Постанова № 37349140, 14.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 лютого 2014 року № 826/17937/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжиніринг. Охорона»доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпровизнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 червня 2013 року № 0002832220/694, -ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13 листопада 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжиніринг. Охорона» (далі - ТОВ «Домофон. Інжиніринг. Охорона», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) по проведенню документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжиніринг. Охорона», за результатами якої складено Акт «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжиніринг. Охорона» (код ЄДРПОУ 35092907) з питань фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Басмер ЛТД» (код ЄДРПОУ 38290555) за період діяльності з 01.01.2013 р. по 28.02.2013 р.» № 136/2220/35092907 від 13.06.2013 р.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 27 червня 2013 року № 0002832220/694.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Домофон. Інжиніринг. Охорона» без дотримання вимог чинного законодавства.

Крім того, на думку позивача, висновки контролюючого органу щодо фіктивного ведення господарських операцій з контрагентом - ТОВ «Басмер ЛТД» (код ЄДРПОУ 38290555) стосовно надання послуг (виконання робіт), є суб'єктивною, надуманою та нічим необґрунтованою думкою перевіряючих.

Оскільки до перевірки платником податків були надані всі первинні документи, висновки контролюючого органу про безпідставне віднесення сум до складу податкового кредиту є, на переконання позивача, помилковими.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Контролюючий орган подав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що правочини між ТОВ «Басмер ЛТД» та ТОВ «Домофон. Інжиніринг. Охорона» здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому, зазначені правочини відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, пов'язані з їх недійсністю.

За таких обставин, відповідач вважає, що на підставі виявлених порушень, контролюючим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення.

Також, на думку відповідача, перевірка платника податків була проведена у відповідності до вимог чинного законодавства.

В наданих запереченнях, представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, призначене на 05.02.2014 р., суд, відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив подальший розгляд справи проводити в письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжиніринг. Охорона» (ідентифікаційний код юридичної особи 35092907) зареєстроване Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 26 квітня 2007 року за № 10651020000009353 (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 100990). Вказане товариство розташоване за адресою: 02068, м. Київ, вул. Горлівська, буд. 124/1.

ТОВ «Домофон. Інжиніринг. Охорона» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 28 квітня 2007 року за № 1205-07 та станом на момент проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно Свідоцтва № 100043260 від 29.05.2007 р. ТОВ «Домофон. Інжиніринг. Охорона» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 350929026513).

В період з 03.06.2013 р. по 07.06.2013 р. ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжиніринг. Охорона» (код ЄДРПОУ 35092907) з питань фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Басмер ЛТД» (код ЄДРПОУ 38290555) за період діяльності з 01.01.2013 р. по 28.02.2013 р., за результатами якої складено Акт № 136/2220/35092907 від 13.06.2013 р. (далі - Акт № 136/2220/35092907).

Вказаною перевіркою встановлено порушення наступних вимог:

- ст. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 190.1 ст. 190, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму в розмірі 280 850,83 грн., в т.ч. за січень 2013 року на суму 166 950,00 грн., за лютий 2013 року на суму 113 900,83 грн.

19 червня 2013 року позивач до податкового органу подав заперечення на Акт № 136/2220/35092907.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 25 червня 2013 року № 625/10/22-206, висновки, викладені в акті № 136/2220/35092907залишено без змін.

27 червня 2013 року ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 136/2220/35092907 від 13.06.2013 р., прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002832220/694, яким згідно з п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу II та відповідно до п. 123.1 ст. 123 розд. 2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Домофон. Інжиніринг. Охорона» за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послуг) на загальну суму 421 276,25 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 280 850,83 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 140 425,42 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України, які своїми рішеннями, відповідно від 10.09.2013 р. № 4166/10/8610-10-04 та від 15.10.2013 р. № 13218/6/99-99-10-01-15 його скарги залишили без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Незгода з діями відповідача під час проведення перевірки та вказаним вище податковим повідомленням-рішенням обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжиніринг. Охорона» виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 (далі - Положення № 88).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент проведення перевірки) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Статтею 78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У відповідності до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Статтею 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Відповідно до пп. 83.1.6 п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У відповідності до п. 86.4 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Обґрунтовуючи вимоги щодо протиправності проведення перевірки, позивач посилається на те, що у контролюючого органу були відсутні підстави, визначені пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а посилання на акт про неможливість проведення зустрічної звірки його контрагента - ТОВ «Басмер ЛТД» є незаконним з огляду на судові рішення, якими визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки та зобов'язано вилучити з інформаційної бази даних інформацію, внесену на підставі цього акту.

Суд, з вказаними вище доводами позивача не погоджується, з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту судових рішень, наданих позивачем, заборони використання акту про неможливість проведення зустрічної звірки його контрагента (ТОВ «Басмер ЛТД») вони не містять, а предметом їх розгляду було дотримання податковим органом (ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС) вимог чинного законодавства під час проведення зустрічної звірки ТОВ «Басмер ЛТД».

Окрім цього, в ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що до початку проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача, останньому контролюючим органом надсилався запит «Про надання пояснень та їх документальних підтверджень» від 26.04.2013 р. № 7072/10/22-20, у відповідь на який, ТОВ «Домофон. Інжиніринг. Охорона» листом від 30.05.2013 р. № 2012 надало пояснення та їх документальне підтвердження, однак не в повному обсязі.

На підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС 03.06.2013 р. прийнято Наказ «Щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки» № 597-П, згідно якого контролюючий орган зобов'язувався провести позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжиніринг. Охорона» (код ЄДРПОУ 35092907) з питань фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Басмер ЛТД» (код ЄДРПОУ 38290555) за період з 01.01.2013 р. по 28.02.2013 р.

03 червня 2013 року податковим органом на ім'я керівника підприємства позивача оформлено письмове повідомлення № 2566/10/22-206.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Домофон. Інжиніринг. Охорона» проінформоване про проведення документальної невиїзної перевірки письмовим повідомленням № 2566/10/22-206 від 03.06.2013 р. та копією наказу «Щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки» № 597-П від 03.06.2013 р., які вручені головному бухгалтеру підприємства позивача Ковальчук О.В., про що свідчать її підписи у вказаних документах.

Таким чином, суд приходить до переконання, що дії відповідача по проведенню документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжиніринг. Охорона», за результатами якої складено Акт «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжиніринг. Охорона» (код ЄДРПОУ 35092907) з питань фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Басмер ЛТД» (код ЄДРПОУ 38290555) за період діяльності з 01.01.2013 р. по 28.02.2013 р.» № 136/2220/35092907 від 13.06.2013 р., ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Окрім цього, суд зазначає, що згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Пунктом 185.1 ст. 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкту лізингу.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно з п. 190.1 ст. 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення. У разі якщо митна декларація не подавалась, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діяв на день визначення податкових зобов'язань.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п .198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Матеріалами справи підтверджено, що 21 грудня 2012 року між ТОВ «Басмер ЛТД» (Виконавець) та ТОВ «Домофон. Інжиніринг. Охорона» (Замовник) був укладений Договір № 2112 про надання послуг з монтажних, планово-попереджувальних робіт (далі - Договір № 2112), по умовам якого, Виконавець зобов'язується провести планово-попереджувальні заходи, виконати монтаж трубок, монтаж, демонтаж налагодження металевих дверей і СОД за завданням та з використанням матеріалів і устаткування Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані планово-попереджувальні заходи, монтажні роботи (Роботи) (п. 1.1 Договору № 2112). Прийняття роботи здійснюється на підставі Актів виконаних робіт (п. 1.5 Договору № 2112).

На виконання умов Договору № 2112, Виконавцем були виписані наявні в матеріалах справи податкові накладні.

Також, сторонами підписані наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

При проведенні аналізу податкової звітності ТОВ «Домофон. Інжиніринг. Охорона» згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ, щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України та додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, податковим органом встановлено відображення у складі податкового кредиту за січень 2013 року (сума ПДВ - 0 грн., відхилення-сума ПДВ - 166 950,00 грн.), лютий 2013 року (сума ПДВ - 0 грн., відхилення-сума ПДВ - 113 900,83 грн.) сум ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Басмер ЛТД».

Як вбачається з акту перевірки, до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надійшов Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Басмер ЛТД» (код ЄДРПОУ 38290555) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.10.2012 р. по 31.03.2013 р.» № 1379/22.8/38290555 від 16.04.2013 р. (далі - Акт № 1379/22.8/38290555), з якого встановлено наступне.

Працівниками управління податкового контролю здійснено вихід на податкову та фактичну адресу ТОВ «Басмер ЛТД»: 01042, м. Київ, вул. Тверський тупік, б. 6/8, за результатами чого встановлено, що за вищезазначеною адресою, ТОВ «Басмер ЛТД» та його посадові особи не знаходяться, крім того, відповідно до даних, що містяться в АІС «Податковий блок», стан ТОВ «Басмер ЛТД» - « 9» до ЄДР направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, у зв'язку з цим проведення зустрічної звірки не можливо.

Податкові декларації з податку на додану вартість та додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ, подані ТОВ «Басмер ЛТД» до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, підписані від імені директора ТОВ «Басмер ЛТД» ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Відповідно до Висновку спеціаліста НДЕКЦ при УМВС України на Південно-західній залізниці в м. Києві від 12.04.2013 р. № 18 підписи від імені ОСОБА_2 - директора ТОВ «Басмер ЛТД», в наступних документах: довіреності ТОВ «Басмер ЛТД»; довіреності ТОВ «Басмер ЛТД» від 31.10.2012 р.; реєстраційній картці про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.11.2012 р. виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.

В ході проведення відповідних заходів з метою проведення зустрічної звірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Басмер ЛТД» підприємствам-покупцям, що свідчить, що правочини між ТОВ «Басмер ЛТД» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

У своєму Акті № 1379/22.8/38290555 ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС дійшла висновку, що ТОВ «Басмер ЛТД» здійснювало діяльність спрямовану на здійсненя операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

У зв'язку з непідтвердженням податкового кредиту з ПДВ у ТОВ «Басмер ЛТД» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Податковим органом встановлено відсутність об'єктів оподаткування у ТОВ «Басмер ЛТД» по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників за період діяльності з 01.10.2012 р. по 31.03.2013 р. та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) вищевказаним підприємствам-покупцям в розумінні ст. ст. 22, 185 ПК України.

Задекларовані податкові зобов'язання за період діяльності з 01.10.2012 р. по 31.03.2013 р. зменшено до 0, а задекларований податковий кредит за період діяльності з 01.10.2012 р. по 31.03.2013 р. до 0 грн.

Задекларований податковий кредит контрагентів-покупців ТОВ «Басмер ЛТД» за період діяльності з 01.10.2012 р. по 31.03.2013 р. сформований неправомірно та підлягає зменшенню до 0.

Також, з Акту № 1379/22.8/38290555 вбачається, що загальна чисельність працюючих на ТОВ «Басмер ЛТД» складає одна особа.

Вказана обставина ставить під сумнів можливість надання послуг (виконання робіт) для позивача згідно укладеного договору цим контрагентом.

Суд також звертає увагу на той факт, що ні в наданих позивачем первинних документах, ні в поясненнях, які обґрунтовують позов, відомості про виконання робіт іншими юридичними чи фізичними особами, не значаться.

З метою з'ясування обставин у справі, судом вживалися заходи щодо виклику свідків: ОСОБА_2 (директор ТОВ «Басмер ЛТД» в період підписання Договору № 2112 та податкових накладних), ОСОБА_3 (директор ТОВ «Басмер ЛТД» з 21.03.2013 р. згідно відомостей з ЄДР), проте, останні до суду не прибули, що підтверджує висновки контролюючого органу про неможливість доведення факту господарських операцій ТОВ «Басмер ЛТД» з позивачем.

Надаючи оцінку наявним в матеріалах справи судовим рішенням по контрагенту позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом з тим, відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 р. № 2379/12/13-12 передбачене частиною першою статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ не повинні сприйматись як обов'язкові.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України.

Як зазначалось вище, судові рішення, на які посилається позивач, стосуються лише оцінки правомірності дій ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС під час проведення зустрічної звірки, а не фінансово-господарської діяльності позивача та ТОВ «Басмер ЛТД».

У зв'язку з цим, рішення не можуть містити обставин, пов'язаних з предметом розгляду вказаної справи, які доводять факт дотримання позивачем вимог податкового законодавства.

Також, суд за необхідне вважає відзначити, що згідно з ч. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV та згідно з п. 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Приписами п. п. 2.15, 2.16 Положення № 88 визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Згідно з абз. другим ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

З підстав викладеного, суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договір, податкові накладні, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. За відсутності факту придбання товарів/послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів, або сплати грошових коштів.

Отже, податкові накладні та інші документи, виписані ТОВ «Басмер ЛТД» у січні-лютому 2013 року, на думку суду, не мають юридичної сили та не можуть підтверджувати податковий кредит ТОВ «Домофон. Інжиніринг. Охорона» у загальній сумі 280 850,83 грн., тому дані суми підлягають виключенню із складу податкового кредиту.

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що під час перевірки були встановлені порушення, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, по результатам перевірки, у відповідності до приписів Податкового кодексу України, посадовою особою суб'єкта владних повноважень складений відповідний акт, на підставі якого правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення, а тому, підстав для визнання його протиправним та скасування у суду не має.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27 червня 2013 року № 0002832220/694 ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність своїх дій та прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжиніринг. Охорона» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко