ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"21" лютого 2014 р.Справа № 916/3272/13
За позовом: Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту);
До відповідача: Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт";
про стягнення
Суддя Меденцев П.А.
Представники:
Від позивача: Остапов В.В. (за довіреністю).
Від відповідача: Моісєєв Д.А. (за довіреністю).
СУТЬ СПОРУ: 26.11.2013 року за вх. №4992/13 Іллічівська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту) (далі - позивач) звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 527 609,94 грн.
Ухвалою суду від 20.01.2014 року, відповідно до розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 17 січня 2014 року у зв'язку із знаходженням судді Меденцева П.А. у відпустці, справу №916/3272/13 було прийнято до провадження суддею Гутом С.Ф.
Ухвалою суду від 03.02.2014 року, у зв'язку з виходом судді Меденцева П.А. з відпустки, розпорядженням голови суду від 03.02.2014 року, справу №916/3272/13 прийнято до провадження суддею Меденцевим П.А.
В судовому засіданні, в порядку ст. 77 ГПК України проголошувалась перерва з 17.02.2014р. до 21.02.2014р.
Позивач на заявлених вимогах наполягає.
Відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі про що, 22.01.2014р. за вх. №1677/14 надав письмовий відзив та просить суд надати відстрочку виконання судового рішення.
У судовому засіданні 21.02.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
Між Державним підприємством „Адміністрація морських портів України" (Іллічівська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України") (адміністрація Іллічівського морського порту) та Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" 21 серпня 2013 року було укладено договір про надання послуг суднам №77-П-ІЛФ-13.
Відповідно до договору, позивач надає відповідачу послуги з забезпечення суден питною водою, зняття вод та сміття, проводить дегазацію та замивання судових приміщень, бонування, надає послуги з використанням плавкрану, буксировки буксирами, здійснення пасажирських перевезень, обслуговування несамохідних ліхтерів та понтонів, а відповідач зобов'язується оплатити надані послуги.
На виконання умов договору, позивачем виставлялись рахунки на загальну суму 527 609,94 грн.
В порушення вимог договору, Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" виставлені рахунки не сплатило, у зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 527 609,94 грн.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків:
З метою утримання та забезпечення ефективного використання державного майна, у тому числі модернізації, ремонту, реконструкції та будівництва гідротехнічних споруд, інших об'єктів портової інфраструктури, розташованих у межах території та акваторії морських портів, відповідно до п.1 ч.1 ст. 15 Закону України "Про морські порти України" було утворено державне підприємство "Адміністрація морських портів України" .
Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про морські порти України" встановлено, що власники та/або користувачі технологічно пов'язаних об'єктів портової інфраструктури зобов'язані укладати між собою договори, що визначають взаємні права і обов'язки щодо організації та забезпечення безперервності технологічного процесу надання відповідних послуг у морському порту і встановлюють єдиний порядок експлуатації відповідної інфраструктури морського порту.
Як зазначено в статуті, Адміністрація є державним унітарним підприємством і діє, як державне комерційне підприємство, зареєстроване відповідно до чинного законодавства України. Відповідно до приписів ч.2 ст. 74 ГК України, п.4.2 статуту Адміністрації, майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. В будь-якому разі усе майно, що знаходиться в розпорядженні Адміністрації, належить до державного майна.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання обов'язків підприємства, мети та предмету діяльності (п.п. 2,6 Статуту) Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (позивач - Виконавець) в особі начальника Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України") (адміністрація Іллічівського морського порту) 21.08.2013р. уклало з Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" (відповідач - Замовник) договір про надання послуг суднам №77П-ІЛФ-13.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).
Згідно п. 1.1 договору, Виконавець, відповідно до заявки Замовника за підписом директора ДП „ІМТП" або особи яка має право (довіреність) на підписання документів подобного роду, надає наступні послуги „Замовнику, а саме: - забезпечення суден питною водою із судна - водолія Виконавця. Код ДК 016-2010 - 36.00.1; - зняття забруднених та нафта - вмисних вод, фекальних вод, сміття. Код ДК 016-2010 - 38.11.2; - дегазація та замивання суднових приміщень. Код ДК 016-2010 - 81.22.12; - бонування суден при бункерувальних операціях. Код ДК 01б-2010 - 20.40.1; - послуга з використання плавкрану вантажопідйомністю до 300 тн. Код ДК 016-2010 - 50.20.1; - послуга буксирів потужністю 150-225 к.с. Код ДК 016-2010 - 50.40.2; - послуга з пасажирських перевезень. Код ДК 016-2010 - 50.30.1; - послуга з обслуговування несамохідних ліхтерів типу „ДМ" та проставочних понтонів. Код ДК 016-2010-52.22.1; а „Замовник" зобов'язується сплачувати вартість наданих послуг відповідно до чинних вільних тарифів Виконавця і умов даного договору.
Після надання послуг Виконавцем формується акт здачі - приймання наданих послуг. Сторони погодились, що акт, підписаний уповноваженими представниками сторін, є документом, що підтверджує факт надання послуг. Прийом-передача акту для підпису та оформлення здійснюється сторонами шляхом передачі уповноваженим представникам під особистий підпис. Замовник зобов'язаний: - не пізніше другого дня після отримання екземплярів акту повернути Виконавцю підписаний та засвідчений власною печаткою належний екземпляр. У разі невиконання Замовником зазначених зобов'язань акт вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного Замовником. При цьому, у разі неотримання Замовником за його вини акту належний екземпляр Замовника надсилається Виконавцем на його адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вмісту поштового відправлення (п. 4.1 договору).
Судом, однак, встановлено, що позивачем належним чином у відповідності до умов договору надавались відповідачу послуги в межах договору, що підтверджується актами виконаних робіт, складеними сторонами у відповідності до п. 4.1 договору.
Відповідно до п. 5.5 договору, оплата відповідачем наданих йому послуг здійснюється за фактом надання послуг згідно підписаних сторонами актів приймання-передачі протягом 15 банківських днів на підставі рахунків Виконавця з додатком акту приймання-передачі.
На виконання умов договору, у відповідності до п. 5.5 договору, позивачем були виставлені відповідачу рахунки на загальну суму 527 609,94 грн, а саме: №Пр/469 від 30.06.2013р. на суму 37 048,86 грн.; № Пр/472 від 30.06.2013р. на суму 6 509,09 грн.; № Пр/473 від 30.06.2013р. на суму 41 972,40 грн.; №Пр/474 від 30.06.2013р. на суму 841,42 грн.; № Пр/475 від 30.06.2013р. на суму 3 160,82 грн.; № Пр/476 від 30.06.2013р. на суму 9 248,35 грн.; № Пр/1185 від 30.06.2013р. на суму 50 140,98 грн.; № Пр/1186 від 30.06.2013р. на суму 2 524,24 грн.; № Пр/1189 від 11.07.2013р. на суму 5 394,86 грн.; №Пр/1191 від 16.07.2013р. на суму 53 542,21 грн.; № Пр/1192 від 18.07.2013р. на суму 69 748,43 грн.; № Пр/2684 від 31.07.2013р. на суму 53 255,08 грн.; № Пр/2685 від 31.07.2013р. на суму 49 874,68 грн.; № Пр/2686 від 31.07.2013р. на суму 9 925,15 грн.; №Пр/2687 від 31.07.2013р. на суму 6 165,55 грн.; №Пр/2688 від 31.07.2013р. на суму 790,21 грн.; № Пр/2689 від 31.07.2013р. на суму 8 669,57 грн., № Пр/4603 від 28.08.2013р. на суму 2 916,86 грн.; № Пр/4606 від 31.08.2013р. на суму 5 394,86 грн.; № Пр/4607 від 31.08.2013р. на суму 5 394,88 грн.; № Пр/4608 від 31.08.2013р. на суму 95 227,48 грн.; № Пр/4609 від 31.08.2013р. на суму 9 863,96 грн.
Зазначені рахунки підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств. Заперечень щодо надання вищенаведених послуг від відповідача не надходило, відповідач не заперечує факту існування домовленості між сторонами по справі.
Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Однак, відповідач в порушення умов договору щодо своєчасної сплати за договором про надання послуг не здійснив оплату у зв'язку з чим станом на день розгляду справи заборгованість відповідача складає 527 609,94 грн.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить суд надати відстрочку виконання судового рішення терміном на 2 (два) роки.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи у сукупності документальні докази, які наявні у матеріалах справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд вважає, що позовні вимоги Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг у розмірі 527 609,94 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 121 ГПК України відстрочка виконання рішення може бути надана судом у виняткових випадках, за заявою сторони, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Враховуючи надані відповідачем до матеріалів справи документи, у суду відсутні достатні докази та підстави для задоволення вимоги Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" щодо надання відстрочки виконання судового рішення на 2 (два) роки, тому суд відмовляє у її задоволенні.
Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 38727770, код ЄДРПОУ філії 38728418, п/р 260041593 у ПАТ „Перший Український Міжнародний Банк" у м. Донецьк, МФО 334851) суму боргу у розмірі 527 609,94 грн., та суму судового збору - 10 552,20 грн.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 24 лютого 2014 року.
Суддя Меденцев П.А.
Судове рішення № 37343876, Господарський суд Одеської області було прийнято 21.02.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/3272/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: