Ухвала суду № 37345299, 06.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2014 р. м. Київ К/800/30986/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року

у справі№ 802/921/13-а за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" доВінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» (надалі також - ПАТ «СК «Перша», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі також - ДПІ, Відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 лютого 2013 року № 0000022203.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша», - залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року, - без змін.

ПАТ «СК «Перша» в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Відповідач, не скористався процесуальним правом надати письмові заперечення на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Так, фактичною підставою для нарахування штрафних санкцій у розмірі 14280 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті від 8 лютого 2013 року № 411/2207/36352216, про порушення позивачем вимог пункту 5 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» (надалі також -Закон; тут і надалі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) та пунктів 9.1, 9.9 статті 9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 1 грудня 2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого2001 року за № 106/5297 (надалі також - Порядок), оскільки філією позивача проводилися розрахункові операції з надання послуг із страхування з використанням розрахункових книжок з порушення порядку їх ведення в кількості 42 книги, а саме на реєстраційній сторінці розрахункових книжок відсутня дата початку та закінчення, відсутня загальна сума розрахунків.

Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили зокрема із того, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) у загальному розмірі 14280 грн., за кожне окреме порушення ведення 42 розрахункових книжок, оскільки кожна із цих книжок є індивідуальною, вони окремо одна від одної реєструються в органах державної податкової служби України, і кожна з них містить номерні розрахункові квитанції відмінні від інших.

Разом з тим, Вищий адміністративний суд України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та звертає увагу на наступне.

Пунктом 9.1 Порядку встановлено, що перед початком використання розрахункової книжки на її реєстраційній сторінці необхідно зазначити дату початку. Разом з тим, пункт 9.9 зазначеного Порядку визначає, що після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці розрахункової книжки необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями у книжці.

Отже, не зазначення на реєстраційній сторінці розрахункових книжок дати початку їх використання, дати закінчення та загальної суми розрахунків є порушенням порядку використання, відповідальність за що передбачена пунктом 3 статті 17 Закону.

Відповідно до пункту 5 статті 3 Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з пунктом 3 статті 17 Закону за порушення використання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або незберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну застосовується штрафна санкція у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз змісту зазначених норм дає підстави для висновку, що зазначена фінансова санкція встановлена за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимоги закону щодо порядку використання розрахункової книжки.

Не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодо належного використання розрахункових книжок (не зазначення дати початку, дати її закінчення та загальної суми розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями у книжці), суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення.

Враховуючи, що згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Отже, за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 3 статті 17 Закону, відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків неналежного використання розрахункових книжок.

При чому, суд звертає увагу на те, що згідно даних акту перевірки позивача (а.с. 103), розрахункові операції в готівковій формі при страхуванні майнових та особистих ризиків фізичних осіб здійснюються страховими агентами за межами приміщення страховика (ПАТ «СК «Перша») з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій не надали уваги наведеному та не встановили кількості продовжуваних порушень, які вчинив позивач, що напряму залежить від кількості страхових агентів Вінницької філії ПАТ «СК «Перша», здійснення розрахункових операцій в готівковій формі при страхуванні майнових та особистих ризиків фізичних осіб якими призвело до порушення порядку використання розрахункових книг.

Відтак, судові рішення не відповідають критеріям законності та обґрунтованості, що визначені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до положень якої законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи те, що судами не було встановлено всіх важливих обставин справи, що призвело до не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення судів попередніх інстанцій у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі.

Головуюча: Н.Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко