Постанова № 37347671, 26.02.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 р.

Справа № 821/372/14

Херсонський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді: Пекного А.С.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Територіального управління Держгірпромнагляду у Херсонській області до Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про застосування заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності,

встановив:

Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Херсонській області (далі-позивач) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (далі-відповідач) в якому просить застосувати заходи реагування державного нагляду (контролю).

Позов мотивований тим, що в ході проведення планової перевірки стану промислової безпеки та охорони праці, в результаті якої було виявлено порушення нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров’ю працюючих, що зафіксовані в акті перевірки від 31.01.2014 р. №13/06. Виходячи з наведеного позивач просить застосувати заходи реагування сфері державного нагляду до ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Згідно із п. 5 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

За таких обставин дана справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 р.

Згідно з вищезазначеним Законом України, державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. №408/2011, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України. Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Згідно з п.3 зазначеного Положення основними завданнями Держгірпромнагляду України є:

1) реалізація державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, здійснення державного гірничого нагляду, охорони надр, промислової безпеки у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, а також внесення пропозицій щодо її формування;

2) здійснення комплексного управління у сфері промислової безпеки, охорони праці, а також контролю за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування;

3) організація та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань: промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю; геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, а також використання і переробки мінеральної сировини; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення; безпечного проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; трубопровідного транспорту, функціонування ринку природного газу та діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об'єктами.

Відповідно до підпункту 2.26 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011р. №826 та зареєстрованого зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 р. за №1531/20269 (далі - Положення), право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У відповідності із п.1.4 вказаного Положення:

заборона виконання робіт - зупинення або недопущення виконання певних видів робіт, які здійснюються суб'єктом господарювання на стадії будівництва, експлуатації, реконструкції або ліквідації; виготовлення, застосування або реалізації продукції, небезпечних речовин; користування надрами шляхом видачі розпорядчого документа Держгірпромнагляду України (розпорядження);

заборона виробництва - зупинення виробництва суб'єкта господарювання (у тому числі експлуатації підприємства, виробничого об'єкта, окремого виробництва, робочого місця, будівлі, споруди, приміщення, машин і механізмів) шляхом видачі розпорядчого документа Держгірпромнагляду України (розпорядження);

загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України “Про охорону праці”, роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Положенням про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України визначено процедуру проведення перевірок під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань: промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю; геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, а також використання і переробки мінеральної сировини; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення; безпечного проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; трубопровідного транспорту, функціонування ринку природного газу та діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об'єктами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у період з 30 по 31 січня 2014 р. на підставі наказу від 20.12.2013 р. №313, проведено планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки філії «Каховська ДЕД» ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України», за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул.. Мелітопольська, 25.

Судом встановлено, що перевірка здійснена з дотриманням вимог Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 р. та Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України.

За наслідками перевірки позивачем складено акт від 31.01.2014 р., яким зафіксовані наступні порушення вимог законодавства:

в журналі інструктажів не вказуються номера інструкцій по яким проводяться інструктажі;

не проведено навчання та перевірка знань працівника який здійснює відомчий нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймального підйомника;

не проводяться періодичні огляди вантажозахоплювальних пристоїв та тари;

не проведено позачерговий технічний огляд автомобільного підйомника АП-17, після граничного строку експлуатації;

не заносяться результат технічних обслуговувань вантажопідіймального козлового крана. до журналу технічних обслуговувань;

не забезпечений працівник який відповідальний за утримання в справному стані вантажопідіймальних кранів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів;

не вивішені на місці виконання робіт вантажопідіймального козлового крана схеми стропування та обв’язування вантажів;

на місці виконання робіт вантажопідіймальною кран-балкою відсутній перелік вантажів, що переміщуються вантажопідіймального козлового крана, із зазначенням їх маси;

не встановлений порядок проведення періодичного технічного обслуговування, налагодження та ремонту вантажопідіймального козлового крана;

не зазначений реєстраційний номер і дата слідуючого випробування вантажопідіймального козлового крана.

На підставі встановлених порушень позивач просить застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом заборони виконання робіт автомобільним підйомником АП-17 філії «Каховська ДЕД» ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» до усунення порушення та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення роботи.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кодексу цивільного захисту України” від 2 жовтня 2012 року N 5404-VI викладено у новій редакції частину п'яту статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та внесено зміни до частини 2 статті 18, статті 183-2 та частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності” від 20 червня 2013 року N353-VII внесені зміни до частини 2 статті 18 КАС України, доповнено його статтею 183-6, а також внесені зміни до частини 5 статті 4, статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Зазначені Закони набрали чинності 27 червня та 01 липня 2013 року.

У відповідності до внесених змін, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності” від 20 червня 2013 року N353-VII на Кабінет Міністрів України покладено обов’язок у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт (надання послуг) відповідно до постанови адміністративного суду, а також щодо визначення випадків, коли обґрунтованість вжиття інших заходів реагування підлягає підтвердженню адміністративним судом.

У зв’язку з цим слід зазначити, що спеціальним законодавством, яке регулює спірні правовідносини щодо здійснення державного нагляду, зокрема, Законом України “Про охорону праці”, Положенням про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011р. №826 та зареєстрованого зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 р. за №1531/20269, Положенням про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року за №408/2011, Положенням про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року №826, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за №1531/20269, які наразі є діючими, передбачені повноваження органів державного нагляду щодо вжиття заходів реагування, в тому числі і таких, як повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Системно аналізуючи положення вказаних правових норм, суд приходить до висновку, що заходи реагування у сфері державного нагляду застосовуються за постановою адміністративного суду виключно у випадках, коли застосування таких заходів обов’язково передбачає повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

В усіх інших випадках орган державного нагляду не позбавлений повноважень самостійно застосувати заходи реагування відповідно до спеціального законодавства, яке є діючим.

Оцінюючи доводи позивача, суд вважає, що заходи реагування, які позивач просить застосувати, не пов’язані із повним або частковим зупиненням виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Зокрема, позивачем не надано доказів того, що заборона виконання робіт автомобільним підйомником АП-17, зупиняє повністю або частково діяльність відповідача чи третіх осіб.

За таких обставин позивач вправі самостійно обрати захід реагування у сфері державного нагляду, який не пов’язаний із повним або частковим зупиненням виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг (в даному випадку – заборона експлуатації конкретного механізму чи обладнання) та за власним рішенням застосувати його до відповідача.

Враховуючи наведене, суд не знаходить підстав для застосування обраних позивачем заходів реагування саме за постановою суду, оскільки прийняття рішень про застосування саме таких заходів є компетенцією Територіального управління держгірпромнагляду у Херсонській області.

Щодо позовної вимоги про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року № 3674-VI, згідно із ст.ст. 1, 2 якого судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Об’єкти справляння судового збору, розміри його ставок та пільги щодо його сплати визначені ст.ст. 3-5 Закону України “Про судовий збір”, при цьому позивач цим законом не звільнений від сплати судового збору.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 р. задоволено клопотання позивача від 10.02.2014 р. про відстрочення сплати судового збору, відповідно до ст.. 88 КАС України.

Враховуючи, що на день розгляду даної справи позивачем не надано доказів сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з нього судовий збір в сумі 73,08 грн., відповідно до вимог Закону України Про судовий збір”.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову через відсутність підстав для застосування за постановою адміністративного суду тих заходів реагування, які просить застосувати позивач, а також про необхідність стягнення з позивача судового збору.

Керуючись ст. ст. 158, 161-163, 183-2 КАС України, суд-

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Територіального управління держгірпромнагляду у Херсонській області (ідентифікаційний код юридичної особи 37959852) на користь державного бюджету судовий збір в сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з моменту її отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 5.1.2