Постанова № 37335779, 19.02.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року справа № 823/329/14

м. Черкаси

16 год. 40 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мишенка В.В.,

при секретарі - Гордієнку Ю.П.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 (за паспортом);

представника відповідача - Топора А.І. (за довіреністю),

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі-позивач) з позовом, в якому просить: - поновити строки на оскарження постанов державного виконавця Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Тимошенко А.Г. про накладення штрафу від 28.08.2012р. в сумі 170 грн., від 16.05.2013р. в сумі 340 грн., від 28.08.2012р. про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 50 грн.; від 28.08.2012р. про стягнення виконавчого збору в сумі 680 грн.; - скасувати постанови центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (далі-відповідач) про накладення штрафу від 28.08.2012 року в сумі 170 грн. та від 16.05.2013 року в сумі 340 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2014р. позивачу у зв'язку з тривалим строком пропуску звернення до суду та необгрунтуванням його, частину позовних вимог позовної заяви залишено без розгляду, а саме: щодо визнання пропуску строку звернення до адміністративного суду, таким який пропущений без поважних причин по постановах державного виконавця Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Тимошенко А.Г. про накладення штрафу № 31754276 від 28.08.2012р. в сумі 170 грн.; № 31754276 від 28.08.2012р. про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 50 грн.; № 31754276 від 28.08.2012р. про стягнення виконавчого збору в сумі 680 грн.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою державного виконавця Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Тимошенко А.Г. № 31754276 від 16.05.2013р. накладено штраф, за невиконання судового рішення у сумі 340 грн. Позивач вважає, що дана постанова незаконна, та винесена з порушенням вимог Конституції України та ЗУ «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та додаткових пояснення по справі.

Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечував, з підстав викладених в письмових запереченнях. Та зазначивши при цьому, що у зв'язку з закінченням виконавчого провадження відсутній як такий предмет позову.

Вислухавши доводи позивача, представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

У провадженні Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 31754276 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1004, виданого 16.03.2012 Придніпровським районним судом м. Черкаси про зобов'язання ОСОБА_1 вчинити дії по поверненню Черкаському обласному козацькому товариству Соборного козацтва України «Січ» реєстраційних документів та атрибутів символіки (печатки і прапора) Черкаського обласного козацького товариства соборного козацтва України «Січ».

В подальшому 30.08.2012 відповідачем на адресу позивача, у зв'язку з невиконанням рішення суду, повторно направлено вимогу державного виконавця № 38834 якою зобов'язано останнього у строк до 17.09.2012 виконати рішення суду про що повідомити державного виконавця та роз'яснено про наслідки невиконання без поважних причин та у встановлений строк вимоги державного виконавця.

На вищевказану вимогу позивач відреагував заявою від 11.09.2012, що надійшла до відповідача 12.09.2012 про неможливість виконати рішення суду, у зв'язку з відсутністю майна та просив скасувати вимогу.

16.05.2013 державним виконавцем складено акт про те, що у строк наданий для самостійного виконання рішення суду боржником не виконано, вимога державного виконавця проігнорована.

Після чого 16.05.2013 державним виконавцем, керуючись ст.ст. 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу в сумі 340,00 грн. у зв'язку з повторним невиконанням боржником рішення суду без поважних причин. Дана постанова направлена на адресу позивача, 16.05.2013р., що підтверджується супровідним листом.

У зв'язку з повторним невиконанням вимоги державного виконавця про добровільне виконання судового рішення 30.07.2013р. державним виконавцем Тимошенко А.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про накладення на позивача штрафу, у розмірі 340 грн. Дана постанова направлена ОСОБА_1 30.07.2013р., про що, свідчить супровідний лист.

Заявою від 19.12.2013р. позивач до матеріалів виконавчого провадження долучив квитанцію про сплату боргу на суму 340 грн. за № 3704712.1 від 19.12.2013р. Після чого державним виконавцем 23.12.2013р. винесено постанову про закінчення вищевказаного виконавчого провадження, у зв'язку з повним фактичним виконанням згідно виконавчого документа. В даній постанові зазначено також рішення з приводу припинення арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішень.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку являється Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV)

Відповідно до ст. 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1-2 ст. 2 Закону № 606-XIV зазначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом(ч. 1, 2 ст. 11 Закону № 606-XIV ).

Частиною 1, 3 статті 5 Закону № 606-XIV передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 17 Закону № 606-XIV підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону (ч.1 ст. 19 Закону № 606-XIV).

Пунктом 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012р. № 512/5 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за N 489/20802(далі - Інструкція) передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події, текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові державного виконавця, підстава для складання акта, перелічуються особи, що були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт (п. 1.5.2 Інструкції).

Відповідно до стаття 75 Закону № 606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно вимог п. 13.4.5 Інструкції у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання.

У разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону (ст. 89 Закону № 606-XIV)

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Виходячи з аналізу норм та оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає що у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення згідно виконавчого документу, а також відсутності порушень при його постановленні, у справі відсутній предмет спору, тому суд вважає, що позовна вимога щодо скасування постанови № 31754276 від 16.05.2013р. про накладення штрафу не може бути задоволена.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163, 181 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлений 24.02.2014р.