Ухвала суду № 37342878, 19.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1010/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Д`яков В. І. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Старової Н. Е.

суддів: Файдюка В. В., Чаку Є. В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду у складі у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат» (далі позивач, Товариство) до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області (далі відповідач, Інспекція) про визнання незаконними та скасування розпорядження і припису в частині,-

ВСТАНОВИВ:

До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулося Публічне акціонерне товариство «Ічнянський молочно-консервний комбінат» з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області про визнання незаконним та скасування розпорядження № 83 від 27.12.2012 року щодо припинення реалізації продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів в частині, що стосується позивача та визнання незаконним та скасування припису № 3 від 22.02.2013 року про вилучення з обороту неякісного товару та припинення реалізації продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 року позов задоволено повністю.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Справа розглянута відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанцій, 20.12.2012 року ДП «Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на замовлення відповідача було проведено випробування харчової продукції молока незбираного згущеного з цукром 8,5% жирності, торгівельної марки «Ічня», дата виготовлення 02.11.2012 року, виробник: ПАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат». За результатами випробувань у вказаній продукції було встановлено наявність консервантів (протокол випробувань № 33.93/12-ВЦ/1 від 20.12.2012 року) (а. с. 21-23).

27.12.2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області винесено розпорядження № 83 щодо припинення реалізації продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, яким з метою усунення недоліків, зобов'язано позивача негайно припинити виробництво, відвантаження і реалізацію на території Кіровоградської області неякісної продукції виробництва ПАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат», а саме: до усунення причин, що зумовили появу недоліків, або зняти її з виробництва (реалізації) з повідомленням через центральне періодичне друковане видання, центральне радіомовлення про вилучення з обороту і відкликання від споживачів. Вжити заходів щодо усунення виявлених недоліків шляхом доробки товару, а у разі коли це неможливо зробити - переробити, утилізувати чи знищити цей товар з оформленням відповідних документів.

Також, 22.02.2013 року відповідачем винесено припис № 3 щодо вилучення з обороту неякісного товару та припинення реалізації продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, яким зобов'язано виробника негайно вилучити з обороту неякісний товар та припинити виробництво, відвантаження і реалізацію на території Кіровоградської області неякісної продукції виробництва ПАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат».

Не погоджуючись з законністю рішень, прийнятих стосовно позивача, останній оскаржив їх до суду.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12.05.1991 року (далі - Закон № 1023-XII), Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі, ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 310 від 07.03.2012 року (далі Порядок), Положенням про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України № 465/2011 від 13.04.2011 року (далі Положення).

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виключно законами встановлюється вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Згідно з п. 6, 8 ст. 26 Закону № 1023-XII, п. 4 Положення про порядок припинення (заборони) господарюючими суб'єктами відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів затвердженого постановою Верховної Ради України № 26/95-ВР від 25.01.95 року, відповідач має право припиняти відвантаження і реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення суб'єктами господарювання виявлених недоліків; приймати рішення про припинення суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, - до усунення виявлених недоліків

З аналізу повноважень, наданих зазначеними нормативно-правовими актами відповідачу, не вбачається наявності права Інспекції зобов`язувати припиняти виробництво продукції позивачем, оскільки Підприємство не відноситься до суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, а є суб'єктом господарювання сфери виробництва товарів.

Хоча Закон України «Про захист прав споживачів» не дає визначення поняття «суб'єкт господарювання сфери торгівлі і послуг», однак дає визначення наступним поняттям: «виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар», «продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації;», «споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника». Отже, позивач є виробником, який не реалізовує вироблену продукцію безпосередньо споживачам та не має у своїй структурі жодних підрозділів щодо роздрібного продажу виробленої продукції споживачам, що виключає господарювання у сфері торгівлі і послуг.

В приписі № 3 від 22.02.2013 року про вилучення з обороту неякісного товару та припинення реалізації продукції відповідачем зазначено про повторність (систематичність) виявлення недоліку. Зокрема, невідповідність продукції Підприємства була виявлена при перевірці одного з магазинів ТОВ «АТБ-Маркет», яка проводилася в період з 29.02.12 року по 12.03.12 року, однак, це спростовується матеріалами справи, оскільки з акту відбору зразків продукції від 05.03.2012 року (а. с. 89), наданих апелянтом, вбачається, що відбирали та досліджували молоко згущене незбиране з цукром ТМ «Весела Ферма».

Будь-які інші перевірки якості продукції - молоко незбиране згущене з цукром 8,5% жирності ТМ «Ічня» (партії від 02.11.2012 року, або іншої партії) протягом року відповідачем не проводилися та інші факти виявлення недоліків продукції не фіксувались, що спростовує висновок відповідача щодо систематичності характеру порушень.

На підтвердження якості та регулярності дослідження продукції, позивачем надані декларація виробника/якісне посвідчення, експертний висновок Чернігівської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини № 4018/04 від 27.11.2012 року (а. с. 24-25), продукції виробленої позивачем 02.11.2012 року, що засвідчує її відповідність вимогам нормативної документації.

Окремо слід зазначити, що при вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що 20.06.2013 року до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» внесено зміни, відповідно до яких, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, тобто станом на розгляд справи судом апеляційної інстанції відповідач позбавлений права повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції будь-якого суб`єкта господарювання.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність своїх рішень в частині, що стосуються позивача, колегія суддів вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 09.04.2013 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.