Рішення № 37349400, 20.02.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.02.2014 Справа №907/1214/13

за позовом публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго", с. Оноківці, Ужгородський район

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Боньгард", с. Шаланки, Виноградівський район

про стягнення суми 3437,45 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення суми 3437,45 грн. збитків (заборгованості) за необліковану електричну енергію, згідно акту про порушення „Правил користування електричною енергією" від 29.10.09.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що при проведенні перевірки відповідача було виявлено порушення, про що складено акт від 29.10.2009 р. Відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика), відповідачу нараховано збитків на суму 3437,45 грн. Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. На підставі ст.ст. 15, 16, 509, 526, 530 1166 ЦК України та ст.ст. 173,193 ГК України просить стягнути вказану суму з відповідача.

Відповідач подав письмовий відзив, у якому навів заперечення. Свою позицію мотивує наступним: акт №8206 від 29.10.09 складений у присутності неналежного представника споживача; не вказано пунктів порушення ПКЕЕ; відсутні відомості, що акт складений уповноваженими представниками позивача; рішення комісії не відповідає ПКЕЕ та не є належним доказом, який підтверджує суму збитків; споживач не міг самостійно виявити пошкодження монтажної схеми, відтак Методика не підлягала застосуванню; розрахунок позивача не містить відомостей, який розмір коефіцієнту використання струмоприймачів використано, а тому він не є належним доказом.

Відповідач просить застосувати строк позовної давності, мотивуючи тим, що позивач дізнався про порушення свого права 29.10.09., а відтак мав змогу звернутися до суду за захистом своїх прав до 30.10.12.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

29.10.09 при проведенні перевірки ТзОВ „Боньгард" за адресою: Закарпатська обл., Виноградівський район, с. Шаланки, вул. Гагаріна, 31, позивачем виявлено порушення, а саме: пошкодження монтажної схеми вторинні кола обліку фази „А" та фази „С" електровимірювального комплексу. При підключенні навантаження диск лічильника активної електроенергії не обертається.

На підставі виявленого порушення працівниками ПАТ „Закарпатобленерго" Кадар І.М., Фицай В.В., Ситар В.І. складено акт про порушення „Правил користування електричною енергією" №82076 від 29.10.09 Як зазначено в акті він складений у присутності представника споживача (відповідача) Боков Є.Ф., який поставив свій підпис.

25.04.12 позивачем складено протокол комісії №554, де прийнято рішення на підставі ПКЕЕН та п.2.1.3. Методики здійснити нарахування збитків у сумі 3437,45 грн.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. №28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442 (із змінами) (далі - ПКЕЕ).

Пунктом 6.41 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

Як визначено пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Позивач довів обставини, що наведені у позовній заяві і стосуються порушення відповідачем правил споживання електроенергії, які зафіксовані в акті перевірки. У ході судового розгляду у матеріали справи позивач надав завдання №2390 на заміну приладів обліку від 03.12.09, що є доказом заміни ел.лічильника відповідача на об'єкті, де був складений акт про порушення 29.10.09. Зі сторони відповідача вказане завдання підписане його уповноваженим представником Боков Є.Ф., який також підписував акт про порушення „Правил користування електричною енергією" №82076 від 29.10.09. Також додано довідку про обсяги споживання електроенергії з 01.2009 р. по 12.2012 р., які вказують на різницю в сторону збільшення спожитої електроенергії після заміни ел.лічильника: з січня 2009 р. до грудня 2009 р. - 1 320 кВт; з січня 2010р. до грудня 2010 р. 13618 кВт. В якості обґрунтувань позивач надав пояснення де обґрунтував розрахунок збитків та застосування коефіцієнту використання струмоприймачів.

Отже, оцінивши доводи відповідача, якими той доводить наявність порушень зі сторони позивача, суд доходить висновку, що вони насамперед не спростовують факту наявності порушення використання електроенергії на об'єкті відповідача, і не спростовують дій позивача, які той здійснював відповідно до ПКЕЕ та Методики.

Водночас слід вказати наступне. Відповідно до ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позивач дізнався про порушення свого права в день проведення перевірки дотримання відповідачем вимог щодо користування електроенергією, тобто 29.10.09. З цієї дати розпочався перебіг строку позовної давності і закінчився 29.10.12.

У зв'язку з наведеним, доводи позивача про початок перебігу строку позовної давності з моменту вручення відповідачу рахунку за недораховану електричну електроенергію, який було надіслано 10.06.12, суд відхиляє. Посилання позивача на абз.2 ч.5 ст.261 ЦК України є необґрунтованим, оскільки виявлення порушення споживачем використання електроенергії не можна кваліфікувати як виникнення господарського (цивільного) зобов'язання без визначення строку. Сам факт такого порушення свідчить про виникнення у позивача права на захист, а відповідно і початок відліку строків позовної давності, у межах якого така особа має право на захист свого права.

Таким чином, на момент (05.12.13) звернення позивача з позовною заявою про стягнення з відповідача збитків у сумі 3437,45 грн., має місце сплив загальної позовної давності (три роки). Відтак, беручи до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності у позові слід відмовити повністю, відповідно до ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України.

Згідно з ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у вигляді судового збору за подання позову покладаються на позивача. З огляду на вищенаведені висновки суду, у покладені судових витрат відповідача у вигляді вартості адвокатських послуг у сумі 5175,00 грн. на позивача відмовити.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

у позові відмовити повністю.

Судові витрати у вигляді судового збору у сумі 1720,50 грн. покласти на позивача.

Судові витрати у вигляді витрат на послуги адвоката у сумі 5175,00 грн. покласти на відповідача.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.02.14.

Суддя О.В. Васьковський