Рішення № 37334069, 17.02.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2014 р.Справа № 916/2739/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Л.М. Ільєвій

за участю представників:

від позивача - Сивак А.Л.,

від відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення 38 512,61 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В засіданнях суду 08.02.2013 р. та 15.02.2013 р. оголошувалась перерва в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги водовідведення ливневих стоків в сумі 38512,61 грн., посилаючись на наступне.

Між СПД ОСОБА_3 та ТОВ „Інфокс" був укладені договори від 10.05.2005 р. № 465/3, від 24.12.2007 р. № 3497/3 та від 16.08.2010 р. № 5001/3 на послуги водопостачання та водовідведення.

Як вказує позивач, для здійснення господарсько-виробничої діяльності по експлуатації цілісного майнового комплексу водопровідно-каналізаційного господарства була створена філія „Інфоксводоканал", що діє на підставі Положення про філію.

Також позивач вказує, що у відповідності з п. 2.1 договору позивач та відповідач зобов'язуються керуватися „Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.

Пунктом 3.2 договорів визначено порядок оплати послуг водокористування та водовідведення.

Між тим, за ствердженнями позивача, за період з червня 2010р. по лютий 2013 р. у відповідача з'явилась заборгованість за послуги водовідведення ливневих стоків в сумі 38512,61 грн. При цьому позивач зазначає, що розрахунок скиду ливневих стоків проводився згідно з довідками Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовських морів про кількість осадів за даний період та листів вх. № 9537 від 01.07.2005 р., вх. № 18445 від 10.10.2007 р., вх. № 536 від 22.01.2008р., вх. № 3111 від 02.03.2012 р., характер каналізації - загальносплавна.

Також позивач вказує, що згідно з п. 3.9 договору ; 465/3 та п. 3.8 договору № 5001/3 об'єм скинутих абонентом ливневих стоків визначається розрахунковим шляхом згідно з п. 4.10 „Правил водокористування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України" та ДСТУ 3013-95, за яким додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують: а) при загальносплавній системі каналізації - відповідно до території, що займає підприємство, за нормами БНіП 2.04.03-85 „Каналізація. Зовнішні мережі і споруди та даними гідрометеослужби".

Формула, за якою проводиться розрахунок об'єму скиду ливневих стоків, використовується відповідно до БНтП (СНиП) 2.04.03-85 та Держстандарту 3013-95 „Гідросфера", „Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств", що затверджені Наказом Держстандарту України № 58 від 23.02.1995 р. Вказаний ДСТУ розповсюджується на правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств. П. 7.3 Держстандарту містить формулу для розрахунку загального об'єму дощових вод, що стікає з території водозбірних басейнів.

Тариф на водовідведення у розмірі 6,89 грн. встановлений рішенням виконкому Одеської міської ради № 1074 від 25.09.2008р., тариф у розмірі 7,212 грн. - відповідно до Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 182 від 30.09.2011 р.

Відтак, позивач зазначає, що розрахунок скиду ливневих стоків СПД ОСОБА_3 на суму 38512,61 грн. виконаний на підставі довідок Гідрометеорологічного центру, листів № 9537 від 01.07.2005 р., № 18445 від 10.10.2007 р., № 536 від 22.01.2008 р., № 3111 від 02.03.2012 р. про складову території та застосування тарифу.

Наразі позивач посилається на п. 2.4.13 договору № 465/3, п. 2.4.14 договору № 3497/3, п. 2.4.15 договору № 5001/3 та п. 2.4. Правил приймання стоків, у відповідності з якими відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному об'ємі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, скид ненормативно-очищених стоків та інші рахунки, передбачені „Правилами водокористування" та „Правилами скидання стічних вод".

Як вказує позивач, відповідачем були отримані повідомлення № 37833 від 17.02.2010 р., № 43427 від 18.05.2011 р. про припинення надання послуг водопостачання та водовідведення, досудове попередження № 41055 від 21.10.2010р. та попередження про відключення № 46225 від 16.02.2012р., що підтверджується поштовою квитанцією.

Відтак, несплата відповідачем вказаної суми боргу стала підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення заборгованості за послуги водовідведення ливневих стоків у сумі 38 512,61 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.10.2013 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" прийнято до розгляду та порушено провадження по справі № 916/2739/13 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 87-91). Так, відповідач зазначає, що правовідносини між ТОВ „Інфокс в особі філії „Інфоксводоканал" та ФОП ОСОБА_3 регулюються договором № 5001/3 від 16.08.2010 р., предметом якого є водопостачання питної води та приймання стоків холодного водопостачання. Однак, у вказаному договорі, на думку відповідача, відсутні істотні умови відведення дощових вод та гарячого водопостачання (тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг, порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг, визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виробника споживачу), тобто договір з відведення дощових вод та гарячого водопостачання є неукладеним. Тобто, на думку відповідача, між ним та позивачем не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору відведення дощових вод, підтвердженням чого є відсутність укладеного в належній формі договору. Крім того, відповідач посилається на те, що розрахунок вартості послуг проведено позивачем безпідставно, оскільки у позивача відсутня технічна можливість заявленого об'єму послуг, з неправильним застосуванням тарифів, з порушенням методики визначення об'єму, що виключає об'єктивність, також позивач не здійснював будь-яких витрат для забезпечення зазначених послуг, тобто не надавав послуг, тому ФОП ОСОБА_3 заперечує проти позову.

На вказаний відзив відповідача 16.12.2013 р. позивачем було подано до господарського суду Одеської області заперечення (а.с. 129-131), згідно яких позивач не згоден з доводами відповідача. Так, позивач зазначив, що в п. 1.1 договорів № 465/3 від 10.05.2005 р. та № 3497/3 від 24.12.2007 р. зазначено, що предметом договорів є подача питної води, а також прийом стічних вод, які скидаються абонентом до системи комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів. Стічні води підприємств відповідно до п.1.4 „Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси", затверджених рішенням виконавчого комітету ОМР від 14.06.2007 р. № 632, - це усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території підприємства (з рахуванням субабонентів). При цьому позивач посилається на те, що в п. 2.4.13 договору № 465/3 від 10.05.2005р., п. 2.4.14 договору № 3497/3 від 24.12.2007р. та п. 2.4.15 договору № 5001/3 від 16.08.2010р., передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному об'ємі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, скид ненормативно-очищених стоків та інші платежі передбачені "Правилами водокористування" та "Правилами приймання стічних вод". Отже, на думку позивача, послуга водовідведення ливневих вод передбачена договорами, які регулюють відносини між Водоканалом та ФОП ОСОБА_3 Крім того, позивач зазначив, що технічні умови на підключення до мереж каналізації свідчать про технічну можливість надання послуг з прийому стічних вод. Заперечення відповідача щодо застосування позивачем при розрахунку вартості наданих послуг довідок Гідрометеорологічного центру позивач спростовує тим, що нарахування за послугу водовідведення за зливові стоки проводиться розрахунковим шляхом із застосуванням формули відповідно до БНтП (СНиП) 2.04.03-85 та Держстандарту 3013-95 „Гідросфера", „Правила контролю за від веденням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств", вказана формула передбачає застосування середньої кількості опадів по довідкам найближчого метеопункту. До того ж позивач зазначає, що згідно витягу з особового рахунку, відповідачем були проведені оплати в 2010 році та 2012 році за послугу водовідведення ливневих стоків, що підтверджує факт надання даної послуги.

Також 17.02.2014 р. відповідачем були подані до господарського суду Одеської області письмові пояснення (а.с. 162-163), в яких відповідач зазначає, що ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" не було надано доказів щодо наявності договору про відведення дощових вод, в тому числі, шляхом наявності істотних умов у договорі на послуги водопостачання та водовідведення № 5001/3 від 16.08.2010р. щодо відведення дощових вод та гарячого водопостачання, тобто договір з відведення дощових вод та гарячого водопостачання є неукладеним. Не надано позивачем, на думку відповідача, також доказів фактичної наявності точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця споживачу, а саме наявність точки подання послуги (водозбірний колодязь) з огляду на те, що не надано документів, підтверджуючих право власності, користування, управління колодязем (мережею), фактичне обслуговування позивачем мережі, не підтверджено технічну можливість надання послуги: пропускна властивість, тощо. Наразі відповідач вказує на відсутність доказів наявності висновку розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з наданням послуг з централізованого водопостачання та водовідведення; доказів щодо належного визначення кількості опадів у зонах, де знаходяться об'єкти відповідача, оскільки не визначено найближчі метеопункти об'єктів відповідача у м. Одеса, а також доказів щодо належного розрахунку заборгованості із застосуванням математичних правил.

17.02.2014 р. позивачем були подані до господарського суду Одеської області письмові пояснення разом з актами обстеження об'єктів відповідача та схеми мереж до них. Між тим позивач наголошує, що вказані акти обстеження можливо застосувати лише з дати проведення даних обстежень, а не за спірний період надання послуг з водовідведення. Адже відповідно до п. 3.8. „Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" у разі запланованих змін у діяльності споживачів, якщо вони ведуть до зміни обсягів спожитої питної води та скиду стічних вод, споживачі в місячний строк до моменту виникнення змін надають виробнику заяву та відповідні документи для одержання додаткових технічних умов та внесення змін у договорі. Згідно п. 3.11. договору у разі зменшення обсягів водоспоживання-водовідведення при проведенні розрахунків за затвердженими нормами водоспоживання, перерахунок проводиться з початку місяця, в якому були представлені відомості; водоканал не несе відповідальність за несвоєчасне подання абонентом відомостей про зменшення обсягів споживання.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Між СПД ОСОБА_3 та ТОВ „Інфокс" були укладені договори від 10.05.2005р. № 465/3, від 24.12.2007р. № 3497/3 та від 16.08.2010р. № 5001/3 на послуги водопостачання та водовідведення, згідно п. 1.1., 1.2. яких ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" надає послуги з постачання питної води на об'єкти відповідача, а також послуги з приймання стічних вод, що скидаються відповідачем в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів, в свою чергу відповідач своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання і водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них у належному порядку у відповідності з Правилами, зазначеними в п. 2.1 договору, і діючим законодавством.

У відповідності з п. 2.1. договорів від 10.05.2005р. № 465/3, від 24.12.2007р. № 3497/3 його сторони зобов'язуються керуватися „Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення міст і селищ України", затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65, „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення", затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 р. № 30; „Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської облдержадміністрації № 87/А-98 від 09.02.1998 р., чинними ДСТУ та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.

В п. 2.1 договору від 16.08.2010р. № 5001/3 передбачено, що його сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про питну воду та питне водопостачання"; „Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 р. N 190, „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України", затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 р. № 30; „Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007 р. № 632; а також технічними умовами, чинними ДСТУ, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.

Пунктами 2.2.1, 2.2.2 договорів передбачено, що ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" зобов'язується подавати СПД ОСОБА_3 воду цілодобово або по графіку, затвердженому місцевими органами державної влади, і приймати стоки у відповідності зі станом мереж та споруд; доводити до відома відповідача про припинення подачі води та приймання стоків не менше, ніж за 10 днів до відключення.

Згідно п. 2.4.1, 2.4.2 договорів відповідач зобов'язується утримувати в належному технічно справному стані водопровідно-каналізаційні мережі, прилади і устрої, обладнання і споруди, що знаходяться у нього на балансі; здійснювати скидання стоків, якість яких не перевищує гранично-допустимі концентрації, встановлені „Правилами приймання стічних вод".

П. 3.1 договорів від 10.05.2005р. № 465/3, від 24.12.2007р. № 3497/3 передбачено, що облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених на об'єктах відповідача.

В п. 3.1 договору від 16.08.2010р. № 5001/3 передбачено, що облік спожитої холодної води та скиданих стоків, а також споживання холодної води, що направляється на гаряче водопостачання, і водовідведення гарячої води здійснюється за показниками приладів обліку води та стоків, встановлених на об'єктах споживача. У випадку збоїв у водопостачанні не з вини споживача, розрахунок за відпущену воду за відсутністю приладів обліку води і стоків здійснюється за час фактичної подачі води. Факт відсутності води встановлюється представниками споживача і позивача зі складанням акту. У випадку відсутності підписаного сторонами акту послуги водопостачання-водовідведення вважаються наданими у повному обсязі.

За умовами п. 3.2 договорів від 10.05.2005р. № 465/3, від 24.12.2007р. № 3497/3 оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно у наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 100% суми платежу за попередній місяць до 10 числа розрахункового місяця, остаточний розрахунок 5 числа місяця, наступного за розрахунковим; грошові кошти перераховуються на поточний рахунок „Водоканалу". Аналогічно в п. 3.2 договору від 16.08.2010р. № 5001/3 зазначено, що оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Оплата здійснюється за тарифами, які затверджені в установленому діючим законодавством порядку. У випадку зміни тарифів, діючих на момент укладення договору, оплата СПД ОСОБА_3 наданих йому послуг здійснюється по новим тарифам, без зміни інших умов договору (п. 3.3 договору).

Вказані договори є чинними, тому підлягали виконанню сторонами.

Як вказує позивач, на виконання умов вказаних договорів Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" надавало на об'єкти відповідача, вказані у дислокаціях до зазначених договорів, послуги водовідведення, однак відповідач послуги не сплачував, у зв'язку з чим у нього за період з червня 2010 року по лютий 2013 року виникла заборгованість в сумі 38512,61 грн., що вбачається з розрахунку скиду ливневих стоків ФОП ОСОБА_3 та витягу з особового рахунку останнього. Наразі позивач посилається на те, що в п. 2.4.13 договору № 465/3, п. 2.4.14 договору № 3497/3, п. 2.4.15 договору № 5001/3 та п. 2.4. Правил приймання стоків відповідач зобов'язався своєчасно та в повному об'ємі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, скид ненормативно-очищених стоків та інші рахунки, передбачені „Правилами водокористування" та „Правилами скидання стічних вод".

Як вказує позивач, відповідачем були отримані повідомлення № 37833 від 17.02.2010 р., № 43427 від 18.05.2011 р. про припинення надання послуг водопостачання та водовідведення, досудове попередження № 41055 від 21.10.2010р. та попередження про відключення № 46225 від 16.02.2012р., що підтверджується поштовою квитанцією. Однак, вказана сума боргу не сплачена відповідачем, що стало підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом про стягнення вказаної суми заборгованості.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Так, укладені між сторонами по справі договори про надання послуг з водопостачання та водовідведення є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказані договори є обов'язковими для виконання їх сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Правові відносини між сторонами регулюються укладеними договорами на послуги водопостачання та водовідведення, а саме:

- договором № 465/3 від 10.05.2005 р. відносно об'єктів, які розташовані за адресою: м. АДРЕСА_1

- стосовно об'єкту, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, відносини між сторонами до 16.08.2010 р. регулювались відповідно тимчасового договору № 3497/3 від 24.12.2007 р., а згодом договором № 5001/3 від 16.08.2010 р.

При цьому судом не приймаються до уваги доводи відповідача в обґрунтування своїх заперечень на позов стосовно того, що у договорі на послуги водопостачання та водовідведення № 5001/3 від 16.08.2010 р. відсутні істотні умови щодо відведення дощових вод та гарячого водопостачання, у зв'язку чим договір з відведення дощових вод та гарячого водопостачання є неукладеним.

Так, в п. 1.1 договорів № 465/3 від 10.05.2005р. та № 3497/3 від 24.12.2007р. за значено, що предметом договорів є подача питної води, а також прийом стічних вод, які скидаються абонентом до системи комунальної каналізації у відповід ності з дислокацією об'єктів.

Відповідно до п.1.4 „Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси", затверджених рішенням виконавчого комітету ОМР від 14.06.2007 р. № 632, стічні води підприємств - це усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання, а також поверхневі та дощові води з території підприємства.

В п. 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 р. N 190, зазначено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Зазначені Правила, в силу їх п. 1.1, є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Як передбачено в п. 3.9. договорів № 465/3 і № 3497/3, об'єми стоків, які відводяться від відповідача, приймаються рівними об'ємами спожитої води або визначаються по показникам приладів обліку стоків у відповідності з п. 21.1. „Правил водокористування". Об'єм, скинутих відповідачем ливневих стоків, визначається розрахунковим шляхом згідно з п. 15.9. „Правил водокористування" та ДСТУ 3013-95.

Згідно п. 3.8. договору № 5001/3 об'єми стоків, що відводяться від відповідача, приймаються рівними об'ємами спожитої води або визначаються по показникам приладів обліку стоків у відповідності з п. 3.14, 5.29 „Правил водокористування". Об'єм скинутих відповідачем ливневих стоків, визначається розрахунковим шляхом згідно з п. 4.10. „Правил водокористування" (2008 року) та ДСТУ 3013-95. Нарахування платежу за скидання ненормативно-очищених стоків здійснюється у відповідності з „Правилами приймання стічних вод" (п. 3.9 договору № 5001/3).

Щодо застосування „Правил водокористування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01 липня 1994 року N 65, то слід зазначити, що вони були діючими на момент укладання договорів № 465/3 і № 3497/3. Проте, з жовтня 2008 р. діяли нові „Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", що затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008р. № 190, в п. 4.10 яких закріплені такі ж самі вимоги щодо визначення об'єму стічних вод.

В п. 4.10 Правил водокористування, що були затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008р. № 190 (в редакції, що діяла у спірний період) зазначено, що додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують: а) при загальносплавній системі каналізації - відповідно до території, що займає підприємство, за нормами БНіП 2.04.03-85 „Каналізація. Зовнішні мережі і споруди та даними гідрометеослужби".

Формула, за якою проводиться розрахунок об'єму скиду ливневих стоків, використовується відповідно до БНтП (СНиП) 2.04.03-85 та Держстандарту 3013-95 „Гідросфера", „Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств", що затверджені Наказом Держстандарту України № 58 від 23.02.1995 р. Вказаний ДСТУ розповсюджується на правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств. П. 7.3 Держстандарту містить формулу для розрахунку загального об'єму дощових вод, що стікає з території водозбірних басейнів. Отже, формула, за якою проводиться розрахунок об'єму скиду ливневих стоків, визначено ДСТУ 3013-95.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що в договорі № 5001/3 містяться всі істотні умови щодо скиду стічних вод, у т.ч. їх обсяг, розмір та порядок плати, з якими погодився відповідач, підписуючи договір № 5001/3.

При цьому слід зазначити, що на момент укладення договору № 5001/3 діяв тариф на водовідведення у розмірі 6,89 грн., що був встановлений рішенням виконкому Одеської міської ради № 1074 від 25.09.2008р., однак в подальшому відповідно до Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 182 від 30.09.2011 р. був встановлений тариф у розмірі 7,212 грн. Наразі суд вважає необґрунтованими зауваження відповідача стосовно законності затвердження тарифу Виконавчим комітетом Одеської міської ради, оскільки в п. 2 ч. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зазначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Відповідно до п. 3 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, яка діяла до прийняття Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг") органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво, тобто затверджуючи тариф орган самоврядування має перевірити економічну обґрунтованість витрат.

Щодо розміру ПДВ, то відповідно до п. 10 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, встановлено: "встановити, що за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків, з 1 січня 2014 року - 17 відсотків". Отже, твердження відповідача щодо незаконності тарифу з цих підстав є необґрунтованим та помилковим.

Так, як з'ясовано судом, розрахунок скиду ливневих стоків проводиться згідно з довідками Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про кількість осадків за даний період та відповідно до листів № 9537 від 01.07.2005 р., № 18445 від 10.10.2007 р., № 536 від 22.01.2008р., № 3111 від 02.03.2012р. про складову територію боржника та застосування тарифу.

Посилання відповідача на неправомірність здійсненого позивачем розрахунку з урахуванням довідок Гідрометеорологічного центру судом спростовуються з огляду на таке. Нарахування за послугу водовідведення за зливові стоки проводиться розрахунковим шляхом із застосування формули відповідно до БНтП (СНиП) 2.04.03-85 та Держстандарту 3013-95 „Гідросфера", „Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств", що затверджені Наказом Держстандарта України № 58 від 23.02.1995 р. Вказана формула передбачає застосування середньої кількості опадів по довідкам найближчого метеопункту. Оскільки формула щодо визначення об'єму дощових та снігових стічних вод однакова, Водоканал об'єднав вказані розрахунки. При цьому в обґрунтування правомірності використання Гідрометцентром приладів та методів вимірювання кількості опадів, позивач надав до суду лист від Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів щодо наділених повноважень, атестованих приладів і засобів гідрометеорологічних вимірів. Крім того, у позивача з Гідрометеорологічним центром існують договірні відносини, про що свідчить наданий позивачем договір, відповідно до якого Гідрометцентр зобов'язується здійснювати спеціалізоване гідрометеорологічне обслуговування у вигляді надання гідрометеорологічної інформації, необхідної для здійснення позивачем своєї виробничої діяльності. Гідрометеорологічне обслуговування здійснюється згідно до Закону України "Про гідрометеорологічну діяльність" і відповідальність за достовірність інформації несе саме Гідрометеорологічний центр.

Відтак, згідно наданих до суду позивачем розрахунків вартості наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення (а.с. 8-13) в період з червня 2010р. по лютий 2013р. вартість наданих послуг з водовідведення ливневих стоків склала 38512,61 грн. Щодо застосованих площ для розрахунку об'єму скиду ливневих стоків, то розмір площ був наданий СПД ОСОБА_3 листами вх. № 9537 від 01.07.2005р., вх. № 18445 від 10.10.2007р., вх.№ 536 від 22.01.2008р., вх. № 3111 від 02.03.2012 р. відповідно до об'єктів.

Об'єкти, які належать відповідачеві мають загальносплавну систему каналізації, при якій колектори приймають дощові і господарсько-побутові стоки, які потрапляють на очисні споруди з метою їх очищення від забруднень. Підключення до системи каналізації підтверджується актами підключення об'єктів, які додаються. Водоканал складає щомісячні звіти про обсяг очищених стічних вод по СБО "Південна" та СБО "Північна" та витрати пов'язані з даною діяльністю.

Як вже зазначалось раніше, площі територій, які займає відповідач, повідомив сам відповідач в своїх листах на підстави яких і здійснювалися розрахунки. Згідно листа СПД ОСОБА_3 вх. № 3111 від 02.03.2012 р. була уточнена площа басейну ливнезбору на об'єкті за адресою: АДРЕСА_3 яка була враховані позивачем при здійсненні розрахунків саме з моменту звернення відповідача. По іншим об'єктам відповідних звернень на адресу позивача не надходило.

Так, відповідно до п. 3.8 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" у разі запланованих змін у діяльності споживачів, якщо вони ведуть до зміни обсягів спожитої питної води та скиду стічних вод, споживачі в місячний строк до моменту виникнення змін надають виробнику заяву та відповідні документи для одержання додаткових технічних умов та внесення змін у договорі. Згідно п. 3.11 договорів передбачено, що у разі зменшення обсягів водоспоживання-водовідведення при проведенні розрахунків за затвердженими нормами водоспоживання, перерахунок проводиться з початку місяця, в якому були пред ставлені відомості. Водоканал не несе відповідальність за несвоєчасне подання абонентом ві домостей про зменшення обсягів споживання.

До того ж 07.02.2014 р. та 14.02.2014 р. представниками Служби по контролю за водокористуванням філії „Інфоксводоканал" було здійснено обстеження об'єктів відповідача, на які позивачем надавались послуги з водовідведення ливневих стоків, за результатами вказаного обстеження були складені відповідні акти № 242-ти і № 379-ти, якими зафіксовано площу водозбору. Однак, з огляду на положення п. 3.8 Правил водопостачання та водовідведення і п. 3.11 вказані акти обстеження можливо застосовувати лише з дати проведення даних обстежень, а не за спірний період надання послуг з водовідведення.

Щодо посилань відповідача на відсутність доказів про технічну можливість заявленого об'єму послуг, то слід зазначити, що технічні умови на підключення до мереж каналізації свідчать про технічну можливість надання послуг з прийому стічних вод. Більш того, згідно п. 2.4.1 укладених договорів відповідач зобов'язаний утримувати в належному технічно справному стані водопровідно-каналізаційні мережі, прилади та пристрої, обладнання та споруди, що знаходяться у нього на балансі.

Доводи відповідача про ненадання позивачем послуг з водовідведення ливневих стоків судом спростовуються, оскільки в матеріалах справи наявні докази, що свідчать про наявність на території об'єктів відповідача водозбірних колодязів в м. Одесі за адресами: АДРЕСА_1 АДРЕСА_3 що не спростовано відповідачем.

Тим більш слід зазначити, що відповідачем частково сплачувались послуги з водовідведення, про що свідчить витяг з особового рахунку та надані позивачем платіжні доручення, у яких в графі „Призначення платежу" зазначено, що сплата здійснювалась саме за послугу водовідведення ливневих стоків. Вказане в свою чергу свідчить про визнання відповідачем надання з боку позивача послуг по водовідведенню ливневих стоків і прийняття цих послуг з відповідача.

П. 2.4.13 договору № 465/3 від 10.05.2005р., п. 2.4.14 договору № 3497/3 від 24.12.2007р. та п. 2.4.15 договору № 5001/3 від 16.08.2010р., передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному об'ємі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, скид ненормативно-очищених стоків та інші платежі передбачені "Правилами водокористування" та "Правилами приймання стічних вод".

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем послуг з водовідведення ливневих стоків від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Так, як зазначалось вище, умовами п. 3.2 договору № 408/3 передбачено порядок оплати відповідачем послуг з водокористування та водовідведення.

Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не здійснив оплати за надані послуги, у зв'язку з чим у нього виникла спірна заборгованість в сумі 38512,61грн., що також вбачається з витягу з особових рахунків відповідача (а.с. 14-17).

Відтак, відповідачем не спростовано наявність спірної заборгованості перед позивачем, докази її погашення в матеріалах справи відсутні. Так, частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наразі несплатою позивачу суми заборгованості за надані згідно договорів послуги водовідведення відповідач порушив умови цих договорів, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення 38 512,61 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_4; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" (04073, м. Київ, вул. Рилєєва, 10А; код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії „Інфоксводоканал" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5; код ЄДРПОУ 26472133; р/р 26007311687301 в АБ „Південний", МФО 328209) заборгованість за послуги водовідведення ливневих стоків в сумі 38512/тридцять вісім тисяч п'ятсот дванадцять/грн. 61 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1720/одна тисяча сімсот двадцять/грн. 50 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 24.02.2014 р.

Суддя Петров В.С.