Постанова № 37347591, 20.02.2014, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2014 року 10:45 Справа №801/39/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району АР Крим, Сімферопольського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим

при залученні третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3

про визнання протиправними дій

за участю:

позивача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1;

представника відповідача (Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району АР Крим) - Тришкин Д.Ю., довіреність №б/н від 17.06.13р.;

відповідача (Сімферопольський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим) - не з'явився;

третьої особи - не з'явився;

Суть спору: ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району АР Крим, Сімферопольського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК, ОСОБА_3 про визнання не правомірними дій Молодіжненської сільської ради і Сімферопольського районного відділу управління МВС України в АР Крим щодо реєстрації ОСОБА_5, зобов'язання Сімферопольського районного відділу управління МВС України в АР Крим зняти з реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, рекомендування ОСОБА_5 здійснити реєстрацію за місцем проживання.

Позов мотивовано тим, що зазначені дії відповідачів порушують право власності позивача на нерухоме майно.

Згідно з Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.01.14р. відмовлено у відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в частині вимог до ОСОБА_3.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.01.14р. відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Сімферопольський районний відділ ГУ ДМС України у АР Крим, та призначено справу до судового розгляду.

Відповідно до Ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.02.14р. проведено заміну відповідача по справі, Сімферопольського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим, на його правонаступника - Сімферопольський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача, Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району АР Крим, у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що немає рішення, яким би ОСОБА_3 було визнано такою, що втратила право на проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Третя особа та відповідач, Сімферопольський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про час, день та місце його проведення були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

27.04.05р. Державним навчально-дослідним господарством «Коммунар» видано свідоцтво про право власності на житло - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до якого зазначене житло належить на праві приватної власності ОСОБА_1 і членам її родини в цілому (а.с. 8).

Зазначене свідоцтво зареєстровано в Сімферопольському районному БТІ 17.05.05р. (а.с. 9).

З 06.07.04р. ОСОБА_1 зареєстрована за вказаною адресою, про що свідчить відповідна відмітка у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 15.11.04р. по справі №2-4272/04 визнано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1,які були прописані в цій квартирі, але не проживали з 1989 року (а.с. 16).

У зв'язку із чим, зазначені особи були зняті з реєстрації за зазначеною адресою.

В подальшому зазначена квартира була приватизована позивачем, а 16.03.05р. нею був отриманий технічний паспорт і домова книга (а.с. 10-14).

З моменту народження сина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, він також, разом із позивачем зареєстрований у вказаній квартирі (а.с. 13).

24.05.05р. Сімферопольським районним відділом Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК була здійснена реєстрація ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить відповідна відмітка у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с. 17).

Наказом МВС України від 17.07.12р. №626 вирішено передати територіальним підрозділам ДМС матеріали з питань, зокрема, з видачі паспортів громадян України та реєстрації місця проживання фізичних осіб, а отже правонаступником відповідача в даному випадку є Сімферопольський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим.

Не погодившись із зазначеними діями, позивач звернулась до суду.

25.10.13р. з акту обстеження житлово-побитових умов Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району АР Крим, позивач дізналась, що в квартирі, яка належить їй на праві одноособової власності, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрована ОСОБА_3 (а.с. 15).

Законом, яким відповідно до Конституції України регулюються відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними актами, а також визначаються порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлюються випадки їх обмеження є Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.03р. №1382-ІV.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон) передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Відповідно до статті 3 Закону реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Обов'язок зареєструватись за місцем проживання в органах реєстрації покладений статтею 6 Закону на громадянина України, а також іноземця чи особу без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно ст. 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Згідно зі статтею 6 Закону (в редакції від 11.12.03р.) для реєстрації особа подає:

письмову заяву. Діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто. У разі якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до уповноваженого органу, реєстрація може бути здійснена за зверненням іншої особи на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку;

паспортний документ. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України. Іноземець та особа без громадянства додатково подають посвідку на постійне або тимчасове проживання;

квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

два примірники талона зняття з реєстрації.

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

Заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи.

Надання відомостей про місце проживання особи та її персональні дані здійснюється виключно у випадках, передбачених законами України, або за згодою самої особи.

Відповідно до ст. 7 Закону (в редакції від 03.02.14р.) зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:

заяви особи або її законного представника;

судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

свідоцтва про смерть;

паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

інших документів, які свідчать про припинення:

підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства;

підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту;

підстав на право користування житловим приміщенням.

Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання.

Зняття з реєстрації місця проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, стосовно яких встановлено опіку чи піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки і піклування.

Разом із заявою особа подає:

документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Статтею 14 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових та службових осіб з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання, реєстрації місця проживання чи місця перебування особи можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.

Згідно наданими Сімферопольським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим поясненнями, ОСОБА_3, разом із неповнолітніми дітьми, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 з моменту народження (а.с. 73-74), що також підтверджується карткою прописки форми №16 (а.с. 82).

Також судом встановлено, що Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 28.10.13р. по справі №12220821/13-ц, ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав стосовно своїх неповнолітніх дітей, за ними закріплена житлова площа за адресою: АДРЕСА_1 і накладено арешт на відчуження зазначеної квартири (а.с. 75-77).

Рішенням Виконавчого комітету Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району АР Крим від 30.12.13р. №210 забезпечена схоронність житла за малолітніми дітьми ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_10 (ІНФОРМАЦІЯ_3), ОСОБА_11 (ІНФОРМАЦІЯ_4) за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 29 Цивільного Кодексу України місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків, або одного з них, з ким вона проживає, якщо інше місце поживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Згідно ч. 2 ст. 160 Сімейного Кодексу України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Стаття 161 Сімейного кодексу України визначає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Вказане рішення було прийнято відповідно до Цивільного процесуального Кодексу України, згідно ст. 14 якого судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Таким чином, Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 28.10.13р. по справі №12220821/13-ц набрало законної сили та було обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, правомірність визначення місця реєстрації дітей - ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_10 (ІНФОРМАЦІЯ_3), ОСОБА_11 (ІНФОРМАЦІЯ_4) за адресою: АДРЕСА_1, є обставиною яка встановлена судовим рішенням у цивільній справі.

З наведеного вище вбачається, що ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з моменту народження. Відмітка про реєстрацію 24.05.05р. за вказаною адресою була зроблена при документуванні її паспортом громадянина України. Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 15.11.04р. по справі №2-4272/04, яким визнано ОСОБА_12 та ОСОБА_7 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1,які були прописані в цій квартирі, але не проживали з 1989 року, було винесено до отримання нею паспорту громадянина України, у зв'язку із чим, ОСОБА_3 не було зазначено у вказаному рішенні суду.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що на обставини реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, не впливала відсутність згоди власника цієї квартири, та визнання її матір, такою, що втратила право користування зазначеним житлом, оскільки вона була зареєстрована за цією адресою з моменту народження, як зазначалось вище.

Отже, в діях Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району АР Крим та Сімферопольського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК щодо реєстрації ОСОБА_5 за вказаною адресою, відсутні ознаки протиправності.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання зняти ОСОБА_3 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи, підтверджених, зокрема, Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 28.10.13р. по справі №12220821/13-ц, яким ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав стосовно своїх неповнолітніх дітей, за ними закріплена житлова площа за адресою: АДРЕСА_1 і накладено арешт на відчуження зазначеної квартири, яке набрало законної сили, Рішенням Виконавчого комітету Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району АР Крим від 30.12.13р. №210, яким забезпечена схоронність житла за малолітніми дітьми ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_10 (ІНФОРМАЦІЯ_3), ОСОБА_11 (ІНФОРМАЦІЯ_4) за адресою: АДРЕСА_1, не встановлено позбавлення ОСОБА_3 права на проживання за адресою: АДРЕСА_1

Таким чином, відсутні підстави для зняття ОСОБА_3 з реєстрації, передбачені ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

У зв'язку із чим суд відмовляє і в цій частині позовних вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні 20.02.2014р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 25.02.2014р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Котарева Г.М.