Рішення № 37336646, 25.02.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2014 р. Справа № 914/108/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Бобаку Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Львівського міського комунального підприємства (надалі - ЛМКП) «Львівтеплоенерго», м. Львів,

до відповідача: Державного підприємства «Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України «Армія України», м. Львів,

про стягнення 75966,88 грн.

За участю представників:

від позивача - Кіндрат Б.Я. - представник,

від відповідача - Заваленко І.В. - т.в.о. керівника.

Суть спору: ЛМКП «Львівтеплоенерго», м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Державного підприємства «Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України «Армія України», м. Львів, 73484,17 грн. заборгованості з плати за приєднане теплове навантаження за договором № 5073/Р про постачання теплової енергії в гарячій воді, 1722,57 грн. пені, 760,14 грн. трьох процентів річних. Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем норм договору № 5073/Р від 01 грудня 2002 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді, а також нормами ст.ст. 509, 510, 526, 527, 530, 533, 610-612, 625 ЦК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, у відзиві просить в задоволенні позову відмовити.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалі суду від 28.01.2014 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим до виконання сторонами. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Між сторонами у справі 01 грудня 2002 р. укладено Договір № 5073/Р з додатками про постачання теплової енергії в гарячій воді до адміністративно-виробничих корпусів по вул. Тернопільській, 38, у м. Львові. Згідно з п.п. 1., 6.3. Договору та додатками до цього Договору ЛМКП «Львівтеплоенерго» зобов'язувалось постачати теплову енергію в гарячій воді в потрібних відповідачу обсягах. Відповідач зобов'язувався отримувати теплову енергію та оплачувати вартість одержаної та фактично спожитої теплової енергії до 15-го числа місяця, наступного за звітним. Як вбачається з позовної заяви та розрахунку заборгованості до неї, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з плати за приєднане теплове навантаження за період з червня 2012 р. по вересень 2013 р.

Відповідно до норм ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний, зокрема оплатити прийняту енергію.

Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" належить до повноважень органів місцевого самоврядування. Згідно з ст. 13 Закону України "Про теплопостачання" до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.09.2008 р. № 930, що діяло до 01.10.2013 р., затверджено розмір двоставкового тарифу на гаряче водопостачання та теплову енергію для опалення, який складається сукупно з плати за одиницю фактично спожитої теплової енергії грн./Гкал та плати за приєднане теплове навантаження за 1 кв.м. опалювальної площі в місяць впродовж року (грн./кв.м).

Згідно з п.п. 1.5., 6.2. Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 17.02.2011 р. № 242, двоставковий тариф на теплову енергію - це грошовий вираз двох окремих частин: умовно-змінної як вартості одиниці (1 Гкал) спожитої теплової енергії та умовно-постійної - абонентської плати за одиницю (Гкал/год) теплового навантаження, застосування яких забезпечує плановий річний дохід від реалізації на рівні суми планової річної повної собівартості та відповідного планового річного прибутку, що забезпечується застосуванням одноставкового тарифу, розрахованого відповідно до вимог розділів I - V цього Порядку.

Пунктами 6.6., 6.7. Порядку визначено, що до умовно-змінної частини тарифу включаються планові прямі витрати на технологічне паливо і технологічну електроенергію для виробництва теплової енергії власними котельними, покупну теплову енергію, встановлену НКРЕ повну планову собівартість теплової енергії, виробленої власними теплоелектроцентралями, тепловими і атомними електростанціями, когенераційними установками та відповідна частина планового прибутку. До умовно-постійної частини тарифу включаються решта витрат планової повної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, крім перелічених у пункті 6.6 цього розділу і віднесених до умовно-змінних витрат, та відповідна частина планового прибутку.

З наведеного вбачається, що плата за приєднане теплове навантаження входить до складу скоригованого тарифу на послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, являє собою абонентську плату за Гкал/год теплового навантаження.

У матеріалах справи відсутній та на вимогу ухвали суду позивачем не поданий Акт включення у 2012 році системи теплоспоживання відповідача у адміністративно-виробничих приміщеннях за адресою: м. Львів, вул. Тернопільська, 38. Вказане свідчить про те, що позивач у опалювальному сезоні 2012-2013 року не міг виконувати та не виконував взятих на себе за Договором № 5073/Р зобов»язань з забезпечення постачання відповідачу теплової енергії в гарячій воді в потрібних йому обсягах, оскільки не увімкнув системи теплоспоживання останнього. Відповідач навіть при наявності у нього бажання не мав змоги споживати теплову енергію, оскільки позивач не створив для цього належних умов (не увімкнув системи). За наведених обставин, враховуючи, що плата за приєднане теплове навантаження є складовою частиною тарифу на послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, суд дійшов висновку, що без вчинення позивачем усіх необхідних дій для забезпечення надання цієї послуги, він не поніс жодних витрат з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, оскільки наперед знав, що теплова енергія у приміщення відповідача у опалювальному сезоні 2012-2013 р.р. поставлятись та споживатись ним не буде, теплового навантаження на його мережах не буде. Відтак, позивач не вправі розраховувати на плановий прибуток від виробництва, транспортування та постачання теплового навантаження, оскільки теж наперед знав, що таке відповідачем у вищезгаданому опалювальному сезоні споживатись не буде. Без надання послуги по забезпеченню організації постачання теплової енергії споживачу не повинна і не може стягуватись й абонентська плата за теплове навантаження, оскільки такого не було у вищезгаданому опалювальному сезоні.

Що стосується заборгованості відповідача з плати за приєднане теплове навантаження у опалювальному сезоні 2011-2012 р.р., то заборгованість за цей період відповідачем повністю сплачено. Так, відповідач перерахував позивачу 24.07.2012 р. 11000 грн., 25.07.2012 р. - 4000 грн., 01.08.2012 р. - 5000 грн., 23.08.2012 р. - 10000 грн., 31.08.2012 р. - 5000 грн., 07.09.2012 р. - 8342 грн.19.10.2012 р. - 8342 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення пені та трьох процентів річних підлягають задоволенню частково, в розмірі: 27,35 грн. пені та 5,47 грн. трьох процентів річних, оскільки відповідач допустив порушення вимог п. 6.3. договору в частині сплати вартості приєднаного теплового навантаження за червень 2012 р.

Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 8384, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України «Армія України» (79034, м. Львів, вул. Тернопільська, 38, ЄДРПОУ 24975953) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, ЄДРПОУ 05506460) 27,35 грн. пені, 5,47 грн. трьох процентів річних та 0,74 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя Бортник О.Ю.