Постанова № 37349122, 14.02.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/169/14

14 лютого 2014 року 13год. 16хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Цвіркун О.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача:ОСОБА_1,

представник позивача: ОСОБА_2,

відповідача: представник не з'явився ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доУправління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про визнання протиправними рішення та дій, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про визнання протиправними рішення та дій Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті додаткових видів грошового забезпечення за період незаконного відсторонення мене від посади начальника відділу капітального будівництва УМВСУ в Рівненській області; зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області зробити нарахування та виплатити мені додаткові види грошового забезпечення - надбавки за виконання особливо важливих завдань і премії - за період незаконною відсторонення від посади начальника відділу капітального будівництва за період з 25.12.2007 року по 10.05.2010 року на загальну суму 56 700 грн. та видати відповідну довідку для перерахунку розміру пенсії .

Позовні вимоги обґрунтовуються наступними обставинами.

Вказує, що згідно наказу УМВС України в Рівненській області №214 о/с від 21.11.2005 року був призначений виконуючим обов'язки начальника відділу капітального будівництва УМВС із звільненням з посади начальника відділення капітального будівництва УМВС з посадовим окладом 185 грн.,з надбавкою за особливі умови служби кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 % надбавкою за безперервну службу в розмірі 50 % та збереженням раніше встановлених надбавок і доплат.

Наказом УМВС України в Рівненській області №76 о/с від 28 квітня 2006 року був затверджений на посаді начальника відділу капітального будівництва УМВС.

Зазначає, що 19 грудня 2007 року старшим слідчим прокуратури Рівненської області відносно нього була порушена кримінальна справа №70/49-07 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.366 та ч.3 ст.365 КК України,а 20 грудня 2007 року постановою прокуратури Рівненської області було відсторонений від займаної посади.

Постановою Рівненського міського суду від 08 квітня 2010 року скасовано постанову від 19 грудня 2007 року про порушення кримінальної справи за відсутністю складу злочину.

Вказує, що згідно наказу УМВС України в Рівненській області №68 о/с від 11 травня 2010 року приступив до виконання службових обов'язків на посаді начальника відділу капітального будівництва УМВС,а згідно наказу №224 о/с від 03.12.2010 року був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил з постановленим на військовий облік за пунктом 64 «б» (через хворобу).

На своє звернення до УМВС України в Рівненській області від 06.08.2013 року з проханням про нарахування та виплату додаткових видів грошового забезпечення за період незаконного відсторонення від роботи і надання відповідної довідки в органи Пенсійного фонду для перерахунку пенсії відповіді не отримав. Лише при повторному зверненні отримав відповідь УМВС України в Рівненській області від 16 грудня 2013 року за №1\Щ\1033,з копією відповіді на своє попереднє звернення.

Згідно цієї відповіді наказом УМВС України в Рівненській області від 11.01.2008 року №3о/с був встановлений посадовий оклад по посаді начальника відділу капітального будівництва в розмірі 1350 грн. та з 01.01.2008 року моє грошове забезпечення складалося з посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років. Підстав для встановлення інших видів грошового забезпечення не було.

Вважає дії та рішення УМВС України в Рівненській області є протиправними.

З наказу УМВС України в Рівненській області №214 о/с від 21.11.2005 року та наданої ним довідки від 23.12.2010 року видно,що надбавка за виконання особливо важливих завдань є щомісячною надбавкою,вона має постійний характер як і премія, з врахуванням чого вони є обов 'язковими додатковими видами грошового забезпечення.

З врахуванням наведеного,дії УМВС України в Рівненській області ненарахування та невиплати мені додаткових видів грошового забезпеченні незаконного відсторонення від роботи (посади) є протиправними.

Відповідач позов не визнав про що у судове засідання було подано письмове заперечення.

У своєму запереченні вказує, що посилання позивача на те, що скасування 08.04.2010 Рівненським міським судом постанови прокуратура Рівненської області від 19.12.2007 про порушення відносно позивача кримінальної справи № 70/49-07, автоматично свідчить про незаконність його відсторонення від посади є абсолютно безпідставним та таким, що не ґрунтується на законі.

Так, на думку відповідача, Постанова прокуратури Рівненської області про відсторонення позивача від займаної посади від 20.12.2007 винесена уповноваженим слідчим відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебувала в його провадженні, а тому в силу ст. 114 ч. 5 КПК України була для УМВС обов'язковою для виконання.

Так, відсторонення позивача від займану посади, період відсторонення з 25.12.2007 по 10.05.2010 та допущення його до виконання обов'язків вчинене УМВС виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Звертає увагу, що пп. 1 п. 5 Постанови КМУ 07.11.2007 №1295 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення ... осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» надано право (а не обов'язок) керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби особам рядового і начальницького складу; порядок та умови виплати такої надбавки визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань. У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується.

Підпунктом 2 пункту 5 Постанови КМУ № 1294 надано право (а не обов'язок) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Вважає, безпідставним та необгрунтованим твердження позивача про те, що виплата надбавки за виконання особливо важливих завдань та премії є обов'язком начальника органу внутрішніх справ.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просили його задовольнити.

У судове засідання 14.02.2014 року відповідач не з'явився, подав письмове клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 31.01.1995 по 03.12.2010.

Згідно наказу УМВС України в Рівненській області №214 о/с від 21.11.2005 року був призначений виконуючим обов'язки начальника відділу капітального будівництва УМВС із звільненням з посади начальника відділення капітального будівництва УМВС з посадовим окладом 185 грн.,з надбавкою за особливі умови служби кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 % надбавкою за безперервну службу в розмірі 50 % та збереженням раніше встановлених надбавок і доплат.

Наказом УМВС України в Рівненській області №76 о/с від 28 квітня 2006 року ОСОБА_1 був затверджений на посаді начальника відділу капітального будівництва УМВС.

Матеріалами справи стверджено, що 19 грудня 2007 року старшим слідчим прокуратури Рівненської області відносно позивача по справі була порушена кримінальна справа №70/49-07 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.366 та ч.3 ст.365 КК України.

20 грудня 2007 року постановою прокуратури Рівненської області було відсторонений від займаної посади.

Зазначена постанова прокуратури надійшла до УМВС 25.12.2007 супровідним листом від 24.12.2007 № 06/1329-вих-07.

25.12.2007 наказом УМВС від 27.12.2007 № 209о/с підполковника міліції ОСОБА_1, начальника відділу капітального будівництва УМВС відсторонено від займаної посади.

Постановою Рівненського міського суду від 08 квітня 2010 року скасовано постанову від 19 грудня 2007 року про порушення кримінальної справи за відсутністю складу злочину.

Згідно наказу УМВС України в Рівненській області №68 о/с від 11 травня 2010 року приступив до виконання службових обов'язків на посаді начальника відділу капітального будівництва УМВС, а згідно наказу №224 о/с від 03.12.2010 року був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил з постановленим на військовий облік за пунктом 64 «б» (через хворобу).

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок грошового забезпечення осіб рядового і начальницького органів внутрішніх справ регулюється наступними нормативно-правовими актами:

- постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення ... осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Постанова КМУ № 1294);

- наказ МВС України від 31.12.2007 № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» (далі - наказ МВС № 499), яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (Інструкція № 499).

Так, пп. 1 п. 5 Постанови КМУ 07.11.2007 №1295 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення ... осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» надано право (а не обов'язок) керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби особам рядового і начальницького складу; порядок та умови виплати такої надбавки визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань. У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується.

Підпунктом 2 пункту 5 Постанови КМУ № 1294 надано право (а не обов'язок) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Пунктом 2.16 Інструкції № 499 встановлені основні умови преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Зокрема, Інструкцією № 499 встановлюється, що преміювання здійснюється відповідно до особистого вкладу конкретних осіб в загальний результат служби; індивідуальні розміри премії встановлюються за рішенням керівника підрозділу в межах фонду преміювання; преміювання фактично є матеріальним заохоченням осіб та залежить від специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників підрозділів; виплата премій здійснюються за наказами керівників органів і підрозділів, закладів та установ Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 1.3 Інструкції № 499 також встановлено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо.

Суд зазначає, що вказані нормативно-правові акти набрали чинності з 01.01.2008 року, після відсторонення позивача від займаної посади (25.12.2007 року).

Тим самим, на момент фактичного виконання трудової функції та до моменту відсторонення позивача від посади діяв зовсім інший порядок грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу органу внутрішніх справ.

Судом встановлено, що в період відсторонення позивача від посади, з 25.12.2007 по 10.05.2010 надбавка за виконання особливо важливих завдань йому у встановленому порядку уповноваженим керівником не встановлювалась, а тому відсутні підстави для її виплати.

Також в зазначений період ОСОБА_1 у встановленому порядку уповноваженим керівником не встановлювалась щомісячна премія, а тому відсутні підстави для її виплати.

Суд погоджується з доводами відповідача, що оскільки в період з 25.12.2007 року по 10.05.2010 року позивач професійних функцій не виконував, то, відповідно, і виконання особливо-вважливих завдань чи особистий вклад в загальні результати служби відсутні.

Пунктом 3.5.3 Інструкції № 499 від 31.12.2007 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» встановлено, що особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, відстороненим від посад відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України виплачуються оклади за спеціальними званнями та надбавка за вислугу років.

Наказом УМВС від 11.01.2008 № 3 о/с ОСОБА_1 встановлений осадовий оклад 1350 грн.

Таким чином, за період відсторонення ОСОБА_1 виплачувалось грошове забезпечення 1998 грн., яке складалось із посадового окладу - 1350 грн., окладу за спеціальним званням - 130 грн., надбавки за вислугу років 518 грн. (35%) .

На думку суду, підставою для виплати будь-якої складової грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо. Натомість, рішення такого прийнято не було, а відтак жодних підстав, які свідчили б про протилежне в матеріалах справи відсутні.

Вказані обставини стверджуються дослідженими у судовому засіданні наступними доказами:

- подання про встановлення ОСОБА_1 посадового окладу в розмірі 1350 грн. та надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 % ;

- витяг з наказу УМВС від 20.07.2010 № 119 о/с (витяг виконаний в частині, що стосується безпосередньо ОСОБА_1, в іншій частині - стосується інших осіб) про внесення змін до наказу УМВС від 11.05.2010 № 68о/с в частині встановлення посадового окладу ОСОБА_1 в розмірі 1350 грн.;

- копія і наказу УМВС від 30.11.2010 № 221 о/с, в частині, що стосується ОСОБА_1, про встановлення надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 % з 11.05.2010;

- копія списку особового складу від ділу капітального будівництв УМВС з пропозиціями керівників щодо встановлення ОСОБА_1 премії в розмірі 100% зі 11.05.2010 ;

- копія окремих аркушів (в частині, що стосується ОСОБА_1) наказу УМВС від 09.12.2010 № 229о/с про встановлення ОСОБА_1 100% премії в грудні 2010, а також про внесення змін до попередніх наказів про преміювання (з травня по листопад 2010) щодо встановлення ОСОБА_1 100% премії з 11.05.2010 по 30.11.2010.

Крім того, суд зазначає, що з огляду на ту обставину, що позивач був відсторонений з 25.12.2007 року, тобто до моменту набрання чинності нового порядку грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу органу внутрішніх справ, що стверджується вказаними вище доказами, відсутні підстави для їх нарахування останньому.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, а відтак у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 статті 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню з позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.