Постанова № 37349788, 03.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2014 р. Справа № 804/1130/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі Шкуті А.А.

за участю:

представників позивача Осипова О.О., Бажана В.П.

представників відповідача Моргун Г.О., Путря А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпроазот» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Межрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2013 p. №0000602410, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпроазот» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Межрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просить: скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів № 0000602410 від 18.12.2013 p., яким Публічному акціонерному товариству «Дніпроазот» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на суму 2056,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2012 року у сумі 430 грн. та за 4 квартал 2012 рік у сумі 1626 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковою інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ПРАТ «СК «Дніпроінмед» за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012 р., за результатами якої був складений акт від 03.12.2013 року за № 345/24.1-05761620, на підставі якого були прийнято вищевказане оспорюване податкове повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, вважає обґрунтування акту перевірки безпідставними, з огляду на те, що позивачем під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, що підтверджують реальність господарських відносин, які оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові та повідомив, що ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» з ПрАТ «СК «Дніпроінмед» співпрацюють тривалий час, з 2008 року. Страхові виплати в попередніх періодах здійснювались вчасно. Зазначив, що ПрАТ «СК «Дніпроінмед» зарекомендувало себе як відповідальний контрагент, і на теперішній час надає страхові послуги, що вбачається з інформації на її сайті.

Представник відповідача проти позову заперечував, до суду надав письмові заперечення, в яких свою позицію обґрунтовував тим, що:

- перевіркою не підтверджено наявність надання послуг страхування за період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року, що свідчить про те, що правочини між ПрАТ «СК «Дніпроінмед» та страхувальниками не мали мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п. 1, п. 2 ст. 215; п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

- за відсутності факту реальності господарської операції відповідні суми не можуть включатися до складу витрат за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати коштів;

- позиція СДПІ у м.Дніпропетровську ґрунтується на результатах перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ПрАТ «Страхова компанія» «Дніпроінмед», та зроблених у акті перевірки висновках, що ПрАТ «Страхова компанія» «Дніпроінмед», в порушення статті 31 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР «Про страхування», сформовано «технічні» страхові резерви, що не дають змогу реально забезпечувати існуючі страхові ризики, тобто при настанні страхового випадку у страхувальника - ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» здійснити страхову виплату страховиком - ПрАТ «Страхова компанія» «Дніпроінмед» у повному обсязі нереально;

- факт сплати коштів ПАТ «Дніпроазот» на користь ПрАТ «Страхова компанія» «Дніпроінмед» не є безумовним свідченням того, що надання послуг мало місце. Документи, якими оформлені зазначені в акті перевірки операції, не мають юридичної сили та доказовості, таким чином, ПАТ «Дніпроазот» отримано від ПрАТ «Страхова компанія» «Дніпроінмед» паперові носії за формою первинних документів, наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам справи, та відповідно не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку витрат, оскільки вони є складеними всупереч вимогам пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу на підставі нереальних господарських операцій;

- причиною винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є факт відсутності у ПрАТ «Страхова компанія» «Дніпроінмед» можливості здійснити виплати у випадку, якщо відбудеться страхових випадок;

- на думку представника відповідача, висновок, викладений у акті перевірки про завищення витрат по взаємовідносинам з ПрАТ «Страхова компанія» «Дніпроінмед» за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на суму 2056 грн., відповідає вимогам чинних нормативно - правових актів, як наслідок оскаржуване податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню, отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із положеннями Податкового кодексу України основним завданням та функцією органів державної податкової служби є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську МГУМ №325 від 15.11.2013, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями, далі - Податковий кодекс), відповідно до службового посвідчення серії УДН №131983, виданого 24.05.2004, головним державним ревізором - інспектором відділу оподаткування та контролю об'єктів і операцій управління податкового супроводження підприємств базових галузей економіки Моргун Г.О., було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОАЗОТ» (код за ЄДРПОУ 05761620) (далі за текстом - ПАТ «ДНІПРОАЗОТ») з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Дніпроінмед» (код за ЄДРПОУ 21870998) (далі за текстом - ПрАТ «СК «Дніпроінмед») за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 03.12.2013 року за № 345/24.1-05761620, в якому зафіксовані наступні порушення: ПАТ «Дніпроазот» в порушення вимог п 138.2 ст. 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44 ПК України завищено витрати по взаємовідносинам з ПрАТ «СК «Дніпроінмед» за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на суму 2056 грн., у тому числі за II квартал 2012 року - у сумі 430 грн. та IV квартал 2012 року, у сумі 1626 грн.

Не погоджуючись з вищевикладеними висновками Акту перевірки від 03.12.2013 р., ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» подало до СДПІ заперечення вих. № 2542/01-6 від 13.12.2013 р.

Листом СДПІ від 18.12.2013 р. № 18952/10/24.1-11 заперечення ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» було відхилено.

В ході перевірки позивача було встановлено наступне.

Позаплановою виїзною документальною перевіркою ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ПрАТ «СК «Дніпроінмед» за період з 01.01.2008 року по 16.04.2013 року (довідка №328/17.3-05761620 від 13.05.2013) підтверджено віднесення ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» до витрат за 2012 рік страховий платіж у сумі 2 055,73 грн.

На запит СДПІ у м.Дніпропетровську від 23.09.2013 року № 8842/10/24.1-11 від ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» отримано лист від 23.10.2013 №2114/01-6, в якому зазначено, що підприємством включено вартість отриманих послуг страхування від ПрАТ «СК Дніпроінмед» до витрат, які зменшують об'єкт оподаткування податком на прибуток у загальній сумі 2055,73 грн.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу у ході діючої перевірки на адресу ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» надіслано запит засобами електронного зв'язку та рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№4910103600201) від 19.11.2013 №15534/10/24.1-11 про надання в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки документальних підтверджень з питань взаємовідносин з ПРАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» (код ЄДРПОУ 21870998) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, а саме: інформацію щодо відображення в податкової звітності здійснених господарських операцій (декларації з податку на прибуток щодо включення до складу витрат, з розшифровкою в якому розмірі та в якому періоді).

ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» листом від 26.11.2013 №2387/01-06 (вхідний №7351/10 від 29.11.2013), крім іншого, підтверджено включення до витрат, які зменшують об'єкт оподаткування податком на прибуток, вартість отриманих послуг страхування від ПрАТ «СК Дніпроінмед» у сумі 2055,73 грн., у тому числі: за півріччя 2012 року у сумі 430,36 грн., за три квартали 2012 року 430,36 грн. та за 2012 рік 2055,73 грн.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються у визначені об'єкта оподаткування за період 01.01.12р. по 31.12.12р., встановлено завищення у сумі 2055,73 грн.

На думку Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Межрегіонального головного управління Міндоходів вказане порушення виникло внаслідок того, що

ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» у період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. сформовано витрати по

взаємовідносинах з ПрАТ «СК Дніпроінмед», діяльність якого за даними операціями не була спрямована на реальне настання наслідків.

Позиція СДПІ у м.Дніпропетровську грунтується на результатах перевірки ДПІ у

Жовтневому районі м.Днінропетровська ПрАТ «СК «Дніпроінмед», та зроблених у акті

перевірки висновках, що ПрАТ «СК «Дніпроінмед», в порушення статті 31 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР «Про страхування», сформовано «технічні» страхові резерви, що не дають змогу реально забезпечувати існуючі страхові ризики, тобто при настанні страхового випадку у страхувальника - ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» здійснити страхову виплату страховиком - ПрАТ «СК «Дніпроінмед» у повному обсязі нереально.

Схема фінансово-господарських відносин свідчить про неможливість фактичного

надання послуг ПрАТ «СК «Дніпроінмед» на адресу ПАТ «ДНІПРОАЗОТ». Факт сплати

коштів ПрАТ «СК «Дніпроінмед» не є безумовним свідченням того, що надання послуг мало місце.

Відсутність у ПрАТ «СК «Дніпроінмед» належних умов для надання послуг страхування свідчить про нездійснення самих господарських операцій.

Отже, договори, укладені між ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» та ПрАТ «СК «Дніпроінмед»,

укладені без мети настання реальних наслідків, спрямовані на заниження об'єктів

оподаткування, несплату податків. Документи, якими оформлені зазначені в акті перевірки операції, не мають юридичної сили та доказовості.

Таким чином, як зазначено в акті від 03.12.2013 року за № 345/24.1-05761620, ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» отримано від ПрАТ «СК «Дніпроінмед» паперові носії за формою первинних документів, наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам справи, та відповідно не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку витрат, оскільки вони є складеними всупереч вимогам пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу на підставі нереальних господарських операцій.

24.12.2013 року ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» було отримано податкове повідомлення-рішення СДПІ № 0000602410 від 18.12.2013 р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2056 грн. за 2012 рік, у тому числі: за півріччя 2012 року у сумі 430 грн. та за 2012 рік у сумі 1626 грн.

ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» вважає податкове повідомлення-рішення протиправним, тому звернулося до суду за захистом порушених прав.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає, що відповідно до пункту 5.2 розділу II «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 (далі - Порядок №984), у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: 1) чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; 2) зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; 3) у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг - п.198.1 ст. 198 ПКУ.

Пунктом 198.2 ст. 198 вказаного вище Кодексу, визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами. Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними (фіктивними). Тільки встановлення мети та факту порушення публічного порядку, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними (фіктивними) угод у встановленому законом порядку.

Поряд з цим, саме такі підстави можуть свідчити про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як було зазначено в судовому засіданні представником відповідача, позиція СДПІ у м. Дніпропетровську ґрунтується на результатах перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ПрАТ «СК «Дніпроінмед» та зроблених в акті перевірки висновках, що ПрАТ «СК «Дніпроінмед», в порушення ст. 31 Закону України «Про страхування», сформовано «технічні» страхові резерви, що не дають змогу реально забезпечити існуючі страхові ризики, тобто при настанні страхового випадку у страхувальника - ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» здійснити страхову виплату страховиком - ПрАТ «СК «Дніпроінмед» у повному обсязі нереально. На думку представника відповідача, схема фінансово-господарських відносин свідчить про неможливість фактичного надання послуг ПрАТ «СК «Дніпроінмед» на адресу ПАТ «ДНІПРОАЗОТ». Факт сплати коштів ПрАТ «СК «Дніпроінмед» не є безумовним свідченням того, що надання послуг мало місце. Відсутність у ПрАТ «СК «Дніпроінмед» належних умов для надання страхування свідчить про нездійснення самих господарських операцій. договори, отже, укладені між ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» та ПрАТ «СК «Дніпроінмед» укладені без мети настання реальних наслідків, спрямовані на заниження об'єктів оподаткування, несплату податків. Документи, якими оформлені зазначені в акті перевірки операції, не мають юридичної сили».

Суд не враховує як належний доказ на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та ПрАТ «СК «Дніпроінмед» зазначений акт, оскільки чинне податкове законодавство не ставить податковий облік платника податків в залежність від правомірності господарської діяльності його контрагентів.

Тому, припущення відповідача про нереальність здійснення господарських операцій, з посиланням на висновки, зроблені у вказаному акті, судом вважаються необґрунтованими. Недостовірними є й похідні від цього висновки про заниження податку на прибуток ПАТ «ДНІПРОАЗОТ».

Судом були досліджені первинні документи, що стосуються господарської діяльності позивача з його контрагентом та встановлено, що вказані господарські операції пов'язані з господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю ПАТ «ДНІПРОАЗОТ», а первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, неправомірними виходячи з наступних підстав.

Щодо взаємовідносин ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» з ПрАТ «СК «Дніпроінмед» судом встановлено, що між ними були укладені Договори страхування, перелік яких зазначений на ст. 11-12 Акту перевірки.

Під час розгляду справи з'ясовано, що зазначені договори було виконано сторонами в повному обсязі, ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» здійснило оплату за вказаними договорами та фактично отримало послуги зі страхування, що підтверджується відповідними первинними документами, наданими до матеріалів справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до складених первинних документів ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» правомірно віднесло до складу валових витрат та податкового кредиту суми по взаємовідносинам з ПрАТ «СК «Дніпроінмед» у перевіряємий період.

Задовольняючи адміністративний позов, суд також виходить із того, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 ПКУ, при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Суд вважає за необхідне зазначити, що право платника податків на витрати не залежить від податкового обліку інших платників податків, а залежить лише від дотримання вимог ПКУ самим платником, який це право реалізує.

На підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності суд встановив, що ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» знаходилось в договірних відносинах з ПрАТ «Дніпроінмед» у період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 p., за якими настало реальне виконання умов договорів сторонами. Договори було укладено та виконано у повній відповідності до вимог цивільного законодавства України. Показники податкової звітності ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» складені на підставі належним чином оформлених первинних документів по реально здійсненим операціям, первинні документи відповідають всім вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позаплановою виїзною документальною перевіркою ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ПрАТ «СК «Дніпроінмед» за період з 01.01.2008 р. по 16.04.2013 р. (довідка №328/17.3-05761620 від 13.05.2013р.) підтверджено правомірність віднесення ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» до витрат за 2012 рік страхового платежу у сумі 2 055,73 грн. Також, у довідці № 328/17.3-05761620 від 13.05.2013 р. прямо зазначено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі.

З урахування вище наведеного, суд приходить до висновку, що ПАТ «ДНІПРОАЗОТ» правомірно віднесло до складу витрат 2056 грн.

Згідно положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.12.2013 p. № 0000602410 на відповідність частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про його протиправність та наявність підстав для його скасування, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпроазот» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Межрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2013 p. №0000602410 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.12.2013 pоку № 0000602410.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпроазот» витрати по сплаті судового збору в сумі 172,05 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 08 лютого 2014 року.

Суддя В.В. Кальник