене рішення суду, відповідачка, з якою проживають діти, систематично створює перешкоди у спілкуванні з ними позивача та його участі у їх вихованні, що встановлено рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 29.04.2013 року. З метою забезпечення порядку встановленого режиму спілкування з дітьми позивач просить зобов?язати відповідачку кожної суботи та неділі о 9-й годині передавати дітей йому за адресою його проживання АДРЕСА_1 Також просить встановити, що за умови попередження ним відповідачки в телефонному режимі про неможливість бути присутнім при передачі дітей по виробничій причині, діти залишаються з відповідачкою.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлений позов та підтвердили викладені в позовній заяві обставини. Наполягали на тому, що рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 10.11.2009 року відповідачкою не виконується. Виконавче провадження з виконання цього рішення постановою державного виконавця від 26.06.2012 року закінчене. Постанова про закінчення виконавчого провадження була позивачем оскаржена до суду, проте Городнянський районний суд ухвалою від 18.09.2013 року в задоволенні скарги відмовив. Рішенням Городнянського районного суду від 29 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про передання дітей на проживання з батьком в позові було відмовлено, але судом був встановлений факт порушення відповідачкою батьківських прав позивача відносно його дітей, тому ці обставини не підлягають доказуванню. Зважаючи на те, що відповідачка продовжує чинити перешкоди у спілкуванні позивача з дітьми, останній змушений звертатися до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідачка та її представник у судовому засіданні заявлений позов не визнали та пояснили, що позивачка не згодна передавати дітей батьку щосуботи та неділі о 9-й годині за вказаною в позовній заяві адресою, оскільки позивач за цією адресою фактично не проживає, а лише навідується до своєї матері, яка там живе. Крім того, відповідачка не має фізичної можливості примусити дітей зустрічатися з батьком, коли вони самі того не бажають, отже вона не зможе реально виконати позовні вимоги.

Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні підтвердила факти перешкоджання відповідачкою спілкуванню позивача з дітьми, надала висновок про доцільність розв'язання спору на користь позивача.

Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, представника третьої особи, опитавши думку дітей, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані частково, а тому підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що між сторонами тривалий час існують конфліктні відносини, в тому числі з приводу участі батька у вихованні та спілкуванні з їхніми спільними дітьми.

Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 10.11.2009 року у справі №2-418/09 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей позивачу встановлено час спілкування з дітьми ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, кожної суботи та неділі з 09 до 20 години без будь-яких обмежень. /а.с.6-7/

Дослідженням ували Городнянського районного суду від 18.09.2013 року встановлено, що постановою державного виконавця ВДВС Городнянського РУЮ Козлова В.І. закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-418/09 від 10.05.2012 року про встановлення ОСОБА_1 часу спілкування з дочками. Скарга ОСОБА_1 на вказану постанову державного виконавця залишена судом без задоволення з мотивів того, що рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 10.11.2009 року має інформативно-зобов'язальний характер, державний виконавець довів до відома ОСОБА_2 часи, відведені батьку для спілкування з дітьми, про що склав акт, тому суд дійшов висновку, що виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2-418/09 закінчено правомірно. Вказана ухвала суду не оскаржувалась, набрала чинності та є обов'язковою./а.с.37-38/

Відповідно до ст. 50 Закону України „Про виконавче провадення" завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 29.04.2013 року встановлено, що не зважаючи на встановлений рішенням Городнянського районного суду від 10.11.2009 року режим спілкування, відповідачка тривалий час систематично створює перешкоди у законному та обгрунтованому прагненні позивача спілкуватися з дітьми та виховувати їх. /а.с.8-9/

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Опитані в судовому засіданні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2, погодились зустрічатись з батьком щосуботи та неділі після занять у гуртку, з 13-00 до 20-00 годин.

Відповідно до ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду висновок щодо розв'язання спору.

Дослідженням висновку органу опіки та піклування Городнянської райдержадміністрації №02-16/776 від 22 жовтня 2013 року встановлено, що комісія з питань захисту прав дитини на засіданні 17.10.2013 року вирішила за доцільне зобов'язати відповідачку виконувати встановлений режим спілкування позивача з дітьми. /а.с. 55/ Даний висновок оцінюється судом в сукупності з іншими доказами справи та приймається судом до уваги.

Згідно ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч.3 ст. 157 СК України, той із батьків з ким проживає дитина, не має право перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

В силу ч.1 ст. 159 СК України, якщо той із батьків з ким проживає дитина, перешкоджає тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Враховуючи той факт, що рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 10.11.2009 року про встановлення режиму спілкування позивача з дітьми добровільно відповідачкою не виконується, а виконавче провадження з виконання цього рішення закінчене, зважаючи на те, що законність закінчення виконавчого провадження підтверджена ухвалою Городнянського районного суду від 18.09.2013 року, беручи до уваги той факт, що право позивача спілкуватися з дітьми та виховувати їх продовжує порушуватися відповідачкою, суд приходить до висновку, що вказане порушене право позивача підлягає судовому захисту та позовну вимогу про зобов'язання відповідачки забезпечити встановлений режим спілкування позивача з дітьми слід задовольнити.

Позовна вимога, в якій позивач просить суд встановити, що за умови попередження позивачем відповідачки в телефонному режимі про неможливість бути присутнім при передачі дітей по виробничій причині, діти залишаються з відповідачкою, задоволенню не підлягає, оскільки такий спосіб захисту цивільних прав не передбачений положеннями Цивільного законодавства України, зокрема ст.16 ЦК України, а також нормами Сімейного законодавства України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ч.1 ст. 88 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до рорзміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір в сумі 114,0 грн. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково, судові витрати, підтверджені документально, стягуються з відповідачки на користь позивача пропорційно до рорзміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. 159 СК України, 16 ЦК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання забезпечення встановленого режиму спілкування позивача з дітьми - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 кожної суботи та неділі о 9-й годині передавати дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, для спілкування з їхнім батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в повернення сплаченого судового збору 57 грн.35 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Лиманська М.В.