Ухвала суду № 37345530, 13.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2014 року м. Київ К/800/47784/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Фрегат СВ” на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2013 року у справі № 805/3896/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фрегат СВ” до Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю “Готельний комплекс “Спартак” про зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю “Фрегат СВ” звернулося в суд з позовом до Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, в якому просило зобов'язати реєстраційну службу Маріупольського міського управлінні юстиції Донецької області зареєструвати за товариством з обмеженою відповідальність “Фрегат СВ” право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Донецька область м. Маріуполь вул. Харлампіївська б. 13.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 6 березня 2013 року між ТОВ “ФРЕГАТ СВ” та товариством з обмеженою відповідальністю (Далі - ТОВ “Готельний комплекс “Спартак”) був укладений договір позики грошових коштів №1/06/03, згідно якого ТОВ “ФРЕГАТ СВ” передало у власність ТОВ “Готельний комплекс “Спартак” грошові кошти сумою 500000,00 грн., а останній зобов'язаний був повернути отримані кошти у строк до 22 березня 2013 року включно. З метою забезпечення повернення позики, що надається за договором, сторони домовилися протягом 10 днів з моменту його укладення, укласти іпотечний договір, предметом якого є майно - нерухоме майно ТОВ “Готельний комплекс “Спартак” з усіма будівлями і спорудами за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь вул. Харлампіївська б. 13, який і був укладений між ТОВ “ФРЕГАТ СВ” та ТОВ “Готельний комплекс “Спартак” 6 березня 2013 року.

У зв’язку з невиконанням ТОВ “Готельний комплекс “Спартак” вимог договору позики від 06.03.2013р., а також на підставі того, що ТОВ “Готельний комплекс “Спартак” ухилялося від нотаріального посвідчення договору, позивач звернувся до постійно діючого третейського суду при асоціації “Правозахист підприємств та громадян України” із позовом до ТОВ “Готельний комплекс “Спартак” про звернення стягнення за договором позики та про визнання договору іпотеки від 06.03.2013 року дійсним.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду адміністративного суду від 8 квітня 2013 року позовні вимоги задоволені. Зобов'язана реєстраційна служба Маріупольського міського управлінні юстиції Донецької області зареєструвати за товариством з обмеженою відповідальністю “ФРЕГАТ СВ” право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Донецька область м. Маріуполь вул. Харлампіївська б. 13.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2013 року скасоване рішення суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням апеляційного суду товариство з обмеженою відповідальністю “Фрегат СВ” звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 6 березня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю “ФРЕГАТ СВ” та товариством з обмеженою відповідальністю “Готельний комплекс “Спартак” був укладений договір позики грошових коштів №1/06/03, згідно умов якого ТОВ “ФРЕГАТ СВ” передало у власність ТОВ “Готельний комплекс “Спартак” грошові кошти у розмірі 500000,00 грн., а останній зобов'язаний був повернути отримані кошти у строк до 22 березня 2013 року включно.

У зв'язку з невиконанням ТОВ “Готельний комплекс “Спартак” вимог договору позики від 06.03.2013 р., а також на підставі того, що хоча й у договорі іпотеки і передбачена умова про його обов'язкове нотаріальне посвідчення протягом 3-х днів з моменту укладення, але вона не була виконана, позивач звернувся до Донецького обласного постійно діючого третейського суду при асоціації “Правозахист підприємств та громадян України” з позовом до ТОВ “Готельний комплекс “Спартак” про звернення стягнення за договором позики та про визнання договору іпотеки від 06.03.2013 р. дійсним.

Рішенням Донецького обласного постійно діючого третейського суду від 25.03.2013 року у справі № 3-17/2013 позовні вимоги ТОВ “Фрегат СВ” задоволені. Договір іпотеки від 06.03.2013 року визнаний дійсним та звернене стягнення в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 06.03.2013 року на предмет іпотеки: а саме нерухоме майно з усіма надвірними будівлями і спорудами за адресою: м. Маріуполь вул. Харлампіївська б.13.

На підставі зазначеного рішення позивач вважав, що відповідач зобов’язаний зареєструвати за ним право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Донецька область м. Маріуполь вул. Харлампіївська б.13.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що через невиконання ТОВ “Готельний комплекс “Спартак” зобов’язань за договором позики від 06.03.2013 року ним порушене право позивача, яке з огляду на чинне рішення третейського суду підлягає захисту шляхом звернення стягнення на нерухоме майно з усіма надвірними будівлями і спорудами за адресою: м. Маріуполь, вул. Харлампіївська, б.13 та зобов’язання Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області зареєструвати за позивачем право власності на зазначене нерухоме майно.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що у позивача відсутнє порушене право, яке підлягає захисту, оскільки Донецький обласний постійно діючий третейський суд не мав повноважень приймати рішення від 25.03.2013 року у справі № 3-17/2013, разом з тим, товариство з обмеженою відповідальністю “Фрегат СВ” не зверталося до Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області із заявою про реєстрацію нерухомого майна.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно ч. 7 ст. 6 Закону України “Про третейські суди” від 11.05.2004р. № 1701-IV третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають з цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки.

Таким чином, рішення Донецького обласного постійно діючого третейського суду від 25.03.2013 р. у справі № 3-17/2013 прийняте з порушенням підвідомчості, оскільки стосується нерухомого майна.

Статтею 56 Закону України “Про третейські суди” від 11.05.2004р. № 1701-IV передбачений порядок видачі виконавчого документа, зокрема встановлено, що заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

Згідно п.2 ч.6 ст.56 Закону України “Про третейські суди” від 11.05.2004р. № 1701-IV компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо, справа, по якій прийняте рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю “Фрегат СВ” не був отриманий в установленому законом порядку виконавчий документ.

Отже, позивачем не дотриманий порядок виконання судового рішення, однак його позовні вимоги ґрунтуються на рішенні третейського суду, яке не підлягає виконанню оскільки прийняте у справі з порушенням підвідомчості.

Відповідно ч. 1 ст. 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 1 липня 2004 року №1952-IV (Далі - Закон №1952) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно ст. 8 Закону №1952, державний реєстратор прав у межах своїх повноважень: здійснює державну реєстрацію прав власності, інших речових прав на нерухомість, їх обмежень, правочинів щодо нерухомого майна або відмовляє в такій реєстрації.

Таким чином, апеляційним судом вірно встановлено, що Реєстраційна служба Маріупольського міського управління юстиції Донецької області є не належним відповідачем по справі, оскільки зважаючи на перемет позову, він мав бути пред’явлений до державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 30 Закону №1952 дія та бездіяльність державного реєстратора прав можуть бути оскаржені до керівництва органів державної реєстрації прав та (або) в судовому порядку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю “Фрегат СВ” із заявою і документами про реєстрацію нерухомого майна не зверталося.

Таким чином, відсутня протиправна дія або бездіяльність чи прийняття будь-яких рішень відповідачем стосовно позивача у межах заявлених позовних вимог у даній справі.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, у позивача відсутнє порушене право яке підлягає захисту та відносно якого заявлений даний позов.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Фрегат СВ” відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: