Постанова № 37346028, 20.02.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 126/3893/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Губко В.І.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Гонтарука В. М. Сапальової Т.В.

при секретарі: Майданюк Я.Л.

за участю представників сторін:

Представник позивача: Кольчик С.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції у Вінницькій області на постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Осіївське" до Відділ державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанов , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Осіївське" звернулося до Бершадського районного суду Вінницької області з позовом до Відділ державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанов.

Постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач, оскаржив його в апеляційному порядку.

Представник позивача, Кольчик Сергій Федорович, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники процесу, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, що Господарським судом Вінницької області від 18 березня 2013 року позов задоволено частково, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Осіївське" на користь Аграрного фонду-925 549 грн. 04 коп. - авансового платежу та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Осіївське"- 18 510 грн. 98 коп. судового збору в доход Державного бюджету України. Відмовлено в стягненні 374 949 грн. 15 коп. пені, 144 211 грн. 21 коп. 7 % штрафу, 412 032 грн. 00 коп. 20 % штрафу.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20 червня 2013 року відмовлено в задоволенні заяви №168 від 04.06.2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Осіївське" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 18.03.2013 року.

20.06.2013 відділом винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Даною постановою надано строк на добровільне виконання рішення - 6 днів з дати відкриття виконавчого провадження.

Постановою Відділу від 27.06.2013 вирішено відкласти провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу №7/44/2012/5003 від 03.06.2013 до 02.07.2013 року. Оскільки 27.06.2013 року отримано заяву боржника про відкладення провадження виконавчих дій через те, що постанова про відкриття виконавчого провадження була ними отримана 26.06.2013 року, що підтверджується штампом на поштовому конверті.

Постановою Відділу від 01.07.2013 року було зупинено виконавче провадження. Постановою від 30.08.2013 виконавче провадження було поновлено.

На адресу Господарського суду Вінницької області 19.07.2013 року надійшла заява №1480 від 01.07.2013 року відділу державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції про розстрочку виконання рішення від 18.03.2013 року у справі №7/44/2012/5003.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19 липня 2013 року заяву №1480 від 01.07.2013 року повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19 серпня 2013 року відмовлено в задоволенні заяви №1558 від 01.08.2013 року відділу ДВС Бершадського РУЮ про розстрочку виконання рішення господарського суду Вінницької області від 18.03.2013 року у справі №7/44/2012/5003.

За один день до поновлення виконавчого провадження, тобто 29.08.2013 року, Позивачем було добровільно виконано судовий наказ №7/44/2012/5003 від 03.06.2013 року та перераховано на рахунок Аграрного фонду України авансовий платіж у розмірі 925549,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням №446 від 29.08.2013 року.

Копія, платіжного доручення №446 від 29.08.2013 про сплату авансового платежу була надана Відділу, на підставі чого, останнім 03.09.2013 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Однак, 24.09.2013 року начальником Відділу Головатим Я.О. винесено постанову у якій зазначається, що заступником начальника Красиленко С.М. при виконанні згаданого вище виконавчого провадження було невірно трактовано вимоги ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження» та не була винесена постанова про стягнення виконавчого збору, оскільки строк добровільного виконання було продовжено до 02.07.2013 і станом на 30.08.2013 року (дата поновлення виконавчого провадження) строк добровільного виконання сплив, тому на підставі цього постановлено скасувати постанову державного виконавця Красиленка С.М. про закінчення виконавчого провадження від 03.09.2013, винести постанову про стягнення виконавчого збору та направити боржнику. На підставі зазначеної постанови начальника Відділу, заступником начальника Відділу Красиленко С.М. винесено постанову про скасування процесуального документу. Даною постановою вирішено скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 03.09.2013 року. Крім того, 24.09.2013 року Відділом було винесено постану про відновлення виконавчого провадження з виконання наказу №7/44/2012/5003 від 03.06.2013 року, винесеного господарським судом Вінницької області про стягнення 925 549,04 грн. 24.09.2013 року Відділом винесено постанову про стягнення з Позивача виконавчого збору у якій зазначається, що боржнику запропоновано у добровільному порядку виконати судовий наказ зі сплати авансового платежу у розмірі 925 549,04 грн. до 02.07.2013, а Позивачем у даний строк наказ не виконано, у зв'язку з цим, вирішено стягнути з Позивача виконавчий збір у розмірі 92 554,90 грн.

Таким чином, Відділ повинен був 03.07.2013 року розпочати примусове виконання рішення суду. Однак, 01.07.2013 постановою Відділу виконавче провадження було зупинено і поновлено лише 30.08.2013 року.

29.08.2013 року Позивачем було виконано рішення суду та у повному обсязі сплачено авансовий платіж у розмірі 925549,04 грн., що підтверджується копією платіжного доручення.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Оскільки Позивач надав Відділу платіжну квитанцію про сплату боргу у розмірі 925 549,04 грн. 29.08.2013 року, а провадження було зупинено 01.07.2013 року та було поновлено лише 30.08.2013 року, при цьому колегія суддів апеляційного суду враховує, що на момент відкриття виконавчого провадження 20.06.2013 року ухвалою господарського суду Вінницької області від 20.06.2013 року, позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про розстрочку рішення, після чого ТОВ "Осіївське" ще два рази зверталось із заявами про розстрочку виконання рішення, що призвело до безпідставного затягування виконання рішення з 01.07.2013 року до 29.08.2013 року.

Також колегія суддів зазначає, що виконавче провадження зупенялось до розгляду справи по суті, тобто, до 19 серпня 2013 року, коли ухвалою господарського суду Вінницької області, в черговий раз відмовлено у розстрочці виконання рішення.

Тому колегія суддів приходить до висновку, що позивачем невиконано рішення у строк , встановлений ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", а тому підстав для задоволення позову немає, а прийнята постанова є безпідставною і підлягає скасуванню.

Отже, за змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України від 04.11.2010 р. №2677-VI) встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За змістом статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги стягувача, боржника або прокурора на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядаються господарським судом.

Виконавчий збір як санкція відповідальності майнового характеру та витрати, пов'язані з організацією і проведенням виконавчих дій, відшкодовуються боржником у разі невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Про стягнення виконавчого збору і витрат на проведення виконавчих дій виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку (частина третя статті 27, статті 28, 41 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, є виконавчими документами.

У зв`язку з цим справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані, належать до юрисдикції адміністративних судів.

Отже, розгляд даної адміністративної справи належить до юрисдикції адміністративних судів, зокрема, окружного адміністративного суду.

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року № 5).

Таким чином, на думку колегії суддів, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно зі ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції у Вінницькій області задовольнити повністю .

Постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Осіївське" до Відділ державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанов, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "25" лютого 2014 р. .

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Гонтарук В. М.

Сапальова Т.В.