Ухвала суду № 37345537, 17.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2014 року м. Київ К/800/10420/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2012

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013

у справі № 2а/1570/4252/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУТ"

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2012, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013, позов задоволено частково: визнано протиправними дії ДПІ щодо складання висновків, викладених в акті перевірки про визнання нікчемними угод, укладених ТОВ «ГУТ» з контрагентами, а також, щодо незнаходження за місцем реєстрації. В задоволенні позову про визнання протиправними дій ДПІ щодо складання акта перевірки № 593/22-1/36675024 від 08.04.2011 про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «ГУТ» - відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ГУТ» зареєстроване рішенням виконкому Одеської міської ради від 23.09.2009, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Приморському районі м.Одеси та є платником податку на додану вартість.

Наказом начальника ДПІ від 08.04.2011 № 996 була визначена необхідність проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ГУТ» за грудень 2010 року.

08.04.2011 відповідачем складений акт про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «ГУТ» з питань правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року.

У висновку акта перевірки зазначено, що через відсутність у ТОВ «ГУТ» основних фондів 1 групи, технічного персоналу у достатній кількості, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, не знаходження підприємства за місцезнаходженням угоди, укладені ТОВ «ГУТ» з контрагентами за грудень 2010 року, є нікчемними.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ДПІ щодо складання висновків, викладених в акті перевірки, про визнання нікчемними угод, укладених ТОВ «ГУТ» з контрагентами, а також, щодо незнаходження за місцем реєстрації, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Так, як було вірно встановлено судами, роблячи висновок про незнаходження ТОВ «ГУТ» за місцем реєстрації - АДРЕСА_1, відповідач в акті перевірки не зазначив джерело для таких висновків, в т.ч. інформацію від податкової міліції, дані щодо неможливості вручити кореспонденцію поштою тощо. Спростовуючи ж свої висновки про відсутність підприємства за місцезнаходженням, ДПІ у п.2.3.2 розділу 2 акту перевірки зазначає, що місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію є АДРЕСА_1. Фактичне місцезнаходження - м. Одеса, пров.Мукачевський, 6/5, кв.6 (стор.1 акта перевірки). Тобто, податковому органу достовірно було відомо про місцезнаходження ТОВ «ГУТ». Наявність договору оренди нежитлового приміщення від 23.09.2009 № 3/8 А, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ «ГУТ» (орендар), та додаткової угоди до нього від 01.01.2011, підтверджує знаходження позивача за адресою АДРЕСА_1, в період з 23.09.2009 по 31.12.2011.

Крім того, зі змісту акта перевірки вбачається, що податковим органом 08.04.2011 фактично проведена документальна позапланова невиїзна перевірка, яка зроблена на підставі даних податкової звітності ТОВ «ГУТ» та даних інформаційних баз ДПС, у зв'язку з чим висновок ДПІ про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки є безпідставним.

Також, судами правомірно відхилено висновок податкового органу про нікчемність угод, укладених між позивачем та його контрагентами у грудні 2010 року, оскільки відповідачем не надано доказів порушення позивачем при укладанні/виконанні правочину конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання договору (згідно зі ст. 228 ЦК України), як і не доведено вини позивача та наявності умислу при укладенні угоди.

Крім того, на підтвердження наведеного свідчить інформація ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 27.07.2011 року № 7/23-513, в якій зазначено, що раніше складений акт про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «ГУТ» з ознаками нікчемності угод вважати таким, що втратив актуальність (а.с.84-86).

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль