Постанова № 37347296, 20.02.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2014 р. 11 год.53 хв.Справа № 821/3697/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Квакуши А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання незаконним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

встановив:

ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, Новокаховська ОДПІ), у якому просить визнати незаконним та скасувати рішення від 06.09.2013 року №00004/22/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій у сумі 6800,00 грн.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує незаконним проведенням перевірки ФОП ОСОБА_3 та відсутністю підстав для застосування фінансових санкцій згідно ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", оскільки продаж неповнолітній особі пива здійснено продавцем ОСОБА_4, яка є продавцем ФОП ОСОБА_5, а не позивача. Крім цього, позивач вказує, що рішення про застосування податковим органом до неї штрафних санкцій повинно бути викладено у формі податкового повідомлення - рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач заперечив проти адміністративного позову, вказавши що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій прийнято на підставі матеріалів перевірки Великоолександрівського РВ УМВС України в Херсонській області, якими встановлено факт продажу неповнолітній особі пива в магазині ФОП ОСОБА_3, що є порушенням ч. 1 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", та є підставою для застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до ст. 17 вищевказаного Закону. Крім цього, відповідач зазначає, що при застосуванні вказаних штрафних санкцій має значення сам факт продажу неповнолітній особі пива, яке є власністю позивача, а тому відсутність трудових правовідносин гр. ОСОБА_4 з позивачем не спростовує вказане порушення. Щодо форми прийнятого рішення, то позивач зазначає, що спірні правовідносини врегульовані спеціальним законом та відповідними підзаконними нормативно - правовими актами, а не Податковим кодексом України, тому спірне рішення прийнято у формі рішення про застосування фінансових санкцій, відповідно до Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

В судовому засіданні представник відповідача підтримав письмові заперечення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та показання свідків, проаналізувавши норми чинного законодавства України, та оцінивши їх у сукупності суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа - підприємець 27.04.2012 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення працівниками Великоолександрівського РВ УМВС України в Херсонській області перевірки магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", який розташований за адресою АДРЕСА_1 було зафіксовано, що 19.07.2013 року, близько 18:10 год. продавцем магазину ОСОБА_4 реалізовано алкогольне пиво марки "Янтар", ємністю 0,5 л неповнолітній особі ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що відносно гр. ОСОБА_4 складено протокол від 19.07.2013 року серії ХН №578361 про адміністративне правопорушення за частиною 2 ст. 156 КУпАП.

Факт вчинення вказаного правопорушення підтверджується письмовими пояснення гр. ОСОБА_4, в яких вказано, що вона працює в магазині продавцем, а також, що нею було здійснено продаж однієї пляшки пива "Янтар" особі, якій на вигляд було 18-19 років.

За результатами розгляду вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, адміністративною комісією при селищній раді смт. Біла Криниця складено протокол №2 від 16.08.2013 року про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності у вигляді штрафу у сумі 510,00 грн. за порушення ч. 2 ст. 156 КУпАП "Порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами", за змістом якого ОСОБА_4 свою провину визнала та надала відповідні пояснення. Постановою засідання адміністративної комісії Білокриницької селищної ради від 16.08.2013 року було накладено штраф на гр. ОСОБА_4 у розмірі 510,00 грн.

На підставі отриманих матеріалів справи про вищевказане адміністративне правопорушення та відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року №481/95-ВР (далі - Закон України №481/95-ВР) Новокаховською ОДПІ було прийнято рішення від 06 вересня 2013 року №00004/22/НОМЕР_1 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн., яке є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Надаючи оцінку правомірності прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон України № 481/95-ВР) передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.

Частиною 1 ст. 15-3 Закону України № 481/95-ВР передбачено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Згідно з абз. 8 ч. 2 № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу 6 800 гривень у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону.

Порядок застосування фінансових санкцій (далі - Порядок), передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790.

Відповідно до п. 5 вказаного Порядку, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Судом встановлено, що доказами на підтвердження реалізації пива особі, яка не досягла 18 років, є матеріали перевірки, проведеної правоохоронними органами, а саме:

- протоколом ХН №578361 від 19.07.2013 року про адміністративне правопорушення, згідно якого гр. ОСОБА_4 роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП;

- письмовими поясненнями неповнолітньої особи - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в яких ОСОБА_6 підтвердила факт придбання нею пляшки пива "Янтар" ємністю 0,5 л у продавця ОСОБА_4, яка не запитала у ОСОБА_6 її вік;

- постановою адміністративної комісії Білокриницької селищної ради від 16.08.2013 року про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності у вигляді штрафу у сумі 510,00 грн. за порушення ч. 2 ст. 156 КУпАП "Порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами".

В судовому засіданні представник позивача наполягав на тому, що вказані матеріали правоохоронних органів складані з порушенням законодавства, оскільки вважає, що пояснення неповнолітньої особи повинні отримуються у присутності її батьків або опікуна, що в даному випадку не було зроблено. Крім того, представник позивача, вказує, що вказані докази добуті незаконним шляхом, оскільки неповнолітня ОСОБА_6 придбала пиво на вимогу представників правоохоронних органів, після чого були складено незаконний протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4, яка не є продавцем позивача, а є продавцем іншого продовольчого відділу магазину. При цьому, представник позивача пояснив, що продавцем позивача є ОСОБА_7, яка в момент продажу пива тимчасово відлучилась з відділу продажу алкогольних напоїв, а тому, на його думку, відсутні підстави застосовувати до позивача штрафні санкції внаслідок продажу пива не його продавцем.

З метою перевірки вказаних доводів представника позивача судом було допитано у присутності опікуна ОСОБА_8 свідка неповнолітню особу ОСОБА_6, яка повідомила, що за попередньою домовленістю з представниками правоохоронних органів вона придбала пляшку пива "Янтар" ємністю 0,5 л. у продавця магазину, який знаходиться в смт. Біла Криниця, точну адресу не знає. При цьому, повідомила, що в момент придбання пива в магазині знаходився один продавець і як стало їй відомо, то це була ОСОБА_4, а не ОСОБА_7

Допитана в якості свідка ОСОБА_7 повідомила, що у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2", який розташований за адресою АДРЕСА_1 знаходиться два відділу, зокрема продовольчий відділ, в якому на той час працювала ОСОБА_4, і відділ щодо продажу алкогольних напоїв, продавцем якого є вона. В той день, вона тимчасово відлучилась з відділу і після повернення їй були пред'явлені посвідчення працівників правоохоронних органів, проте вона не приймала участь при складані ними документів. При цьому, не заперечила, що продаж пива вчинила ОСОБА_4, яка мала доступ до каси та товару, оскільки їх стосунки будувались на довірі. Також свідок ОСОБА_7 підтвердила, що продане пиво належить ФОП ОСОБА_3, і тому вказаний продаж провела через касовий апарат.

Крім цього, допитана в судовому засіданні в якості свідка неповнолітня особа - ОСОБА_6 підтвердила факт придбання нею пляшки пива "Янтар" в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" у продавця ОСОБА_4, яка не запитала у неї вік.

При цьому, представник позивача вказував, що зовнішній вигляд ОСОБА_6 не вказує на її неповноліття, а тому у продавця були відсутні сумніви щодо віку покупця.

Щодо вказаного доводу представник позивача, то суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Системний аналіз зазначеної норми свідчить про те, що продавця наділено правом отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, документи, які підтверджують вік такого покупця, а отже, ця вимога має спонукати суб'єкта господарювання дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію. Відсутність у продавця сумніву щодо віку покупця та продаж у зв'язку з цим забороненого товару неповнолітній особі не може бути підставою звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності.

Такий зміст правового регулювання відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 26.03.2013 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про скасування рішення, яка у силу норм ст. 244-2 КАС України є обов`язковою для всіх судів України.

Щодо доводу позивача про те, що в приміщенні магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, здійснює діяльність не тільки ФОП ОСОБА_3, а і ФОП ОСОБА_5, що підтверджує причетність продавця ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_1 згідно трудового договору від 03.08.2012 року, а не до позивача, то суд зазначає про наступне.

В ході розгляду справи представником позивача не заперечувалось, що пиво, яке було реалізовано неповнолітній особі, перебувало у власності позивача, та належало саме позивачу. Отже, продавець ОСОБА_4, здійснила реалізацію пива неповнолітній особі від імені та в інтересах позивача ФОП ОСОБА_3, оскільки свідком ОСОБА_7 підтверджено, що гроші за продане пиво були оприходовано в касі ФОП ОСОБА_3

При цьому, суд зазначає, що Закон України №481/95-ВР не пов'язує відповідальність суб'єкта господарювання з тим, хто саме здійснив продаж алкогольного напою неповнолітній особі, а визначає, що необхідною умовою для відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 17 Закону №481/95-ВР, є факт продажу забороненого товару неповнолітній особі.

Суд також не приймає до уваги довід позивача про порушення його права при розгляді матеріалів правоохоронних органів без його участі, оскільки пунктом 8 Порядку №790 передбачено, що питання про застосування фінансових санкцій може розглядатися за участю представника суб'єкта підприємницької діяльності на його вимогу або на вимогу органу, що прийняв рішення про застосування санкцій.

В ході розгляду справи позивачем не надано доказів щодо його бажання прийняти участь у розгляді матеріалів правоохоронних органів або будь-якого листування з відповідачем щодо вказаного факту.

Щодо доводу представника позивача про незаконність складених матеріалів правоохоронними органами, то суд зазначає про наступне.

Відповідно до положень абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 156 цього Кодексу, мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ.

Пунктами 2, 5, 6 та 8 частини 1 статті 10 Закону України «Про міліцію» визначено, що міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством; припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах по них; виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення; брати участь у правовому вихованні населення; виконувати в межах своєї компетенції кримінальні покарання та адміністративні стягнення.

Пунктом 7 статті 11 цього Закону встановлено, що міліція для виконання покладених на неї обов'язків надається право складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

При цьому, протокол про адміністративне правопорушення є стадією провадження у адміністративній справі і не є по своїй суті кінцевим документом. Протокол є лише підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення і сам по собі не породжує для позивача порушення його законних прав та інтересів. Законність та обґрунтованість протоколу про адміністративне правопорушення перевіряється під час розгляду справи про адміністративне правопорушення і у залежності від встановленого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності або провадження у справі може бути закрито.

В матеріалах справи є постанова адміністративної комісії Білокриницької селищної ради від 16.08.2013 року про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності у вигляді штрафу у сумі 510,00 грн. за порушення ч. 2 ст. 156 КУпАП "Порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами", що підтверджує обґрунтованість та законність протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд додатково відмічає, що кваліфікація поведінки особи як порушення статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не є тотожною складу правопорушення, передбаченого статтею 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому обставиною, яка підлягає доведенню при розгляді даної категорії справи є факт продажу підприємцем алкогольних напоїв або тютюнових виробів неповнолітній особі.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскільки об'єктом продажу є заборонений для неповнолітньої особи товар, а саме пиво, яке знаходилось у розпорядженні ФОП ОСОБА_3, що не заперечувалось представником позивача, то в даному випадку будь-які докази, які супроводжували встановлення даного порушення не спростовують сам факт такого продажу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що факт продажу неповнолітній особі алкогольного напою - пива в магазині, де здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_3, та як наслідок порушення позивачем ч. 1 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" підтверджується вищевказаними доказами, а тому рішення ДПІ про застосування фінансових санкцій від 06 вересня 2013 року №00004/22/300980467 в сумі 6800,00 грн. є таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Щодо процедури прийняття рішення про застосування фінансової санкції, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 Порядку рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Згідно п. 116.1 ст. 116 Податкового кодексу України, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Наказом Мінфіну №1236 від 28.11.2012 р. затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі - Порядок №1236).

Пунктом 2.1 розділу 2 зазначеного Порядку передбачено, що орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, зокрема, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби.

Форма податкових повідомлень-рішень, зазначених у п. 2.1 розділу 2 Порядку №1236, встановлена п. 2.2 розділу 2 Порядку.

Зокрема, за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) складається податкове повідомлення-рішення згідно з додатком 10 (форми "С").

Отже, з набранням 01.01.2011 року чинності Податковим кодексом України, при застосуванні податковим органом штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, мало бути винесено податкове повідомлення-рішення форми "С", що прямо передбачено п. 2.2 Порядку №1236.

Проте, суд вважає, що оскільки в ході розгляду справи підтверджено факт порушення позивачем ч. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", за яке передбачено застосування фінансових санкцій у сумі 6800,00 грн., тому не дотримання контролюючим органом лише форми прийнятого рішення не спростовує факт вчиненого порушення і не звільнення позивача від відповідальності за його вчинення.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд, з'ясувавши докази, наявні в матеріалах справи, приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення, у зв'язку із чим вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 лютого 2014 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.3.5