Вирок № 37342406, 26.02.2014, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/1142/14-к

1-кп/264/115/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2014 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя під головуванням судді Іванченко А.М., при секретарі Мєткій Ю.В., за участю прокурора Українського С.С., Балабан О.О., обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілих ОСОБА_2. та ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, який має середню освіту, розлученого, працюючого ПАТ МК «Азовсталь» бригадиром, не судимого, який мешкає та зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1. 08.09.2013 року, приблизно о 16 годині 15 хвилин, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, керуючи належним йому технічно справним автомобілем «ВАЗ-2108» реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснюючи рух по проїзній частині пр. Металургів зі сторони вул. Покришкіна в напрямку вул. 7-й Проїзд у Іллічівському районі м. Маріуполя, наближаючись до ділянки проїзної частини поблизу заїзду до парку ім. Гурова, та діючи у порушення вимог п.п. 2.3(б), 2.9(а), 12.1, 12.4 та п. 12.9(б) Правил дорожнього руху України, які передбачають:

2.9. Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

12.9. Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил;

маючи об'єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою та її змінами, проявляючи злочинну самовпевненість, рухаючись на закругленні дороги з перевищенням допустимої швидкості руху, внаслідок чого втратив змогу безпечно керувати їм та контролювати його подальший рух, виїхав вправо за межі проїзної частини, де скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_3. та ОСОБА_2 які стояли на території заїзду до парку ім. Гурова за межами проїзної частини пр. Металургів.

В результаті дорожньо-транспортної події потерпілому - пішоходу ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді множинних забоїв та саден обличчя і волосяної частини голови, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, закритої тупої травми грудної клітини, яка супроводжувалась переломами 3-4-5-6-7-8-9-10 ребер зліва підшкіряною емфіземою з двох сторін, двостороннім посттравматичним пневмотораксом; забій поперекового відділу хребта, пошкодження медіальної зв'язки правого колінного суглоба відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в клінічній течії через різні проміжки часу, викликають загрозливі для життя явища і які без надання медичної допомоги при звичайній своїй течії закінчуються або можуть закінчитись смертю.

Також в результаті дорожньо-транспортної події потерпілому - пішоходу ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ: струс головного мозку, забійної рани волосяної частини голови, закритого перелому 4-го ребра зліва, закритих переломів сідничної та лонної кісток тазу зліва, гематоми лівої половини шиї, тупої травми черева, забиття нирок та сечового міхура, травматичного шоку 2-3 ступеню, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили за собою тривалий розлад здоров'я на термін більш ніж 21 день.

Після чого водій ОСОБА_1., будучи причетним до скоєння дорожньо-транспортної події, діючи у порушення вимог п. 2.10 Правил дорожнього руху України, який передбачає:

2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;

є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

залишив місце дорожньо-транспортної події, та на керованому ним автомобілі «ВАЗ-2108» реєстраційний номер НОМЕР_1 доїхав до перехрестя вул. Пашковського та бульвара 50 років Жовтня, розташованого в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, де згодом автомобіль був виявлений працівниками міліції.

Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог п.п. 2.3(б), 2.9(а), 12.1, 12.4 та п. 12.9(б) Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.

Обвинувачений ОСОБА_1. в судовому засіданні свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України визнав повністю та пояснив, що 08.09.2013 року приблизно о 16-00 годині 15 хвилин він керував належним йому автомобілем «ВАЗ-2108» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходячись у стані алкогольного сп»яніння, їхав він зі сторони вул.. Покришкіна в напрямку вул.. 7-й Проїзд у Іллічівському районі м. Маріуполя наближаючись до ділянки проїзної частини поблизу заїзду до парку ім.. Гурова, рухаючись на закругленні дороги з перевищенням швидкості втратив змогу керувати та контролювати подальший рух автомобіля виїхав вправо за межі проїзної частини та скоїв наїзд як йому тепер відомо на пішоходів ОСОБА_3. та ОСОБА_2 які стояли на території заїзду до парку ім.. Гурова за межами проїзної частини пр.. Металургів. Залишив місце дорожньо-транспортної події, так як не бачив людей, а подумав, що він зіткнувся з деревом. Попросив у потерпілих вибачення в залі судового засідання, пояснивши що не бажав настання дорожньо- транспортної пригоди та таких тяжких наслідків для здоров»я потерпілих. Сплатив потерпілим матеріальну шкоду у повному обсязі у сумі 16000 гривень, та частково моральну шкоду у сумі 6000 гривень (по 3000 гривень кожному потерпілому) від сплати потерпілим моральної шкоди не відмовляється, але її розмір просив визначити суд. Просив не позбавляти його волі.

Враховуючи, що ОСОБА_1. в судовому засіданні вину в висунутому проти нього кримінальному обвинуваченні визнав повністю, суд, розцінюючи його показання як об'єктивні, та такі що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, і, вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку у відповідності з ч.3 ст.349 КПК України, вважає за можливе розглянути кримінальне провадження без дослідження доказів, що відносяться до фактичних обставин провадження і які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілих в частині заявлених позовних вимог та даних характеризуючих особу обвинуваченого.

Таким чином, суд вважає, що своїми необережними діями, які виразилися в порушенні вимог п.п. 2.3(б), 2.9(а), 12.1, 12.4, 12.9(б) та п. 2.10 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1. скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_3. тяжкого тілесного ушкодження, та потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, вчинений з необережності, особу винного, який характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює,обставини справи, що обтяжують і пом'якшують покарання.

Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння в його розкритті і повне, добровільне відшкодування потерпілим завданої матеріальної шкоди та частково моральної шкоди.

Обставиною, що обтяжує його покарання є скоєння злочину у стані алкогольного сп»яніння.

Окрім наведеного, суд враховує і думку потерпілих ОСОБА_2., ОСОБА_3 які не наполягали на суворості покарання та просили не позбавляти волі ОСОБА_1 щоб він мав можливість працювати та сплатити їм моральну шкоду.

Враховуючи наведене, особу обвинуваченого ОСОБА_1 пом'якшуючі і обтяжуючі обставини по справі, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і призначає йому покарання у виді позбавлення волі, звільнивши відповідно до ст. 75 КК України від відбуття покарання із випробуванням.

При цьому суд застосовує до нього додаткове покарання у виді позбавленням прав керування транспортними засобами.

Цивільні позови прокурора в інтересах держави до ОСОБА_1 в особі комунального закладу міської лікарні № 9 за знаходження потерпілої ОСОБА_2. на стаціонарному лікуванні, на суму 4186,00 гривень та в особі комунального закладу міської лікарні № 4 за знаходження потерпілого ОСОБА_3. на стаціонарному лікуванні, на суму 6963,15 гривень підлягає задоволенню в силу ч. 1 ст. 1166 ЦК України , так як підтверджені документами та визнані обвинуваченим.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на стягнення моральної шкоди, нанесеної в результаті порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відносно неї самої, членів його сімї близьких родичів; в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода стягується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

До суду при розгляді кримінального провадження потерпілі (позивачі) ОСОБА_3. та ОСОБА_2. звернулися з цивільним позовом до обвинуваченого (відповідача) ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди. Позивач ОСОБА_3. просив стягнути з ОСОБА_1 в рахунок моральної шкоди 80000 гривень, позивач ОСОБА_2. просила стягнути в рахунок моральної шкоди 30000 гривень. В обґрунтування своїх позовних вимог в судовому засіданні позивачі пояснили, що діями ОСОБА_1 було порушено стан їх здоров»я, вони зазнали моральних страждань, втратили нормальний ритм життя, порушені їх життєві плани, ОСОБА_2. потребує сторонньої допомоги , пересувається вона тільки за допомогою іншої людини, не може працювати.

Суд визнає законними вимоги потерпілих ОСОБА_3. та ОСОБА_2. щодо відшкодування моральної шкоди у відповідності до вимог ст.. 23, ст.. 1167, ст.. 1168 ЦК України, оскільки, як встановлено судом, то потерпілі зазнали моральних страждань, втратили нормальний ритм життя, порушені їх життєві плани, погіршилися здібності потерпілих, по цей час потерпілі почувають себе погано, весь час приймають ліки та не можуть працювати, тому з врахуванням глибини фізичних та душевних страждань, майнового стану обвинуваченого, який працює, його ставлення до потерпілих, що він добровільно відшкодував повністю всю матеріальну шкоду потерпілим під час їх лікування, та сплатив добровільно 6000 гривень потерпілим моральну шкоду( по 3000 гривень кожному потерпілому),після виходу їх з лікарні, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає, що позови ОСОБА_3. та ОСОБА_2. про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню: потерпілому ОСОБА_3. в розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень, потерпілій ОСОБА_2 в розмірі 20 000( двадцять тисяч ) гривень.

Речові докази по справі: автомобіль марки «ВАЗ - 2108»|,| реєстраційний номер НОМЕР_1 який знаходиться на зберіганні у власника ОСОБА_1 залишити власнику.

Керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

В силу ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання , якщо він протягом двох років не скоїть злочину та виконає покладені на нього обов'язки: не виїздити за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично туди з'являтися на реєстрацію, повідомляти вказану інспекцію про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави у дохід міської лікарні №9 м. Маріуполя (р/р 35418004003006 в УДКСУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 05480826, МФО 834016) суму матеріального збитку в розмірі 4186 грн. 00 коп. (чотири тисячі сто вісімдесят шість тисяч гривень) витрачену на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави у дохід міської лікарні №4 ім. І.К. Мацука в м. Маріуполя (р/р 35427004001709 в УДКСУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 01990654, МФО 834016) суму матеріального збитку в розмірі 6963,15 грн. (шість тисяч дев»ятсот шістдесят три гривні ,15 коп.) витрачену на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 суму у розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень в рахунок відшкодування спричиненої злочином моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженки м. Маріуполя Донецької області, громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 суму у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування спричиненої злочином моральної шкоди.

Речові докази по справі - автомобіль «ВАЗ-2108» ||реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні власника ОСОБА_1 залишити власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя : Іванченко А. М.