Рішення № 37344331, 18.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24604/13 18.02.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»

до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс»

про відшкодування шкоди у порядку регресу

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Амєліна О.О. (дов.№1108 від 25.12.2013)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» про відшкодування шкоди у порядку регресу.

Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2013 порушено провадження у справі №910/24604/13 та призначено її до розгляду на 30.01.2013 року.

29.01.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи 30.01.2014 у задоволення клопотання відповідача, відкладено на 18.02.2014 року.

У судовому засіданні 18.02.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення із відміткою про вручення, проте правом бути присутнім у судовому засіданні не скористався, вимоги ухвали суду не виконав та відзиву на позовну заяву не надав, тому справа розглядається за наявними у матеріалах справи документами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2012 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування» (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ворлдвайд Мануфакчурінг І.Д.» укладено Договір №046.0340660.227 добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Land Rover Range Rover», державний номер НОМЕР_1. (а. с. 5)

Відповідно до відомостей №9192099 про дорожньо-транспортну пригоду, 27.04.2013 на вулиці Горького сталась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки «Land Rover Range Rover», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 (на підставі наказу №295/1 від 05.05.2011, виданого Страхувальником) та транспортним засобом марки «Mercedes-Benz», державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4 (власник ТЗ - ОСОБА_5) (а. с. 13-14; 48-49)

Дорожньо-транспортна пригода відбулась у наслідок порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, якого постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 23.05.2013 у справі №752/7898/13-п визнано винним скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. (а. с. 15)

Як вбачається із матеріалів справи, 29.04.2013 Страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 27.04.2013, що є страховим випадком згідно із договором №046.0340660.227. (а. с. 16-18)

Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику (Страхувальник) ТЗ марки «Land Rover Range Rover», державний номер НОМЕР_2, розрахована у відповідному Звіті від 13.05.2013, складеного ТОВ «ЕАК «Довіра» на замовлення позивача, та становить, із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, 47215,51 грн. (а. с. 22-32)

Розмір страхового відшкодування відповідно до страхових актів №1476.206.13.01.01, №1476.206.13.01.02 від 21.05.2013 та 19.07.2013 із розрахунками до них, складених на підставі виставлених ТОВ «Віннер Автомотів» актів виконаних робіт №6078227, №6078228 від 10.07.2013 та рахунку №1007009 від 30.04.2013 становить у загальній сумі 36149,65 грн. (а. с. 6-11; 19-21)

Позивачем відповідно до обраної Страхувальником умови у заяві від 29.04.2013 про настання страхового випадку, перераховано на рахунок СТО «ТОВ «Віннер Автомотів» 24667,99 грн. та сплачено Страхувальнику 11481,66 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №15636 від 01.08.2013 та №10982 від 04.06.2013 року. (а. с. 45-46)

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія - ОСОБА_4, який керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz», державний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_5, на момент скоєння ДТП застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «Інтер-Поліс» (відповідач у справі), за полісом №АВ9115948, відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ). (а. с. 74)

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач 29.08.2013 звернувся до відповідача із регресною вимогою на виплату страхового відшкодування у розмірі 36149,65 грн., однак відповіді або коштів станом на день розгляду справи так і не отримав. (а. с. 50-51)

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», державний номер НОМЕР_3, знаходився під керуванням ОСОБА_4, вина якого підтверджується постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 23.05.2013 у справі №752/7898/13-п про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП про порушення правил дорожнього руху. (а. с. 15).

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «Mercedes-Benz», державний номер НОМЕР_3, в частині заподіяння шкоди майну внаслідок його експлуатації, застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АВ9115948, І типу договору страхування, тобто застрахована відповідальність будь-якої особи, що експлуатує на законних підставах транспортний засіб, вказаний у страховому полісі). (а. с. 74).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору добровільного страхування наземного транспорту №046.0340660.227, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_4, як до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов"язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Статтею 25 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Зі змісту Полісу №АВ9115948 вбачається, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення суму фактично виплаченого страхового відшкодування у розмірі 35639,65 грн., яка визначена у страхових актах №1476.206.13.01.01, №1476.206.13.01.02 від 21.05.2013 та 19.07.2013, з врахуванням 0,00 коефіцієнту фізичного зносу, відповідно до Звіту від 13.05.2013 року.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки «Land Rover Range Rover», державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень вищевказаного Закону у межах, передбачених полісом № АВ9115948.

Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачене зменшення страхового відшкодування на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як зазначено у полісі №АВ9115948, виданим відповідачем - Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «Інтер-Поліс», розмір франшизи становить 510,00 грн., що вірно вирахувана позивачем із розміру суми, заявленої до стягнення.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем - Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «Інтер-Поліс» не надано доказів, що підтверджують відсутність у нього зобов'язання по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» про відшкодування шкоди у порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» (01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 69, ідентифікаційний код 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (01025, місто Київ, вулиця Десятинна, будинок 4/6, ідентифікаційний код 30968986) 35639 (тридцять п'ять тисяч шістсот тридцять дев'ять) гривень 65 копійок суми сплаченого страхового відшкодування та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 18.02.2014 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено та підписано 24.02.2014 року

Суддя К.В. Полякова