Постанова № 37347654, 12.02.2014, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2014 р. Справа №818/8988/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Кохан Т.І.,

представника позивача - Марки А.Г.,

представника відповідача - Дмитрієвої М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Кобзаренка" до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Кобзаренка», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Роменської об»єднаної державної податкової інспекції з позовом в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000412200 від 25.11.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки відповідачем складено акт № 104/2201/1934937. На підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення- рішення № 0000412200 від 25.11.2013р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11354,66 грн.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення № 0000412200 протиправним, необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Між ТОВ «Завод Кобзаренка» та ТОВ «Промінвест-Груп» укладено договір- заявку № У/34 від 21.02.2013р. на участь Позивача у Міжнародній агропромисловій виставці «АГРО-2013». ТОВ «Промфінінвест-Груп» надало послуги в повному обсязі, що підтверджується первинними документами. Єдиною підставою для висновків податкового органу в акті є недекларування контрагентом позивача своїх податкових зобов'язань.

Позивач зазначає, що що платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання контрагентом його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, оскільки такі вимоги є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на наступне.

При проведенні перевірки, за результатами автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за травень 2013 р. виявлено завищення податкового кредиту по контрагенту- постачальнику ТОВ «Промфінінвест-груп», в результаті того, що даний контрагент не задекларував податкові зобов'язання з ПДВ по наданню послуг позивачу.

Відповідач вважає, що таким чином, позивачем в порушення п.201.6 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит на загальну суму 11 354,66 грн.

Суд, заслухавши, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, Роменською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Завод Кобзаренка» з питання законності декларування від'ємного значення з ПДВ за травень 2013 року за результатами якої складено акт перевірки від 11.11.2013 №104/2201/19344937 (а.с. 7-8). На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення- рішення № 0000412200 від 25.11.2013р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11354,66 грн. (а.с. 9). В акті перевірки зазначено, що згідно системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по контрагенту ТОВ «Промінвест-груп» у позивача мається розбіжність, яка виникла в результаті того, що даний контрагент не задекларував податкові зобов'язання з ПДВ по наданню послуг позивачу згідно податкових накладних № 51 від 08.05.2013 р., та № 417 від 20.05.2013 р. на загальну суму 11354,66 грн. В зв'язку з чим, податковим органом зроблено висновки про порушення позивачем пункту 201.4, п.201.6, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення ПДВ за травень 2013 року в сумі 11354,66 грн.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу та вважає їх такими, що суперечать нормам законодавства виходячи з наступного.

З матеріалів справи суд вбачає, що між ТОВ «Завод Кобзаренка» та ТОВ «Промінвест-Груп» укладено договір - заявку № У/34 від 21.02.2013р. на участь позивача у Міжнародній агропромисловій виставці "Агро-2013", загальна сума договору 95930,00 грн. (а.с. 12). Зазначена виставка проводилась на виконання наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 795 від 20.12.2012р. «Про організацію підготовки до проведення XXV міжнародної агропромислової виставки «Агро- 2013». Відповідно п. 2 вказаного наказу ТОВ «Промфінінвест-Груп» визначено організатором-розпорядником виставки. Місцем проведення виставки визначено Національний комплекс «Експоцентр України» (п. 3 наказу).

Фактичне виконання зазначеного договору - заявки підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та податковими накладними № 51 від 08.05.2013р. і № 417 від 20.05.2013р. (а.с. 13 - 16).

Суд зазначає, що підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При формуванні податкового кредиту позивачем були повністю дотримані вимоги Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що сама по собі можливість несплати контрагентом підприємства по ланцюгу необхідних сум ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для зменшення суми податкового кредиту.

Законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит або бюджетне відшкодування в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди застосовують як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Отже, первинними документами повністю підтверджується право ТОВ «Завод Кобзаренка» на відображення в податковому обліку господарських операцій за травень 2013р. з ТОВ «Промфінінвест-Груп», а висновки податкового органу про відсутність такого права є безпідставними, оскільки виникнення у платника податку права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, підприємством до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Таким чином, позивачем правомірно включено суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту по зазначеним господарським операціям, відтак податкове повідомлення- рішення № 0000412200 від 25.11.2013р. є протиправним, необгрунтованим та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Кобзаренка" до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області № 0000412200 від 25 листопада 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Кобзаренка" (42500, Сумська область, смт. Липова Долина, вул. Русанівська, 17, код ЄДРПОУ 19344937) судовий збір в розмірі 172,05 (сто сімдесят дві грн. 05 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 17 лютого 2014 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек